Рішення

від 27.12.2024 по справі 240/11289/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/11289/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник Крилач О.І., подав через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позов до Житомирської митниці у прохальній частині якого просить: "Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 13.12.2023 №UA101000/2023/000375/2 про коригування митної вартості товарів".

В обґрунтування позову вказує, що "у вересні 2023 року між позивачем (покупець) та компанією INTERTRADE INC (США) (продавець) було укладено усний договір, відповідно до якого продавець аналізує автомобільні аукціони США та Канади, знаходить, викуповує, продає та направляє на адресу покупця, а покупець оплачує і отримує легковий автомобіль, бувший у використанні, марки LAMBORGHINI GALLARDO 2010-2011 року виготовлення, за ціною згідно з інвойсом". Зазначає, що "26.09.2023 продавець направив позивачу інвойс №AEINT17011991 для оплати автомобіля за ціною 55484 канадських доларів (CAD). При цьому повідомив, що легковий автомобіль марки LAMBORGHINI GALLARDO, 2010 року виготовлення, модельного ряду 2011 року, робочим об`ємом циліндрів двигуна 5204 кубічних сантиметрів викуплено на аукціоні IMPACT AUTO, Laval, QC (Канада) 26.09.2023 року з виграшною ставкою 54500,00 канадських доларів, а з урахуванням збору аукціону, кінцева вартість становить 55484 канадських доларів. Окрім цього, продавець повідомив, що відповідно до інформації власника автомобіля, страхової компанії Desjardins Assurances Generales INC., автомобіль затоплений водою, не заводиться та відсутній ключ". Вказує також у позові, що "28.09.2023 покупець, через фінансову структуру BUSINESS ADV FUNDAMENTALS, сплатив продавцю суму 44356,43 доларів США, що відповідно до курсу долара США до канадського долара становило 55484 канадських доларів. 18.10.2023, перевізником ATLANTIC ExpressCorp. (США) виставлено інвойс AEAE12170627 за перевезення автомобіля морським шляхом по маршруту Торонто Клайпеда на суму 1000 доларів США. 06.12.2023 автомобіль доставлено до місця прибуття Житомирської митниці". Зазначає, що "06.12.2023, вповноваженою особою ТОВ «АВТОКОЛЄР» Демчуком Олегом Юрійовичем, який діяв на підставі довіреності від 29.11.2023 зареєстрованої в реєстрі за №2910, подав до Житомирської митниці електронну митну декларацію №23UA101020047309U3, у якій визначив митну вартість автомобіля з урахуванням витрат на доставку, а у графі 22 декларації зазначив фактурну суму згідно з інвойсом - 55484 канадських доларів. До митної декларації декларант додав передбачені частиною першою статті 377 Кодексу та підпунктом 2.2 пункту 2 розділу III Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 17.11.2005 №1118 документи що підтверджують право власності на транспортний засіб, товаросупровідні та реєстраційні документи, паспортні документи, фотографії, інформацію з аукціону ... 13.12.2023 Житомирська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000375/2". Звертаючись до суду з даним позовом позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та просить їх скасувати.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, головуючим суддею у справі №240/11289/24 визначено суддю Липу В.А.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 20.06.2024 позов залишено без руху.

Заява про усунення недоліків надійшла до суду 28.06.2024.

Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року №153 було призначено повторний автоматизований розподіл справ, що перебували в провадженні судді Липи В.А., зокрема й адміністративної справи №240/11289/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/11289/24 було визначено суддю Лавренчук Ольгу Володимирівну.

Суддя своєю ухвалою від 30 липня 2024 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 16.08.2024 ( вх. №46092/24 від 19.08.2024). Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що 06.12.2023 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир - центральний» з метою імпорту товару «легковий автомобіль, бувший у використанні, марка - марка-LAMBORGHINI, модель GALLARDO, номер кузова - НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна -5204см3, календарний рік виготовлення 2010, має аварійні пошкодження», що ввозився на ім`я ОСОБА_1 , подано митну декларацію № 23UA101020047309U3. Разом з митною декларацією були подані такі документи: - 0380 інвойс № AEINT17011991 від 26.09.2023; - 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.08.2023; - 4202 довіреність від 29.11.2023; - 9000 інформація з інтернету від 01.12.2023; - 9000 фото від 06.12.2023. Відповідно до частини 2 статті 361 Кодексу митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. АСМО «Інспектор» за МД №23UA101020047309U3 згенеровано митні формальності у напрямку контролю правильності визначення митної вартості за кодом 117-2 з повідомленням такого змісту: «Можливе заявлення недостовірної інформації щодо митної вартості товару…». Відповідач зазначає, що з метою контролю правильності визначення митної вартості підрозділом митного оформлення (відділ митного оформлення митного поста «Житомир-центральний») до спеціалізованого підрозділу - управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено запит про визначення митної вартості товару, що узгоджується з вищезазначеним Порядком-631. Окрім того, відповідач зазначає, що в ході аналізу відомостей, зазначених декларантом у митній декларації №23UA101020047309U3 встановлено, що декларантом у гр.43 зазначено порядковий номер «6», що відповідає резервному методу визначення митної вартості.

Відповідач також зауважує, що вартість товару у рахунку-фактурі (інвойсі) від 26.09.2023 № 1284628 визначена у двох валютах: CAD - канадський долар та USD - американський долар, що мають різні курси котирування, при цьому сума за товар визначена на одному рівні 55484,00. Наявність таких розбіжностей у документі унеможливлює перевірку фактичної ціни продажу товару, що підлягає сплаті за нього. Оскільки курс долара США на час подання митної декларації складав 36,6618 грн., обмінний курс канадського долара становив 26,989 грн. Рахунок-фактура (інвойс) від 26.09.2023 № 1284628 передбачає оплату товару упродовж 7 днів. Таким чином, у митного органу були підстави вважати, що на момент митного оформлення товару він повинен бути повністю оплачений покупцем. Як вбачається з відомостей зазначених в митній декларації, а саме даних графи 45 «Коригування» декларантом зазначено митну вартість у гривні 1557283,28, що еквівалентно 57700,67 СAD, виходячи з курсу валют, який зазначено в гр.23 МД -26,989 грн./СAD. Математичний обрахунок: 1557283,28: 26,989 = 57700,67. З цієї суми декларантом нараховано та вказано в гр.47 митної декларації податки за ввезення транспортного засобу. Так, в колонці «Основа нарахування» вид податку 121 (мито) зазначено саме суму 1557283,28 грн., що еквівалентно 57700,67 СAD. В графі 22 декларантом зазначено сума за рахунком - 55484 СAD. Різниця складає 2216,67 СAD. Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України 13.12.2023 митницею прийнято оскаржувані рішення.

Відповідь на відзив надійшла до суду 29.08.2024. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача, представник позивача зазначив: " Позивач вважає, що Відповідач не підтвердив і не спростував наступну позицію позивача: про відсутність фактів оприлюднення інформації, що стосується митної вартості товарів, та неможливість декларанта ознайомитись про рівень вартості схожих товарів; про ознайомлення митного органу з рекомендацією ЄЕК ООН 2001 року № 18 щодо підстав для відмови в митному оформленні товарів у разі відсутності підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом; не прокоментовано пояснення позивача щодо складання інвойсу на універсальному бланку із зазначенням двох валют та застосування в даному випадку валюти CAD канадський долар; проігноровано зауваження позивача щодо відсутності права витребувати у фізичної особи банківських платіжних документів, тим паче бухгалтерських документів. не пояснена причина неможливості використання інформації щодо результатів проведеного аукціону, зважаючи на наявність необхідної інформації у поданих документах як про продавця - страхової компанії Desjardins Assurances Generales INC так і про покупця - компанії INTERTRADE INC, яка у свою чергу відправила автомобіль на адресу ОСОБА_1 і, відповідно отримала кошти за нього. проігноровано питання щодо права митного органу, встановленого ч.4 ст. 368 Кодексу визначати самостійно саме фактурну вартість, а не митну; не отримано пояснень у чому полягає безпідставність посилання на норми розділу XII Митного кодексу України." Представник позивача також зазначає, що: "На момент подання позовної заяви Позивач повідомляв суд про неможливість надання документів про технічний стан автомобіля та висновку експертнї організації щодо проведення досліджень. У зв`язку з наявністю частини вищезазначених документів у розпорядженні, Позивач просить суд приєднати зазначені документи до матеріалів справи."

Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 02.09.2024 (вх. №48663/24 від 03.09.2024. У своїх запереченнях відповідач вказує, що будь-яких уточнюючих документів щодо цієї ціни декларант додатково не надавав, про що свідчать відомості у повідомленнях декларанта митниці. Твердження позивача про універсальність бланку інвойсу із зазначенням двох валют та одного розміру суми є не доведеним. З приводу вказаної суми жодних пояснень декларантом при митному оформленні не надавалось. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу шляхом прийняття письмового рішення за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Тобто, в любому випадку митницею приймається рішення про коригування митної вартості, якщо не доведена достовірність відомостей про її митну вартість товару. Як зазначено в ст.368 Митного кодексу України рішення приймається відповідно до вимог цього Кодексу. Тобто іншого механізму прийняття рішення конкретно для транспортних засобів, що увозяться громадянами, законодавцем не визначено. Щодо доказів, на які посилається позивач на підтвердження своїх доводів про ціну товару. До позовної заяви позивачем було надана, викладена на папері інформація: 1) про доказ сплати на користь аукціону коштів вказано в доларах США 44356,43; 2) про доказ сплати за інвойсом сума 44356,43 $. Проте така інформація викладена на папері не може бути прийнята в якості доказів на підтвердження ціни товару, оскільки є надрукованою без жодних зазначень про видачу такого документа. Також такі документи до митної декларації не долучалися та до митниці не подавалися, про що свідчать відомості гр.44. Відповідач також заперечує проти такого клопотання, просить не приєднувати надані документи, оскільки вказані документи не стосуються предмету позову, до митного органу на час митного оформлення не подавались (фактично і не могли бути подані), такі документи не вимагаються при митному оформленні. Документи надаються після значного строку випуску транспортного засобу у вільний обіг. Визначення вартості автомобіля відповідно до питань, поставлених в договорі про надання послуг №31-05/24 не стосується предмету позову, оскільки така вартість для митного оформлення не визначається.

До суду 10.09.2024 надійшло клопотання представника відповідачів про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2024 постановлено призначити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом 25.09.2024 постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

У період із 17.10.2024 по 30.10.2024 та із 06.12.2024 по 25.12.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що до Житомирської митниці Держмитслужби подано електрону митну декларацію №23UA101020047309U3 для митного оформлення легкового автомобіля марки LAMBORGHINI, модель - GALLARDO, колір - чорний, кількість місця - 2, робочим об`ємом циліндрів двигуна 5204 кубічних сантиметрів, тип кузова - купе, колісна форма - 4х4, календарний рік виготовлення - 2010 року, модельний рік виготовлення 2011 року, має пошкодження водою (а.с. 19-20).

У ЕМД №23UA101020047309U3 вказано: особа, відповідальна за фінансове врегулювання: ОСОБА_1 , вантажоодержувач: ОСОБА_2 , декларант/представник ТОВ "АВТОКОЛЄР", рядок 43 код МВ в -6.

До ЕМД додано довіреність №2910 від 29.11.2023 у якій вказано, що ОСОБА_1 уповноважує Демчука Олега Юрійовича "купити (придбати) на моє ім`я будь який транспортний засіб, за ціну та на умовах відомих мені, на території та будь якої іншої країни світу у будь якої фізичної чи юридичної особи; оформити та отримати необхідну документацію щодо придбаного на моє ім`я будь якого транспортного засобу; ввезти та розмитнити придбаний на моє ім`я транспортний засіб" (а.с. 148).

Одночасно із митною декларацією №23UA101020047309U3 подано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного резервного методу її визначення. Зокрема:

- 0380 інвойс № AEINT17011991 від 26.09.2023;

- 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.08.2023

- 4202 довіреність від 29.11.2023;

- d4207 б/н договір з декларантом;

- 7017 41794611 від 21.08.2023 сертифікат про походження товару з Канади;

- 8016 CH 363656 витяг з внутрішнього паспорта ОСОБА_3 ;

- 9000 довідка №051223069 від 05.12.2023;

- довідка щодо відповідності транспортного засобу економам;

- 9000 інформація з інтернету від 01.12.2023;

- 9000 фото від 06.12.2023;

- 9202 б/н від 29.11.2023 витяг з карткового рахунку про оплату за митне оформлення товару.

Подання вищенаведених документів відповідач не заперечує.

За наслідком процедури консультацій посадовими особами Житомирської митниці Державної митної служби України здійснено коригування митної вартості товарів та прийнято оскаржуване рішення № UA101000/2023/000375/2 від 13.12.2023, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України).

В мотивувальній частині рішенні (графа 33) визначено обставини прийняття оскаржуваного рішення:

Документи, подані для митного оформлення містить розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме;

- Рахунок-фактура (інвойс) від 26.09.2023 № 1284628 не містить підпису та/або печатки уповноваженої особи продавця про його схвалення, що може свідчити про те, що даний документ не набув чинності та не має юридичної сили.

- Вартість товару у рахунку - фактурі (інвойсі) від 26.09.2023 № 1284628 визначена у двох валютах; CAD - канадський долар та USD - американський долар, що мають різні курси котирування, при цьому сума за товар визначена на одному рівні - 55484,00. Наявність таких розбіжностей у документі унеможливлює перевірку фактичної ціни продажу товару, що підлягає сплаті за нього.

- Не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 Митого кодексу України. Рахунок-фактура (інвойс) від 26.09.2023 № 1284628 передбачає оплату за товар упродовж 7 днів. Таким чином, у митого органу є підстави вважати, що на момент митого оформлення товару він повинен повністю оплачений покупцем.

- Інформація з мережі інтернет про кінцеву ціну за товар, не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки; 1) містить декілька відомостей про ціну продажу; 2) не містить інформації про покупця товару і продавця та може не стосуватися купівлі-продажу товару між особами, що зазначені у рахунку-фактурі (інвойсі) від 26.09.2023 № 1284628; 3) не відповідає правилам ч. 2 та ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України.

- До митної декларації не долучено документ, що підтверджує витрати покупця на транспортування оцінюваного транспортного засобу до митного кодону України.

- Декларантом не подані документ, які підтверджують наявність аварійних пошкоджень у оцінюваного транспортного засобу, що могли б вплинути на ціну товару у бік її зменшення.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом): 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 4) копію митної декларації країни відправлення.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - МК України).

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як встановлено під час розгляду справи, у рядку 43 митної декларації №23UA101020047309U3 вказано, що митна вартість товару визначена за другорядним методом - резервним.

За приписами частини 1-3 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Так у оскаржуваному рішенні зазначено: "Документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення не подані до митного оформлення. Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 «Резервний метод» Митного кодексу України, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях." "Також, не подані документи, що підтверджують обраний метод визначення митної вартості згідно із ст. 64 Митого кодексу України."

Як вбачається з матеріалів справи, одночасно із митною декларацією, для підтвердження митної вартості товару і обраного резервного методу її визначення, надано відповідачу наступні документи:

- 0380 - інвойс № AEINT17011991 від 26.09.2023;

- 2800 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.08.2023

- 4202 - довіреність від 29.11.2023;

- d4207 - б/н договір з декларантом;

- 7017 41794611 від 21.08.2023 сертифікат про походження товару з Канади;

- 8016 CH 363656 витяг з внутрішнього паспорта ОСОБА_1 ;

- 9000 довідка №051223069 від 05.12.2023;

- довідка щодо відповідності транспортного засобу економам;

- 9000 - інформація з інтернету від 01.12.2023;

- 9000 - фото від 06.12.2023;

- 9202 - б/н від 29.11.2023 витяг з карткового рахунку про оплату за митне оформлення товару.

Отже, до митної декларації №23UA101020047309U3 не надано документів та при обґрунтуванні резервного методу визначення митної вартості товару не зазначено, на підставі яких раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях було визначено митну вартість товару: легковий автомобіль, бувший у використанні, марка - LAMBORGHINI, модель GALLARDO, робочий об`єм циліндрів двигуна -5204 см3, календарний рік виготовлення 2010 за ціною товару 55484,00.

За приписами ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Представник позивача під час розгляду справи зазначив, що декларантом визначено митну вартість товару за його ціною.

Однак, такі твердження судом не враховуються, оскільки належними доказами підтверджується зазначення у ЕМД №23UA101020047309U3 саме резервного методу визначення митної вартості товару.

З урахуванням викладених вище обставин суд дійшов висновку, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, з урахуванням вказаного методу визначення митної вартості товару, є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності вказаних у митній декларації №23UA101020047309U3 відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів.

Разом з тим суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так у рішенні від 13.12.2023 №UA101000/2023/000375/2 про коригування митної вартості товарів вказано: "Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митого кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД- 23UA206050012249U4 від 09.10.2023:

- Марка FERARRI.

Модель 612 Scagiietti F1.

Ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 .

Номер шассі не визначено.

Загальна кількість місць включаючи місце водія 4.

Тип двигуна бензиновий.

Робочий об`єм циліндрів 5748 см3.

Потужність двигуна 397 кВт.

Колісна формула 4x2.

Рік виготовлення 2005. Модельний рік 2006.

3гідно розшифровки він коду країна походження Італія (ІТ) - 121 698,55 CAD за одиницю".

Однак, у митній декларації №23UA101020047309U3 вказано:

- марка LAMBORGHINI,

модель - GALLARDO,

кількість місця - 2,

робочим об`ємом циліндрів двигуна 5204 кубічних сантиметрів,

колісна форма - 4х4,

календарний рік виготовлення - 2010 року,

модельний рік виготовлення 2011 року,

має пошкодження водою

Отже, товар, вказаний у МД 23UA206050012249U4 від 09.10.2023 та товар, вказаний у МД №23UA101020047309U3 не є ідентичними або подібними (аналогічними), а тому відповідачем протиправно здійснено коригування митної вартості товару, що вказаний у №23UA101020047309U3 з урахуванням МД- 23UA206050012249U4 від 09.10.2023.

У оскаржуваному рішенні також вказано: "Різниця у показниках робочого об`єму двигуна з оцінюваним транспортним засобом компенсується різницею у році виготовлення транспортного засобу, що використаний для цінової інформації".

Однак, суд зауважує, що різниця між зазначеним митним органом для порівняння транспортним засобом та транспортним засобом, митна вартість якого була коригована оскаржуваним рішенням, не лише до року випуску та об`ємі двигуна, а й у марці та моделі, кількості місць для сидіння, колісній формі.

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 12533,06 грн

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 13.12.2023 №UA101000/2023/000375/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 12533 ( дванадцять тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

27.12.24