Рішення

від 30.12.2024 по справі 140/8437/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8437/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари (далі позивач, ТзОВ Володимирська фабрика гофротари) звернулося з позовом Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2024 № 0196850709.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт перевірки від 12.06.2024 №15479/07-09/38485617. У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством пункту 3 статті 13 Закону України Про валюту та валютні операції та пункту 14-2 Постанови правління НБУ від 24.02.2022 № 18 (далі Постанова №18), в частині порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, по контракту № 26062023 від 20.06.2023 укладеного з нерезидентом TIRUNA S.L.

На підставі вказаного акту документальної позапланової перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.07.2024 № 0196850709, яким до товариства застосовано штрафні санкції (пеню) в сумі 109555 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним. Вказує на те, що порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД згідно даного контракту було допущено товариством у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, які підтверджені відповідним сертифікатом. Зважаючи на це у відповідача були відсутні підстави для нарахування пені, передбаченої п.5 ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції».

Звертає увагу на те, що позивачем було подано заперечення на акт перевірки до якого долучено підтверджуючі документи, які відповідачем при розгляді взагалі не були оцінені та не враховані. З цих підстав вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене всупереч вимогам законодавства, просить визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та зазначив, що посадовими особами ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Володимирська фабрика гофротари за результатами якої складено акт перевірки від 12.06.2024 №15479/07-09/38485617.

Під час перевірки було виявлено порушення позивачем встановлених законодавством строків розрахунків у сфері ЗЕД по контракту № 26062023 від 20.06.2023, укладеного з нерезидентом TIRUNA S.L, що є порушенням пункту 3 статті 13 Закону України Про валюту та валютні операції та пункту 14-2 Постанови №18. Вказане порушення є підставою для нарахування пені за кожен день прострочення, що і було зроблено відповідачем.

Звертає увагу, що позивачем на момент проведення перевірки не було представлено сертифікату про форс-мажорні обставини. З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач ще раз вказав на протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення. Звернув увагу на те, що відмова Мінекономіки в продовженні товариству граничних строків розрахунків по даному контракту, ніяким чином не спростовує наявності форс мажорних обставин, які виключають можливість нарахування пені.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову перевірку ТзОВ Володимирська фабрика гофротари з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт перевірки від 12.06.2024 №15479/07-09/38485617 (а.с.12-16).

Згідно висновку, зазначеного в акті перевірки позивачем порушено пункт 3 статті 13 Закону України Про валюту та валютні операції та пункт 14-2 Постанови №18, в частині порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД по контракту № 26062023 від 20.06.2023, укладеного з нерезидентом TIRUNA S.L.

Товариством проведено оплату по даному контракту на суму 30362,00 євро.

Так в ході проведення перевірки встановлено, що ТМЦ на суму 15181,00 євро надійшли від нерезидента з порушенням граничних термінів. Платіжна інструкція в іноземній валюті № 81 від 22.08.2023 на суму 15181,00 євро/605554,91 грн, граничний термін надходження ТМЦ 17.02.2024 (порушення).

Платіжна інструкція в іноземній валюті №106 від 26.02.2024 на суму 15181,00 євро/605554,91 грн, граничний термін надходження ТМЦ 23.08.2024 (без порушення).

МД №24UA205100003238U9 від 16.04.2024 на суму 30362,00 євро, граничні терміни надходження ТМЦ 17.02.2024 та 23.08.2026 відповідно.

Позивачем 02.07.2024 на вказаний акт подано заперечення ( а.с.21).

18.07.2024 за № 11329/6/03-20-07-09-06 за наслідками розгляду заперечення відповідач підтвердив правильність висновків акту перевірки (а.с.64).

Товариство платіжною інструкцією в іноземній валюті № 81 від 22.08.2023 сплатило нерезиденту TIRUNA S.L 15181,00 євро/605554,91 грн по контракту № 26062023 від 20.06.2023 (а.с.35).

На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 18.07.2024 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0196850709 про застосування штрафних санкцій, пені за порушення у сфері ЗЕД в сумі 109555,34 грн (а.с.9-11).

ТзОВ Володимирська фабрика гофротари не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок, визначений статтею 78 ПК України.

Зокрема п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що позапланова перевірка проводиться, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Приписами п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Частинами 1-3 статті 13 Закону України Про валюту та валютні цінності визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Як встановлено п.21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затверджених Постановою правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Постанова НБУ №5) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 14-2 Постанови №18 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Підпунктом 7 пункту 2 розділу І Постанови НБУ №5 передбачено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбаченийстаттею 20Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". На даний час сума складає 400000 грн.

Аналізуючи доводи сторін та норми чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини суд вважає, що в дану випадку застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства відповідно до спірного податкового повідомлення рішення є протиправним, виходячи з наступного.

Позивачем у даному випадку не заперечуються вказані у висновку акту перевірки від 13.06.2024 контролюючим органом порушення щодо строків розрахунків у сфері ЗЕД по контракту № 26062023 від 20.06.2023, укладеного з нерезидентом TIRUNA S.L ( граничний термін поставки ТМЦ 17.02.2024). Однак стверджують, що вказана обставина стала наслідком настання форс-мажорних обставин, які належним чином підтверджені. Вказані обставини виключають можливість застосування до товариства застосування штрафних санкцій у вигляді пені.

Суд вважає, що такі твердження позивача ґрунтуються на вимогах закону.

Так дійсно, пункт 3 ст.13 Закону України Про валюту та валютні цінності передбачає відповідальність за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Згідно з частинами 5-6 статті 13 даного Закону, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченогочастинами другоюаботретьоюцієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно зчастиною першоюцієї статті, та нарахування пені відповідно дочастини п`ятоїцієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, пунктом 6 статті 13 даного Закону чітко визначено, що нарахування пені зупиняється на строк виникнення форс-мажорних обставин.

Спірним ППР контролюючий орган нарахував товариству пеню за порушення строків розрахунків ЗЕД з 18.02.2024 по 16.04.2024 в сумі 109555,34 грн.

Сторонами не заперечується та обставина, що позивачем ТМЦ по контракту № 26062023 від 20.06.2023, укладеному з нерезидентом TIRUNA S.L, ТМЦ із строком поставки 17.02.2024 були фактично поставлені 16.04.2024 (МД №24UA205100003238U9) ( а.с.72).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2024 Польсько-Українською господарчою палатою вих. PUIG/2024/WJ/06/65 надано підтвердження (а.с. 22), що форсмажорні обставини, які виникли з 16.02.2024 по 16.04.2024 (страйк польських фермерів) вплинули на порушення за дотримання резидентом України граничних розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів по контракту № 26062023 від 20.06.2023, укладеному з нерезидентом TIRUNA S.L.

Вказаний документ видано уповноваженим органом та ним підтверджено неможливість вчасного виконання умов контракту товариством в силу наявності форс мажорних обставин.

В подальшому, наявність форсмажорних обставин за період з 16.02.2024 по 16.04.2024 було підтверджено сертифікатом № 0700-24-1371 від 19.07.2024, виданим Волинською торгово промисловою палатою (а.с.24).

Суд наголошує, що в силу абзацу 3 частини 4 статті 14 Закону України «Про торгово- промислові палати України» Торгово-промислова палата України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з ч.1 ст.14-1 даного Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

В подальшому наявність форс мажорних обставин за період з 16.02.2024 по 16.04.2024 було підтверджено сертифікатом № 0700-24-1371 від 19.07.2024 Волинською торгово промисловою палатою (а.с.24).

При цьому суд звертає увагу, що ці форсмажорні обставини, які мали місце та засвідчені відповідними сертифікатами уповноважених органів мали місце в період, за який контролюючим органом товариству нарахована пеня.

Слід зазначити, що у відповідності до вимог вищевказаних законів проведення страйку, відноситься до одного із видів форс мажорних обставин.

Отже, підсумовуючи зазначене суд констатує, що товариством порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД контракту № 26062023 від 20.06.2023 в період з 18.02.2024 по 16.04.2024 відбулося внаслідок настання форсмажорних обставин, які належним чином є підтвердженими, уповноваженими на це органами, що в свою чергу виключає можливість нарахування за цей період пені, за допущене порушення.

Так, дійсно на момент проведення перевірки у позивача не було наявного сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин (акт перевірки 12.06.2024).

Однак, суд звертає увагу на те, що до заперечення на акт перевірки, який подано позивачем у встановлені строки, товариством було долучено відповідний сертифікат від 24.06.2024, який належним чином підтвердив форсмажорні обставини.

Разом з тим, рішення за наслідками розгляду заперечення взагалі не містить спростування та обґрунтувань того, чого засвідчені у поданому документі обставини не можуть бути взяті до уваги контролюючим органом.

Щодо обґрунтувань, наведених у ППР від 18.07.2024 з приводу відсутності даного сертифікату на момент перевірки, суд зазначає таке.

У даному випадку для доведення підстав відсутності нарахування пені є не наявність сертифікату (він був поданий контролюючому органу разом із запереченням до акту перевірки) на момент її проведення, а наявність фактів (обставин), які ним зафіксовані, що підтверджують наявність об`єктивних обставин та, які виключають можливість застосування до резидента штрафних санкцій за їх порушення.

Матеріалами справи такі обставини у позивача наявні.

За приписами пункту44.6 статті 44 ПК Україниу разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту44.6 статті 44 ПК Українивизначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Отже враховуючи зазначене, позивач не позбавлений можливості подати будь-які належні та допустимі докази безпосередньо в судове засідання.

При цьому ВС у постанові від 10.05.2023 у справі № 640/966/20 вказав, що при поданні первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку вони повинні бути досліджені в судовому засіданні та їм повинна бути надана правова оцінка.

Враховуючи зазначене відповідач при розгляді заперечення повинен був взяти до уваги подані товариством документи та надати їм належну правову оцінку, чого ним зроблено не було.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані, в поданих позивачем документах, наявності в період з 18.02.2024 по 16.04.2024 форс-мажорних обставин.

Що стосується тверджень відповідача про те, що позивачем не було здійснено спроб ввезти товар у період до 16.04.2024, то суд вважає, що вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Зокрема, норми Закону України Про валюту та валютні цінності не покладають обов`язку на резидента доводити факти спроб ввезення (вивезення) товару, а лише за певних умов підтвердження наявності обставин, що унеможливлюють вчасного виконання договору (строків розрахунку) у сфері ЗЕД, що в даному випадку і було зроблено позивачем.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено висновки, встановлені під час перевірки, не надано належної оцінки документам наданим позивачем на підтвердження наявності форсмажорних обставин, висновки акту перевірки та рішень, не враховують і не спростовують наявних у позивача і наданих відповідачу підтверджень та сертифікатів.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.07.2024 № 0196850709, а відтак воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.08.2024 №16973 (а.с.8).

З огляду на задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 18.07.2024 № 0196850709.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари (45403, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 38485617).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Р.С. Денисюк