Ухвала

від 30.12.2024 по справі 280/12105/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

30 грудня 2024 року Справа № 280/12105/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (вул. Перша Ливарна, буд. 36, м. Запоріжжя, 69011; код ЄДРПОУ 08563553)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- поновити строк позивача на оскарження дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 170 начальника відповідача від 23 травня 2022 року про накладення на ув`язненого позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- судові витрати розподілити згідно з ухваленим рішенням.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 КАС України, з огляду на наступне:

1. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

До позовної заяви не додано документів, що посвідчують особу позивача (копія паспорту).

2. Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд звертає увагу, що позовна заява не містить відомостей щодо наявності чи відсутності у відповідача електронного кабінету.

3. Згідно вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позовна заява не містить інформації стосовно наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

4. За пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення до суду із даною позовною заявою стала незгода позивача із винесеною відповідачем постановою від 23.05.2022 №170 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани. З даним позовом позивач звернувся до суду лише 26.12.2024 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), тобто із пропуском 6-місячного строку.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою, в обґрунтування якого зазначено, що з моменту взяття під варту (08.07.2021) по теперішній час перебуває в місцях позбавлення волі, а тому не мав змоги раніше реалізувати своє право на захист порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів. Стверджує, що про зазначені обставини накладення дисциплінарного стягнення йому стало відомо під час підготовки документів для умовно-дострокового звільнення, а саме у період з серпня 2024 року. Позивач на комісії по розгляду справи щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани не був присутнім, оскільки не знав про наявність такої справи взагалі, будь-яких документів, в тому числі копій, по даному стягненню до серпня 2024 року не отримував, про дане дисциплінарне стягнення йому стало відомо після отримання в серпні 2024 року відповіді на адвокатський запит щодо надання витягу з особової справи ОСОБА_1 щодо стягнень та заохочень за період з моменту взяття під варту (08.07.2021) по теперішній час.

Суд відхиляє посилання позивача, що про обставини накладення дисциплінарного стягнення йому стало відомо під час підготовки документів для умовно-дострокового звільнення (у серпні 2024 року), та зауважує, що зі змісту оскарженої постанови №170 від 23.05.2022, окрім іншого, вбачається, що у графі «Постанову мені оголошено, порядок оскарження накладення стягнення роз`яснено» наявний підпис ОСОБА_2 та вказана дата - 23.05.2022

Отже, станом на 23.05.2022 позивач достеменно був обізнаний про те, що відповідачем накладено на нього дисциплінарне стягнення та винесено спірну постанову №170 від 23.05.2022 (накладено дисциплінарне стягнення), яку йому оголошено та роз`яснено порядок оскарження.

Крім того, до позовної заяви позивачем долучено пояснювальну ОСОБА_1 від 09.05.2022, з якої вбачається, що останній надавав пояснення щодо обставин вилучення у нього мобільного телефону під час обшуку 06.05.2022 о 18:20 в камері № 95, які засвідчив власним підписом.

Водночас, згідно з повідомленням від 20.05.2022 позивача повідомлено про дату та час (23.05.2022 об 11-00) засідання комісії установи з приводу допущеного правопорушення, про що свідчить підпис позивача.

Вищенаведене у сукупності свідчить про обізнаність позивача щодо вказаних обставин та засідання комісії установи.

Таким чином, наведені у позовній заяві обставини пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважними для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою.

Разом із тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, яка ведеться в Запорізькому окружному адміністративному суді позивач 01.11.2024 (адміністративна справа №280/10148/24) та 05.12.2024 (адміністративна справа №280/11266/24) вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами із пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду, однак позовні заяви були повернуті позивачу у зв`язку із тим, що строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

При зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно з частиною 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- документи, що посвідчують особу позивача (копія паспорту);

- оформлену відповідно до КАС України позовну заяву з зазначенням відомостей щодо наявності чи відсутності у відповідача електронного кабінету та інформації стосовно наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом;

Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали направити представнику позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Садовий