Рішення

від 27.12.2024 по справі 380/28903/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 рокусправа № 380/28903/23м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов`язати вчинити дії, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ», ОСОБА_1 та ТзОВ «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ ГАЗОЙЛ».

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» з вимогами :

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1392/7 від 07.06.2023;

2. Зобов`язати Міністерство юстиції України задовольнити заяву у сфері державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» від 08.12.2021:

- скасувати проведену Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, 16.01.2020 18:44:16, 15881050005017171, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників, зміна складу засновників (учасників) або змін відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна статутного або складеного капіталу, ОСОБА_2 ; Приватний нотаріус Дубова Т.В.;

- скасувати проведену Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, 24.01.2020 11:54:14, 15881050006017171, Інші зміни, Якименко О.В., Приватний нотаріус Якименко О.В.;

- скасувати проведену Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 29.10.2020 15:57:46, 1005881070007017171, зміна видів економічної діяльності юридичної особи, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи зміна місцезнаходження юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., Бугай І.В., Чутівська районна державна адміністрація.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що ТОВ «Інвестнафтогазбуд» є учасником ТОВ «Соіл Мінералc Компані». Від моменту заснування ТОВ «Соіл Мінералс Компані» до 16.01.2020 ТОВ «Інвестнафтогазбуд» володіло часткою у розмірі 98% від статутного капіталу ТОВ «Соіл Мінералс Компані» (у грошовому еквіваленті 980 000 грн). Зазначає, що 10.01.2020 загальні збори ТОВ «Соіл Мінерал Компані», де були присутні: ОСОБА_1 (2% статутного капіталу) та ТОВ «Інвестнафтогазбуд» (98% статутного капіталу) від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_3 вирішили, серед іншого, прийняти до складу учасників ТОВ «Соіл Мінералс Компані» ТОВ «Сервісна Компанія Газойл» та затвердити результати внесення цим Товариством додаткового вкладу у розмірі 50 000 000 грн за формою внесення: «негрошова. Передане майно право на науково-технічну інформацію, згідно акту приймання-передачі». Результати цих загальних зборів були оформлені протоколом № 2 від 10.01.2020.

Позивач вказує, що в результаті прийнятих рішень, приватним нотаріусом Дубовою Т.В. було проведено реєстраційну дію № 15881050005017171, після чого частка ТОВ «Інвестнафтогазбуд» у статутному капіталі ТОВ «Соіл Мінералс Компані» була «розмита» з 98% до 1,92%.

Відтак, зазначає, що ОСОБА_3 фактично перебуваючи у товариських та близьких до родинних відносинах з керівником та бенефіціаром ТОВ «Інвестнафтогазбуд» вчиняє дії, зловживаючи довірою, які призводять до фактичного вибування із власності та управління ТОВ «Інвестнафтогазбуд» по відношенню до ТОВ «Соіл Мінералс Компані», у зв`язку із зменшенням частки Товариства з 98% до 2%.

Вжиття терміну «розмита» обумовлене тим, що загальні збори ТОВ «Соіл Мінералс Компані», які мали місце 10.01.2020, носили рейдерських характер і були спрямовані виключно на знецінення реального грошового внеску ТОВ «Інвестнафтогазбуд» у статутному капіталі ТОВ «Соіл Мінералс Компані», шляхом введення в склад учасників Товариства третьої особи із вкладом у вигляді неіснуючої інформації. Загалом було проведено три реєстраційні дії з метою повного усунення ТОВ «Інвестнафтогазбуд» від управління ТОВ «Соіл Мінералс Компані»: - Від 16.01.2020 № 15881050005017171 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дубовою Т. В.; - Від 24.01.2020 № 15881050006017171 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименко О. В.; - Від 29.10.2020 № 1005881070007017171 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведена державним реєстратором Чутківської районної державної адміністрації Бегаєм І.В. З метою захисту своїх прав та законних інтересів ТОВ «Інвестнафтогазбуд» 08.12.2021 звернулось із скаргою у сфері державної реєстрації до Міністерства юстиції України (Офісу протидії рейдерству). Наказом Мін`юсту від 14.01.2022 № 116/7 у задоволенні скарги було відмовлено з мотивів закінчення встановленого законом строку для подачі скарги. Також зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі № 380/7178/22 (рішення було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022) наказ Мін`юсту від 14.01.2022 № 116/7 було визнано протиправним. Суд скасував цей наказ та зобов`язав Міністерство розглянути по суті скаргу у сфері державної реєстрації ТОВ «Інвестнафтогазбуд». На виконання рішення суду Мін`юст розглянув скаргу та наказом від 07.06.2023 № 1392/7 відмовив у її задоволенні, мотивуючи це тим, що реєстраційні дії відповідають законодавству у сфері державної реєстрації. Вважає, що наказ Міністерства юстиції України від 07.06.2023 № 1392/7 є протиправним, таким, що прийнятий із порушеннями норм чинного законодавства, без урахування усіх фактичних обставин та без дотримання вимог щодо обґрунтованості індивідуальних актів, а тому підлягає скасуванню. Також вважає, що Міністерство поверхнево та формально підійшло до оцінки аргументів наведених у скарзі, внаслідок чого висновки, наведені у рішенні, не відповідають суті відносин, що склалися. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 11.12.2023 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

