Постанова

від 19.12.2024 по справі 554/6661/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6661/23 Номер провадження 22-ц/814/2654/24Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Пилипчук Л. І.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2024 року у складі судді Шевської О. І.

у цивільнійсправі запозовом Кредитної спілки «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» в особі Полтавської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року представник КС «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» в особі Полтавської філії звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13.04.2024 у справі № 552/7051/15-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь КС «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» в особі Полтавської філії заборгованість за кредитним договором в сумі 18 456,36 грн та судові витрати в сумі 1218 грн, всього 19674,36 грн.

У серпні 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту зі спадкового майна, з якої позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що спадкоємці ОСОБА_3 добровільно не виконали вимоги закону щодо зобов`язання задовольнити вимоги кредитора, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Посилаючись на викладене та з урахуванням уточнення в судовому засіданні позовних вимог, просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 17206,68 грн та судові витрати.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 січня 2024 року залучено співвідповідача по справі ОСОБА_2 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2024 року, описку в якому виправлено ухвалою суду від 11 червня 2024 року, позов задоволено.

Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитні ініціативи «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» заборгованість у розмірі 17 206,68 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитні ініціативи «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» в особі Полтавської філії судовий збір у сумі 1 342 грн.

Судовий збір у сумі 1 342 грн, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 , віднесено на рахунок держави.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитні ініціативи «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови кредитного договору, прийнявши спадщину, в силу вимог статей 1281, 1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Кредитні ініціативи «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач дізнався про смерть позичальника ОСОБА_3 ще у 2020 році, отримавши постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2020, а тому мав змогу заявити свої претензії до відповідачів в передбачені статтею 1281 ЦК України строки. Крім того, про смерть боржника позивач також дізнався під час перегляду заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 13.04.2016, проте претензія позивачем була подана лише 28.12.2022 - через півтора роки після закінчення виконавчого провадження і понад 9 місяців після розгляду судової справи.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК).

Згідно частин першої, другої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2016 року у справі № 552/7051/15-ц стягнуто ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» в особі Полтавської філії заборгованість за кредитним договором в сумі 18 456,36 грн, яка складається з тіла кредиту - 315,62 грн, заборгованості по процентах - 10 203,22 грн, 3% річних - 678,61 грн, індекс інфляції - 4 258,91 грн та судові витрати 1 218 грн, а всього 19 674,36 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15 березня 2022 року заяву адвоката Ковжоги О. І. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На виконання вказаного рішення 13.06.2016 Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист № 552/7051/15-ц, на підставі якого Київським ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження ВП № 52221469.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Селещина Машівського району Полтавської області у віці 72 роки ОСОБА_3 померла, про що Київським районним у м. Полтаві ВДРАЦС складено актовий запис № 649 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 05.06.2024.

Постановою головного державного виконавця Київського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гречківською Ю. В. від 02.07.2020 виконавче провадження ВП № 52221469 закінчено у зв`язку зі смертю боржника. Вказано, що стягнуто боргу - 2467,68 грн, залишок боргу - 17206,68 грн.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до статті 1218ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

28 грудня 2022 року позивач направив до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Нестекі Н. О. претензію про обов`язок спадкодавця в порядку статті 1282 ЦК України.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав вимоги статті 1281 ЦК України щодо пред`явлення претензії кредитора в шестимісячний строк від дня, коли він дізнався про день відкриття спадщини померлого боржника, шляхом подання претензії про обов`язок спадкоємця до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Нестекі Н. О. 28.12.2022, проте спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги кредитора у добровільному порядку не виконали.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погодитись не може з огляду на наступне.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частини друга та третя стаття 129-1).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)).

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22) зроблено правові висновки, що смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

Зі смертю боржника його зобов`язання включаються до складу спадщини і відповідно строки пред`явлення вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19)).

У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17(пункти 78-79)).

Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише в межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї немає обов`язку задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас, задовольняючи заяву про заміну у виконавчому провадженні боржника, який помер, його спадкоємцем, суд згідно із частиною першою статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином у разі смерті фізичної особи - боржника у виконавчому провадженні, питання щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора вирішується судом в порядку заміни сторони виконавчого провадження за статтею 442 ЦПК України.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21)).

У справі, що переглядається апеляційним судом, рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2016 року у справі № 552/7051/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» заборгованості за кредитним договором у сум 18456,36 грн поширюється і на спадкоємців прав та обов`язків померлого боржника в порядку процесуального правонаступництва, а тому звернення до суду із позовом про стягнення цієї ж заборгованості за наявності обов`язкового до виконання судового рішення не є належним способом судового захисту.

Неналежний спосіб захисту прав є самостійною підставою відмови у позові з огляду на принцип процесуальної економії.

Суд першої інстанції на встановлений законом порядок заміни сторони у виконавчому провадженні належної уваги не звернув, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з постановленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволені позову Кредитної спілки «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада».

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2024 року - скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

У задоволенні позову Кредитної спілки «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» в особі Полтавської філії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

Л. І. Пилипчук