Рішення

від 19.12.2024 по справі 363/5285/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.12.2024 Справа № 363/5285/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

судді Олійник С.В.,

за участю секретаря судових засідань Онопрієнка І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Вишгород за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову посилається на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 2014 року, у них народилася спільна дитина донька ОСОБА_4 . З 2015 року сторони припинили проживання однією сім`єю, при цьому донька залишилася проживати з позивачем. У 2016 році рішенням Вишгородського районного суду Київської області шлюб між сторонами розірвано та стягнуто аліменти на користь позивача на утримання малолітньої дитини. Станом на дату подання позовної заяви відповідач ухиляється від сплати аліментів, у нього виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 324532,67 грн. Оскільки відповідач не приймав будь-якої участі у житті, утримані та вихованні дитини, позивач звернулася у 2017 році до опікунської ради Новопетрівської сільської ради, внаслідок чого ухвалили вважати за доцільне позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 . У 2019 році позивач уклала шлюб із ОСОБА_5 . Вказує, що з 2015 року відповідач не бачиться і не спілкується із донькою, не приймає жодної участі в її вихованні та утриманні, не цікавиться її життям, не піклується про стан здоров`я, фізичний і духовний розвиток, усім цим займалася позивач, а з 2019 року і чоловік позивача ОСОБА_5 , якого малолітня ОСОБА_4 називає батьком. Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою суду від 05.11.2024 відкрито провадження у справи, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в підготовчому засіданні підтримали доводи, викладені в позові та просили суд позов задовольнити, позбавити батьківських прав ОСОБА_3 .

Представник третьої особи Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради в підготовче засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд вказаної цивільної справи без участі представника третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовчому засіданні вважав за можливе проводити розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги визнав, жодних заперечень стосовно позовних вимог не висловив, про що надав суду відповідну письмову заяву.

Представник відповідача ОСОБА_6 у підготовче засідання не з`явився, про дату та час підготовчого засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що сторони по справі з`явилися у підготовче засідання, представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши письмові матеріали справи, покази свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.04.2014, відповідач ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_7 уклали шлюб 25.04.2014, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 ». (а.с. 5)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.07.2014, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (а.с. 6)

Відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16.08.2016 по справі №363/1572/16-ц шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 розірвано, стягнуто на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі частини від усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 7)

Згідно постанови Вишгородського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття провадження від 17.10.2016 ВП №52663115, відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 (а.с. 8)

Відповідно до довідки Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 31.07.2017 №1844 вих., громадянин ОСОБА_3 станом на 31.07.2017 перебуває у державному розшуку. (а.с. 9)

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.08.2019, позивач ОСОБА_9 уклала шлюб із ОСОБА_5 06.08.2019, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 ». (а.с. 12)

Відповідно до розрахунку заборгованості від 01.09.2024 №65923, станом на 19.09.2024 у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів на суму 324532,67 грн. (а.с. 10-11)

Згідно довідки дошкільного навчального закладу №65 від 03.05.2019 №8, характеристики Новопетрівської гімназії Петрівської сільської ради від 02.09.2024 та характеристики тренера ОСОБА_11 , малолітня ОСОБА_4 з 01.09.2016 по 2019 рік відвідувала дошкільний навчальний заклад №65, до якого її приводила та з якого забирала мама ОСОБА_9 , участь в усіх заходах приймала також ОСОБА_9 , з 2024 року малолітня ОСОБА_4 навчається у Новопетрівській гімназії, характеризується позитивно, її мати ОСОБА_1 є активним учасником освітнього процесу своєї доньки, систематично відвідує батьківські збори, виховні заходи, вихованням і розвитком дитини займається виключно її мати, але не осторонь і вітчим ОСОБА_12 , з біологічним батьком дитини класний керівник жодного разу не бачився і не спілкувався, також ОСОБА_4 відвідує тренування, приймає участь у змаганнях, тренування не пропускає, на тренування завжди приводили та з тренувань забирали її мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 (а.с. 13-15)

Відповідно до довідки лікаря Новопетрівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_13 , на візити до лікаря дитина ОСОБА_4 приходила з мамою ОСОБА_1 (а.с. 16)

Згідно акту про встановлення фактів депутата Петрівської сільської ради Канатнікова А.О. від 23.08.2024, встановлено, що ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 . Після залишення своєї дружини з дитиною відповідач ОСОБА_3 жодного разу до них не з`являвся, участі увихованні дитини не приймав та не підтримував її фінансово, дитина зовсім не знає ОСОБА_3 та не вважає його своїм батьком. (а.с. 17)

З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , що затверджено рішенням Новопетрівської сільської ради №204 від 29.09.2017 вбачається, що в інтересах дитини вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо його доньки ОСОБА_4 (а.с. 18-19)

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до вимог ст.ст. 48, 51 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття. Дитинство і батьківство охороняються державою.

Ст. 27 Конвенції про права дитини передбачає, що батьки несуть відповідальність за забезпечення умов життя дитини, необхідних для його розвитку.

Ст.150 Сімейного кодексу України зобов`язує батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати до самостійного життя.

Ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Судовою практикою стало, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Згідно з пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, і тільки при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька та матері, а також інших конкретних обставин справи можливо задовольнити позов, в інших випадках необхідно відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;3) жорстоко поводяться з дитиною;4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 (провадження № 61-18535св20) зазначено, що «позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

З урахуванням викладеного, враховуючи визнання позову відповідачем, в інтересах як найкращих інтересів дитини, суд визнає, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки факт ухилення батьком від виконання покладених на нього законом батьківських обов`язків щодо виховання дитини, доведено вищевказаними доказами, а свідоме і тривале нехтування відповідачем, як батьком дитини, своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.12.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради, адреса місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 171, код ЄДРПОУ: 04359620.

Суддя С.В. Олійник