Рішення

від 06.11.2024 по справі 761/12944/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12944/24

Провадження № 2/761/6716/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.

за участю секретаря: Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a>, про захист прав споживачів, -

встановив:

у квітні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a>, про захист прав споживачів, відповідно до якої позивач просив суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a> на користь ОСОБА_1 кошти за попередньо придбані квитки на концертний захід у розмірі 2 398,18 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 придбав квиток у Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a> на концерт Hauser (номер квитка КР N? 050312, код перевірки НОМЕР_1), який мав відбутися о 19:00 27.05.2020 у місті Києві, у сумі 1470,00 грн.. При цьому вищезазначений захід не відбувався з причин коронавірусу, як це було зазначено на сайті, з поміж іншого, кошти за квитки повернуті не були. Для врегулювання порушених прав, звертався на гарячу лінію, на якій порадили чекати потворного приїзду виконавця Hauser, що його квиток може слугувати входом на новий концерт. Окрім цього, надходили смс повідомлення щодо переносу концерту на різні інші дати однак 4 роки поспіль зазначений концерт так і не відбувся.

У позовній заяві вказано, що з метою досудового врегулювання спору, позивач 19.02.2024 звернувся до відповідача на сайті https://karabas.com/ua із зазначеною проблематикою та проханням повернути кошти, зокрема, заявою про порушення прав споживачів та повернення грошових коштів за вказаний вище квиток. При цьому, відповідач листом на електронну пошту повідомив, щоб позивач звернувся до організаторів події - ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, на його прохання надати всю інформацію про організаторів події (назва організатора, юридична адреса, сайт) - відповіді не було надано, тому 19.02.2024 він звернувся на зазначену електронну адресу, (ІНФОРМАЦІЯ_1) із проханням повернути кошти, але відповіді не отримав. Тому, звернувся рекомендованим листом (трек-номер 0219209290369) до відповідача про повернення коштів, що додається, однак відповіді не отримав.

Позовна заява мотивована, серед іншого, тим, що оскільки подія, на яку було придбано квитки, - скасована, але кошти за сплачені квитки повернути не вдалось, тому позовні вимоги щодо повернення коштів за ненадані послуги підлягають задоволенню.

Позивачем також вказано, що чотири роки його нахабно дурили, внаслідок протиправних дій відповідача він втратив звичайний спосіб життя у зв`язку з необхідністю вивчення нормативно-правових актів, переписок та дзвінків до відповідача, пошти, зібранням документів необхідних для захищення його права в суді, тим самим було обмежено спілкування з сім`єю, постійно відчуває негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги підвищений, оточуючі вказують на важкість виконання повсякденних обов`язків, покладених на позивача. Окрім цього, позивач постійно, протягом тривалого часу відчуває свою відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, має знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Також, завдана моральна шкода, полягає у його душевних стражданнях, приниженні честі та гідності військовослужбовця з тих підстав, що позивачу довелося присвятити багато свого часу, творчої енергії та сил на захист свого порушеного права, від вище вказаного зростає напруга та дратівливість в сім`ї, колі його оточення, робочому колективі. У зв`язку із чим, позивач вказує, що йому заподіяно душевні страждання внаслідок дії відповідача та неповернення коштів позивачу, що змусило його докласти зусиль для усунення порушення прав, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача моральна шкода в розмірі 5000 грн.

Окрім того, позивач вказує, що оскільки відповідачем прострочено строк виконання грошового зобов`язання, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку 625 ЦК України за період з 27.05.2020 по 06.04.2024 - 3 % річних у розмірі 170,48 грн. та інфляційній втрати у розмірі 757,70 грн.

У зв`язку із викладеним, позивач просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2024 року було відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання 06.11.2024 не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, до суду надійшла повторна заява у якій позивач просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (дачі - Закон) виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги, а продавець - це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації. Продукцією є будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

У п. 7 ч, 1 ст. 1 Закону визначено поняття договору - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (дані розрахунковий документ).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порядок повернення квитків за скасований/перенесений захід регламентується Інструкцією з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженої наказом Міністерства культури 1 мистецтв у країни від 07 липня 1999 року № 452 (надалі - Інструкція).

Згідно з розділом Х Інструкції, у разі скасування, переносу або зміни заходу відвідувачі (глядачі, слухачі) мають право повернути попередньо придбані квитки. Повернення коштів відвідувачам (глядачам, слухачам) проводиться організаторами заходу з пред`явленням документа що посвідчує особу (паспорта військового квитка, студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення).

Умови щодо продажу та придбання квитків, підстав та порядку повернення їх вартості, інших прав та обов`язків, що виникають у зв`язку з цим у Агента, Покупця та Організатора, містяться в Договорі Продажу білетів на культурно-видовищні заходи, Публічній оферті, розміщеній на сайті ТОВ «КРБС» (https://karabas.com/offerta/) (далі - «Оферта»).

Відповідно до п. 4.1-4.4. зазначеної Оферти, ця оферта вважається основним документом в офіційних взаєминах між Покупцем і Агентом з купівлі-продажу Квитків. Прийняття Покупцем цієї Оферти здійснюється шляхом послідовного вчинення Покупцем дій, зазначених у п. 4.3 цієї Оферти (акцепт Оферти). Вчинення акцепту Покупцем цієї Оферти проводиться добровільно і рівносильно укладенню письмового договору (п. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України). 4.2. До здійснення акцепту Оферти Покупець повинен бути впевнений, що всі умови цієї Оферти йому зрозумілі і він приймає їх безумовно і в повному обсязі. 4.3. Акцепт цієї Оферти Покупцем здійснюється шляхом послідовного вчинення таких дій: а) звернення до Точки продажу та/або звернення до Інтернет-сайту Агента та/або Субагента, та/або дзвінок у Контактний центр Агента та/або Субагента; б) вибір конкретного Заходу та категорії Квитка/ів з наявних на момент звернення Покупця; в) ознайомлення з умовами цієї Оферти; г) ознайомлення з віковими обмеженнями конкретних Заходів, а також надання контактного номера телефону, адреси електронної пошти, прізвища та імені Одержувача Електронного квитка, а за умови оформлення доставки Квитка/ов - адреси та часу доставки. 4.4. Після здійснення всіх дій, зазначених у пункті 4.3 цієї Оферти, Покупець, в залежності від обраного способу придбання Квитка: Квитка або Електронного квитка, проводить оплату Замовлення у відповідності з обраним Покупцем способом придбання із відповідним такому способу придбання способом оплати в терміни, передбачені правилами оплати для конкретного Заходу.

Отже, в п.п. 1.3 Оферти зазначено, що: «Квиток» - документ, сформований з використанням автоматизованої Системи Агента на бланку ТОВ «КРБС», що засвідчує право Покупця на відвідування (прохід, перегляд, прослуховування) Заходу та містить інформацію про найменування, дату, час, місце проведення, виділене Покупцеві місце на Заході (сектор, ряд і інше), вартість послуги відвідування Заходу та суму Сервісного збору, а також додаткову інформацію правового або технічного характеру.

Відповідно до п. 5.5. Оферти, 5.5. після оплати Замовлення згідно п. 5.2 цієї Оферти Замовлення вважається проданим і у Покупця виникає право відвідати Захід.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Судом встановлено, що також не заперечувалось позивачем, що ОСОБА_1 придбав квиток у Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a> на концерт Hauser (номер квитка КР N? 050312, код перевірки НОМЕР_1), який мав відбутися о 19:00 27.05.2020 у місті Києві, у сумі 1400,00 грн., касовий збір 70,00 грн.

Отже, між позивачем та відповідачами було укладеного договір публічної оферти, на підставі якого між сторонами виникли правовідносини з приводу надання, послуг щодо придбання квитків на концертний захід. Факт укладення договору підтверджується автоматично сформованими квитками, а факт надання послуг - оформленням електронних квитків.

Так, як вбачається з Квитка, придбаного позивачем, копія якого наявна в матеріалах справи, ціна квитка становить 1400,00 грн. яка сплачена позивачем у повному обсязі. Факт оплати покупцем збору за послуги є підтвердженням повної згоди покупця з усіма умовами отримання Супутніх послуг, а також підтвердженням факту належного надання таких Супутніх послуг Агентом, та їх безспірного споживання Покупцем. Здійснюючи оплату квитка, Покупець добровільно приймає та погоджується з тим, що він не має права на повернення грошових коштів сплачених за Супутні послуги.

Організатором концерт було скасовано, що не заперечувалось сторонами під час досудового врегулювання спору.

Також, з матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору, позивач 19.02.2024 звернувся до відповідача на сайті https://karabas.com/ua із зазначеною проблематикою та проханням повернути кошти, зокрема, заявою про порушення прав споживачів та повернення грошових коштів за вказаний вище квиток. При цьому, відповідач листом на електронну пошту повідомив, щоб позивач звернувся до організаторів події - ІНФОРМАЦІЯ_1. Також, 19.02.2024 він звернувся на зазначену електронну адресу, (ІНФОРМАЦІЯ_1) із проханням повернути кошти, але відповіді не отримав. Тому, звернувся рекомендованим листом (трек-номер 0219209290369) до відповідача про повернення коштів, що додається, однак відповіді не отримав.

