Рішення

від 30.12.2024 по справі 200/7510/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року Справа№200/7510/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:

-визнати протиправним і скасувати рішення №045550026630 від 12.09.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області, про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, починаючи з 05 вересня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона безперервно працює в органах прокуратури з 09 серпня 1999 року по теперішній час. У зв`язку з набуттям права на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 05.09.2024 через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області, яке було визначене за принципом екстериторіальності для вирішення вказаного питання, за результатами розгляду заяви прийняло рішення № 045550026630 від 12.09.2024, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за вислугу років. Мотивуючи своє рішення про відмову у призначенні пенсії, територіальний орган Пенсійного фонду України зазначив, що відповідно до наданих документів спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років прокурорів - 24 роки 7 днів, в тому числі 23 роки 4 місяці 22 дні - на посаді прокурора та 7 місяців 15 днів - інші посади на вислугу прокурорам. Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України дійшов висновку, що оскільки відсутній стаж роботи на посадах прокурорів - 15 років та спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років прокурорів - 25 років, за наданими ОСОБА_1 документами право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону № 1697 у неї відсутнє. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, вважаючи свої конституційні права порушеними, позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.

29 жовтня 2024 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7510/24. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.

Відповідач правом на надання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження із визначенням п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву, отримана відповідачем 29 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд», та станом чар винесення рішення відзив з боку відповідача не надійшов, суд кваліфікує це, як визнання позову відповідачем.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.09.2024 через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яке було уповноважене розглянути подану Позивачем заяву.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 045550026630 від 12.09.2024, відмовлено позивачці у призначенні пенсії за вислугу років.

Мотивуючи своє рішення про відмову у призначенні пенсії, територіальний орган Пенсійного фонду України зазначив, що відповідно до наданих документів спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років прокурорів - 24 роки 7 днів, в тому числі 23 роки 4 місяці 22 дні - на посаді прокурора та 7 місяців 15 днів - інші посади на вислугу прокурорам.

Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України дійшов висновку, що оскільки відсутній стаж роботи на посадах прокурорів - 15 років та спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років прокурорів - 25 років, за наданими ОСОБА_1 документами право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону № 1697 у неї відсутнє.

З оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії № 045550026630 від 12.09.2024, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області, неможливо точно встановити, які саме періоди роботи позивачки з вказаних у довідці Донецької обласної прокуратури від 03.09.2024 року № 07-10591вн-24 та підтверджених трудовою книжкою 25 років 00 місяців 26 днів не враховані відповідачем під час розгляду заяви та прийняття рішення, внаслідок чого територіальний орган Пенсійного фонду України дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 вислуги років у меншому розмірі - 24 роки 00 місяців 7 днів та його недостатність для призначення пенсії. Також відсутні у вказаному рішенні будь-які мотиви не зарахування відповідачем до вислуги років окремих періодів роботи позивачки.

Відповідно до копії довідки Донецької обласної прокуратури про стаж ОСОБА_1 від 03.09.2024 року № 07- 10591вн-24 вбачається, що позивачка має стаж роботи в органах прокуратури на посадах прокурора станом на 03.09.2024 року - 25 років 00 місяців 26 днів.

Наявність визначеної законом вислуги років підтверджується також трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , згідно з відомостями якої остання прийнята на роботу в органи прокуратури 09.08.1999 року та з цієї дати безперервно працює на посадах прокурора (запис 3-24).

Відповідно до розрахунку стажу, що дає право на отримання пенсії, долученого відповідачем до оскаржуваного рішення, вбачається, що пенсійним органом до страхового стажу не зараховані періоди роботи позивачки з 30.03.2007 до 01.08.2007, а також з 01.01.2010 до 13.09.2010.

Згідно з відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за позивачку відсутня сплата страхових внесків за квітень-липень 2007 року, січень-серпень 2010 року.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась до суду з позовом за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

За змістом п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Крім того відповідно до ч.1 ст.8 Основного Закону, в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

На теперішній час дієЗакон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697(далі - Закон № 1697)

У ч.1ст.86 цього Закону №1697встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Відповідно до статті 62 Закону України № 1788 «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Норма про пріоритетність трудової книжки як документа, що підтверджує стаж роботи, міститься й у Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відтак, за нормами чинного законодавства про пенсійне забезпечення саме трудова книжка вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Як встановлено судом, з трудової книжки позивачки та довідки Донецької обласної прокуратури від 03.09.2024 вбачається, що вона з 09.08.1999 року по 03.09.2024 року безперервно працювала в органах прокуратури Донецької області, з органів прокуратури не звільнялась, трудові відносини не припинялись, отже юридичний факт роботи позивачки протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами.

Поряд із цим, за час роботи в органах прокуратури у позивачки народилось двоє дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_4 ), у зв`язку з чим вона перебувала у відповідних відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У цей період ОСОБА_1 отримувала належні виплати від УПСЗН Ленінської районної у м. Донецьку ради (код ЄДРПОУ 26019540).

За змістом пунктів 8, 10 статті 11 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини; особи, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами.

Крім того, згідно з підпунктом 3 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії включаються періоди перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно.

Аналогічна норма, якою визначено, що відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до вислуги років, міститься і безпосередньо у ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, за вказаного нормативного регулювання, з урахуванням положень статті 20 Закону № 1058-IV, слід дійти висновку, що саме на страхувальників - роботодавців або інших осіб, які в силу закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону, покладений обов`язок сплачувати страхові внески за працівника.

В свою чергу, забезпечення належного ведення та повноти даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування покладається на органи Пенсійного фонду України.

Відтак, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для неврахування спірного періоду до загального трудового стажу (вислуги років) позивачки.

Таким чином, позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання установою - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, не відображення в реєстрі сплати по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 04.09.2018 у справі № 482/434/17.

Крім того, на підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відтак, відповідач мав можливість витребувати інші документи, які б підтверджували роботу ОСОБА_1 у спірні періоди, як від самої позивачки, так і від інших підприємств, установ, організацій, зокрема, її роботодавця, та прийняти обґрунтоване рішення про зарахування/не зарахування спірних періодів роботи позивачки до її страхового стажу (вислуги років) із урахуванням таких додаткових документів.

Проте, у спірних правовідносинах відповідач поверхнево підійшов до розгляду заяви позивачки про призначення пенсії, не вжив усіх можливих заходів для отримання додаткових документів, в тому числі, і з`ясування причин відсутності в реєстрі інформації про сплату страхових внесків у спірний період.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача №045550026630 від 12.09.2024 про відмову позивачці у призначенні пенсії не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, а тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Поряд із цим, аналізуючи наведені норми законодавства, суд приходить висновку, що безперервний стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 09.08.1999 року по 03.09.2024 року (25 років 00 місяців 26 днів), який дає право на отримання пенсії за вислугу років, є підтвердженим належними та допустимими доказами.

Відтак, позивачка має право для призначення пенсії за вислугу років згідно т. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13.12.2001 у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, щозаконмає бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі, в разі необхідності, регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Слід звернути увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивидокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно дост. 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

З огляду на встановлену під час розгляду справи протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, починаючи з 05 вересня 2024 року (дня звернення із заявою про призначення пенсії).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №045550026630 від 12.09.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області, про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, починаючи з 05 вересня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя О.О. Галатіна