Рішення

від 30.12.2024 по справі 200/8808/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року Справа№200/8808/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач -1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, (далі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач -2), в якому просить суд:

визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 26.01.1988 по 01.06.1988, з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 згідно з трудовими книжками НОМЕР_1 від 18.07.1984, НОМЕР_2 від 07.03.2018, та пільгового стажу періоди роботи з 24.10.2013 по 13.05.2014, з 14.05.2014 по 10.11.2014, з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку відповідно до положень абзацу першого та другого пункту 14-6.2 Прикінцевих положень Закону № 1058.

В обґрунтування позову вказано, що спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідної кількості страхового стажу.

Вважаючи такі висновки органу пенсійного фонду протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідача, яких, на думку суду, не вистачало для всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області надано відзив на позовну заяву, де зазначено таке.

29.11.2024 позивач звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

06.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 052630002933 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно із даними паспорта громадянина України на ім`я позивача, його вік станом на день подання заяви про призначення пенсії становить - 58 років 04 місяці.

Страховий стаж позивача становить - 25 років 10 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Пільговий стаж роботи позивача за Списком № 2 - 11 років 10 місяців 07 днів.

Документами підтверджено право на зменшення пенсійного віку на 4 роки, за наявності необхідного страхового стажу не менше 29 років..

До страхового стажу не можливо зарахувати періоди роботи:

- згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 18.07.1984, з 26.01.1988 по 01.06.1988, оскільки в підставах внесення запису про прийняття не зазначено дату наказу, що суперечить вимогам Інструкції № 58;

- на території російської федерації з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018, згідно з трудовими книжками НОМЕР_1 від 18.07.1984, НОМЕР_2 від 07.03.2018, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. В зв`язку з цим, до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31.12.1991.

До пільгового стажу за Списком № 2 не можливо зарахувати періоди роботи, згідно з довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній:

- від 17.08.2021 № 86 з 24.10.2013 по 13.05.2014, оскільки відсутня інформація, що атестація робочих місць за умовами праці від 14.05.2014 № 150 проведена вперше та з 14.05.2014 по 10.11.2014, оскільки до наказу про результати атестації робочих місць не надано Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення;

- від 17.06.2021 № 4/10-41, № 4/10-42 на території російської федерації з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018, оскільки періоди роботи не зараховано до страхового стажу.

Отже, згідно вимог вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин відсутні правові підстави для зарахування спірних періодів роботи, а позивачем документально не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

ГУ ПФУ у Донецькій області надано відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.

29.11.2024 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме ГУ ПФУ в Миколаївській області.

До загального страхового стажу не враховано період роботи на посаді електрозварника з 26.01.1988 по 01.06.1988 в Спеціалізованому управлінні м. Ухта (Росія) згідно запису 7-8 трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984, оскільки в підставах внесення запису про прийняття не зазначено дату наказу, що не відповідає пункту 23 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.

До загального страхового стажу не враховано періоди роботи на території російської федерації з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 2 з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984 та вкладки до трудової книжки НОМЕР_2 від 07.03.2018 (Росія).

З 01.01.2023 росією та з 19.06.2023 Україною припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Відповідно до частини 3 статті 24- 1 Закону № 1058 не зараховуються до страхового стажу періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи на посаді електрозварювальника ручного зварювання згідно з пільговою довідкою ТОВ «Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 37696092) від 17.08.2021 № 86 з 24.10.2013 по 13.05.2014, оскільки відсутня інформація, що атестація робочих місць за умовами праці від 14.05.2014 № 150 (далі - атестація робочих місць) проведена вперше та з 14.05.2014 по 10.11.2014, оскільки до наказу про результати атестації робочих місць не надано Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

В даних по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за вищевказаний період внесено атестацію від 02.09.2013 № 15-к, що не співпадає з даними пільгової довідки від 17.08.2021 № 86.

Документами підтверджено право на зменшення пенсійного віку на 4 роки, за наявності необхідного страхового стажу не менше 29 років. Вік позивача на дату звернення становить 58 років. Страховий стаж складає - 25 років 10 місяців 20 днів. Пільговий стаж по списку № 2 становить - 11 років 10 місяців 07 днів.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ПФУ в Миколаївській області 06.12.2024 прийнято рішення № 052630002933 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

29.11.2024 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності та за результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Миколаївській області винесено рішення про відмову у призначені пенсії від 06.12.2024 № 052630002933 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю необхідної кількості страхового стажу.

