Рішення

від 26.12.2024 по справі 712/13365/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/13365/23

Провадження № 2/712/818/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі БІЛИК О.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Демиденка А.І.

представника відповідача Бойко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга 2020»про визнанняправа власностіта витребуваннямайна ізчужого незаконноговолодіння, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача .

У грудні 2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Ліга 2020" про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 31 липня 2007 року між ним та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») укладено Генеральну кредитну угоду, згідно пунктів 1.1 та 1.2. якої ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язувалося надати йому кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40 000,00 доларів США або еквівалента у гривнях чи євро.

Виконання кредитних зобов`язань забезпечено договором поруки, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У цей же день між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір іпотеки, предметом якого є належна їм на праві власності квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку належало позивачам на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2006 року та свідоцтва про право власності від 02.06.1993 року.

26 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рамках Генеральної кредитної угоди укладений кредитний договір, за яким він отримав кредит у розмірі 290 851,47 грн із терміном погашення до 20 січня 2022 року.

У зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань у нього утворилась заборгованість, яка станом на 04 грудня 2015 року, становила 287 042,51 грн за тілом кредиту та 205 640,54 грн - за процентами.

Згодом він дізнався, що 28 грудня 2016 року всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою були відступлені на користь ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий партнер».

У цей день право вимоги за вказаною угодою та за договором іпотеки відступлено ТОВ «Фінстрим», яке, у свою чергу, відступило це право Благодійному фонду «Розвиток Черкащини».

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/10515/17 від 21 липня 2020 року визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ "Фінстрим" та Благодійним фондом "Розвиток Черкащини".

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ " Фінстрим" та Благодійним Фондом "Розвиток Черкащини" щодо предмету іпотеки квартири АДРЕСА_2 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду " Розвиток Черкащини" на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між Благодійним фондом " Розвиток Черкащини" та ОСОБА_3 від 11 травня 2017 року.

В ході розгляду даної справи вимог про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння не заявлялось.

Дане рішення переглядалось судами апеляційної та касаційної інстанцій та постановами від 29 жовтня 2020 року та від 04 жовтня 2021 року відповідно, залишено без змін.

16 січня 2020 року спірна квартира передана у власність ТОВ "Ліга-2020".

Оскільки, ТОВ"Ліга-2020"є останнім набувачем квартири та з урахуванням, що судом встановлено недійсність договору, укладеного28 грудня 2016 року між ТОВ "Фінстрим"та Благодійним фондом "Розвиток Черкащини" про відступлення прав вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ "Фінстрим" та Благодійним фондом "Розвиток Черкащини" щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_2 , скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду "Розвиток Черкащини" на спірну квартиру, визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири між " Благодійним фондом " Розвиток Черкащини" та ОСОБА_3 від 11 травня 2017 року, всі наступні правочини є недійними.

Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у Постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 ( провадження № 14-208 цс18) вважають, що існують всі правові підстави для витребування спірної квартири у добросовісного набувача, яким є ТОВ "Ліга-2020", та проссять суд визнати право власності ОСОБА_1 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ "Ліга-2020" на користь ОСОБА_1 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Визнати право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 . Витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ " Ліга 2020" на користь ОСОБА_2 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 .

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає його безпідставним виходячи з наступного.

Позивачі,звертаються до суду з даним позовом посилаються на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/10515/17, яким визнано недійсними договір про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_4 , укладеного 28.12.2016 року між ТОВ "Фінстрим "та Благодійним фондом " Розвиток Черкащини", договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , укладеного 28.12.2016 року між ТОВ " Фінстрим" та БФ " Розвиток Черкащини" щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_2 ( що належала позивачам на праві спільної часткової власності). У вказаній справі ТОВ "Ліга-2020" мало процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, а тому до товариства жодних вимог не заявляось.