У поданому суду відзиві відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що за результатами першого розгляду скарги Мін`юстом було прийнято рішення у формі Наказу № 116/7 від 14.01.2022 «Про відмову у задоволенні скарги» у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги. У зв`язку із скасуванням в судовому порядку зазначеного наказу, Мін`юстом відповідно до абзацу другого пункту 17 Порядку № 1128 призначено новий, повторний розгляд такої скарги. З урахуванням обставин, встановлених судами у ході розгляду справи, Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції додатково досліджено обставини скарги та здійснено її розгляд по суті. Вказує, що 16.01.2020 приватним нотаріусом Дубовою Т.В. проведено реєстраційну дію № 15881050005017171 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», унаслідок якої змінено склад учасників, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та розмір статутного капіталу ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ». Відповідач зазначає, що протокол №2 містив відомості про те, що ТОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» брало участь у загальних зборах через свого уповноваженого представника. Справжність підписів учасників на Протоколі № 2 засвідчено та повноваження перевірено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Романом Олеговичем 10.01.2020 за р. №№ 53, 54, 55 з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів серії НОК №№ 196290, 196291, 196292. Також зазначає, що колегією під час розгляду скарги та перевірки відомостей ЄДР встановлено, що приватному нотаріусу Дубовій Т.В. відповідно до частини другої статті 14 Закону № 755-IV (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) було подано довіреність від ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ» від 25.01.2019 на представлення своїх інтересів ОСОБА_1 , зокрема, у відповідних органах державної реєстрації та, крім іншого, подавати та одержувати будь-які документи, посвідчену приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Еллою Леонідівною 25.01.2019 за р. № 296 з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії ННМ № 457000.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що нотаріальна дія приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гофман Елли Леонідівни була скасована у судовому порядку. Відтак вказує, що приватним нотаріусом Дубовою Т.В. було сформовано Інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та Скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей та здійснено перевірку дійсності довіреностей (арк. 121-122 матеріалів скарги), чим виконано вимоги статті 14 Закону № 755-IV. Таким чином, з врахуванням наведеного Колегія дійшла висновку, що приватному нотаріусу Дубовій Т.В. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 16.01.2020 було подано належні документи в силу положень статті 15 та частини п`ятої статті 17 Закону № 755-IV.

Відповідач також зазначає, що під час колегіального розгляду скарги реєстраційним діям приватного нотаріуса ОСОБА_4 та державного реєстратора Бугая І.В. також надано оцінку та встановлено, 24.01.2020 приватним нотаріусом Якименком О.В. проведено реєстраційну дію № 15881050006017171 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», унаслідок якої змінено редакцію статуту ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ».

Вказує, що приватному нотаріусу Якименку О.В. було подано, крім іншого, протокол загальних зборів учасників ТОВ «СОІЛ МІНЕР АЛС КОМПАНІ» від 10.01.2020 № 2, відповідно до якого, загальними зборами учасників Товариства були прийняті рішення, зокрема, про затвердження статуту Товариства у новій редакції, справжність підписів на якому засвідчено та повноваження перевірено приватним нотаріусом Київського міського 6 нотаріального округу Падалкою Романом Олеговичем 10.01.2020 за р.№№ 53, 54, 55 з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів серії НОК №№ 196290, 196291, 196292.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9.4. розділу 9 статуту ТОВ «СОІЛ МІНЕР АЛС КОМПАНІ» (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, крім іншого, внесення змін до статуту товариства.

Таким чином, Колегія дійшла висновку, що приватному нотаріусу Якименку О.В. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 24.01.2020 було подано належні документи в силу положень статті 15 та частини четвертої статті 17 Закону № 755-1V, а отже, доводи скаржника у частині невідповідності їх вимогам Конституції та законів України не могли бути взяті до уваги Колегією.

Відповідач зазначає, що відповідно до відомостей ЄДР 29.10.2020 державним реєстратором Бугаєм І.В. проведено реєстраційну дію № 1005881070007017171 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», унаслідок якої змінено види економічної діяльності, керівника, відомості про представника та місцезнаходження Товариства. Колегія зазначає, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 17 Закону № 755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до відомостей про керівника юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про ТОВ і ТДВ. Шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що державному реєстратору Бугаю І.В. було подано, крім іншого, нотаріально засвідчену копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ» від 12.10.2020 № 1/20, відповідно до якого загальними зборами учасників товариства були прийняті рішення, зокрема, про зміну видів економічної діяльності, керівника, представника та місцезнаходження Товариства, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Царіциною Іриною Сергіївною 26.10.2020 за р. № 457 з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії НМК № 428602.

Дослідивши обставини, на які вказує скаржник, перевіривши оскаржувані реєстраційні дії, Колегія дійшла висновку, що у приватних нотаріусів Дубової Т.В., Якименка О.В. та державного реєстратора Бугая І.В. були відсутні підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, та відмови у державній реєстрації, а отже, оскаржувані реєстраційні дії, проведені приватними нотаріусами Дубовою Т.В., Якименком О.В. та державним реєстратором Бугаєм І.В. щодо ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ», відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Відповідач вказує, що під час розгляду скарги Міністерство перевіряє виключно чи дотримано державними реєстраторами/нотаріусами порядок державної реєстрації, чи був поданий державному реєстратору/нотаріусу повний перелік документів, необхідний для проведення конкретної реєстраційної дії, однак. Відповідач не наділений повноваженнями вирішувати спір про право, а також давати оцінку іншим документам, які не стали підставою для державної реєстрації. Також зазначає, що законодавчим актом, що регулює порядок розгляду скарг, в тому числі, у разі скасування судом наказу передбачено лише - забезпечення нового розгляду скарги відповідно до Порядку №1128.

Просить суд відмовити в позовних вимогах.

Позивач подав відповідь на відзив в якому вказує, що відповідач ніяк не заперечив аргумент, що скликання загальних зборів, голосування на загальних зборах та подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не є юридичними діями та не є правочинами та відповідно не можуть вчинятися на підставі довіреності.

Зазначає, що відповідач також проігнорував, що у п. 2.1. Глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, вказано, що у довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику та, у правовідносинах, що склалися наведені вимоги були проігноровані.

Позивач зазначає, що в частині аргументів позивача, що ОСОБА_1 не мав повноважень на подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, відповідач оминає заперечення таких, обмежуючись загальними вказівками на те, що приватному нотаріусу Дубовій Т.В. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 16.01.2020 було подано належні документи в силу положень статті 15 та частини п`ятої статті 17 Закону № 755-VI. При цьому зазначає, що у п. п. 31-41 позивачем обґрунтовувалось, що загальні збори визначили ОСОБА_5 фізичною особою, яка має право подавати документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а ОСОБА_1 таких повноважень не мав, проте, відповідач ці аргументи не заперечив.

Позивач зазначає, що Мін`юст розглядає наступні реєстраційні дії відірвано від решти обставин справи, хоча позиція позивача (п. 58 позовної заяви) полягає саме у взаємопов`язаності трьох реєстраційних дій та обумовлена неможливістю вчинення реєстраційних дій № 15881050006017171 та № 1005881070007017171 без вчинення протиправної реєстраційної дії № 15881050005017171.

Окрім того, позивач заявляє, що відповідач не навів обґрунтованих доводів на спростування того, що документи, подані для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 29.10.2020 № 1005881070007017171, а саме заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) датована 13.10.2021, тоді як державна реєстрація проведена 29.10.2021, що суперечить ст.15 та п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Зазначає, що на 6 сторінці поданої заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) від 13.10.2021 у графі «обмеження щодо представництва юридичної особи» зазначено «наявні», але не вказано жодних обмежень.

Просить суд задовольнити позов.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в якому зазначає, що обставини щодо довіреностей та фактів представництва, встановлені кінцевим рішенням суду в господарській справі №906/1396/20. Також відповідач зазначає, що строки проведення державної реєстрації обчислюються з моменту надходження документів, а датою формування опису та отримання документів було 29.10.2020, відтак у державного реєстратора Чутівської районної державної адміністрації Бугая Ігоря Валерійовича були відсутні підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, та відмови у державній реєстрації, а тому твердження позивача не підлягають врахуванню при прийнятті судового рішення.

Просить суд відмовити в позовних вимогах.

Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року відмовлено в розгляді справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року залучено третю особу.

Ухвалою суду від 06.12.2024 відмовлено в закритті провадження у справі.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

ТОВ «Інвестнафтогазбуд» є учасником ТОВ «Соіл Мінералc Компані».

Від моменту заснування ТОВ «Соіл Мінералс Компані» до 16.01.2020 ТОВ «Інвестнафтогазбуд» володіло часткою у розмірі 98% від статутного капіталу ТОВ «Соіл Мінералс Компані» (у грошовому еквіваленті 980 000 грн).

10.01.2020 загальні збори ТОВ «Соіл Мінерал Компані», де були присутні: ОСОБА_1 (2% статутного капіталу) та ТОВ «Інвестнафтогазбуд» (98% статутного капіталу) від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_3 вирішили, серед іншого, прийняти до складу учасників ТОВ «Соіл Мінералс Компані» ТОВ «Сервісна Компанія Газойл» та затвердити результати внесення цим Товариством додаткового вкладу у розмірі 50 000 000 грн за формою внесення: «негрошова. Передане майно право на науково-технічну інформацію, згідно акту приймання-передачі».

Результати цих загальних зборів оформлені протоколом № 2 від 10.01.2020.

В результаті прийнятих рішень, приватним нотаріусом Дубовою Т.В. проведено реєстраційну дію № 15881050005017171, після чого частка ТОВ «Інвестнафтогазбуд» у статутному капіталі ТОВ «Соіл Мінералс Компані» становить з 98% до 1,92%.

Проведено три реєстраційні дії, а саме:

- 16.01.2020 № 15881050005017171 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дубовою Т. В.;

- 24.01.2020 № 15881050006017171 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименко О. В.;

- 29.10.2020 № 1005881070007017171 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведена державним реєстратором Чутківської районної державної адміністрації Бегаєм І. В.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів ТОВ «Інвестнафтогазбуд» 08.12.2021 звернулось із скаргою у сфері державної реєстрації до Міністерства юстиції України (Офісу протидії рейдерству).

Наказом Мін`юсту від 14.01.2022 № 116/7 у задоволенні скарги відмовлено з мотивів закінчення встановленого законом строку для подачі скарги.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі № 380/7178/22 (залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022) наказ Міністерства юстиції України від 14.01.2022 № 116/7 визнано протиправним. Рішенням суду скасовано наказ та зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу у сфері державної реєстрації ТОВ «Інвестнафтогазбуд».

На виконання рішення суду Міністерство юстиції України розглянуло скаргу та наказом від 07.06.2023 № 1392/7 відмовило у її задоволенні, мотивуючи це тим, що реєстраційні дії відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормативно-правовою основою діяльності Міністерства юстиції України в сфері розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі також - Закон № 755-ІV): Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіалних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі також - Порядок №1128), Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 71/5 від 09.01.2020 (надалі також - Положення про Колегії).

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150) (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5).

У пункті 2 розділу І Положення № 71/5 визначено, що колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення. Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 71/5, Колегії складаються зі співголів (не менше двох), секретарів та інших її членів, чисельність яких визначається Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з розділом ІІІ Положення № 71/5, формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 1). Колегія уповноважена розглядати скарги у разі участі у відповідному засіданні не менш як п`яти членів Колегії, у тому числі співголови та секретаря Колегії (осіб, які виконують їх обов`язки) (пункт 2).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128, скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Пунктом 4 Порядку № 1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Як встановлено судом, ТОВ «Інвестнафтогазбуд» 08.12.2021 звернулось із скаргою у сфері державної реєстрації до Міністерства юстиції України (Офісу протидії рейдерству), де зазначає, що правові наслідки реєстраційних дій порушили права ТОВ «Інвестнафтогазбуд» в результаті прийнятих рішень та приватним нотаріусом Дубовою Т.В. проведено реєстраційну дію № 15881050005017171, після чого частка ТОВ «Інвестнафтогазбуд» у статутному капіталі ТОВ «Соіл Мінералс Компані» була «розмита» з 98% до 1,92%.