Визначеннями в п. 1.13. Оферти зазначено, що "Принципал" заходу - юридична особа або індивідуальний підприємець, який доручає Агенту взяти на себе зобов`язання з продажу Квитків Покупцям.

В свою чергу, згідно п. 1.1. "Агент" - ТОВ "КРБС", уповноважене діяти на підставі укладених договорів з Принципалом з оформлення та продажу Квитків на Заходи.

Згідно з п. 3.2.Оферти, агент не несе відповідальності за дії Принципала і/або Організатора заходу та/або третіх осіб з продажу Квитків, що діють від свого імені та/або від імені Принципала або Організатора заходу, так само як і за організацію й факт проведення Заходу.

При цьому, відповідно до п. 6.1 Оферти грошові кошти, що надійшли Агенту в якості оплати Квитка/Електронного квитка, підлягають поверненню Покупцеві тільки у разі відміни Заходу та при отриманні Агентом відповідного офіційного листа Принципала/Організатора заходу, в якому зазначаються умови (термін, час, місце) і порядок повернення квитків. З інформацією про порядок, строки, час і місце повернення квитків можна ознайомитися на Інтернет-сайті Агента. У разі, якщо повернення коштів Покупцям від скасованого, Заходу за Квитки, придбані у Агента, здійснюється в касах Принципала і/або Організатора заходу, згідно з офіційним листом Принципала і/або Організатора, Покупець не має права пред`являти претензії Агенту.

Відповідно до п. 11.3., 11.5. Оферти агент не несе відповідальності за невідповідність наданих Принципалом послуг очікуванням Покупця та/або його суб`єктивній оцінці. Поради та рекомендації, надані Покупцю, не можуть розглядатися як гарантії. Агент не несе відповідальності за будь-які збитки та моральну шкоду, понесені Покупцем в результаті помилкового розуміння або нерозуміння ним інформації про порядок оформлення/оплати Замовлення, а також отримання і використання Послуг.

Позивачем не доведено, що ТОВ «КАРАБАС» отримувало, як агент, відповідного офіційного листа Принципала/Організатора заходу, в якому зазначаються умови (термін, час, місце) і порядок повернення квитків, а тому обов`язок повертати клієнтам (покупцям) номінальну вартість квитків на захід, який не відбувся, у ТОВ «КАРАБАС» не виник.

З урахуванням наведеного, відповідальність за повернення коштів за продані квитки на захід, який не відбувся, а також відповідальність за іншими законними і обґрунтованими вимогами споживача покладаються на Організатора концерту Hauser.

ТОВ «КАРАБАС» з вищенаведених підстав є Агентом, який не несе відповідальності за своєчасність та повноту повернення грошових коштів покупцям, та не є особою, яка зобов`язана здійснювати таке повернення.

Відповідно до частини 2 статті 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключено у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Зазначений висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. Вказані правові висновки містяться також у постановах Верховного Суду: від 07 жовтня 2020 року в справі № 705/3876/18, від 19 серпня 2020 року в справі № 639/6295/16- ц, від 14 липня 2020 року в справі № 686/23977/18, від 08 липня 2020 року в справі № 612/808/18

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19) викладено правовий висновок, відповідно до якого належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин. За положенням ЦПК України належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом. Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів, повернення вартості квитка на концерт, стягнення моральної шкоди, трьох відсотків річних та інфляційних втрат до неналежного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a>, який є Агентом і який не несе відповідальності за своєчасність та повноту повернення грошових коштів покупцям, та не є особою, яка зобов`язана здійснювати таке повернення, тоді як відповідальність за повернення коштів за продані квитки на захід, який не відбувся, а також відповідальність за іншими вимогами споживача в разі їх законності та обгрунтованості покладаються на Організатора заходу, в даному випадку на організатора концерту Hauser.

Позивачем у порядку ст. 51 ЦПК України клопотання про залучення належного відповідача не заявлялись, таким чином, правові підстави для задоволення позову до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a> - відсутні.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a> на користь ОСОБА_1 коштів за попередньо придбані квитки на концертний захід з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 2 398,18 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

За правилами ст. 141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладені на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 391 ЦК України, ст.ст. 10,11, 12, 13, 48, 51, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАБАС»</a>, про захист прав споживачів, - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.12.2024.

Суддя: