Рішення

від 11.12.2024 по справі 753/21590/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21590/24

провадження № 2/753/11159/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 грудня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Котвицького В.Л., за участю секретаря судового засідання Овчар В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав перед відповідачем, який є власником житлового приміщення №2301 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , своє зобов`язання щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, проте відповідач, будучи споживачем вказаних послуг за даною адресою неналежним чином здійснює їх оплату, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в розмірі 44 780,31 грн. та судовий збір.

Ухвалою суду від 13.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив,відзиву на позов до суду не подав, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є власником житлового приміщення №2301 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Між ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» та ОСОБА_1 28.05.2019 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Предметом цього договору є забезпечення ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а споживачем ОСОБА_1 - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені цим договором.

З п.1.2. даного договору вбачається, що відповідач є власником житлового приміщення № 2301, поверх 23, загальною площею 56,9 кв.м.

Відповідно до п.1.4. даного договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладання цього договору становить 11,274 грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ.

28.05.2019 між сторонами укладено договір № 2301/19 про надання послуг. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» зобов`язалось своєчасно надавати споживачеві, визначені п.2.1 цього договору послуги, у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язався своєчасно сплачувати вказані послуги на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.2.1. Договору позивач зобов`язався своєчасно надавати споживачеві, такі додаткові послуги: мийка фасадів, послуги відео нагляду та обслуговування системи електронного доступу в житловий будинок, утримання служби охорони, утримання території паркової зони.

Розпорядженням КМДА від 07 червня 2018 року № 962 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» були внесені зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до вказаного розпорядження з липня 2018 року тариф на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , складає за 1 кв.м., - 11,27 грн.

Відповідач є споживачем вищевказаних житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за даною адресою.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписом статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Так, відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (чинного на момент виникнення спірних відносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (чинного на момент виникнення спірних відносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів

Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з жовтня 2021 року не виконує належним чином свої зобов`язання зі сплати наданих житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, за ним утворилась заборгованість яка, станом на 30.09.2024 складає 37 823,81 грн.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у сумі 5265,67 грн, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості у сумі 1690,83 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку не надано.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс`до Каюма Р. про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-83, 89, 95, 141, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан Сіті Сервіс» до Каюма Різвана про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з Каюма Різвана (відомості про дату народження відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс» (код ЄДРПОУ 38139665) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 44 780,31 грн., та судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 3028,00 грн. та у вигляді витрат на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 11.12.2024.

Суддя В.Л. Котвицький