Рішення

від 30.12.2024 по справі 380/12581/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 рокусправа № 380/12581/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Бурлаки І.Г.,

представника позивача Кермача А.І.,

розглянув у письмовому провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛХІМСОЛЮШН до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛХІМСОЛЮШН код ЄДРПОУ 40600845, місцезнаходження: 79002, м. Львів, вул. Зелена, буд. 204 Д, кв. 267 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2024 №16639/13-01-07-02, №16635/13-01- 07-02.

Ухвалою від 18.06.2024 суддя прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі.

Ухвалою від 02.09.2024 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 06.11.2024 суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстави призначення документальної позапланової перевірки визначені Податковим кодексом України. Проте відповідачем призначено перевірку позивача без належним підстав. Щодо встановлених порушень зазначає, що господарські операції позивача з контрагентом є реальними операціями, що підтверджується наявними первинними документами. Позивач не може нести відповідальності за будь-які дії, вчинені іншими особами, оскільки відповідальність має індивідуальний характер. Правильність нарахування податків не може ґрунтуватись тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення у справі. Проти позовних вимог заперечив, зазначає, що відповідно до аналізу отриманої податкової інформації та наданих до перевірки документів контрагент позивача ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙ» не могло фактично здійснювати господарські операції з позивачем. Господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків для платників податків.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав на не необґрунтованість призначення документальної позапланової перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив повторно, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п`ята статті 250 КАС України).

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.03.2024 №1234-ПП посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВЕЛЛХІМСОЛЮШН" з питань проведення взаємовідносин з ТОВ "ВІНТЕР СІТІЛАЙН" за грудень 2020 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість, та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 27.02.2024 №12677/13-01-07-02/40600845 (далі Акт перевірки від 27.02.2024), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за ІV квартал 2020 року на загальну суму 116614,00 грн;

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІV квартал 2020 року на суму 104953,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 27.02.2024 відповідач прийняв:

1) податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 №16639/13-01-07-02, яким за порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за ІV квартал 2020 року) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 116614,00 грн та застосовано штрафну санкцію на суму 29153,50 грн;

2) податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 №16635/13-01-07-02, яким за порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (заниження податку на прибуток за ІV квартал 2020 року) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 104953,00 грн та застосовано штрафну санкцію на суму 26238,25 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Направлення відповідного запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 815/2596/17.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.03.2024 №1234-ПП посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВЕЛЛХІМСОЛЮШН" з питань проведення взаємовідносин з ТОВ "ВІНТЕР СІТІЛАЙН" за грудень 2020 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість, та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до наказу від 13.03.2024 №1234-ПП зазначено, що розглянувши доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області від 11.032024 № 100/13-01-07-02 призначено перевірку ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» на підставі підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті, підпункту 20.1.2 статті 20, підпункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Проте, суд вказує, що до матеріалів справи представником відповідача не долучено доповідної записки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області від 11.03.2024 № 100/13-01-07-02.

Окрім того, не долучено обов`язкового письмового запиту контролюючого органу про надання пояснень щодо порушення платником податків законодавства та доказів надсилання/вручення такого запиту ТОВ "ВЕЛЛХІМСОЛЮШН".

За таких обставин суд дійшов висновку, що контролюючим органом не надіслано запит про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин із ТОВ "ВІНТЕР СІТІЛАЙН" на адресу позивача (за його місцезнаходженням, податковою адресою), як і не було вручено такого запиту законному чи уповноваженому представникові.

За таких обставин суд вказує на відсутність у керівника контролюючого органу правових підстав згідно підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України для призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "ВЕЛЛХІМСОЛЮШН" щодо взаємовідносин із контрагентом ТОВ "ВІНТЕР СІТІЛАЙН" та прийняття наказу від 13.03.2024 №1234-ПП.

Щодо встановлених порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон України № 996-XIV).

За приписами статті 1 Закону України № 996-XIV:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

У пункті 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", відповідно до пунктів 5-7 якого визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 826/15568/16), від 10.04.2020 у справі № 808/954/17, від 06.03.2020 у справі №803/13/16 викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Верховний Суд у постанові від 17.10.2024 у справі № 520/13270/23 вказав, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит та в силу положень податкового законодавства надає платнику податку право зменшити податкові зобов`язання на суму витрат сплаченого податку у зв`язку з придбанням товарів при здійсненні господарської діяльності, а отже відсутність економічної доцільності господарських операцій є підставою для зменшення в податковому обліку платника сум податкового кредиту.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі непідтвердження факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Суд встановив, що згідно з Актом перевірки від 27.02.2024 встановлено порушення позивачем:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за ІV квартал 2020 року на загальну суму 116614,00 грн;

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІV квартал 2020 року на суму 104953,00 грн.

Так, згідно Акту перевірки від 27.02.2024 перевіркою не підтверджено факт придбання робіт/послуг ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» від ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» за грудень 2020 року на загальну суму 699684, 00грн, в тому числі ПДВ 116614,00 грн. Зазначено, що господарські операції між ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» фактично не здійснювались, тому первинні документи не є підставою для бухгалтерського обліку.

