Рішення

від 27.12.2024 по справі 370/2913/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2024 р. Справа №370/2913/24

Провадження № 2/370/1198/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду в смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и л а:

До Макарівського районного суду Київської області 01 жовтня 2024 року звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни від 14 липня 2020 року № 23476 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованість в розмірі 11325 грн 95 коп. таким, що не підлягає виконанню. Також просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що виконавчий напис від 14 липня 2020 року № 23476 приватного нотаріуса є протиправним, оскільки, винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти у кредитних договорах, без необхідної перевірки та встановлення безспірності боргу, а також за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Макарівський районний суд Київської області ухвалою від 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 поновив строк звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановив відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі строк для подачі письмових пояснень щодо позову або відзиву.

Разом з цим, суд ухвалою від 08 жовтня 2024 року задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому проваджені № 62935039 від 02 вересня 2020 року на підставі виконавчого напису від 14 липня 2020 року № 23476.

Відповідач 26 листопада 2024 року через систему «Електронний Суд» подав до суду заяву про визнання позову та одночасно надав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що такі витрати є завищеними та не співмірними по відношенню до складності справи, ціни позову, обсягу робіт.

Приватний виконавець своїм правом на надання суду письмових пояснень по суті позову, не скористався.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

Мiж Акціонерним товариством «РВС Банк» та ОСОБА_1 20 травня 2019 року був укладений Договiр про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом прийняття (акцепту) ним Публічної пропозиції (оферти) банку та підписання ними Заяви-Договору № 0031663 про надання кредиту шляхом перерахунку грошових коштів на картковий рахунок, за умовами якого позивач отримала споживчий кредит у розмірі 10 256 грн 41 коп.

Приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила виконавчий напис від 14 липня 2020 року № 23476, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» заборгованість в розмірі 11 325 грн 95 коп., обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором від 20 травня 2019 року № 0031663, укладеним із Акціонерним товариством «РВС Банк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 23 грудня 2019 року по 28 квітня 2020 року. Розмір заборгованості за кредитним договором складає 11325 грн 95 коп.

На підставі зазначеного виконавчого напису, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович постановою від 02 вересня 2020 року відкрив виконавче провадження № 62935039.

Згідно з інформацією приватного виконавця від 20 вересня 2024 року № 15092, станом на 20 вересня 2024 року в межах виконавчого провадження № 62935039 стягнення не проводилося.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження

№ 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Так, позивач на обґрунтування своїх вимог зокрема посилалася на те, що виконавчий напис було вчинено на копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, а не на оригіналі, як це передбачено Переліком. В зв`язку з цим, вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору, який не посвідчено нотаріально, свідчить про незаконність такого виконавчого напису, що є порушенням процедури вчинення самого виконавчого напису.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач повідомлена як боржник про існування боргу, що позбавило її можливості оспорити вимоги відповідача, що в свою чергу не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Тож, зазначені вище обставини у сукупності, свідчать про обґрунтованість вимог позивача, які необхідно задовольнити, а сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Згідно із статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною першою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивач згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, про що подав відповідну заяву, то відповідно до частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави необхідно стягнути 50 відсотків судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до частин першої - третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так,на підтвердженняпонесених витратна наданняправової (правничої)допомоги позивачемнадано:свідоцтво проправо назаняття адвокатськоюдіяльністю,ордер нанадання правничоїдопомоги,договір пронадання правничої(правової)допомоги від15вересня 2024року,додаток №1до договорувід 15вересня 2024року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30 вересня 2024 року, платіжну інструкцію від 15 листопада 2024 року на суму 5000,00 грн.

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частини необхідно задовольнити, оскільки відповідач не довів суду щодо наявності підстав для зменшення розміру на правничу допомогу.

На підставінаведеного,керуючись статтями4,5,12,81,95,137,141,142,247,263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни від 14 липня 2020 року № 23476 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованість в розмірі 11 325 (одинадцять тисяч триста двадцять п`ять) грн 95 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація учасників:

- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», адреса: вулиця Велика Васильківська, будинок 77А, місто Київ, 03150, код ЄДРПОУ 38962392;

- приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, адреса розташування: вулиця Шолуденка, будинок 19, місто Вишгород, Київська область, 07300, РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. С. Сініцина