Рішення

від 30.12.2024 по справі 400/2284/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 р. № 400/2284/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Г.С.М.-Опт», вул. Набережна, 3, кв. 3, м. Миколаїв, 54001, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2021 року № 1033714290902,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Г.С.М.-Опт» (далі також позивач, ТОВ «Г.С.М.-Опт», товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1033714290902 від 25.11.2021 року.

Ухвалою від 18.03.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що фактичні обставини свідчать про здійснення позивачем законної фінансово-господарської діяльності з оптової торгівлі паливом при наявності ліцензії на право оптової торгівлі паливом за відсутності місць оптової торгівлі.

Крім того, Закон № 481 покладає обов`язок на суб`єкта господарювання отримувати ліцензію на право зберігання пального тільки щодо стаціонарних об`єктів зберігання пального, адже із змісту переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, вбачається, що такі неможливо надати для пересувних ємностей та транспортних засобів, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача ГУ ДПС зазначило, що оскільки перевіркою встановлено зберігання пального без наявності ліцензії на відповідний вид діяльності, Відповідачем у відповідності до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500000,00 грн.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ «Г.С.М.-Опт» зареєстроване як юридична особа 28.08.2017 року та перебуває на податковому обліку в органах доходів та зборів.

Основним видом діяльності товариства є вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).

Інші види господарської діяльності товариства: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю.

Крім того, ТОВ «Г.С.М.-Опт» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального 24.06.2019 року № 661.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Г.С.М.-Опт» використовувало: ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі від 01.07.2019 року № 990614201900453 (термін дії з 01.07.2019 року по 01.07.2024 року анульована 22.07.2021 року за заявою ТОВ «Г.С.М.-Опт»); ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 22.05.2020 року № 14050414202001059 (термін дії з 22.05.2020 року по 22.05.2025 року призупинена 26.06.2021 року згідно розпорядження від 28.05.2021 № 79-р).

У період з 21.09.2021 року по 30.09.2021 року на підставі направлень від 17.09.2021 року № 2211/14-29-09-02-10, № 2210/14-29-09-02-10, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питань дотримання ТОВ «Г.С.М.-Опт» вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального, контроль за виконанням якого покладений на орган ДПС.

Результати перевірки оформлені актом від 01.10.2021 року № 7180/14-09-09-02-11/41545644 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення платником податків:

- ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі та раніше за текстом Закон № 481), а саме: здійснення оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії;

- ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійснення податкового контролю.

На підставі Акта перевірки ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.11.2021 року № 1033714290902, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500000,00 грн.

Не погоджується з рішенням контролюючого орану, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

У перевіряємий період позивачем здійснено оптової торгівлі дизельним паливом з використанням транспортних засобів (пересувних акцизних складів), які фактично використовувались для отримання палива від постачальників, його транспортування та відвантаження в адресу покупців.

Так, у ТОВ «Фірма «Фідея» позивач придбав паливо у кількості 41405,03 л, що підтверджується акцизною накладною № 4 від 20.03.2020 року, товарно-транспортною накладною № ФІД00000744 від 20.03.2020 року, видатковою накладною № 924 від 20.03.2020 року.

Вказане паливо отримано позивачем до пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

У подальшому позивач реалізував паливо в кількості 41405,03 л в адресу ПП «Агро Стар» (код ЄДРПОУ 37631543) відповідно до акцизної накладної № 14 від 16.04.2020 року, товарно-транспортної накладної №16/04/01 від 16.04.2020 року, видаткової накладної № РН-0000012 від 16.04.2020 року. Транспортування палива здійснювалось до пункту розвантаження з використанням пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

У червні 2020 року у ТОВ «Фірма «Фідея» позивач придбав паливо у кількості 19 753,38 л, що підтверджується акцизною накладною № 8 від 18.06.2020 року, товарно-транспортною накладною № Ф1Д00001995 від 18.06.2020 року, видатковою накладною № 2269 від 18.06.2020 року.

Вказане паливо отримано позивачем до пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

У подальшому позивач реалізував паливо в кількості 753,38 л в адресу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до акцизної накладної № 42 від 25.06.2020 року, товарно-транспортної накладної № 25/06 від 25.06.2020 року, видаткової накладної № РН-0000027 від 25.06.2020 року. Транспортування палива здійснювалось до пункту розвантаження з використанням пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

Крім того, у ТОВ «Фірма «Фідея» позивач придбав паливо у кількості 27394,96 л, що підтверджується акцизною накладною № 9 від 14.03.2020 року, товарно-транспортною накладною № ФІД00000649 від 14.03.2020 року, видатковою накладною № 816 від 14.03.2020 року.

Вказане паливо отримано позивачем до пересувного акцизного складу НОМЕР_3 .

У подальшому позивач частково реалізував паливо в кількості 7102,38л. в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної № 8 від 14.03.2020 року, товарно-транспортної накладної № 14/03 від 14.03.2020 року, видаткової накладної № РН-0000007 від 14,03.2020 року. Транспортування палива здійснювалось до пункту розвантаження з використанням пересувного акцизного складу НОМЕР_3 .

У подальшому в цей же пересувний акцизний склад позивач отримав придбане у ТОВ «Фірма «Фідея» паливо у кількості 14074,34 л, що підтверджується акцизною накладною № 1 від 28.03.2020 року, товарно-транспортною накладною № ФІД00000844 від 28.03.2020 року, видатковою накладною № 1021 від 28.03.2020 року.

Зазначено паливо у кількості 14074,34 л було реалізовано в цей же день в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної № 10 від 28.03.2020 року, товарно-транспортної накладної № 28/03 від 28.03.2020 року, видаткової накладної № РН-0000009 від 28.03.2020 року.

У подальшому в цей же пересувний акцизний склад позивач отримав придбане у ТОВ «Фірма «Фідея» паливо у кількості 20 086,91 л, що підтверджується акцизною накладною № 6 від 09.04.2020 року, товарно-транспортною накладною № ФІД00001004 від 09.04.2020 року, видатковою накладною № 1202 від 09.04.2020 року.

Зазначено паливо у кількості 20086,91 л було реалізовано в цей же день в адресу ГОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної № 13 від 09.04.2020 року, товарно-транспортної накладної № 19/04 від 09.04.2020 року, видаткової накладної № РН-000001 1 від 09.04.2020 року.

У подальшому в цей же пересувний акцизний склад позивач отримав придбане у ТОВ «Фірма «Фідея» паливо у кількості 20014,561 л, що підтверджується акцизною накладною № 27 від 05.05.2020 року, товарно-транспортною накладною № Ф1Д00001330 від 05.05.2020 року, видатковою накладною № 1580 від 05.05.2020 року.

Зазначено паливо у кількості 20014,561 л було реалізовано наступного дня в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної № 17 від 06.05.2020 року, товарно-транспортної накладної № 06/05 від 06.05.2020 року, видаткової накладної № РН-0000015 від 06.05.2020 року.

Залишок пального з пересувного акцизного складу НОМЕР_3 позивач перемістив в інший пересувний акцизний склад НОМЕР_1 , відповідно до акцизних накладних: № 19 від 27.05.2020, відповідно до якої переміщено 19014,56 л палива та № 21 від 27.05.2020 року, відповідно до якої переміщено 278,02 л палива.

У подальшому з пересувного акцизного складу НОМЕР_1 позивачем реалізовано в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) паливо в кількості 12000,0 л, що підтверджується акцизними накладними № 23 від 29.05.2020 року, № 24 від 29.05.2020 року, товарно-транспортною накладною № 29/05 від 29.05.2020 року, видатковою накладною № РН-0000018 від 29.05.2020 року.

Залишок палива в кількості 8117,03 л з пересувного акцизного складу НОМЕР_1 18.06.2020 року переміщено до іншого пересувного акцизного складу НОМЕР_4 відповідно до акцизної накладної № 32 від 18.06.2020 року.

Згідно положень п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. 109.2 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон № 481.

Так, у відповідності до положень ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце оптової торгівлі пальним місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце зберігання місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Як закріплено у пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, акцизний склад це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до положень ст. 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України).

За положеннями абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500000 гривень.

З наведеного вбачається, що Закон № 481 покладає обов`язок на суб`єкта господарювання отримувати ліцензію на право зберігання пального тільки щодо стаціонарних об`єктів зберігання пального, адже із змісту переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, вбачається, що такі неможливо надати для пересувних ємностей та транспортних засобів, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Отже, для застосування передбаченої абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 санкції необхідне надання контролюючим органом беззаперечних доказів зберігання суб`єктом господарювання пального та відсутність у нього відповідної ліцензії за умови існування обов`язку з її отримання.

Закон № 481 не містить вказівки на те, що пальне повинно зберігатися виключно у стаціонарних ємностях для зберігання пального. Не визначає законодавець і граничний об`єм пального чи обмежень по строку, з якого починається «зберігання пального».

У свою чергу саме по собі зберігання пального не є підставою для реєстрації акцизного складу, оскільки вимагає певного обсягу пального.

Більш того, ПК України чітко визначено, що не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Крім іншого, в індивідуальній податковій консультації, наданій Державною фіскальною службою України 15.08.2019 року за № 3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, зазначено, що у розумінні Закону № 481 суб`єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію лише для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.

Акт перевірки не містить будь-яких посилань на норми законодавства, якими було б передбачено обов`язок платника податків отримувати ліцензію на зберігання палива у пересувному акцизному складі, оскільки нормами пп. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено саме поняття пересувного акцизного складу та передбачено можливість його використання для зберігання пального.

Також, відповідачем під час перевірки не встановлено факту наявності у позивача стаціонарних цистерн/ємностей для зберігання пального, що є необхідною умовою для обов`язку суб`єкта господарювання отримати ліцензію на зберігання пального. При цьому Законом № 481 не встановлено обов`язку отримання ліцензії на право зберігання пального в пересувному акцизному складі при наявності ліцензії на право оптової торгівлі, оскільки ст. 15 Закону № 481 передбачено отримання лише однієї ліцензії на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання у разі здійснення такої діяльності за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

Крім того Акт перевірки не містить фактичних даних у який період часу здійснювалось транспортування палива, а в який час здійснювалось його зберігання в пересувних акцизних складах, оскільки в Акті перевірки зазначено лише дати переміщення пального до акцизного складу при його придбання та його відвантаження при реалізації із зазначенням відповідних акцизних накладних.

При цьому, Акт перевірки не містить жодних фактичних даних про умови переходу права власності пального при реалізації його позивачем в адресу покупців, адже це суттєво впливає на встановлення особи, яка здійснює діяльність із зберігання пального, оскільки законодавством здійснюється розмежування приналежності пересувного акцизного складу з огляду на право власності на пальне та перехід такого права власності.

Отже, Акт перевірки не відповідає вимогам систематизованого, чіткого, об`єктивного та повного викладу фактів виявлених порушень законодавства.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували викладені в Акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії, не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у спірних правовідносинах, з врахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із фізичним зберіганням пального, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.С.М.-Опт» (вул. Набережна, 3, кв. 3, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41545644) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 1033714290902 від 25.11.2021 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.С.М.-Опт» (вул. Набережна, 3, кв. 3, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41545644) судові витрати у сумі 7500,00 грн (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.12.2024 року.

Суддя О.В. Малих