Як видно з матеріалів справи, 02.10.2020 між ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» (замовником) та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» (виконавцем) укладено договір про надання допоміжних послуг при виробництві № 02102018К, відповідно до якого замовник надає завдання, а виконавець зобов`язується відповідно до завдання, та технічних умов і рецептур (що є конфіденційною інформацією) отриманих від замовника, надавати йому допоміжні послуги у виробництві товару вказаного в Плані виробництва (Додаток № 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною даного договору, за адресою: Україна, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська 8 (склад КЛС), а замовник в разі її відповідності умовам цього договору зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Додатоку №1 до вказаного договору План виробництва на грудень 2020 року: клей 20000,00 кг на суму 276000,00 грн, спінений термоклей 2260,00 кг на суму 52884,00 грн.

Згідно з актом здачі-приймання робіт відповідно до договору від 02.10.2020 про надання допоміжних послуг при виробництві № 02102018К ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» надало ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» допоміжні послуги при виробництві клея, спіненого термоклея на загальну суму 328884,00 грн, в тому числі ПДВ 54814,00 грн.

01.10.2020 між ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» (замовником) та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» (виконавцем) укладено договір про надання допоміжних послуг з дослідження ринку № 02102008К, відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов`язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату провести роботу з дослідження ринку збуту товару, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві виконану роботу в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Предметом дослідження ринку збуту є наступні номенклатурні позиції: силікони, безгалогенові компаунди, гідроксиди алюмінію, барвники, пінополіуретани.

Згідно з актом здачі-приймання робіт відповідно до договору від 01.10.2020 про надання допоміжних послуг з дослідження ринку № 02102008К ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» надало ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» послуги щодо дослідження ринку збуту безгалогенного компаунда, гідроксид алюмінію на загальну суму 135840,00 грн, в тому числі ПДВ 22640,00 грн.

ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» розробило на замовлення ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» Маркетингове дослідження українського ринку безгалогенових компаундів для кабельної промисловості період 2020 рік, Маркетингове дослідження українського ринку гідроксиду алюмінію для кабельної промисловості період 2020 рік.

25.11.2020 між ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» (оредарем) та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» (орендодавцем) укладено договір оренди обладнання № 2511208К, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання згідно з протоколом погодження істотних умов оренди, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Згідно з протоколом № 1 погодження істотних умов договору оренди від 25.11.2020 № 2511208К, орендодавець погоджується передати у тимчасове платне користування навантажувач ланцюговий за ціною оренди за місяць 75800,00 грн, з ПДВ 90960,00 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт в грудні 2020 року відповідно до договору від 25.11.2020 № 2511208К послуги оренди складають 90960,00 грн, в тому числі ПДВ 15160,00 грн.

30.11.2020 між ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» (замовником) та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» (виконавцем) укладено договір про надання рекламних послуг шляхом розміщення рекламних оголошень в мережі інтернет №30112016К, відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов`язується відповідно до технічного завдання pамовника за оплату надавати рекламні послуги шляхом розміщення рекламних оголошень в мережі інтернет, замовник зобов`язується оплатити виконавцеві виконану роботу в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт в грудні 2020 року відповідно до договору від 30.11.2020 №30112016К надані рекламні послуги складають 144000,00 грн, в тому числі ПДВ 24000,00 грн.

30.12.2020 ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» складено звіт про проведення рекламної кампанії до договору від 30.11.2020 №30112016К.

Перевіркою встановлено, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2020 - грудень 2021 року між ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» станом на 31.12.2021 заборгованість на користь ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» становить 396 960 грн.

Згідно з даними регістрів бухгалтерського обліку станом на дату початку перевірки (14.03.2024) у ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» по розрахунках з ТОВ рахується кредитове сальдо «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» в сумі 396 960 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних за період грудень 2020 року ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» за наслідками проведених господарських операцій з ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» зареєстровано податкові накладні на загальну суму 699684 грн, в тому числі ПДВ - 116614 грн, а саме: допоміжні послуги при виробництві клея на загальну суму 276000,00 грн, допоміжні послуги при виробництві спіненого термоклею на загальну суму 52884,00 грн, послуги щодо дослідження ринку збуту гідроксид алюмінію на загальну суму 76800,00 грн, послуги щодо дослідження ринку збуту без галогенного компаунда на загальну суму 59040,00 грн, оренда навантажувача ланцюгового на загальну суму 90960,00 грн, рекламні послуги в мережі інтернет на загальну суму 144000,00 грн.

Сума податку на додану вартість згідно з податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2020 року у сумі 116614 грн.

Так, згідно з Акту перевірки від 27.02.2024 контролюючим органом взято до уваги кількість шатних працівників, балансову вартість основних засобів ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН».

Окрім того, перевіркою встановлено неможливість здійснення надання послуг (допоміжні послуги при виробництві клею, допоміжні послуги при виробництві спіненого термоклею, послуги щодо дослідження ринку збуту гідроксид алюмінію, послуги щодо дослідження ринку збуту безгалогенного компаунда, оренда навантажувача ланцюгового, рекламні послуги в мережі інтернет) ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» для ТОВ «ВЕЛЛХІМСОЛЮШН» в грудні 2020 року, оскільки згідно ЄРПН виконавцем робіт по ланцюгу постачання було ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН», яке придбало роботи через ТОВ «БАЙКАЛ ЕФЕКТ» та ТОВ «ІМПРОМ СТРУН» в самого себе.

ТОВ «БАЙКАЛ ЕФЕКТ» та ТОВ «ІМПРОМ СТРУН» відповідають критеріям ризиковості платника податків (рішення від 15.01.2021 №1475, від 12.12.2021 №36031).

При проведенні аналізу ЄРПН встановлено маніпулювання ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди декларування ПДВ, охоплені перевіркою, а саме: не відповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару, робіт, послуг.

Згідно даних ЄРПН ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» не встановлено отримання послуг від ТОВ «ГУГЛ», що є необхідною умовою для надання послуг по розповсюдженню реклами в інтернеті.

Проте, суд вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15.

Отже, порушення певними суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства, враховуючи принцип індивідуальної відповідальності платника податків, не може ставитися у вину позивачу та впливати на реальність господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Окрім цього, формуючи висновок про відсутність ланцюга постачання товару, придбаного позивачем, відповідач посилається на інформацію в АІС «Податковий блок». Натомість суд вказує, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким, чином докази не можуть визнаватись належними.

В цьому контексті, суд підкреслює, що відповідно до понятійного апарату ПК України:

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідач не надав суду належних і достатніх доказів того, що позивачу було відомо або повинно було бути відомо про податкові порушення, допущені контрагентом, і у зв`язку із цим ним не проявлено належної обачності при виборі контрагента. Доказів наявності фактів взаємозалежності або узгодженості дій позивача і його контрагента, а також застосування платником схеми розрахунків, яка свідчать про повернення грошових коштів платнику або особам, які мають до нього відношення, відповідач не надав.

Таким чином, при виборі контрагента позивач проявив належну обачність. В свою чергу, відповідач не надав належних і достатніх доказів, які дозволяють зробити висновок про безпідставність одержаної податкової вигоди за взаємовідносинами позивача із ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН».

З приводу доводів відповідача про те, що ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням відсутністю транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів, суд вказує наступне.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відсутність чи недостатня кількість у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справах №826/7704/16, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 16.12.2021 у справі №815/2699/17.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що до перевірки не представлено документів на транспортування навантажувача ланцюгового на склад позивача за адресою: Київська область, Києво-Свягошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8, як передбачено пунктом 7.1.1 Договору оренди обладнання від 25.11.2020 № 2511208К, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 7.1.1 Договору оренди обладнання від 25.11.2020 № 2511208К орендодавець за цим договором зобов`язується доставити орендарю обладнання.

У постанові від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16 та у постанові від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Окрім того, суд вказує, що предметом дослідження під час податкової перевірки були не послуги з транспортування навантажувача, а взаємовідносини з оренди навантажувача.

Також в Акті перевірки контролюючим органом вказано, що згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень, встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ТУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021200000000013, внесеному до ЄРДР від 25.02.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частини 5 статті 27, частини 3 статті 212 КК України в якому фігурує ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН», як підконтрольний суб`єкт господарювання.

Проте, посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, фігурантами яких є контрагенти платника та суб`єкти господарювання, з якими вони мали господарські відносини, не є належним доказом нереальності здійснення господарської операції з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України вироку до суду не надано.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАСУкраїни, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника і реально отримати від нього товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагент можливо і має наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 05.12.2024 у справі № 440/3451/22, від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17.

Відтак вказані в Акті перевірки від 27.02.2024 висновки стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» та їх наслідків в оподаткуванні не підтвердилися під час судового розгляду, оскільки спростовуються сукупністю первинних документів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зміст господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» підтверджується первинними документами, такі спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.

Таким чином, позивач правомірно за наслідками проведених господарських операцій з ТОВ «ВІНТЕР СІТІЛАЙН» включив до податкового кредиту за ІV квартал 2020 року - 116614,00 грн та включив до витрат за ІV квартал 2020 року - 583070,00 грн.

Отже, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем в Акті перевірки від 27.02.2024 порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України не відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відтак податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області 12.04.2024 №16639/13-01-07-02, №16635/13-01- 07-02 є протиправними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4154,38 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області 12.04.2024 №16639/13-01-07-02, №16635/13-01- 07-02.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛХІМСОЛЮШН (код ЄДРПОУ 40600845, місцезнаходження: 79002, м. Львів, вул. Зелена, буд. 204 Д, кв. 267) судовий збір у розмірі 4154 (чотири тисячі сто п`ятдесят чотири) грн 38 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

СуддяМричко Н.І.