Позивач вважає очевидними порушення закону в рішеннях та діях державного реєстратора, оскільки загальні збори ТОВ «Соіл Мінералс Компані», що відбулися 10.01.2020, носили, на думку позивача, рейдерських характер і були спрямовані виключно на знецінення реального грошового внеску ТОВ «Інвестнафтогазбуд» у статутному капіталі ТОВ «Соіл Мінералс Компані», шляхом введення в склад учасників Товариства третьої особи із вкладом у вигляді неіснуючої інформації.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дубовою Т.В. 16.01.2020 проведена «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» № 15881050005017171.

Як встановлено судом, у висновку від 13.03.2023 Мін`юсту вказано, що приватному нотаріусу Дубовій Т.В., крім іншого, було подано протокол загальних зборів учасників ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛ КОМПАНІ» від 10.01.2020 № 2 та нотаріально засвідчену копію довіреності датованої 18.03.2019 від ТОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» на представництво інтересів Товариства ОСОБА_3 , а також довіреність від ТОВ «Соіл Мінералс Компані» датована 25.01.2019 на представництво інтересів Товариства Сидоровим А.В. (п.п. 10, 16-18).

Судом встановлено, згідно протоколу № 2 від 10.01.2020, що участь у загальних зборах від ТОВ «Інвестнафтогазбуд» приймав за довіреністю від 18.03.2019 Сидорук М.І., а згідно матеріалів реєстраційної справи документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу за довіреністю подавав Сидоров А.В.

Відповідно до частин першої, третьої статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику, при цьому зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов`язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.

Перевищенням повноважень слід розуміти ситуацію, коли представник має певні повноваження на вчинення правочину, проте вчиняє його з відхиленням від змісту та обсягу таких повноважень. Тобто, відбувається самостійне збільшення представником обсягу права на вчинення юридичних дій, визначених в довіреності.

Разом з цим, у випадку, коли у представника взагалі відсутні повноваження на вчинення конкретного правочину, такі дії не можна вважати перевищенням повноважень в розмінні статті 241 ЦК України, оскільки вони де-факто відсутні.

Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2021 року у справі № 754/5827/19.

Згідно п. 2.1. Глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику.

Відтак, голосування на загальних зборах та подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не є юридичними діями та не є правочинами, а є фактичними (технічними) діями.

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що загальні збори ТОВ «Соіл Мінералс Компані», які відбувалися 10.01.2023, загалом не були правомочними, оскільки у них не брало участі ТОВ «Інвестнафтогазбуд», яке володіло 98% статутного капіталу цього Товариства.

Суд встановив із змісту протоколу загальних зборів учасників від 10.01.2020 №2, що загальні збори визначили ОСОБА_5 фізичною особою, яка має право подавати документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «СОІЛ МІНЕРАЛ КОМПАНІ», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та проводити державну реєстрацію нової редакції Статуту з правом отримання всіх необхідних документів.

Як видно із матеріалів реєстраційної справи, дії на які загальні збори Товариства уповноважили ОСОБА_5 вчинив ОСОБА_1 .

Враховуючи установлений факт, можна дійти висновку, що документи для державної реєстрації змін, прийнятих на загальних зборах подала неуповноважена на це особа.

Суд встановив, що згідно довіреності від ТОВ «Соіл Мінералс Компані», виданої 25.01.2019, посвідченої приватним нотаріусом Гофман Е.Л. та підписаної від імені ТОВ «Соіл Мінералс Компані» директором Сидоровою Іриною Анатоліївною, не визначено конкретного повноваження на вчинення будь-якого конкретного правочину, натомість у довіреності вжиті формулювання: «представляти інтереси юридичної особи», «вирішувати будь-які інші питання», «надаю представнику право: укладати цивільно правові угоди (тому числі трудові угоди та господарські договори); подавати та одержувати будь-які документи, підписувати від імені Товариства необхідні заяви та інші документи…».

Також суд встановив, що у довіреності від 18.03.2019 також вжиті загальні формулювання, які не дають можливості встановити повноваження особи на яку видана довіреність, наприклад, «голосувати з будь-яких питань», «одержувати, в разі виникнення такої потреби, будь-які документи» тощо.

