Ухвала

від 25.12.2024 по справі 186/197/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/197/24

номер провадження 2/695/829/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання Варданян Л.А.,

представника позивача адвоката Яцюк Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника позивача у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Яцюк Наталії Миколаївни до ОСОБА_2 , третя особа Шоста київська державна нотаріальна контора про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Яцюк Н.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Шоста київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29.02.2024 передано цивільну справу для розгляду до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

24грудня 2024року наадресу судунадійшло клопотанняпредставника позивачаадвоката Яцюк Н.М.про надання додаткового строку дляподання доказівта приєднаннядоказів,а саме: копії свідоцтва про право власності на житло від 03.07.1995, зареєстрованого в реєстрову книгу № 1443; копії ордера на вселення у житлове приміщення в порядку обміну № 201 від 11.02.1986, виданого на ім`я ОСОБА_3 ..

Представник позивача адвокат Яцюк Н.М. у підготовчому засіданні просила задовольнити клопотання про надання додаткового строку дляподання доказівта приєднаннядоказів. Зазначила, що справа не підсудна Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області, оскільки спірне спадкове нерухоме майно відповідно до поданих нею доказів знаходиться на території смт. Ювілейне м. Луганська Луганської обл., а саме: частина квартири АДРЕСА_1 . Вважає за необхідне передати справу Першотравенському міському суду Дніпропетровської області за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа в підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12ЦПКУкраїни суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПКУкраїни встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.83ЦПКУкраїни сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст.127ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Надані представником позивача докази стосуються предмету спору в цій справі, є необхідними для забезпечення ефективності судового захисту.

За цих підстав, приймаючи до уваги категорію справи, значення даної справи для сторін, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість та сприяючи учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених нормами ЦПК України, доходить висновку про поновлення пропущеного процесуального строку та долучення до матеріалів справи доказів.

Відповідно дост.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу положень ч. 2,3ст.43ЦПКУкраїни учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Позивач, як учасник справи, має право з-поміж іншого подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також користуватися іншими процесуальними правами.

Враховуючи викладене, суд, з метою забезпечення принципу змагальності сторін та повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин у справі, вважає за можливе поновити позивачу строк для подання доказів та приєднати їх до матеріалів справи.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Представником позивача подано докази в справі, відповідно до яких спірним нерухомим майном після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є: частина квартири АДРЕСА_1 ..

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування. Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд. Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, якою регулюються вимоги виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна або основної його частини, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Варто зазначити, що у матеріалах справи наявні: свідоцтво про право власності на житло від 03.07.1995, зареєстрованого в реєстрову книгу № 1443; ордер на вселення у житлове приміщення в порядку обміну № 201 від 11.02.1986, виданого на ім`я ОСОБА_3 .. Із вказаного вище свідоцтва встановлено, що ОСОБА_3 належало на праві приватної частина квартири АДРЕСА_1 , що розташована на території селища Катеринівка (до 2016 року Ювілейне, з 2014 року є окупованим) Луганського р-ну Луганської обл..

Таким чином, судом встановлено, що підстави для визначення підсудності даної справи за Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області відсутні, враховуючи норми ч. 1 ст.30 ЦПК України, оскільки спадкове нерухоме майно, знаходиться в адміністративних межах Луганської міської громади Луганського району Луганської області і метою визнання недійсною відмови від прийняття спадщини для позивача є саме оформлення спадкових прав на це майно.

Отже, саме за встановленими під час підготовчого судового засідання обставинами, які суттєво впливають на питання визначення підсудності по справі, суд приходить до висновку про те, що дана цивільна справа повинна бути передана до належного суду, а саме Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, тобто для розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

При цьому, судом враховані висновки, що викладені у постанові ВП ВС від 16.02.2021 у справі №911/2390/18. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України (в даному випадкуст.30ЦПК) необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються набудь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Також суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04 грудня 2019 року (справа № 489/2055/19), відповідно до якої перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність установлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина 1статті 30 ЦПК України).

У постанові від 27 березня 2019 року в справі № 646/8916/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, - це позови, пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому всі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна, повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) зазначила, що:

- нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення;

- майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав;

- виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3ст. 31 ЦПК України).

Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.

Керуючись ст.ст.31, 83,84, 259, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

клопотання представника позивачаадвоката Яцюк Натадії Миколаївни про поновлення строку для подання доказів та приєднання доказівзадовольнити.

Поновити строк для подання доказів.

Приєднати доматеріалів справи:копію свідоцтва про право власності на житло від 03.07.1995, зареєстрованого в реєстрову книгу № 1443; копію ордера на вселення у житлове приміщення в порядку обміну № 201 від 11.02.1986, виданого на ім`я Петракова В.М..

Цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Яцюк Наталії Миколаївни до ОСОБА_2 , третя особа Шоста київська державна нотаріальна контора про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передати за підсудністю до Першотравенського міського суду Дніпровської області.

Ухвала в частині направлення справи за підсудністю може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: К.М. Ушакова