Натомість, позивачі не повідомляють суд про наявність ще одного судового рішення у цивільній справі за їх позовом, а саме Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 712/16740/19 (провадження № 61-478св21) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Фінансовий партнер", яка є правонаступником ПАТ "Комерційний банк"Фінансовий партнер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінстрим", Товариства з обмеженою відповідальністю"Ліга-2020" про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

При винесенні вищевказаної постанови Верховним Судом було враховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у Постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/1349/21) ( провадження № 12-42гс22), що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Верховний Суд у зазначеному рішенні вказав, що за договором про відступлення права вимоги від 28 грудня 2016 року, укладеного між ПАТ " Комерційний банк" Фінансовий партнер" та ТОВ "Фінстрим" останнє не набуло право здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договорів відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов"язань за кредитним та іпотечнимии договорами, у зв"язку з чим суд першої та апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про визнання вказаного договору недійсним з огляду на наявність між сторонами правовідносин, які мають ознаки факторингу. Оскільки між ПАТ" Комерційний Банк "Фінансовий партнер" та ТОВ " Фінстрим" укладено саме договір відступлення права вимоги, якому не притаманні ознаки, характерні для договору факторингу, тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання цього договору недійсним. Отже, Верховний суд у даній справі фактично презюмувава правомірність укладених 28.12.2016 року договорів щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно Генеральної кредитної угоди № 010/02-18/1026-07 від 31 липня 2007 року укладеної з ВАТ " Райффайзен Банк " Аваль", і як, відповідно і право нових кредиторів вимагати від боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконання зобов"язаннь за кредитним та іпотечними договорами. .

Враховуючи, що всі оспорювані позивачами договори щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (згідно Генеральної кредитної угоди № 010/02-18/1026-07 від 31 липня 2007 року укладеної з ВАТ " Райффайзен Банк " Аваль" ) є одинаковими за своїм змістом, із врахуванням висновків Верховного Суду у справі № 712/16740/19, відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивача як позичальника за кредитним договором, відступленням права вимоги до нього на користь нових кредиторів, в тому числі і на користь Благодійного фонду " Розвиток Черкащини".

Позивачі, як колишні власники спірного майна , втратили своє право на це майно внаслідок невиконання взятих на себе зобов"язань, а саме порушенням умов Генеральної кредитної угоди № 010/02-18/1026-07 від 31.07.2007 р, укладеної між ВАТ " Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 договору поруки № 010/02-18/1026-07 від 31.07.2007 р., укладеного між ВАТ " Райффайзен Банк "Аваль" та ОСОБА_2 , договору іпотеки № 010/02-18/1026-07 від 31.07.2007 р. укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кредитного договору № 010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/02-18/1026-07, а також договорів щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладених28.12.2016 року між ПАТ " Райффайзен Банк " Аваль" та ПАТ "КБ" Фінансовий партнер", АТ" КБ "Фінансовий Партнер" та ТОВ "Фінстрим", ТОВ " Фінстрим" та БФ " Розвиток Черкащини".

Звертають увагу суду, що на момент укладення вищевказаних договорів щодо відступлення права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( 28.12.2016 р.) як і на момент пред`явлення даного позову до суду, позивачі не виконали своїх зобов`язань щодо повернення отриманих ними грошових коштів ані первісному, ані новому кредитору. Тому, спірна квартира вибула з володіння позивачів на підставі застереження в іпотечному договорі, що не потребує отримання згоди від власника майна.

Також вказують, що позивачами обрано неефективний спосіб захисту з урахуванням того, що відповідач ТОВ Ліга 2020" набув право власності на спірну квартиру на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 16.01.2020 р., який є дійсним та не оспорюється позивачами.

Рух справи в суді .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 22 січня 2024 року закрито підготовче судове засідання.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.04.2024 року у зв"язку із звільненням судді ОСОБА_5 у відставку, дана цивільна справа передана до провадження судді Токової С.Є.

Ухвалою від 09 травня 2024 року цивільна справа прийнята до провадження судді Токової С.Є, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 25 червня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 31 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 , поданої адвокатом Корольковим М.А. про вступ у справу в якості третьої особи.

Ухвалою від 31 липня 2024 року закрито підготовче судове засідання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Демиденко А.І. позов підтримали з підстав, наведених у ньому. Просили суд задоволити позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 додатково пояснив суду, що не повідомляв про існування іншого рішення у цивільній справі за його позовом до відповідача, оскільки вважає, що рішення Верховного Суду, постановлене в іншій справі, та яким відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору факторингу, не має преюдиційного значення для даної справи.

Представник відповідача адвокат Бойко А.С. в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Також зазначив, що наразі є дійсним договір про відступалення права вимоги між первісним кредитором ВАТ " Райффайзен Банк " Аваль" та ПАТ " Комерційний Банк" Фінансовий Партнер , правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Фінстрим".

Позивачі не виконали своїх зобов"язань ні перед банком, ні перед новим кредитором, яким є Фінансова компанія " Фінстрим", а тому відповідач ТОВ "Ліга 2020 " є добросовісним набувачем квартири, оскільки майно вибуло з володіння позивачів на підставі застереження в іпотечному договорі, що не потребує отримання згоди всіх власників майна. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин.

31 липня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Генеральну кредитну угоду № 010/02-18/1026-07, за умовами якої ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язувалося надавати ОСОБА_1 кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40 000,00 доларів США або еквівалента у гривнях чи євро.

У цей же день, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за яким останні передали в іпотеку банку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

26 січня 2012 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 в рамках Генеральної кредитної угоди від 31 липня 2007 року укладено кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 290 851,47 грн із кінцевим терміном погашення кредиту до 20 січня 2022 року.

Також, 26 січня 2012 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно якого остання поручилась перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідати за зобов`язаннями, що виникають з умов кредитної угоди.

У зв`язку із невиконанням позичальником кредитних зобов`язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 04 грудня 2015 року, становив 287 042,51 грн - за тілом кредиту, 205 640,54 грн - за процентами..

28 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КБ «Фінансовий Партнер» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ «КБ «Фінансовий Партнер» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за Генеральною кредитною угодою від 31 липня 2007 року, додатком № 4 до Генеральної кредитної угоди, кредитного договору від 26 січня 2012 року, що є позичальником за ними.

28 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КБ «Фінансовий Партнер» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, предметом якого є спірна квартира.

28 грудня 2016 року ПАТ «Комерційний банк «Фінансовий Партнер» за договорами відступлення права вимоги відступило на користь ТОВ «Фінстрим» права вимоги за Генеральною кредитною угодою від 31 липня 2007 року, додатком № 4 до Генеральної кредитної угоди, кредитним договором від 26 січня 2012 року, що укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , а також права вимоги за договором іпотеки, предметом якого є спірна квартира.

В свою чергу, ТОВ «Фінстрим», 28 грудня 2016 року за договорами відступлення права вимоги відступило на користь Благодійного фонду «Розвиток Черкащини» право вимоги за вказаними договорами.

Отримавши право вимоги за вказаними договорами, Благодійний фонд «Розвиток Черкащини» 21 лютого 2017 року реалізував своє право на позасудове задоволення вимог іпотекодержателя на підставі застереження, що містилося у розділі 5 договору іпотеки, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

21 лютого 2017 року приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_2 . за Благодійним фондом «Розвиток Черкащини», після чого останній 11 травня 2017 року відчужив її на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

16 січня 2020 ОСОБА_6 за актом приймання - передачі нерухомого майна передала належну їй квартиру АДРЕСА_2 у власність ТОВ «ЛІГА-2020», яке 24 січня 2020 року зареєструвало своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/10515/17 від 21 липня 2020 року визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ "Фінстрим" та Благодійним фондом "Розвиток Черкащини". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ " Фінстрим" та Благодійним Фондом "Розвиток Черкащини" щодо предмету іпотеки квартири АДРЕСА_2 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду " Розвиток Черкащини" на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між Благодійним фондом " Розвиток Черкащини" та ОСОБА_3 від 11 травня 2017 року.

Рішення суду набрало законної сили.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилаються на те, що у зв"язку із встановленням судом недійсності договорів та скасування державної реєстрацію права власностіна спірну квартиру , всі наступні правочини щодо переходу права власності на квартиру є недійсними. ТОВ " Ліга-2020" є добросовісним набувачем квартири , оскільки придбана ними у ОСОБА_3 , яка не мала права відчуджувати спірну квартиру , а отже позивачі як власники, не давали згоду на таке відчудження, тобто квартира вибула із володіння поза їх волею, що є підставою для витребування майна відповідно до ст. 388 ЦК України.

Суд не погоджується із доводами позивачів виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 в грудні 2019 року звертався до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ТОВ " Фінансова компанія " Фінансовий партнер"), яке є правонаступником ПАТ"Комерційний банк" "Фінансовий партнер", ТОВ "Фінстрим, ТОВ " Ліга -2020", треті особи " Благодійний фонд " Розвиток Черкащини" , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2020 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 28 грудня 2016 року, укладений між фінансовою компанією " Фінансовий партнер", яке є правонаступником ПАТ " Фінансова компанія фінансовий партрер" та ТОВ " Фінстрим", у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та про стягнення судових витрат скасовано та прийнято нове рішення в цих частинах.

Витребувано з чужого незаконного влодіння ТОВ " Ліга-2020" на користь ОСОБА_1 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Позовну вимогу ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Ліга-2020" на користь ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2024 року ( а.с.104-110) рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 липня 2020 року та Постанову Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінансовий партнер", яка є правонаступником ПАТ " Комерційний банк" Фінансовий партнер", Товариства з з обмеженою відповідальністю " Ліга-2020", треті особи : Благодійний фонд " Розвиток Черкащини", ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_1 скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Фінансовий партнер", яке є правонаступником ПАТ " Комерційний банк" Фінансовий партнер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінстрим", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-2020", треті особи : Благодійний фонд " Розвиток Черкащини, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, на даний час договір про відступлення права вимоги , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ "Фінансова компанія "Фінансовий партнер", яка є правонаступником ПАТ "Комерційний банк " Фінансовий партнер" та ТОВ " Фінстрим " є правомірним та дійсним.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку"передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Отже, до ТОВ "Фінстрим" право вимоги за кредитним договором, за Генеральною кредитною угодою від 31 липня 2007 року, додатком № 4 до Генеральної кредитної угоди, кредитним договором від 26 січня 2012 року, що укладений між ПАТ " Райффайзен Банк " Аваль" та ОСОБА_1 а також право вимоги за договором іпотеки , предметом якого є спірна квартира- перейшло правомірно.

Застосовані нормиправа.

Відповідно до частини першоїстатті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 41 Конституції Українита частиною першоюстатті 321 ЦК Українивстановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: (1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; (2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; (3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі ""East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній метівтручання у право:

втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України)

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1-2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Тлумачення статті 330 ЦК України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК України, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребувано у добросовісного набувача.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності або законного права користування особою відповідним майном.

Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Такі ж саме права має законний володілець майна.

Цивільним кодексом України передбачені як одні зі способів захисту порушених прав віндикація або реституція.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Так, позивачами, з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, було добровільно укладено з АТ «Райффайзен Банк Аваль» іпотечний договір та передано в іпотеку належне їм майно спірну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Укладаючи вказаний іпотечний договір, позивачі усвідомлював що порушення зобов`язань за кредитним договором та не повернення кредитних коштів матиме наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки, проте позивач ОСОБА_1 свідомо не погашав заборгованість за кредитним договором.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку із невиконанням позичальником кредитних зобов`язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 04 грудня 2015 року, становив 287 042,51 грн - за тілом кредиту, 205 640,54 грн - за процентами.

Відповідач ТОВ " Ліга-2020" є добросовісним набувачем, який законним шляхом на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від 16 січня 2020 року набув своє право власності на спірну квартиру, яке зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року.

Таким чином, враховуючи, що кватира вибула з володіння позивачів з їх волі, шляхом добровільної її передачі банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором та надання згоди на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором, а також той факт, що Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року відмовлено у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги, укладеного 28.12.2016 року між ТОВ" Фінансова компанія Фінансовий партнер", яке є правонаступником ПАТ " Комерційний банк " Фінансовий партнер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-2020", треті особи " Благодійний фонд " Розвиток Черкащини" ", ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, відповідач " Ліга-2020" є добросовісним набувачем, суд не вбачає підстав для задоволення віндикаційних вимог позивачів та витребування спірної квартири у відповідача на користь позивачів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цілому є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10 - 13, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга-2020»про визнанняправа власностіта витребуваннямайна ізчужого незаконноговолодіння.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Позивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга 2020», код ЄДРПОУ 43450848, адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Лазарєва, 4, кв.42.