Постанова

від 25.12.2024 по справі 295/6292/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/6292/24 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.

Номер провадження №33/4805/1450/24

Категорія ст.485 МКУ Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Житомирської митниці Держмитслужби Кондратюка Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2024 року, якою його визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України,

встановив:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 533 (п`ятсот тридцять три) грн 54 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 31.01.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці агентом з митного оформлення ТОВ «Євро-брок» (вул. Космонавтів, буд.42, кв.67, м. Житомир, 10009, Україна, код ЄДРПОУ 37546736) О.Вітюком до митного оформлення в митному режимі «Імпорт 40 ДЕ» подано електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 24UA101020003578U0, на товари, в тому числі № 11 (запчастини до склоформуючої машини «Emhartglass» - гвинти з головкою з шестигранним шліцом, з чорних металів: Арт.2640-1743. Гвинт з внутрішнім шестигранником M8x140 - 16 шт. (всі без зображувальних знаків). Країна виробництва MY», країна відправлення/експорту (гр. 15) - DE (Федеративна Республіка Німеччина), та товаросупровідні документи на вказані товари: інвойси від 11.01.2024 № 206.758, CMR від 19.01.2024 № 20241012HH-BMS, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 18.01.2024 № А 549178 та інші.

Товар ввезено на митну територію України 25.01.2024 згідно документу контролю доставки ЕМД типу ІМ 40 ЕЕ від 25.01.2024 № UA101000/4/900980 через пункт пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці (UA305090). Згідно товарносупровідних документів та ЕМД №24UA101020003578U0, відправник товару (графа 2 ЕМД): Glass Technology International (Hamburg) GmbH (Muhlenkamp 31, D-22303 Hamburg, Німеччина), отримувач товару та особа відповідальна за фінансове врегулювання (графа 8 та 9): ПрАТ «БІО МЕД СКЛО» (вул. Промислова, 26, м. Житомир, 10025, Україна, код ЄДРПОУ 04763746); код товару №11 за УКТ ЗЕД (графа 33): 7318156890; країна походження товару №11 (гр. 34): MY (Малайзія); валюта та загальна фактурна вартість товару №11 (гр. 42): 31,7166 EUR митна та статистична вартість товару №11 (графи 45, 46): 1 319,35 гривень. Відповідно графи 20 умови поставки зазначено «FCA DE Hamburg».

Відповідно до графи 14 ТОВ «Євро-брок» (вул. Космонавтів, буд.42, кв.67, м. Житомир, 10009, Україна, код ЄДРПОУ 37546736). У графі 47 товару №11 (нарахування платежів) ЕМД №24UA101020003578U0 агентом з митного оформлення О. Вітюком зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 020), основа нарахування 1 319,35 грн, ставка 5%, сума 65,97 грн, ПДВ (вид платежу 028), основа нарахування 1 385,32 грн, ставка 20%, сума 277,06 грн. Загальна сума митних платежів згідно графи В: мито (вид платежу 020) - 211495,73 грн, ПДВ (вид платежу 028) 902 989,20 грн.

Під час проведення формато-логічного контролю встановлено спрацювання системи АСУР 101-1 «Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів (Товар(и) № 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 17: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів)», 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби (За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень, товар(и) № 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 17: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів)», 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів (Товар(и) № 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 17: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів)» та 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (Товар(и) № 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 17: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів)».

Згідно спеціального додатку «К» Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05 жовтня 2006 року № 227-V, у випадку, коли товари не є об`єктом прямого ввозу з країни їхнього походження, а переправляються через територію третьої країни, повинно бути дозволено оформлення сертифікатів про походження цих товарів державними організаціями або органами, уповноваженими видавати такі сертифікати в третій країні, на основі сертифікатів про походження цих товарів, раніше виданих у країні їхнього походження.

В свою чергу у Сертифікаті про походження товару (Certificate of origin) від 18.01.2024 № А 549178 відсутні будь-які посилання на сертифікати про походження товарів, раніше виданих у інших країнах їхнього походження.

Відповідно до вимог статті 280 Митного кодексу України та рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» та з урахуванням частини третьої статті 46 Митного кодексу України у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів щодо яких застосовуються особливі види мита, й зокрема зазначення у замінному сертифікаті відомостей про документи на поставку товару з країни його походження до країни відправлення, на підставі яких був виданий такий замінний сертифікат, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита, якщо інше не передбачено законом.

Отже, за митною декларацією від 31.01.2024 № 24UA101020003578U0 по товару № 11 необхідно сплатити остаточне антидемпінгове мито (023) в сумі 889,24 грн.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296) та даних зазначених у листі Держмитслужби від 16.10.2023 № 15-02/15-03-01/7/4683, при застосуванні остаточних антидемпінгових заходів, розрахунок суми митних платежів по товару № 11 за ЕМД буде наступна: мито (вид платежу 020) основа нарахування 1 319,35 грн, ставка мита 5%, сума 65,97 грн, антидемпінгове мито (023) основа нарахування 1 319,35 грн, ставка антидемпінгового мита 67,4%, сума 889,24 грн та ПДВ (вид платежу 028) основа нарахування 2 274,56 грн, ставка 20%, сума 454,91 грн, разом загальна сума по товару № 11 1 410,12 грн. Агентом з митного оформлення ОСОБА_1 у митній декларації від 31.01.2024 №24UA101020003578U0 не зазначено по товару № 11 остаточного антидемпінгового мита, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів по антидемпінговому миту на 889,24 грн та по ПДВ на 177,85 грн, а всього на загальну суму 1 067,09 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 при формуванні та подачі електронної митної декларації № 24UA101020003578U0 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, не врахував Рекомендованого правила 10 (спосіб застосування та форми різних видів документів, які підтверджують походження товарів) Спеціального додатку «К» Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05 жовтня 2006 року № 227-V, що в свою чергу призвело до зменшення розміру суми митних платежів на 1 067,09 грн, чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях ознак порушення митних правил, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, вказав, що причини (а саме відсутність «у замінному сертифікаті відомостей про документи на поставку з країни його походження до країни відправлення, на підставі яких був виданий такий замінний сертифікат»), згідно з якими митний орган не прийняв сертифікат про походження товару від 18.01.2024 №А549178 (далі -Сертифікат) та донарахував митні платежі, не залежали від нього чи його дій та не могли бути усунуті ним до моменту подачі митної декларації. Наданий ним до митного оформлення Сертифікат не містить ознак, за якими його можна було б вважати сфальсифікованим чи підробленим, справжність цього Сертифікату митним органом не заперечувалась та такий орган не вчинив дій щодо перевірки його справжності, підтвердження або спростування інформації про країну походження, що у ньому зазначена. Інші докази, які б свідчили про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а саме заявлення у митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей відсутні. Факти умисного подання ним до митного органу недостовірних документів, недостовірної інформації або приховування інформації, необхідної для митного оформлення в матеріалах справи відсутні, а митним органом не доведені, як і не спростовано, що країною походження товару є Малайзія, не надано доказів іншого походження товару. Окрім того, звернув увагу, що він є особою, уповноваженою на декларування ТОВ «Євро-брок», який є посередником, що надає послуги з декларування товарів та не є їх власником, а тому розмір митних платежів не стосується його інтересів. Вважає, що безпідставно додатково донарахована сума 1067,09 грн, яка склала 0,0957% від суми нарахованих платежів, також не підтверджує умисності його дій. Звертає увагу, що тлумачення терміну «замінний сертифікат», яким оперує митний орган та суд першої інстанції у національному законодавстві відсутнє. Також вважає недопустимим використання як доказу умислу посилання на лист Держмитслужби №8744-15 від 16.10.2023, адже згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України листи міністерства та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, останній адресований лише Митницям та відсутній у вільному доступі. Тому, йому не було і не могло бути відомо щодо обов`язковості зазначення у сертифікаті про походження товару додаткових відомостей про попередні свідоцтва про походження. Вказує, що ним були виконані всі вимоги щодо підтвердження країни походження товару та до митної декларації були надані вичерпні, законодавчо обґрунтовані пояснення, з яких підстав було нараховано антидемпінгове мито. Тож, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч.1 ст.486МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 485 МК Українивстановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до положень статті 485МК України вбачається, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Згідно до частини восьмої статті 257МК України митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі найменування країни походження.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Статтею 485МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Згідно до частини першої статті 257МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини п`ята, шоста статті 264 МК України).

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Таким чином, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ст.485 МК, суд посилався на те, що ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, не врахував Рекомендованого правила 10 (спосіб застосування та форми різних видів документів, які підтверджують походження товарів) Спеціального додатку «К» Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05 жовтня 2006 року № 227-V, що в свою чергу призвело до зменшення розміру суми митних платежів на 1 067,09 грн.

Апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що агентом з митного оформлення ОСОБА_1 до митного оформлення гвинтів з головкою з шестигранним шліцом, з чорних металів: Арт.2640-1743; гвинтів з внутрішнім шестигранником M8x140 - 16 шт. (далі Товар) було надано Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 18.01.2024 № А 549178, виданий Торгово-Промисловою палатою м. Гамбург (Німеччина). Даним сертифікатом встановлено, що Товар має походження з Малайзії.

Відповідно до положень ч.8 ст.257МК України митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч. 1 ст. 41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Надавши митному органу Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 18.01.2024 № А 549178, виданий Торгово-Промисловою палатою м. Гамбург (Німеччина), ОСОБА_1 виконав вимоги закону. Матеріали справи свідчать, що митний орган не скористався своїм правом звернутися до компетентного органу Німеччини із запитом про перевірку достовірності Сертифікату про походження товару відповідно до положень Розділу 3 Спеціального додатку «К» Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Правила 3,4,5), до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05 жовтня 2006 року №227-V.

За змістом Рекомендованого правила 10 (спосіб застосування та форми різних видів документів, які підтверджують походження товару) Спеціального додатку «К» Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідноіз ЗакономУкраїни від05жовтня 2006року №227-V,яке,як зазначаємитний орган,не врахував ОСОБА_1 при формуванніта подачіелектронної митноїдекларації,у випадках, коли товари не є об`єктом прямого ввозу з країни їхнього походження, а переправляються через територію третьої країни, повинно бути дозволено оформлення свідоцтв про походження цих товарів державними організаціями або органами, уповноваженими видавати такі свідоцтва в зазначеній третій країні, на основі свідоцтв про походження цих товарів, раніше виданих у країні їхнього походження.

Тобто, уповноважені органи Німеччини, як країни учасниці цієї Конвенції, мають право видавати сертифікати походження з третіх країни. У даному випадку Сертифікат, виданий Торгово-Промисловою палатою м. Гамбург (Німеччина), містить посилання, що заявлений до митного оформлення Товар має походження з Малайзії (МY). При цьому, митним органом не встановлено іншу країну походження Товару. Крім того, ОСОБА_1 відповідно до ч.9 ст.41 МК України наданий додатковий лист від експортера товару з підтвердженням того, що Товар має походження з Малайзії. Також відповідна країна походження зазначена у декларації про походження на комерційному інвойсі від 11.01.2024 № 206.758 (а.с.22).

Правилами заповнення свідоцтва про походження товару (сертифікату про походження), затвердженими Додатками І та ІІ Спеціального додатка «К» вищевказаної Конвенції не передбачено вимог щодо зазначення у свідоцтві про походження товару інформації або відомостей про документи, які були підставою для видачі свідоцтва про походження товару, коли їх експорт здійснювався з третьої країни, відмінної від країни походження.

Отже, чинним законодавством, як національним, так і міжнародним, не передбачено, що такий сертифікат має містити відомості про документи на поставку товару з країни його походження до країни відправлення, на підставі яких він виданий.

Апеляційний суд вважає, що митним органом не доведено факт заявлення ОСОБА_1 в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, а також наявність в його діях прямого умислу на порушення митних правих, за що відповідальність передбачена ст.485 МК України.

Відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, що сформульована у п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. А за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно з вказаною правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп, що підтверджується квитанцією №ID: 8333-3697-1661-2227 від 18 жовтня 2024, який він просить стягнути з Житомирської митниці Держмитслужби (а.с.122).

Між тим, відповідно до ст.288КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. За таких обставин, судовий збір, сплачений ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2024 року в розмірі 605,60 грн, підлягає поверненню останньому.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення з Житомирської митниці Держмитслужби витрат на правничу допомогу то слід зазначити, що нормами МК України та КУпАП не передбачено після винесення кінцевої постанови, винесення будь-яких додаткових постанов, в тому числі про відшкодування понесених особою витрат на надання правничої допомоги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.528 МК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України, скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.485 Митного Кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн згідно з квитанцією №ID: 8333-3697-1661-2227 від 18 жовтня 2024, отримувач: ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир / 22030101, код отримувача 37976485, рахунок одержувача: UA498999980313101206080006797, платник: ОСОБА_1 , призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1 на рішення від 10.10.2024 по справі 295/6292/24 Житомирський апеляційний суд.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич