Рішення

від 27.12.2024 по справі 340/789/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/789/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Віктор і К (адреса: вул. Висоцького, 2, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27552; код ЄДРПОУ 20651018)

до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030)

про визнання протиправним та скасування рішення та картки.

ПП Віктор і К звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA901050/2023/000016/1 від 16.11.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA901050/2023/000124.

Позов мотивовано тим, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості. Митний орган витребував документи, що не передбачені Митним Кодексом України, відсутністю яких, обґрунтовує застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 07 березня 2024 року справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при проведенні митного оформлення товариством не було надані сертифікат походження та експертна декларація. Крім того, вказано на розбіжність у документах щодо вартості придбаного товару. Оскільки декларантом не було надано вказаних документів, тому спірні рішення винесені у межах повноважень, а у задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

27 червня 2023 року між UAB ALBUS NOX (Литва) (Продавець) i ПП ''Віктор i К'' (Покупець) уклали контракт № 27062301/1 на постачання томатної пасти холодного віджиму із вмістом сухої речовини 36-38 MAC.% в бочках в кількості 500 метричних тон (MT).

За умовами Контракту:

Пункт 1.1 Продавець продає, а Покупець купує на yмoвах CIF, Порт Констанца (Румунія).

Пункт 2.1 Ціна за 1 тону Товару складає 1470,00 доларів США. загальна сума Контракту становить 735000,00 доларів CША.

Пункт 2.2 вci витрати по митному оформленню товарів в Україні (сплата мит. податків та інших зборів, а також витрат на виконаних митних формальностей, що підлягають оплаті при імпорті товару) несе Покупець.

Згідно інвойсу № AN230919 від 19.09.2023 року кількість поставленого товару становить 487,854 тон, вартість товару склала 717145,38 доларів США.

ПП ''Віктор i К'' сплатило повну вартість придбаного товару, що підтверджується платіжними інструкціями від 06.07.2023 року №200 на суму 367500 доларів США та від 25.09.2023 року №209 на суму 349566 доларів США. Вказані банківські документи містять посилання на договір i номер інвойсу.

Товар перевозився з м. Констанца до митної території України ТОВ ''Глобал оушен лінк''. Транспортні витрати склали 2986927,32 грн, з яких за межами митної території України склали 835434,38 грн., вказана сума витрат включена до митної вартості придбаного товару.

Під час митного оформлення товару до митного органу 16.11.2023 року подана митна декларація 23UA901050004323U4, митна вартість товару визначена за 1 методом за ціною договору. У графі 22 митної декларації визначена митна вартість в розмірі 57194,76 доларів США.

При митному оформленні подані сертифікат якості 223N94220000390001 від 02.09.2023 р.; пакувальний лист (Packing list) 20230432-444 від 28.08.2023 р.; рахунок-фактура (інвойс) - AN230919 від 19.09.2023 р.; коносамент (Bill of lading) - TJN0253504 від 05.09.2023 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 02.11.2023 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) - Б/Н від 02.11.2023 р.; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) - C23MA05L0DC70057 від 27.09.2023 р.; митна декларація UA9010002023901745 від 10.11.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 200 від 06.07.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 209 від 25.09.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедииіині послуги - №026754 від 03.11.2023 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - №1188 від 03.11.2023 р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 111/460 від 15.11.2023 року; страховий поліс № 11015993902204839624 від 05.09.2023 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-пpoдaжy товарів № 27062301/1 від 27.06.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 28091703 від 28.09.2017 р.; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про тe, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 16.11.2023 р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосyвaнні Порядку інформаційного обміну між органами доходів i зборів. іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі 10748736 від 23.11.2023 року; інформаціякий не здійснює правосуддя, не має права на отримання доплат до посадового окладу, не можна визнати виправданим, справедливим та домірним, оскільки такий підхід не враховує особливостей кожної категорії підстав нездійснення правосуддя, ступеня обумовленості таких підстав поведінкою судді та інших законодавчо визначених

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган направив повідомлення №1 декларанту про те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з ypaxуванням положень статті 337 MK України, встановлено, що документи містять певні розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим у митниці є сумніви, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів. У зв`язку з чим, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вказане повідомлення декларант надав пояснення про неможливість надання інших додаткових документів, оскільки усі документи були надані раніше.

Кропивницька митниця 16.11.2023 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2023/000016/1, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним (6) методом.

Кропивницька митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901050/2023/000124, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією №23UА901050004323U4.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана у митній декларації №23UA901050004323U4 від 16.11.2023, підтверджена декларантом документами, передбаченими частиною 2 статті 53 МК України.

Відповідач, приймаючи спірні рішення вказав, що згідно поданих до митного оформлення документи наявна розбіжність у митній вартості товару.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, як безпідставні. Як на думку суду, надані відповідачем доводи не ґрунтуються на нормах митного законодавства, з огляду на те, що подані документи у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Натомість, відповідач фактично використав резервний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування, що призвело до розмитнення ввезеного товару згідно інформації іншої митної декларації, за відсутності правових підстав.

Отже, застосування відповідачем 6 методу визначення митної вартості було проведено без дотримання вимог Митного законодавства.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Аналізуючи вказану норму, суд доходить висновку, що позивачем при проведенні розмитнення були подані усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість, а тому у відповідача не було правових підстав для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості.

Разом з тим, частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд дійшов висновку, що такі доводи є безпідставними.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем спірних рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Отже, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості UА901050/2023/000016/1 від 16.11.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901050/2023/000124 від 16.11.2023 прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 6084,13 грн.) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Віктор і К" (вул. Висоцького, 2, смт. Власівка, Світловодський район, Кіровоградська область, 27552; код ЄДРПОУ 20651018) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код ЄДРПОУ 44005668) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.11.2023 р. №UА901050/2023/000016/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UА901050/2023/000124.

Стягнути на користь приватного підприємства "Віктор і К" понесені судові витрати у сумі 6084,13 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня складення такого рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК