Рішення

від 29.12.2023 по справі 759/15133/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/15133/23

пр. № 2/759/4475/23

29 грудня 2023 року м.Київ

Святошинський районний суд міста Києва, в особі судді Сенька М.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування службовим приміщенням

встановив:

Наказом № 27 Головного управління з питань майна від 28.03.2002 р. за Комунальним підприємством «Святошинське лісопаркове господарство» (далі КП «Святошинське ЛПГ») закріплено на праві повного господарського відання службова квартира АДРЕСА_1 .

Наказом №10-к від 23.01.2017 ОСОБА_1 прийнято на посаду лісничого 1класу Святошинського лісництва КП "Святошинське ЛПГ".

Наказом КП «Святошинське ЛПГ» №86 від 08.08.2017р. «Про надання службової жилої площі» лісничому І класу Київського лісництва ОСОБА_1 на період роботи лісничим надано, на родину з двох осіб, він та дочка ОСОБА_3 , двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 24,4 кв.м.

Даний наказ було затверджено розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.08.2017 року за №414.

ОСОБА_1 вселився в квартиру, разом з дочкою ОСОБА_2 , 2017 року народження, та зареєстрував місце проживання за адресою квартири.

Наказом №249-к від 26.12.2017 р. ОСОБА_1 звільнено від займаної посади заступника директора по виробництву, за угодою сторін, згідно з п.1 ст.36 КЗпП України.

КП «Святошинське ЛПГ» заявили позов, за яким просили зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні службовим жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , визнати їх такими, що втратили право користування службовим житлом, та зняти їх з реєстрації місця проживання за адресою службового житла.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 після припинення трудових відносин з позивачем, звільнив службове житло, проте не передав квартиру позивачу, та разом з дочкою не знявся з реєстраційного обліку місця проживання за адресою житла, чим чинить позивачу перешкоди в користуванні квартирою, зокрема дані обставини не дозволяють позивачу вселити в квартиру інших працівників, що потребують таке житло.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 24.08.2023 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не надіслав, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті 124 ЖК робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

З огляду на статтю 125 ЖК і пункт 35 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 року № 37, відповідачі не входять до переліку осіб, яких не може бути виселено зі службового житла без надання іншого жилого приміщення.

Особливість права користування службовим житлом на підставі ордеру полягає, зокрема, у тому, що володільцем такого житла залишається його власник. Особа, яка користується службовим житлом, знає, що після припинення її правовідносин з роботодавцем вона зобов`язана звільнити надане ним житлове приміщення.

Відповідачами не надано доказів на спростування доводів позивача про те, що вони не проживають у спірній квартирі, та про те, що не мають іншого житла.

Наявність реєстрації відповідачів за адресою спірної квартири безумовно створює позивачу перешкоди в користуванні майном, в тому числі не дозволяє позивачу надати житло іншим працівникам підприємства, які потребують цього.

За таких обставин та вимог закону, суд знаходить права позивача порушеними і такими, що підлягають судовому захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування службовим житлом, узгоджується з приписами ст.ст. 16, 291 ЦК України, і з огляду на те, що відповідачі не проживають у спірній квартирі, є адекватним порушенням.

Разом з тим, визнання особи такою, що втратила право користування житлом є підставою для зняття такої особи з реєстраційного обліку місця проживання за адресою цього житла, а відтак відповідні вимоги позивачем завлені зайво.

При цьому суд важає, що визнання відповідачів такими, що втратили право користування службовим житлом не може бути розтлумачено, як порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як на тому наполягав представник відповідачів, оскільки в даному випадку переслідується легітимна мета в розумінні даної норми Конвенції.

За такого рішення, витрати понесені позивачем на розгляд справи, що складаються з судового збору в сумі 2684 грн., мають бути йому відшкодовані відповідачем ОСОБА_1 , відповідно і на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування службовим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (2017 р.н.) такими, що втрпатили право користування службовим житлом - квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» (IBAN НОМЕР_2 у АТ КБ "Приватбанк" код банку 305299, ІПН 033596826576) 2684 (дві тисячи шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Головуючий Сенько М.Ф.