Висновок вказаний у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 по справі № 923/876/16 : «Слід зазначити, що довіреність не завжди може містити деталізований та виключний перелік дій, на вчинення яких довіритель уповноважує представника. Тому з урахуванням того, що за загальним правилом представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя, та враховуючи, що відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом, суди мали дослідити питання добросовісності представника.»

Як вже встановлено з матеріалів справи діючи від імені та в інтересах ТОВ «Інвестнафтогазбуд» ОСОБА_3 зменшив розмір частки Товариства в ТОВ «Соіл Мінералс Компані» з 98% до 1,92%, поруч з цим збільшивши свою частку опосередковано (через ТОВ «Сервісна Компанія Газойл») до близько 17%.

Суд погоджується з покликанням позивача, що вчинені реєстраційні дії, призвели до вибування із власності та управління ТОВ «Інвестнафтогазбуд» по відношенню до ТОВ «Соіл Мінералс Компані», у зв`язку із зменшенням частки Товариства з 98% до 2%, що очевидно суперечить інтересам позивача.

Суд також встановив згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що ТОВ «Сервісна Компанія Газойл» створене 17.07.2019 в Києві (т.1, .с.121-126).

Разом з тим, 17.07.2019 у місті Полтава ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проводять загальні збори учасників ТОВ СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ та в протоколі № 1 від 17.07.2019 (а.с.115-120) посилаються на новостворену (17.07.2019 м. Київ) ТОВ «Сервісна Компанія Газойл», як на третю особу, яка вносить свої додаткові вклади у негрошовій формі, та оцінку майна (майнове право на науково-технічну інформацію в кількості одна одиниця) в сумі 50000000, 00 грн.

Встановлені обставини, дають змогу дійти висновку, що ОСОБА_3 не міг брати участь у загальних зборах двох юридичних осіб в різних містах в той же день, а саме Полтаві та Києві, що також описано позивачем у скарзі щодо державної реєстрації.

Щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 29.10.2020 № 1005881070007017171, подані для такої державної реєстрації, а саме заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) датована 13.10.2021, а державна реєстрація проведена 29.10.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (у чинній на той час редакції Закону), розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки, щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку №359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи» (в редакції, чинній на момент проведення реєстраційної дії), державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Згідно з Описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громаадських формувань «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (т.2, а.с. 14), датою формування опису та отримання документів є 29.10.2020.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає спростованим покликання позивача на порушення відповідачем п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Разом з тим, судом встановлено , що на 6 сторінці поданої заяви про щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) від 13.10.2021 у графі «обмеження щодо представництва юридичної особи» зазначено «наявні», але не вказано жодних обмежень (т.2, а.с.21).

Згідно п.10-3 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (у чинній на той час редакції Закону), підставою для відмови у державній реєстрації є невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом.

У висновку Колегії вказано, що ризики негативних наслідків у зв`язку з проведенням державної реєстрації зміни розміру статного капіталу, складу учасників, редакції статуту, видів економічної діяльності, керівника, відомостей про представника та місцезнаходження несуть виключно особи, які приймали участь та підписали відповідні рішення, що не може свідчити про протиправність дій державного реєстратора (п. 36).

Варто зазначити, що повноваження державного реєстратора полягають у перевірці відомостей, які вказані в заяві на внесення змін, відомостям, які зазначені в поданих документах, однак також разом із детальним вивченням їх змісту, а не лише їх наявність.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1128, за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1128, рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що Мін`юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін`юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги.

Недотримання порядку розгляду скарги не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Вказана правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 826/8774/16.

Під час розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не доведено недотримання Міністерство юстиції України порядку розгляду скарги у сфері державної реєстрації.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до правої позиції Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 для застосування абз.2 п.8 Порядку № 1128 Мін`юст, з урахуванням положень п. 5 Порядку № 1128, має встановити, чи допустив державний реєстратор очевидні порушення Закону.

Також суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі № 910/18193/21 дійшов висновку, що Порядок № 1128 та Закон про державну реєстрацію не містять переліку та критеріїв оцінки віднесення правопорушень у сфері державної реєстрації до очевидних, тому наявність підстав для віднесення конкретного правопорушення до категорії очевидних оцінюється безпосередньо Мін`юстом під час розгляду скарги в силу наявності дискреційних повноважень.

Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем при розгляді скарги дотримані, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи суд вважає, що в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов`язати вчинити дії необхідно відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ухвалив:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов`язати вчинити дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 27.12.2024.

СуддяКоморний Олександр Ігорович