Зокрема зазначено, що за результатом розгляду документів до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано наступні періоди:

з 26.01.1988 по 01.06.1988 в Спеціалізованому управлінні м. Ухта (Росія) згідно запису 7-8 трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984, оскільки в підставах внесення запису про прийняття не зазначено дату наказу, що не відповідає пункту 23 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162;

до загального страхового стажу не враховано періоди роботи на території російської федерації з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 2 з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984 та вкладки до трудової книжки НОМЕР_2 від 07.03.2018 (Росія);

до пільгового стажу з 24.10.2013 по 13.05.2014, оскільки відсутня інформація, що атестація робочих місць за умовами праці від 14.05.2014 № 150 (далі - атестація робочих місць) проведена вперше та з 14.05.2014 по 10.11.2014, оскільки до наказу про результати атестації робочих місць не надано Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

Згідно поданих документів загальний (страховий) та пільговий стаж позивача за підрахунком відповідача - 1 страховий стаж - 25 років 10 місяців 20 днів. Пільговий стаж по списку № 2 становить - 11 років 10 місяців 07 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Наявні у матеріалах трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 від 18.07.1984 містить, зокрема, такі записи щодо спірних періодів у розділі «відомості про роботу»:

№7-8 з 26.01.1988 по 01.06.1988 в Спеціалізованому управлінні м. Ухта

№14-18 з 02.11.1993 по 11.05.1998 в АО «Ямалтрансстой» (мова оригіналу)

№35 36 з 06.03.2012 по 16.08.2012 Забайкальський филиал ООО «Термоелектро»

№37-38 з 24.10.2013 по 10.11.2014 ТОВ «Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод»

№41-42 з 01.04.2016 по 25.07.2016 АО «Маракан» Іркутська область

№43-44 з 17.03.2017 по 27.11.2017 АО «Золотодобувна компанія «Лензолото»

Вкладиш трудової книжки НОМЕР_2 від 07.03.2018:

№ 45- 46 з 07.03.2018 по 23.07.2018 АО «Золотодобувна компанія «Лензолото»

Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю необхідної кількості страхового стажу для призначення пенсії.

За встановлених фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована таким.

Право громадян України на соціальний захист проголошено ст. 46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004 деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.2 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно абзацу двадцять першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У даному конкретному випадку відмова відповідача у призначенні пенсії за віком заявнику обґрунтована відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу суб`єктом владних повноважень, відповідачем -1, не враховано трудову діяльність позивача за відомостями трудової книжки з 26.01.1988 по 01.06.1988 в Спеціалізованому управлінні м. Ухта (Росія) згідно запису 7-8 трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984, оскільки в підставах внесення запису про прийняття не зазначено дату наказу, що не відповідає пункту 23 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.

Також до загального страхового стажу не враховано періоди роботи на території російської федерації з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 2 з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984 та вкладки до трудової книжки НОМЕР_2 від 07.03.2018 (Росія).

До пільгового стажу з 24.10.2013 по 13.05.2014, оскільки відсутня інформація, що атестація робочих місць за умовами праці від 14.05.2014 № 150 (далі - атестація робочих місць) проведена вперше та з 14.05.2014 по 10.11.2014, оскільки до наказу про результати атестації робочих місць не надано Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

При цьому, судом встановлено, що періодам не зарахованим до загального страхового стажу відповідачем-1 не надавалась оцінка на предмет їх зарахування, як пільгового.

Згідно оскаржуваного рішення, відповідач зазначив, що до загального страхового стажу не зараховано період з 26.01.1988 по 01.06.1988 в Спеціалізованому управлінні м. Ухта (Росія) згідно запису 7-8 трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984, оскільки в підставах внесення запису про прийняття не зазначено дату наказу, що не відповідає пункту 23 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.

Суд не погоджується із даним висновком, та наголошує на тому, що Пенсійний орган дійшов передчасних висновків, з огляду на те, що в трудовій книжці позивача містяться відповідні записи щодо прийняття на роботу та звільнення у тому числі і за спірний період.

Питання щодо ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і облік регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 № 301 „Про трудові книжки працівників" та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110. Чинним законодавством на власника, чи уповноваженого ним органу, покладається обов`язок належного оформлення та ведення трудових книжок.

Так, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов`язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, тому суд зазначає, що у даному випадку неврахування відповідачем вказаних періодів до пільгового стажу позивача є необґрунтованим.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1 цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".

Відповідності до п.2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Щодо не зарахування спірних періодів до страхового стажу періодів з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 2 з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1984 та вкладки до трудової книжки НОМЕР_2 від 07.03.2018 (Росія), через припинення Україною участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з Російською Федерацією та Туркменістаном дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" передбачено вихід України з Угоди від 13 березня 1992 року.

Водночас, за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. у справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли положенням Закону України від 01.12.2022р. №2783-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 самі по собі не можуть слугувати достатньою підставою для автоматичної втрати громадянами права на включення до страхового стажу періоду трудової діяльності на території республік Держави - Союз Радянських Соціалістичних Республік до 24.08.1991 або легально набутого трудового стажу на території держав, утворених після розпаду Держави - Союз Радянських Соціалістичних Республік до реалізації положень згаданих вище актів права України.

Щодо не зарахування періоду з 24.10.2013 по 13.05.2014, до пільгового стажу через відсутність інформації, що атестація робочих місць за умовами праці від 14.05.2014 № 150 проведена вперше та з 14.05.2014 по 10.11.2014, оскільки до наказу про результати атестації робочих місць не надано Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

Насамперед, суд наголошує, що відомості про вказані періоди роботи позивача наявні у довідці ОК-5 в розділі «відомості по спеціальному стажу», де посада позивача облікована кодом ЗПЗ013Б1.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12 серпня 1993 року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пункт 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого 18 листопада 2005 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637.

Таким чином, лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тому збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року (далі-Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно із п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Приписами пунктів 2.11, 2.12 Інструкції встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, трудова книжка позивача є належним доказом його роботи на вказаній посаді і у наведений період часу, як і відомості наявні у довідці ОК-5, а отже факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття та є таким, що не відповідає дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, рішення відповідача- 1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Відповідача 2 зарахувати до страхового та пільгового стажу спірні періоди роботи суд зазначає наступне.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України) (далі - Порядок №22-1).

Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Відповідача 1.

За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог до ГУ ПФУ в Донецькій області оскільки останнє не наділено владними повноваженнями у спірних правовідносинах.

Ураховуючи викладене позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням спірних періодів трудової діяльності до страхового стажу з 26.01.1988 по 01.06.1988, з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 згідно з трудовими книжками НОМЕР_1 від 18.07.1984, НОМЕР_2 від 07.03.2018, та до пільгового стажу періоди роботи з 24.10.2013 по 13.05.2014, з 14.05.2014 по 10.11.2014.

Вимога про зарахування до пільгового стажу періодів з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем-1, під час приймання оскаржуваного рішення не розглядалось питання стосовно наявності обставин для зарахування спірного стажу, як пільгового, через його не зарахування, як загального страхового, отже така вимога є передчасною.

Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку відповідно до положень абзацу першого та другого пункту 14-6.2 Прикінцевих положень Закону № 1058, то така задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду.

Судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -1 (ч. 8 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122 ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вулиця Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, ЄДРПОУ 1384415) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням періодів до страхового стажу з 26.01.1988 по 01.06.1988, з 02.11.1993 по 11.05.1998, з 06.03.2012 по 16.08.2012, з 01.04.2016 по 25.07.2016, з 17.03.2017 по 27.11.2017, з 07.03.2018 по 23.07.2018 згідно з трудовими книжками НОМЕР_1 від 18.07.1984, НОМЕР_2 від 07.03.2018 та до пільгового стажу періоди роботи з 24.10.2013 по 13.05.2014, з 14.05.2014 по 10.11.2014.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вулиця Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, ЄДРПОУ 1384415) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 30 грудня 2024 року.

Суддя І.В. Буряк