Рішення

від 30.12.2024 по справі 526/477/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/477/24

Провадження № 2/526/585/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 рокуГадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м.Гадяч упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу№ 526/477/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

08 лютого 2024 року ОСОБА_1 через представника адвоката Рой І. В. звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агро-Край» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320485300:00:002:0174 за 2023 рік у загальному розмірі 13 655,35 грн.

Відповідно до ч.1ст.274 ЦПК Україниу порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від09.02.2024 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Представник позивача копію ухвали отримала 12.02.2024.

Відповідач копію ухвали, копію позовної заяви та додатки до неї отримав 12 та 20 лютого 2024 року.

16.02.2024 ТОВ «Агро-Край» направило до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі з розрахунку до стягнення за повний 2023 рік відмовити, оскільки додатковою угодою від 02.01.2018 строк договірних відносин з ТОВ «Агро-Край» за договором від 24.12.2015 визначено до 13.06.2023, тому немає підстав для стягнення заборгованості за повний рік. Разом з тим, відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх не співмірними із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

30.07.2024 ТОВ «Агро-Край» надав суду довідку - розрахунок по орендній платі за землю, згідно якої заборгованість по орендній платі за 2023 роки перед ОСОБА_2 становить 5926.94 грн.

У відповіді на відзив представник позивача адвокат Юшко Я.О. зазначила, що посилання відповідача на дату 13 червня 2023 року, як на чіткий строк договірних умов не заслуговує на увагу, оскільки самим же відповідачем, у поданому відзиві на позовну заяву фактично підтверджено та жодним чином не спростовано факт користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320485300:00:002:0174 до жовтня 2023 року і аж ніяк не до 13 червня 2023 року. Так, з долученої копії, в якості додатка до відзиву, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.02.2024 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320485300:00:002:0174 була передана в оренду ТОВ «Плішивецьке» відповідно до Договору оренди землі № б/н від 01.10.2023 року, який внесено до Державного реєстру речових прав (номер запису про інше речове право №52178270). А відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 5320485300:00:002:0174 фактично перебувала в користуванні ТОВ «АГРО КРАЙ» до жовтня 2023 року. Таким чином, відповідач жодним чином не надав пояснень щодо причин несвоєчасної виплати орендної плати Позивачу за 2023 рік, а доводи позивача допустимими та належними доказами не спростував, а отже позовні вимоги позивача про стягнення грошових коштів з ТОВ «АГРО КРАЙ» є обґрунтованими, у зв`язку із чим просить їх задовольнити у повному обсязі.

Судом встановлено, що 24 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,2007 га, кадастровий номер 5320485300:00:002:0174, яка розташована на території територіальної громади Плішивецької сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області.

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.06.2016 року, номер запису про інше речове право 14946398.

Згідно п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 7 років до 31 грудня 2022 року. Земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання - передачі об`єкта оренди від 24.12.2015.

Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 02.01.2018 року до договору оренди землі від 24.12.2015 року, зі згоди Орендодавця Орендар передав, а Новий орендар прийняв на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди, де Новий орендар - ТОВ «Агро-край». Договір укладено терміном до 13 червня 2023 року.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі з врахуванням п. 4.2 додаткової угоди -

орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10 % від нормативно

грошової оцінки земельної ділянки, що складає 13655.35 грн за рік оренди.

Згідно довідки - розрахунку по орендній платі за землю ТОВ «Агро-Край» має заборгованість по орендній платі за 2023 роки перед ОСОБА_1 в сумі 5926.94 грн.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.02.2024 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320485300:00:002:0174 передана в оренду ТОВ «Плішивецьке» відповідно до Договору оренди землі № б/н від 01.10.2023 року, який внесено до Державного реєстру речових прав (номер запису про інше речове право №52178270).

Статтею 526Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 13ЗУ «Прооренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.24 даного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 96ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15ЗУ «Прооренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21Закону України«Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За умовами п. 5 Договору оренди землі - Орендна плата вноситься у такі строки - до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

За умовами п. 11 Договору оренди землі - Орендна плата вноситься у такі строки - до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

Відповідно до ЗУ «Про оренду землі», строк дії договору оренди є істотною умовою договору оренди (ст.15), а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.14 ЗУ).

У разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. (ст.34 ЗУ «Про оренду землі»).

Як вбачається з наведених вище норм права, договір оренди землі обов`язково є платним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить стягти з ТОВ «Агро-Край» орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320485300:00:002:0174 за 2023 рік у загальному розмірі 13 655,35 грн.

Відповідно дост.31ЗУ «Прооренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що строк дії договору оренди між ТОВ «Агро-край» та ОСОБА_1 закінчився 13 червня 2023 року. 01.10.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 5320485300:00:002:0174 передана в оренду ТОВ «Плішивецьке».

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року (справа № 917/1307/18), роз`яснив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Позивач стверджує, що ТОВ «Агро-Край» користувався земельною ділянкою до 01 жовтня 2023 року, проте доказів користування земельною ділянкою у даний період та правову підставу такого користування позивачем суду не надано.

Отже позивач з 14 червня 2023 року мав реалізувати своє законне право як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

На даний час ТОВ «Агро-край» має заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 5926.94 грн. за 2023 рік, яку не виплачує без поважних причин.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку по оплаті орендної плати.

Проте заявлена позивачем заборгованість за оренду земельної ділянки в сумі 13 655,35 грн. не знайшла свого підтвердження в процесі дослідження доказів по справі, тому позов підлягає частковому задоволенню на суму 5926.94.грн.

Щодо стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

16 лютого 2024 року ТОВ «Агро-Край» у відзиві на позовну заяву просив суд зменшити витрати на оплату правової допомоги з 5000 грн на 1000 грн, де зазначає, що з матеріалів справи чітко вбачається, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, процесуальні документи подані позивачем не містять ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, а їх виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт.

Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

Адвокатом надано до суду договір про надання правової допомоги, звіт про надання правової допомоги та квитанцію про оплату послуг на суму 5000 грн., які на думку суду є абсолютно співмірними з обсягом виконаних нею робіт.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що у даній конкретній справі витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. є реальними, співмірними зі складністю цієї справи та наданими послугами, затраченим часом на надання таких послуг, підтвердженими матеріалами справи, відповідають критерію розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду немає.

Ураховуючи те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що представником відповідача не доведено наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, оскільки представником позивача надано беззаперечні докази понесення позивачем таких витрат саме у розмірі, заявленому до стягнення.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 провадження № 61-10459св20 Верховним судом наведено правовий висновок про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Захисником позивача надано до суду обґрунтований розрахунок наданих послуг, який не виходить за межі розумності та допустимості, зважаючи на складність справи, кількість поданих захисником процесуальних документів, тому виходячиз критеріюрозумності таспіврозмірності розмірутаких витратна правничудопомогу, заявлена сума підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, які теж підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно доч.1,ч.2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково на 43.40%, отже витрати на судовий збір і на професійну правничу допомогу мають бути стягнуті пропорційно з відповідача у розмірі 43.40%: судовий збір в розмірі 525,66 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2170 грн.

Керуючисьст. 12, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5320485300:00:002:0174) за 2023 рік в сумі 5926.94 грн.

Стягти з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 525,66 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2170 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач ТОВ «Агро-Край», місцезнаходження м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41103827.

Головуюча: Л. В. Максименко