Рішення

від 30.12.2024 по справі 243/10248/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/2316/2024

Номер справи 243/10248/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«30» грудня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Донецької області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини ОСОБА_4 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25 березня 2024 року була покинута в акушерському відділенні КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» матір`ю ОСОБА_2 . Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано під опіку в сім`ю опікуна. Мати дитини - ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання, утримання малолітньої ОСОБА_3 . Не створила належних умов для розвитку дитини, дитина була покинута новонародженою в закладі охорони здоров`я. Взагалі, більше ніж пів року за час проведення на території Слов`янської міської територіальної громади активних бойових дій та ведення воєнного стану в Україні, мати жодного разу не поцікавилася де її дитина, не надала допомогу, не телефонувала та не зверталася до відповідних установ з питанням повернення дитини на виховання до родини.

Приймаючи до уваги викладені факти, а також необхідність вирішення питання щодоподальшої долі дитини, позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача, Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Донецької області, в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, від неї не надійшло повідомлення про причини неявки, не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні особисто або через представника, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Донецької області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

У відповідності до ст. 165 Сімейного Кодексу України «Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина…» та п. 18 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 05 квітня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації від 03.04.2024 № 665 «Про державну реєстрацію народження дитини, яка залишилася без батьківського піклування», державна реєстрація народження малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбулася за клопотанням Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України, державна реєстрація актового запису про народження ОСОБА_3 проведена відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Відповідно до заяви батьків (матері або батька), інших родичів або законного представника про відмову забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 25 березня 2024 року, ОСОБА_2 відмовилась забрати свою дитину, дівчинку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов`янськ».

25 березня 2024 року працівники закладу охорони здоров`я: в.о. завідуючою відділенням неонатального догляду комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» ОСОБА_5 , в.о. завідуючого акушерським відділенням ОСОБА_6 , медичний директор з акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» Глущенко В.І., у присутності старшого інспектора СЮП відділу поліції Краматорського районного управління поліції в Донецькій області капітаном поліції Сандульського Є.В., головного спеціаліста -юрисконсульта Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Щуки О.В. склали акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я №б/н про те, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25 березня 2024 року була покинута в акушерському відділенні комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно з розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації від 17.04.2024 № 762 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до розпорядження начальника Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 16.07.2024 № 324ва-р «Про призначення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано під опіку в сім`ю опікуна ОСОБА_7 .

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного Кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Аналогічні положення викладені і в ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, що принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дисципліна і порядок сім`ї мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно з ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року розтлумачив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХП від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до статті 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм насильства, образи чи зловживань, відсутності належного піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, а крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за № 789-Х11, дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту, турботи, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідач не виявляє щодо дитини батьківського піклування, фактично самоусунувшись від виконання своїх батьківських обов`язків.

Статтею 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме:

- батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Тобто, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні своєї малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавиться її життям, не бере участі в її розвитку та вихованні, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення та взагалі не цікавиться життям своєї дитини.

Так, ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п. 7,15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, тощо, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», із підстав, передбачених п.2, 4, 5 ч.1 ст. 164 СК України, особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки в разі досягнення ними повноліття.

Як слідує з висновку Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Донецької області від 13 грудня 2024 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання, утримання малолітньої ОСОБА_3 . Не створила належних умов для розвитку дитини, дитина була покинута новонародженою в закладі охорони здоров`я. Більше ніж пів року за час проведення на території Слов`янської міської територіальної громади активних бойових дій та воєнного стану в Україні, мати жодного разу не поцікавилася де її дитина, не надала допомогу, не телефонувала та не зверталася до відповідних установ з питанням повернення дитини на виховання до родини. На підставі викладеного орган опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Донецької області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з частиною шостою ст. 19 СК України, суд може не погодитися з Висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З урахуванням цих обставин та встановлених фактів, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Донецької області № 01.01-14/1407 від 13 грудня 2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Положенням ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Суд вважає, що матеріали справи містять достовірні відомості, які свідчать про навмисне та злісне невиконання відповідачем своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, оскільки відповідач залишила свою новонароджену дитину в лікарні, протягом тривалого часу не проявляє відносно своєї дитини належної турботи та уваги, не приймає участі у її вихованні та утриманні, не піклується про стан її здоров`я та розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, хоча зобов`язана це робити та має таку можливість.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

З огляду на ці обставини та на підставі відомостей, які характеризують особу відповідача, її ставлення до дитини, суд вважає доцільним позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це сприятиме інтересам дитини.

На підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Донецької області про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, та виходячи з інтересів дитини та конкретних обставин справи, суд вважає можливим позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дана позовна заява сформована в системі «Електронний суд», тому розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 2 422,40 грн. (3 028 х 0,8).

Отже, оскільки позивач при зверненні до суду із даним позовом звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-286, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 150, 157, 164, 165-166, 167 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 30 грудня 2024 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова