Ухвала

від 30.12.2024 по справі 677/2102/24

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 677/2102/24

У Х В А Л А

30.12.2024м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити заявника його опікуном.

З приводу даної заяви слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Положення чинного Цивільного процесуального кодексу України не містять переліку осіб, які відносяться до членів сім`ї та близьких родичів особи, стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною.

Водночас, перелік таких осіб міститься у інших нормативно-правових актах.

Так, згідно вимог ч. 2 та 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 68 ЦК України опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).

За приписами ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 3 КПК України близькі родичі та члени сім`ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі

Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що:

- близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

- члени сім`ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 зазначено, що процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім`ї, у тому числі близькі родичі (частина третя статті 296 ЦПК України). Близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов`язки через тісні стосунки між собою.

Звертаючись до суду із заявою про визнання особи недієздатною, заявник посилався на те, що ОСОБА_2 є двоюрідним братом його дружини, який потребує постійного догляду, та який після смерті його матері з вересня 2022 року надає заявник.

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , постійний догляд за ОСОБА_2 здійснює ОСОБА_1 , чоловік сестри ОСОБА_2 , який проживає разом з ним за даною адресою.

Також заявником надано довідки про отримання допомоги по догляду за особою з інвалідністю І групи ОСОБА_2 .

Разом з тим, сам факт спільного проживання та догляду заявника за особою, над якою заявник бажає здійснювати опіку, не є підставою для віднесення останнього до членів сім`ї чи близьких родичів.

Докази, які б давали підстави стверджувати про те, що заявник є близьким родичем чи членом сім`ї ОСОБА_2 , які б, у свою чергу, зумовлювали виникнення у заявника цивільної процесуальної дієздатності для звернення із заявою в порядку частини 3 статті 296 ЦПК України, в матеріалах справи відсутні.

Акт обстеження умов проживання, довідки про отримання допомоги по догляду не містять даних про наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність спільного побуту або інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Надані заявником докази не дають підстав вважати їх членами сім`ї, оскільки обов`язковими умовами для цього, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету тощо.

Тобто, заявником не доведено, що він є членом сім`ї чи близьким родичем ОСОБА_2 .

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

А отже до заяв поданих в порядку окремого провадження можуть застосовуватися приписи ст. 185 ЦПК України.

Вказане свідчить, що заява подана неупоноваженою особою, особою, яка не має права її підписувати, а тому до неї слід застосувати приписи п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України та повернути заявнику.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено в ухвалі Верховного Суду від 23 вересня 2024 року у справі № 346/3596/24.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 185, 258-261, 293, 294, 300, 354, 355 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 30.12.2024.

Суддя С. В. Васільєв