Рішення

від 25.07.2024 по справі 450/5686/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/5686/23 Провадження № 2/450/449/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної ДТП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс», ОСОБА_2 з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої ДТП. Свої позовні вимоги мотивує тим, що внаслідок ДТП належний позивачу транспортний засіб отримав значні механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача становить 186129, 68 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 104307, 80 грн. Окрім цього позивачу внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу було заподіяно моральну шкоду. ПрАТ «Європейський страховий альянс» безпідставно та протиправно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що ним пропущений встановлений законодавством річний строк на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування з моменту скоєння ДТП. Позивач, однак, переконаний, що відмова страхової компанії у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою, оскільки визначений законодавством річний строк для звернення із заявою про виплату страхового відшкодування пропущений з незалежних від позивача причин. Окрім того, зважаючи на те, що розмір шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП перевищує суму страхового відшкодування за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач звертається з позовом до завдавача такої шкоди ОСОБА_2 у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди та розміром страхового відшкодування (страхової виплати). Як вбачається зі змісту постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.01.2022 р. у справі № 450/4088/20 17.11.2020 р. о 07 год. 20 хв. на автодорозі Мукачево- Івано-Франківськ Рогатин Львів Н-09430 км+052 км ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ -2107, д. н. з. НОМЕР_1 в напрямку Львів, не вибрав безпечної швидкості руху та інтервалу щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу, об?їжджаючи автобус ГАЗ-52, д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом позивача, який рухався в зустрічному напрямку в сторону Івано-Франківська. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 2.3 Б; 12.1; 13.1 ПДР. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс» згідно з полісом серія АР № 0632898. 21.02.2022 позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «Європейський страховий альянс» та отримав відповідь, якою страхова компанія відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв?язку з порушенням позивачем визначеного ст. 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» однорічного строку на подання заяви про виплату страхового відшкодування. Як вбачається з обставин справи позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування 21.02.2022 року, тобто впродовж 23-х днів після того як постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.01.2022 року у справі № 450/4088/20 набрала законної сили (28.01.2022 р.).

Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 березня 2021 року під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 в присутності адвоката Лозинського І. П. вину не визнав, пославшись на свої письмові пояснення, надані працівникам поліції 17.11.2020 р. та 21.01.2021 р., згідно яких в момент, коли ОСОБА_2 керував своїм автомобілем попереду нього на полосу його руху виїхав автобус, і тим самим створив аварійну ситуацію та змусив виїхати на суму зустрічного руху, де відбулось зіткнення з зустрічним автомобілем позивача. Також ОСОБА_2 повторно подав клопотання про призначення автотехнічної експертизи, на вирішення якої просить поставити запропоновані ним питання. Судом зазначене клопотання про призначення автотехнічної експертизи задоволено, призначено у справі автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Такі дії ОСОБА_2 мали наслідком винесення постанови у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП лише 17.01.2022 року, тобто більше ніж через 2 роки з моменту ДТП.

В той же час позивач діяв добросовісно, оскільки враховував поведінку ОСОБА_2 та був переконаний, що для отримання страхового відшкодування йому необхідно надати докази винуватості ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, зокрема рішення суду, у якому судом було б встановлено факт ДТП та причинно-наслідковий зв?язок між неправомірним діянням ОСОБА_2 (порушення ПДР) та наслідками у вигляді заподіяння майнової шкоди позивачу.

А тому позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування одразу після набрання законної сили постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.01.2022 року у справі № 450/4088/20. Про зазначені обставини свідчать долучені до заяви про виплату страхового відшкодування копії зазначеної постанови Пустомитівського районного суду Львівської області, що містяться в матеріалах страхової справи.

Про добросовісність дій позивача та намір отримання ним страхового відшкодування свідчать також ті обставини, що позивач неодноразово надавав свій транспортний засіб для огляду представниками страхової компанії та складення такими ремонтної калькуляції вартості ремонту, про що свідчать складені страховою компанією протоколи огляду транспортного засобу та ремонтна калькуляція вартості ремонту.

Вказав, що Велика Палата ВС у постанові від 14.12.2021р. у справі № 147/66/17 зробила наступний правовий висновок: з огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодування шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Зазначає, що відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 1727/22 транспортного засобу позивача, складеного суб?єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 104307, 80 грн. Відтак, з страхової компанії як страховика підлягає стягненню страхова суму у розмірі 104307,80 грн.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Відповідно до Звіту № 1727/22 про оцінку автомобіля позивача вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу складає 186129,68грн.

Таким чином, оскільки вартість майнового збитку завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, що сталось з вини ОСОБА_2 , перевищує розмір страхового відшкодування, що дорівнює вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, а тому з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 81824,88грн.

Також зазначає, що внаслідок ДТП позивач зазнав моральної шкоди. Зокрема, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода, яка була завдана позивачу внаслідок ДТП, що мала місце 17.11.2023 року, полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна.

Зокрема, в результаті ДТП, автомобіль позивача не був придатний для подальшого руху ним, внаслідок чого позивач був змушений скористатися послугами евакуатора. Внаслідок ДТП позивач був позбавлений можливості використовувати власний транспортний засіб протягом більше місяця. За цей час позивач змушений був користуватися громадським транспортом та був обмежений у пересуванні, яке є необхідним йому для його роботи. Після звернення із заявою про виплату страхового відшкодування до страховика позивач розраховував на отримання суми страхового відшкодування, що покриє завдану йому майнову шкоду. Однак, отримав відмову страхової компанії у виплаті такого страхового відшкодування. У зв`язку із заподіянням моральної шкоди просить стягнути відшкодування такої у розмірі 10000,00грн. з ОСОБА_2 .

Представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечив. Зауважив, що сторона відповідача критично оцінює наданий позивачем звіт № 1727/22 про оцінку автомобіля. Зокрема згідно відомостей, які викладені у Звіті неможливо визначити станом на яку дату визначено вартість відновлювального ремонту.

Представник страхової компанії не був присутнім при огляді КТЗ. Матеріали експертизи не містять доказів того, що іншого учасника ДТП водія ОСОБА_2 чи його представника було запрошено для проведення огляду.

У звіті відсутні будь-які фото транспортного засобу, що свідчить про недопустимість та недостовірність такого доказу та є порушенням п.5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 142/5/2092.

Щодо матеріальної шкоди зазначає, що позивачем не долучено доказів реально понесених ним витрат на проведення усіх ремонтно-відновлювальних робіт щодо ремонту автомобіля, доказів того, що в результаті їх проведення було усунуто отримані ним в ДТП механічні пошкодження.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем використовувались нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації. У випадку, якщо ремонт автомобіля не було проведено, з відповідальної особи підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових колісного транспортного засобу, що є фактично матеріальним збитком, завданим внаслідок ДТП, який відшкодовується страховою компанією, у якій був застрахований автомобіль винуватця ДТП.

Вказує, що надані позивачем товарні чеки на підтвердження понесених витрат не є фіскальними, що унеможливлює однозначну ідентифікацію платника. Окрім того позивачем не надано витягу з книги доходів та витрат щодо оприбуткування заявленого розміру грошових коштів та їх оподаткування.

Позивач не надав жодних доказів заподіяння моральної шкоди, не навів обґрунтування щодо розміру моральної шкоди., а тому вимоги щодо стягнення моральної шкоди є безпідставними. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подав додаткові пояснення у справі щодо відзиву ОСОБА_2 в яких вказав, що звіт про оцінку автомобіля містить усю необхідну інформацію і є належним та допустимим доказом.

Зазначає, що звіт № 1727/22 про оцінку автомобіля містить дату оцінки 17.11.2020р., а також містить усі фотографії пошкодженого транспортного засобу, які містяться в матеріалах даної справи. Звіт про оцінку підготовлений сертифікованим експертом і містить ремонтну калькуляцію в якій детально наведено вартість ремонтних робіт. Товарні чеки надані позивачем не можуть свідчити про те, що позивач виконав усі необхідні ремонтні роботи та що такі понесені ним витрати є остаточними.

Підтвердження факту оплати ремонтних робіт не є предметом доказування у цій справі, а тому аргументи відповідача з цього приводу є безпідставними.

Окрім того вважає, що у позовній заяві чітко обґрунтовано завдану позивачу моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку з пошкодженням його майна. Внаслідок ДТП позивач був позбавлений можливості використовувати власний транспортний засіб протягом більше місяця. За цей час позивач змушений був користуватися громадським транспортом та був обмежений у пересуванні, яке є необхідним йому для його роботи. Та факт заподіяння моральної шкоди перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом ДТП.

Представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 10.09.2020р. між страховою компанією та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпеченим автомобілем є автомобіль ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 .

17.11.2020р. позивач повідомив, що сталась дорожньо-транспортна пригода. 18.11.2020р. страхова компанія отримала повідомлення страхувальника про подію з транспортним засобом. Позивач протягом року з моменту ДТП із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «Європейський страховий альянс» не звертався.

21.02.2022р. позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 72980, 00 грн.

19.04.2022р. листом про прийняте рішення від 18.04.2022р. відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності». Вказує, що позивач мав можливість звернутись до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування протягом одного року з моменту ДТП, а інші документи надати згодом відповідно до п.36,2 ст.36 даного закону.

Щодо вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 104307,80грн. зазначає, що позивачем подано до страхової компанії з повідомленням про ДТП копії товарного чеку ПП ОСОБА_6 від 17.12.2020р про оплату ремонтних робіт на суму 30000,00грн., акту виконаних робіт ПП ОСОБА_6 від 17.12.2020р на суму 30000,00грн., копії товарного чеку ПП ОСОБА_6 від 17.12.2020р з придбання запасних частин ТЗ на суму 9870,00грн., копії товарного чеку ПП ОСОБА_6 від 17.12.2020р з придбання запасних частин ТЗ на суму 30410,00грн, копію квитанції від 17.11.2020р. про евакуацію транспортного засобу. Отже позивачем підтверджено здійснення ремонту транспортного засобу ще 17.12.2020р. на загальну суму 70280,00грн. Вказує, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, такий висновок зроблено у постановах Верховного суду від 13.03.2018р.у справі №910/9396/17, від 06.07.2018р. у справі № 924/675/17, від 25.07.2018р. у справі № 922/4013/17. Вважає, що доказів, які б свідчили про необхідність здійснення додаткових витрат на ремонт у розмірі 104307,80 та 81821,88грн. позивач не надав. Отже в ПрАТ «Європейський страховий альянс» немає обов`язку щодо сплати страхового відшкодування, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подав додаткові пояснення у справі щодо відзиву ПрАТ «Європейський страховий альянс» в яких вказав, що при розгляді справи про адміністративну відповідальність ОСОБА_2 та його представник заперечували його вину у вчиненні ДТП, що мало наслідком винесення постанови у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП лише 17.01.2022р., тобто більше ніж через 2 роки з моменту ДТП. В той же час позивач діяв добросовісно, оскільки звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування одразу після набрання постановою суду законної сили.

Зазначає, що як зазначила Велика Палата Верховного суду у постанові від 14.12.2022р. у справі № 147/66/17 ні Законом України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», ані ЦК, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілої сторони на отримання відшкодування або на задоволення позову, як наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. Вважає, що позивачем обґрунтовано добросовісність його дій у позовній заяві. Щодо розміру страхового відшкодування, зазначає, що у своєму відзиві відповідач не наводить жодного аргументу про те, що звіт №1727/22 про оцінку пошкодженого транспортного засобу є неналежним, недопустимим чи недостатнім доказом.

Позивач та його представник у судове засіданні не прибув, подав клопотання про проведення засідання без участі позивача та його представника.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судове засіданні не прибув подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки зайнятий в іншому судовому процесі. Однак, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача у відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України, оскільки за клопотання представника відповідача розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомлений про дату та місце проведення такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником транспортного засобу марки «RENAULT», модель MEGANE», д. н. з. НОМЕР_3 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 09.09.2016 р.

Пустомитівським районним судом Львівської області у постанові від 17 січня 2022 року у справі № 450/4088/20, яка набрала законної сили 28.01.2022 р. встановлено наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається зі змісту постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.01.2022 р. у справі № 450/4088/20 17.11.2020 р. о 07 год. 20 хв. на автодорозі Мукачево- Івано-Франківськ Рогатин Львів Н-09430 км+052 км ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ -2107, д. н. з. НОМЕР_1 в напрямку Львів, не вибрав безпечної швидкості руху та інтервалу щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу, об?їжджаючи автобус ГАЗ-52, д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом позивача, який рухався в зустрічному напрямку в сторону Івано-Франківська. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими своїми діями відповідач 2 порушив вимоги п. п. 2.3 Б; 12.1; 13.1 ПДР.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.01.2022 у справі № 450/4088/20 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв?язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс» згідно з полісом серія АР № 0632898.

17.11.2020р. позивач повідомив ПрАТ «Європейський страховий альянс», що сталась дорожньо-транспортна пригода. 18.11.2020р. страхова компанія отримала повідомлення страхувальника про подію з транспортним засобом.

Як вбачається з акту огляду транспортного засобу № 4427 (дефектна відомість) така була складена на підставі огляду пошкодженого транспортного засобу 25.11 та 01.12.2020р. ОСОБА_7 та ОСОБА_8

01.12.2020р. аварійним комісаром Стенович І.Д. проведено огляд пошкодженого транспортного засобу про що було складено протокол додаткового огляду від 01.12.2020р.

21.02.2022 позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «Європейський страховий альянс». 19.04.2022р. страхова компанія листом про прийняте рішення від 18.04.2022р. відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» у зв?язку з порушенням позивачем визначеного ст. 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» однорічного строку на подання заяви про виплату страхового відшкодування.

19.04.2022р. страхова компанія листом про прийняте рішення від 18.04.2022р. відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1.4 ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності».

Згідно з Звітом № 1727/22 про оцінку автомобіля позивача, складеного суб?єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (Сертифікат № 1003/19, виданий Фондом державного майна України 27 грудня 2019 року) на підставі договору, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 186129, 68 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого позивачу як власнику пошкодженого автомобіля складає 104307, 80грн.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч. 1-2 ст. 1187 ЦК України)

Відповідно до положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування».

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Згідно зістаттею 6 Закону № 1961-IVстраховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до положення ст. 29 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Положеннями ст. 37 визначено перелік підстав, за наявності яких можливою є відмова у здійсненні страхового відшкодування. Так, відповідно до п. 37.1.4. підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров?ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної події.

З приводу доводів страхової компанії з приводу пропуску позивачем річного терміну щодо звернення до страхової компанії, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 14.12.2021р. у справі №147/66/17 зробила наступний правовий висновок:з огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі (п.132 постанови).

Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії)винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи Пустомитівським районним судом Львівської області від 17.01.2022р. у справі № 450/4088/20 справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 заст. 124 КУпАПбуло закрито у зв?язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Дана постанова набрала законної сили 28.01.2022р. Після цього 21.02.2022 позивач звернувся до страхової компанії щодо отримання страхового відшкодування, тобто впродовж 23-х днів після того як постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.01.2022 року у справі № 450/4088/20 набрала законної сили.

Як вбачається з постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 березня 2021 року під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 в присутності адвоката Лозинського І. П. вину не визнав, пославшись на свої письмові пояснення, надані працівникам поліції 17.11.2020 р. та 21.01.2021 р., згідно яких в момент, коли ОСОБА_2 керував своїм автомобілем попереду нього на полосу його руху виїхав автобус, і тим самим створив аварійну ситуацію та змусив виїхати на суму зустрічного руху, де відбулось зіткнення з зустрічним автомобілем позивача. Також ОСОБА_2 повторно подав клопотання про призначення автотехнічної експертизи, на вирішення якої просить поставити запропоновані ним питання. Судом зазначене клопотання про призначення автотехнічної експертизи задоволено, призначено у справі автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Положення Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов?язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4. пункту 37.1. статті 37 Закону України Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 33.1.1. статті 33.1. Закону України Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Враховуючи встановлені обставини дії позивача відповідають принципу добросовісності поведінки всіх учасників правовідносин, про що свідчить вчинення позивачем розумних заходів для отримання відшкодування шкоди за рахунок страховика: позивач повідомив про страховий випадок страхову компанію 17.11.2020р., позивач не чинив жодних перешкод у встановленні страховою компанією обставин ДТП та розміру завданої внаслідок настання ДТП шкоди, неодноразово надавав свій транспортний засіб для огляду страховою компанією для визначення розміру завданих збитків, одразу після набрання законної сили постановою суду, якою встановлено факт причетності та винуватості ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування.

За встановлених обставин судом встановлено, що річний строк пропущено з незалежної від потерпілої особи причини у зв`язку з тим, що відбувався судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Відтак аргументи страхової компанії ПрАТ «Європейський страховий альянс» з цього приводу судом відхиляються.

Щодо розміру відшкодування суд зауважує наступне.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 1727/22 транспортного засобу позивача, складеного суб?єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 104307, 80 грн. Разом з тим позивачем до матеріалів справи долучено товарні чеки від 17.12.2020р. та акт виконаних робіт від 17.12.2020р., виданих ПП ОСОБА_6 .

У звіті про оцінку майна № 1727/22 зазначено, що такий містить дату оцінки 17.11.2020р., а також містить усі фотографії пошкодженого транспортного засобу, відтак аргументи з цього приводу щодо невідповідності даного звіту Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, зазначені представником відповідача ОСОБА_2 у відзиві спростовуються матеріалами справи. Також в матеріалах справи наявний дефектий акт, складений за участі аварійного комісара Стенович І.Д.

З огляду на те, що в товарних чеках від 17.12.2020р. містяться відомості про придбання запасних частин для ремонту автомобіля, зокрема,бампер, двері передні ліві дзеркало ліве, крило ліве переднє, кріплення бампера, лед, накладки фари, наконечник, панель приладів; подушка безпеки водія, подушка безпеки пасажира, підкрилки, вітрове скло, фара, ричаг лівий, рульова тяга, фара, фара протитуманна та їх вартість, тому такі слід врахувати при розрахунку розміру шкоди, із врахуванням того, що у звіті про оцінку майна № 1727/22 міститься ремонтна калькуляція із врахуванням попередньої оцінки вартості таких запасних частин до автомобіля. У зв`язку із зазначеним вище різниця у вартості вище перелічених запасних частин складає 29789,51грн.

Таким чином суд погоджується з аргументами, зазначеними страховою компанією у відзиві у цій частині. Натомість, суд відхиляє аргументи ПрАТ «Європейський страховий альянс», що цими доказами позивач підтвердив суму реальних витрат на ремонт пошкоджень автомобіля, оскільки ремонтна калькуляція у Звіті про оцінку майна № 1727/22 містить ряд інших запасних частин, перелік яких не міститься у документах, виданих ПП ОСОБА_6 . А також відповідачем не доведено, що позивач виконав усі необхідні ремонтні роботи на відновлення автомобіля згідно зазначеного переліку та що такі понесені ним витрати є остаточними.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано майнову шкоду та із врахуванням ст.29ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" із страхової компанії підлягає стягненню 91280,85грн. страхового відшкодування.

Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК України, згідно з якою особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Із врахуванням викладеного вище з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різницю між фактичним розміром шкоди (156339,90грн) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням 91280,85грн), що складає 65059,05грн.

Також судом відхиляються аргументи сторони відповідача ОСОБА_2 щодо необхідності доведеності оприбуткування заявленого розміру грошових коштів та їх оподаткування ПП ОСОБА_6 , оскільки такі аргументи не стосуються предмету доказування у даній справі.

Відтак, із врахуванням викладеного вище, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають до задоволення частково.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд зазначає наступне.

За п. 9 ч.2ст.16ЦК Україниспособамизахисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Так, відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд приходить до висновку, що позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв`язку із істотним пошкодженням транспортного засобу, порушенням звичного способу життя через пошкодження автомобіля як засобу пересування, тому враховуючи характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації в грошовому еквіваленті відповідає сумі в 5000 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із частиною другоюстатті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди слід задоволити частково та стягнути ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З врахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, з Акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 682,53 грн., з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 541, 32 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.259,263,265,268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 19411125) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_5 ) 91280,85 грн (дев`яносто одну тисячу двісті вісімдесят гривень 85 копійок) страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) 65059,05 (шістдесят п`ять тисяч п`ятдесят дев`ять гривень 05 копійок)грн. відшкодування матеріальної шкоди та 5000,00грн. (п`ять тисяч гривень )грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 19411125) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 682,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 541, 32грн.

В іншій частині позовних вимог,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач : ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач : Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», ідентифікаційний код юридичної особи: 19411125; адреса місцезнаходження: Проспект Науки, буд. 3, м. Київ, 03039.

Відповідач : ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 25.07.2024 року.

СуддяІ. І. Мельничук