Ухвала

від 30.12.2024 по справі 526/4564/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/4564/24

Провадження № 4-с/526/5/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л. В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , відповідач: Гадяцький відділдержавної виконавчоїслужби Миргородськогорайону Полтавськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції надії державноговиконавця Гадяцькоговідділу державноївиконавчої службиМиргородського районуПолтавської областіПівнічно -Східного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Суми) щодозакінчення виконавчогопровадження №69010214,

В С Т А Н О В И В:

16грудня 2024року ОСОБА_1 звернуласьдо судуіз скаргою надії державноговиконавця Гадяцькоговідділу державноївиконавчої службиМиргородського районуПолтавської областіПівнічно -Східного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Суми) щодозакінчення виконавчогопровадження № 69010214.

Згідно з ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 447 ЦПК України- сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтю 449 ЦПК Українивстановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що 15.09.2021 року Гадяцьким районним судом було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованості за борговою розпискою від 03.03.2020 у розмірі 105 950 грн, з яких: борг - 65000 грн, відсотки - 40950 грн та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1060 грн 19 коп. На виконання вказаного рішення суду їй було видано виконавчий лист №526/2307/20, на підставі якого 13.05.2022 Гадяцьким відділом ДВС Миргородського району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрите виконавче провадження №69010214, яке 19 лютого 2024 року за постановою державного виконавця було закінчене у зв`язку зі смертю боржника.

11листопада 2024року скаржникустало відомопро порушенняїї прав,а самепро закінченнявиконавчого провадження.СкаргуОСОБА_1 подала до суду лише 16 грудня 2024 року, тобто із пропуском десятинного строку, встановленого ч.1ст. 449 ЦПК України для звернення до суду зі скаргою. Скаржник зазначає, що вказаний строк вона пропустила з поважних причин, а саме за віком та станом здоров`я, яке потребує постійного лікування та перебування її на стаціонарному лікуванні в лікарні, тому просила поновити строк для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження №69010214.

Відповідно дост. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З матеріалів скарги вбачається, що про постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №69010214 від 19 лютого 2024 року скаржник дізналась 11.11.2024 з інформації про виконавче провадження. Тому перебіг строку для подання скарги про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження розпочався з цієї дати. Строк подачі заяви про скасування судового наказу закінчився 21.11.2024.

Заява про скасування судового наказу, подана ОСОБА_1 16.12.2024 з пропуском визначеного ч.1ст.449ЦПК Українистроку.

Згідно з ч. 1 ст. 127ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

За змістом статей81,127 ЦПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Так, ОСОБА_1 вказує, що хворіла весь цей час, на підтвердження чого надала виписку із медичної карти стаціонарного хворого №7304 неврологічного відділення КНП «Гадяцька МЦР», з якого вбачається, що вона знаходилась на лікуванні в стаціонарному відділенні вказаної лікарні з 26.11.2024 по 03.12.2024, тобто вже після закінчення строку подачі скарги про скасування постанови державного виконавця, який закінчився, як зазначалось вище 21.11.2024.

Скаржник не надала суду доказів, на підтвердження того, що у неї існували обставини неможливості подання скарги про скасування постанови державного виконавця у строки визначені законом.

Право доступу до правосуддя, не є абсолютним, а його реалізація має відбуватися із дотриманням процесуального строку, що забезпечує юридичну визначеність та остаточність судового рішення.

Зі змісту ч.2 ст.449ЦПК України вбачається, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

НормиЦПК Українине містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Уст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпроголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеногостаттею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.2 ст.449 ЦПК пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Враховуючи викладене, заяву про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №69010214 від 19 лютого 2024 року необхідно повернути заявнику без розгляду, так як нею не надано належних і допустимих доказів поважності причин пропущення процесуального строку.

У зв`язку із наведеним, надавати оцінку решті доводам заяви не має правового значення.

Керуючись ст.447, 449 ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 , відповідач: Гадяцький відділдержавної виконавчоїслужби Миргородськогорайону Полтавськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції надії державноговиконавця Гадяцькоговідділу державноївиконавчої службиМиргородського районуПолтавської областіПівнічно -Східного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Суми) щодозакінчення виконавчогопровадження №69010214 - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуюча: Л. В. Максименко