Рішення

від 30.12.2024 по справі 451/1045/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/1045/24

Провадження № 2/451/381/24

РІШЕННЯ

іменем України

30 грудня 2024 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

на розгляд Радехівського районного суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява подана представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом М. Боровцем до Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області (відповідача), про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно, в якому просить:

встановити факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме: Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16225;

встановити факт прийняття ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Нивицької сільської ради Радехівського (зараз - Шептицького) району Львівської області та належали матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16225, а саме: - земельну ділянку загальною площею 0,5114 гектара; - земельну ділянку загальною площею 0,3220 гектара. - земельну ділянку загальною площею 1,7118 гектара;

судові витрати покласти на позивачку.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивачки покликається на те, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 . Після смерті останньої залишилося спадкове майно, що складається, окрім іншого, із земельної ділянки на території Нивицької сільської ради Радехівського району (сьогодні - Шептицького району) Львівської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16225. На момент смерті ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією адресою були зареєстровані та проживали: дочка - ОСОБА_4 , зять - ОСОБА_6 , внук - ОСОБА_7 та внучка - ОСОБА_1 . Відтак, єдиним спадкоємцем була дочка - ОСОБА_4 , яка спільно проживала зі ОСОБА_5 та фактично прийняла спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини) та продовжувала розпоряджатися ним після смерті останньої.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 . За життя останньою складено заповіт, відповідно до якого, єдиним спадкоємцем усього її майна є ОСОБА_2 , яка у свою чергу звернулась до Радехівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, однак її було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки Державний акт на право приватної власності видано після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно до статті 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Також державним нотаріусом встановлено, що власником Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001 року є ОСОБА_9 , а померла ІНФОРМАЦІЯ_4 особа - ОСОБА_3 .

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Сторони участі уповноважених представників не забезпечили.

Заяви та клопотання учасників справи

03.09.2024 представником відповідача, селищним головою О. Микитином подано до суду заяву, в якій останній просить суд розгляд справи здійснювати без його участі(а.с.61).

05.09.2024 представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом М. Боровцем на розгляд суду подано клопотання, в якому останній просить суд відкласти підготовче засідання(а.с. 62).

21.10.2024 представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом М. Боровцем на розгляд суду подано клопотання, в якому останній просить суд відкласти підготовче засідання(а.с. 65).

07.11.2024 представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом М. Боровцем на розгляд суду подано клопотання, в якому останній просить суд відкласти підготовче засідання(а.с. 69).

11.11.2024 від в.о. завідувача Радехівської державної нотаріальної контори, завідувача Соснівської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №73/2014 заведена після смерті ОСОБА_8 (а.с.72-110).

19.12.2024 представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом М. Боровцем на розгляд суду подано клопотання, в якому останній просить суд закрити підготовче засідання і призначити справу до судового розгляду, розгляд справи здійснювати у його відсутності(а.с. 114).

Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано у Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області належним чином завірену копію спадкової справи №73/2014 після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.58-59).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 05.09.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 21.10.2024(а.с.63).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 21.10.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 07.11.2024(а.с.66).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 07.11.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 19.11.2024 та повторно витребувано у Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області належним чином завірену копію спадкової справи №73/2014 після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.70).

У період з 18.11.2024 по 29.11.2024 головуюча суддя перебувалп на лікарняному.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 03.12.2024 справу призначено до відкритого підготовчого засідання (а.с.112).

Ухвалою підготовчого засідання від 19.12.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с.119).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.11.2021, яке видано повторно, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Нивиці, Радехівського району Львівської області(а.с.18).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.02.1997, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Нивиці, Радехівського району Львівської області(а.с.19).

Батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.07.1952(а.с.20).

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_11 одружилися, про що складено відповідний актовий запис №6. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище - « ОСОБА_12 »(а.с.7).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 02.12.2013, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , в с. Нивиці, Радехівського району Львівської області(а.с.22).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 29.09.2022, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , в с. Нивиці, Червоноградського району Львівської області(а.с.23).

Довідкою Лопатинської селещної ради Червоноградського району Львівської області№462 від 01.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 . Разом із померлою в будинку були зареєстровані та проживали - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 (а.с.26).

Відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001 року, виданого на підставі рішення Х сесії ІІІ демократичного скликання Нивицької сільською радою народних депутатів від 13.08.2001, № 16225, ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею загальною 2,5452 га, яка розташована на території Нивицької сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.24-25).

Після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася, що встановлено з інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 75651298 від 01.02.2024(а.с.27).

Батьками ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 31.01.1980(а.с.27).

Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 вбачається, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 одружилися, про що складено відповідний актовий запис №7. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище - « ОСОБА_15 »(а.с.29).

Спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , що вбачається із свідоцтв про право на спадщину за заповітом(а.с.30,31,49).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №33/02-14 від 01.02.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки державний акт, виданий після смерті спадкодавця не може бути підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину та власником Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001 є ОСОБА_9 , а померла ІНФОРМАЦІЯ_4 особа - ОСОБА_3 . (а.с.38-39).

Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа заводилася, що встановлено з витягу про реєстрацію зі спадкового реєстру № 37369772 від 14.05.2014(а.с.17).

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №29-13-0.2-612/2-23 від 20.12.2023 вбачається, що ОСОБА_16 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001 року за №16225(а.с.44).

Відповідно до копії спадкової справи № 73/2014, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після ОСОБА_8 та ОСОБА_17 відмовилися від права на належну йому частку спадкового майна у спадщині за законом після смерті померлої ОСОБА_8 на користь дочки ОСОБА_2 (а.с.74).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).

Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі - Постанова Пленуму ВСУ).

Так, у пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 12 постанови Пленуму ВСУ при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

Так, згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).

Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Крім цього, судом застосовано норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме: встановлення факту родинних відносин та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 на день смерті належало право власності на земельну ділянку розміром 2,5452 в умовних кадастрових гектарах, про що видано Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001 року.

За життя ОСОБА_3 не зробила особистого розпорядження, єдиним спадкоємцем була дочка - ОСОБА_4 , яка спільно проживала із ОСОБА_5 .

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Водночас, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

ОСОБА_8 прийняла спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_5 , шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, оскільки після смерті спадкодавця, ОСОБА_8 продовжувала надалі розпоряджатися спадковим майном та була зареєстрована та постійно проживала з ОСОБА_5 на момент смерті останньої.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту родинних відносин ОСОБА_8 з матірю ОСОБА_5 , на час відкриття спадщини.

Встановлення зазначеного факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в одержанні ним у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину.

Судом, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001 року, виданий на ім`я « ОСОБА_9 » належить ОСОБА_3 .

Ці обставини повністю підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, які відповідають критеріям належності та допустимості, у своїй сукупності зібрані у справі докази є достатніми для прийняття рішення та сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Суд зауважує, що ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 , адже подала до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Однак, позивачка позбавлена можливості юридично оформити право на спадкове майно у визначений законом спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_2 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі статей 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 200, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Радехівським РС ГУ ДМС України у Львівській області від 04.12.2015, РНОКПП НОМЕР_10 ) до Лопатинської селещної ради Шептицького району Львівської області (вул. Центральна, 15А, с-ще Лопатин, Шептицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04369819) про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме: Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16225.

Встановити факт прийняття ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини, яка відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Нивицької сільської ради Радехівського (зараз - Шептицького) району Львівської області та належали матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №058093 від 10 жовтня 2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16225, а саме: - земельну ділянку загальною площею 0,5114 гектара; - земельну ділянку загальною площею 0,3220 гектара. - земельну ділянку загальною площею 1,7118 гектара.

Судові витрати у справі покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька