Рішення

від 18.12.2024 по справі 603/680/24

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/680/24

Провадження №2/603/256/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Лучкович Н. В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача адвокат Андрусенко І. Я. звернувся до Монастириського районного суду Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за ним право власності на:

-Житловий будинок з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48.2 кв.м житловою площею 20.9 кв.м, тамбур «а», вхідні сходи «вх», Сарай «Б», Сарай «В», Літня кухня «Г», Сарай «Д», Ворота хв №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Криниця «К»;

-Земельну ділянку площею 0,6771 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0478, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669555;

-Земельну ділянку площею 0,1340 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0768, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669555;

-Земельну ділянку площею 0,7294 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0449, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №6695764;

-Земельну ділянку площею 0,1479 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно:

-Земельну ділянку площею 0,7294 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0449 що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576.

-Земельну ділянку площею 0,1479 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576.

-2/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, тамбур «а», вхідні сходи «вх», Сарай «Б», Сарай «В», Літня кухня «Г», Сарай «Д», Ворота хв №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Криниця «К».

Вказану спадщину прийняв син спадкодавця - ОСОБА_3 , оскільки відноситься до спадкоємців за законом першої черги та проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем. На час смерті із ОСОБА_2 були зареєстровані син ОСОБА_4 , невістка ОСОБА_5 , внук ОСОБА_1 , дружина внука ОСОБА_6 та дочка внука ОСОБА_7 , які спадщини не прийняли. За життя ОСОБА_3 не оформив своїх спадкових прав на вказану спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивача - ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно, до якого входить:

-Земельна ділянка площею 0,7294 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0449, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576.

-Земельна ділянка площею 0,1479 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576.

-4/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, тамбур «а», вхідні сходи «вх», Сарай «Б», Сарай «В», Літня кухня «Г», Сарай «Д», Ворота хв №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Криниця «К».

Вказану спадщину прийняла дружина спадкодавця - ОСОБА_5 , оскільки відноситься до спадкоємців за законом першої черги, була зареєстрована та проживала на час смерті із чоловіком, проте за життя не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка позивача - ОСОБА_5 . Після її смерті залишилось спадкове майно, до якого входить:

- Земельна ділянка площею 0,6771 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0478, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669555;

- Земельна ділянка площею 0.1340 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0768, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія РІ №669555;

-Земельна ділянка площею 0,7294 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0449 що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576.

-Земельна ділянка площею 0,1479 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576.

-Житловий будинок з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, тамбур «а», вхідні сходи «вх», Сарай «Б», Сарай «В», Літня кухня «Г», Сарай «Д», Ворота хв №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Криниця «К».

Вказану спадщину прийняв племінник спадкодавця - ОСОБА_1 , позивач по справі, оскільки відноситься до спадкоємців за законом п`ятої черги та проживав на час смерті із тіткою. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (батько позивача по справі) є рідними братом та сестрою.

ОСОБА_1 звернувшись до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на вказане майно, нотаріусом при розгляді представлених документів, було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане майно, внаслідок їх втрати та спадкуванню підлягає майно яке відноситься до суспільної групи колгоспного двору. Окрім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за життя не оформили спадкових прав на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.11.2024 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

Представник позивача вважає, що саме ОСОБА_1 повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом та вступив у фактичне управління спадковим майном.

ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, в позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.

Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив в якому зазначив, що з обставинами викладеними в заяві Монастириська міська рада погоджується, просять справу слухати без представника Монастириської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення в справі можна ухвалити впідготовчому судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

З матеріалів справи встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Станом на 15.04.1991 рік у вказаному будинку були зареєстровані:

- ОСОБА_9 - голова двору, дядько позивача;

- ОСОБА_5 - дружина голови двору, тітка позивача;

- ОСОБА_2 - мати голови двору, баба позивача;

- ОСОБА_1 - позивач по справі;

- ОСОБА_6 - дружина позивача по справі;

- ОСОБА_10 - дочка позивача по справі, що підтверджується записами у погосподарській книзі, копія якої надана суду позивачем.

В період з 1984 року по 1994 рік позивач разом із своєю сім`єю проживали у будинку батьків дружини, окремою сім`єю. Проте з незрозумілих причин, запис про їх вибуття із двору не було внесено у погосподарську книгу, а відомості про вибуття зазначені тільки у 1994 році.

Станом на 15.04.1991 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 не були членами двору, оскільки були членами іншого господарського двору.

Окрім того усі вищевказані особи не скористались своїм правом на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору протягом трьох років після 15.04.1991 року.

Враховуючи наведене, станом на 15.04.1991 року право власності на вказаний будинок набули ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в рівних частках по 2/6.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 05.05.2005 року.

Ще за життя померлій належали:

-Земельна ділянка площею 0,7294 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0449, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №0001702072024, сформованого 17.07.2024 року;

-Земельна ділянка площею 0,1479 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №0001701942024, сформованого 17.07.2024 року.

-2/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, тамбур «а», вхідні сходи «вх», Сарай «Б», Сарай «В», Літня кухня «Г», Сарай «Д», Ворота хв №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Криниця «К».

Вказану спадщину прийняв син спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Монастириської міської ради від 11.04.2024 року №513, проте за життя не оформив спадкових прав на вищевказане спадкове майно.

Родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 29.10.1974 року, де його батьками зазначені: ОСОБА_11 та ОСОБА_2 .

Проте з матеріалів справи встановлено розбіжності в свідоцтві про смерть, свідоцтві про одруження та копіях погосподарських книг де ім`я ОСОБА_4 зазначено як « ОСОБА_12 ».

Так,згідно ізсвідоцтвом проодруження ОСОБА_13 , 1933 року народження, одружився із ОСОБА_14 , 1930 року народження.

У свідоцтвіпро смертьдядько позивачазазначений як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно додовідки,яка виданаМонастириською міськоюрадою 11.04.2024року №514на моментсмерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із довідки,яка виданаМонастириською міськоюрадою 11.04.2024№513,вбачається,що намомент смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 разомз нею,окрім іншихосіб проживали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із копії погосподарської книги с. Лядське по домогосподарству у якому проживав ОСОБА_4 за 1991-1995 роки вбачається, що у будинку проживали:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - голова;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина голови двору;

ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , - мати голови двору, баба позивача;

ОСОБА_1 - позивач по справі;

ОСОБА_6 - дружина позивача по справі;

ОСОБА_10 - дочка позивача по справі.

Проаналізувавши вказані докази можна зробити висновок про те, що ОСОБА_4 , який записаний у свідоцтві про смерть та ОСОБА_13 , який записаний у свідоцтві про одруження та погосподарських книгах, це одна і та сама людина.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно, до якого входить:

-Земельна ділянка площею 0,1479 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №0001701942024, сформованого 17.07.2024 року.

-4/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, тамбур «а», вхідні сходи «вх», Сарай «Б», Сарай «В», Літня кухня «Г», Сарай «Д», Ворота хв №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Криниця «К».

Вказану спадщину прийняла дружина спадкодавця - ОСОБА_5 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 від 30.08.1963), оскільки відноситься до спадкоємців за законом першої черги, була зареєстрована та проживала на час смерті із чоловіком, проте за життя не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка позивача - ОСОБА_5 . Після її смерті залишилось спадкове майно, до якого входить:

- Земельна ділянка площею 0,6771 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0478, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669555, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №0001701822024, сформованого 17.07.2024 року;

- Земельна ділянка площею 0.1340 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0768, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія РІ №669555, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №0001701642024, сформованого 17.07.2024 року;

-Земельна ділянка площею 0,7294 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0449, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №0001702072024, сформованого 17.07.2024 року.

-Земельна ділянка площею 0,1479 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724, що розташована на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №669576, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку №0001701942024, сформованого 17.07.2024 року.

-Житловий будинок з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, тамбур «а», вхідні сходи «вх», Сарай «Б», Сарай «В», Літня кухня «Г», Сарай «Д», Ворота хв №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Криниця «К».

Також, за життя ОСОБА_5 склала заповіт, згідно з яким належний їй на праві особистої власності сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0152382 заповіла ОСОБА_1 .

Із відповіді ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 21.10.2024 вбачається, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Монастириською районною державною адміністрацією, громадянам с. Лядське території Лядської сільської ради по спілці селян «Україна». ОСОБА_5 04.12.1996 року видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0152382 про що внесений запис за №183.

Згідно з книгою записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Лядське, с. Бобрівники території Лядської сільської ради за рахунок земель спілки селян «Україна», ОСОБА_5 17.11.2002 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №669555.

Вказану спадщину прийняв позивач по справі ОСОБА_1 , оскільки є племінником спадкодавця, відноситься до спадкоємців за законом п`ятої черги та проживав на час смерті із тіткою, що підтверджується довідкою Монастириської міської ради від 16.07.2024 року №626.

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (батько позивача по справі) є рідними братом та сестрою, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_14 (дів. ОСОБА_15 ) серії НОМЕР_5 , свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_6 де їхніми батьками є ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , свідоцтвом про одруження, згідно з яким ОСОБА_14 змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_18 » на « ОСОБА_15 ».

Проте 04.10.2024 року постановою №445/02-31 виданою завідувачем Монастириської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане спадкове майно, внаслідок їх втрати та спадкуванню підлягає майно яке відноситься до колгоспного двору.

В зв`язку з втратою оригіналів вищевказаних правовстановлюючих документів позивач не може оформити свої спадкові права на вищевказане спадкове майно.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Як судом встановлено, спадщина відкрилася в зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір.

В зв`язку з наведеним суд зазначає, що до введення в дію Закону України «Про власність» частка майна померлого члена колгоспного двору з майна колгоспного двору не виділялась, а залишалась в спільній власності решти членів колгоспного двору. Майно колгоспного двору спадкувались тільки в разі смерті останнього члену колгоспного двору. Такий порядок спадкування поширюється на випадки припинення колгоспного двору з цих підстав до 01.07.1990 року. З введенням в дію Закону України «Про власність» в разі смерті члена колгоспного двору після 30.06.1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його членів, проте з 15.04.1991 року двір втратив статус колгоспного двору.

Згідно зп.6Пленуму ВСУ«Про судовупрактику усправах запозовом прозахист праваприватної власності»від 22.12.1995року, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у ведені спільного господарства двору.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 1984 року по 1994 рік позивач разом із своєю сім`єю проживали у будинку батьків дружини, окремою сім`єю. Проте запис про їх вибуття із двору не було внесене у погосподарську книгу, а відомості про вибуття зазначені тільки в 1994 році.

Станом на 15.04.1991 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 не були членами двору, оскільки були членами іншого господарського двору.

Окрім цього усі вищевказані особи не скористались своїм правом на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору протягом трьох років після 15.04.1991 року. В зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що станом на 15.04.1991 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору більше трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому втратили право власності на майно.

Враховуючи наведене, станом на 15.04.1991 року право власності на вказаний будинок набули ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в рівних частках по 2/6.

Спірні відносини, що виникли між сторонами пов`язані з реалізацією позивачем свого права на спадкування, а тому регулюються нормами книги «Спадкове право» Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В зв`язку з наведеним та у відповідності до роз`яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року щодо питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) суд вважає, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка спадкодавця та спадкоємця першої черги за законом (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Також, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дочка спадкодавця та спадкоємець першої черги за законом (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, шо віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У відповідності до вищевказаної норми Законодавства ОСОБА_1 має право на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо належності спадкового майна спадкодавцям, які за життя не зареєстрували спадкове майно суд зазначає таке.

По-перше, цивільна правоздатність фізичної особи має чіткі часові рамки існування і припиняється у момент смерті (ст. 346 ЦК України). Відповідно, померлій особі не може належати будь-яке право, у тому числі право власності.

По-друге, для спадкових правовідносин важливе значення мають положення ч. 5 ст. 1268 ЦК України про належність спадщини спадкоємцю з моменту її відкриття, незалежно від часу її прийняття. Тому незалежно від того, зареєстрував спадкоємець за собою спадкове майно за життя, воно вважається таким, що належить йому, а значить, має властивість переходити вже до його спадкоємців у порядку спадкування, що виключає необхідність судового визнання права власності за померлим.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , згідно з ч. 1 ст. 1265 ЦК України має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 як спадкоємець за заповітом та за законом п`ятої черги, так як спадщину фактично прийняв та проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем.

Разом з тим, як вбачається із постанови Завідувача Монастириської державної нотаріальної контори, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину на житловий будинок з підстав того, що відсутні правовстановлюючі документи.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно з відомостями розміщеними в технічному паспорті, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , був побудований в 1960 році.

Згідно з п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Також, з матеріалів справи вбачається, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу Державного акту на право приватної власності на землю, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно Закону України «Про нотаріат» нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується відмовою державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори.

Як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту був втрачений, що підтверджується повідомленням в засобах масової інформації, а саме в газеті «Свобода» №66 (510) від 20.11.2024 року.

З 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.

Згідно з п.4.19 п. 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом також установлено, що ОСОБА_1 не може оформити спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки в заповіті вказана земельна частка (пай), а на даний час вже видано Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №669555.

Отже суд вважає, що з метою захисту права ОСОБА_1 на оформлення спадщини, слід розтлумачити зміст заповіту, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 .

При цьому, здійснюючи тлумачення змісту заповіту, суд виходить із такого.

Тлумачення судом змісту заповіту не повинно змінювати волі спадкодавця, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права спадкодавця щодо розпоряджання його майном. Тлумачення змісту заповіту є лише інструментом з`ясування волі спадкодавця, а отже, суд, здійснюючи тлумачення змісту заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю спадкодавця.

Як зазначалося вище, згідно зі статтями 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з п. 17 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

ОСОБА_5 заповідаючи сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ТР №0152382 вважала, що немає різниці між земельним паєм та власне земельною ділянкою, на яку вона згодом отримала державний акт на право власності. Воля заповідача була спрямована саме на передання ОСОБА_1 земельного паю у вигляді відповідної земельної ділянки.

Згідно зі статтями 125 та 126 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час видачі ОСОБА_5 державного акта на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Із відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (№29-19-0.2131-4185/2-24 від 04.10.2024 та №29-19-0.2131-4391/2-24 від 21.10.2024) вбачається, що сертифікат на земельну частку (пай) був виданий на ім`я ОСОБА_5 . Також, з даної відповіді встановлено, що ОСОБА_5 взамін сертифікату було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №669555.

У разі, якщо заповідач реалізував право на земельну частку (пай) та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, і за життя не склав нового заповіту чи не скористався правом на внесення змін до заповіту, то заповіт, у якому заповідач розпорядився правом на земельну частку (пай), не втрачає чинність на підставі частини четвертої статті 1236 ЦК України, а визначення спадкоємців на земельну ділянку має відбуватися згідно з цим заповітом (Постанова КЦС ВС від 16.02.2022 у справі № 136/1124/19).

VІ. Висновки за результатами розгляду справи.

Отже судом встановлено, що відсутність правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових прав на житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки згідно закону після смерті ОСОБА_5 в нотаріальній конторі.

Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, а також враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, суд дійшов висновку, що останній є єдиним спадкоємцем спадкового майна, яке належало ОСОБА_5 . В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1218, 1220, 1222, 1225, 1261, 1265, 1268, 1269 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з прибудовою під літерою «А» загальною площею 48,2 кв. м, житловою площею 20,9 кв. м, тамбур «а», вхідні сходи «вх. сх.», сарай «Б», сарай «В», літня кухня «Г», сарай «Д», ворота хв № 1, огорожа № 2, огорожа № 3, криниця«К»;

- земельну ділянку площею 0,6771 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 669555, кадастровий номер 6124289200:01:001:0478;

- земельну ділянку площею 0,1340 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 669555, кадастровий номер 6124289200:01:001:0768;

- земельну ділянку площею 0,7294 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 669576, кадастровий номер 6124289200:01:001:0449;

- земельну ділянку площею 0,1479 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лядської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 669576, кадастровий номер 6124289200:01:001:0724.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.12.2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: Монастириська міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Суддя І. М. Галіян