Рішення

від 30.12.2024 по справі 400/1345/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 р. № 400/1345/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лаіт», вул. Маріупольська, 44, кв. 15, м. Миколаїв, 54017, до відповідачаОдеської митниці, вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, провизнання протиправними та скасування рішень та карток відмов від 16.09.2021р., від 03.12.2021р., від 11.01.2021р.,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Лаіт» (далі позивач, ТОВ «Грін Лаіт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішень про коригування митної вартості від 16.09.2021 року № UА500490/2021/200006/2, від 03.12.2021 року № UА500490/2021/200013/2; від 11.01.2021 року № UА500490/2021/200002/2;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.09.2021 року № UА500490/2021/00159, від 03.12.2021 року № UА500490/2021/00198, від 11.01.2021 року № UА500490/2021/000002.

Ухвалою від 02.02.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту. Всі необхідні документи були надані. Відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Не підтверджено належними доказами наявності в поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

14.01.2021 року ТОВ «Грін Лаіт» уклало Контракт ЗЕД № 001 купівлі-продажу клейонки (скатертина) ПВХ на нетканій основі з фірмою «TGS DIS TICARET A.S», Туреччина.

Умови поставки встановлені р. 1 Контракту EXW- Стамбул в редакції Інкотермс 2010 року.

З метою митного оформлення позивачем подано до Одеської митниці електронну митну декларацію №UA500490/2021/203793 від 13.09.2021 року на суму 30367,00 дол. США.

Разом з декларацією підприємством надано відповідачу: контракт, прайс-лист, інвойс, пакувальний лист, сертифікат, технічну специфікацію на товар, митну декларацію країни відправлення, CMR, довідку про транспортні витрати ПП ОСОБА_1 висновок експерта ТПП Миколаївської області № 120-0945 від 09.09.2021 року про визначення цінових характеристик ввезеного товару.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На етапі перевірки митної вартості, відповідач повідомив позивача електронними листами про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (листи митниці від 16.09.2021 року, протокол обробки 204072 та 203590).

На виконання зазначених вимог, позивач листом від 15.09.2021 року № 15/09-2 надав до Одеській митниці пояснення щодо запитуваних документів.

Одеська митниця не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ «Грін Лаіт» та дійшла висновку, що підприємством не надано всі документи, які підтверджують митну вартість товару, а надані документи містять розбіжності та 16.09.2021 року прийняло рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2021/200006/2.

Вказаним рішенням скореговано ціну 3,37 дол. США за кг нетто.

16.09.2021 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятні митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № UA 500490/2021/00159, якою відмовлено позивачеві у митному оформлені (випуску) товарів.

В Рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно п. 4 контракту від 14.01.2021 року № 001 «Покупець повинен оплатити продавцю суму, рівну 100% вартості товару у відповідності з інвойсом виставленим продавцем на дану партію товару», проте у поданому до митного оформлення інвойсі від 07.09.2021 року № ONC2021000000161 зазначено, що 100% оплата при отриманні товар на складі покупця;

2) в наданому до митного оформлення прайс-листі від 07.08.2021 року б/н зазначено, що вказані в прайс-листі ціни дійсні за умови 100% оплати за товар, що в свою чергу суперечить інформації зазначеній в поданому до митного оформлення Інвойсі 07.09.2021 № ONC2021000000161;

3) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 14.01.2021 року № 001 та додаткової угоди від 03.02.2021 року № 1 до контракту вартість пакування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактур а (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 10.09.2021 року б/н щодо вартості транспортних послуг по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом м. Стамбул (Туреччина) м. Чернівці (Україна), проте відповідно до автотранспортної накладної від 08.09.2021 року б/н перевезення здійснюється за маршрутом м. Стамбул (Туреччина м. Миколаїв (Україна);

5) у відповідних графах митної декларації країни відправлення від 08.09.2021 року № 21341300ЕХ692449 (згідно наданого перекладу) відомості щодо виробника товару відрізняються від відомостей, заявлених у МД та товаросупровідних документах. Митним органом відповідно до п. 5 ст. 54, ч. 3 ст. 53 МК України декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 6) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідності до ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом додатково було надано видаткову накладну від 30.04.2021 року № 78, яка не містить достатніх відомостей, згідно яких можливо встановити її належність до оцінюваних, ідентичних чи аналогічних товарів. Рахунок від 13.09.2021 року № 96 про надання транспортно-експедиційних послуг не містить конкретизовані строки оплати, відсутня інформація щодо витрат на навантаження товару, на наявні раніше виявлені розбіжності щодо маршруту перевезення товару. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури не надавались. Експертний висновок від 09.09.2021 року № 120-0945 носить виключно інформаційний характер і не може бути використаний при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що декларуються митним органам. Відповідно до наведених у висновку джерел інформації, експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку аналогічних товарів в країні відправлення (Туреччини), які пропонуються для продажу з врахуванням комерційного рівня, також відсутня інформація щодо врахування експертом транспортних витрат на доставку та інших можливих витрат, пов`язаних з купівлею-продажем оцінюваних товарів. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 4 ст. 53 МК України, розбіжності не спростовано.

Також, з метою митного оформлення позивачем подано до Одеської митниці електронну митну декларацію № UA500490/2021/207544 від 30.11.2021 року на суму 32946,00 дол. США.

Разом з декларацією підприємством надано відповідачу: контракт, прайс-лист, інвойс, пакувальний лист, сертифікат, технічну специфікацію на товар, митну декларацію країни відправлення, CMR, довідку про транспортні витрати ФОП ОСОБА_2 висновок експерта ТПП Миколаївської області № 120-1283 від 26.11.2021 року про визначення цінових характеристик ввезеного товару.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На етапі перевірки митної вартості, відповідач повідомив позивача електронними листами про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (листи митниці від 02.12.2021 року, протокол обробки 243071, від 03.12.2021 року, протокол обробки 243642, 243666, 243714)

На виконання зазначених вимог, позивач листом від 02.12.2021 року № 02/12-1 надав до Одеській митниці пояснення щодо запитуваних документів.

Одеська митниця не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ «Грін Лаіт» та дійшла висновку, що підприємством не надано всі документи, які підтверджують митну вартість товару, а надані документи містять розбіжності та 03.12.2021 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2021/20013/2.

Вказаним рішенням скореговано ціну 3,37 дол. США за кг нетто.

03.12.2021 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятні митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № UA500490/2021/000198, якою відмовлено позивачеві у митному оформлені (випуску) товарів.

В Рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно п. 4 контракту від 14.01.2021 року № 001 «Покупець повинен оплатити продавцю суму, рівну 100% вартості товару у відповідності з інвойсом виставленим продавцем на дану партію товару», проте у поданому до митного оформлення інвойсі від 23.11.2021 року № ONC2021000000210 зазначено, що 100% оплата при отриманні товар на складі покупця;

2) в наданому до митного оформлення прайс-листі від 23.11.2021 року б/н зазначено, що вказані в прайс-листі ціни дійсні за умови 100% оплати за товар, що в свою чергу суперечить інформації зазначеній в поданому до митного оформлення інвойсі 23.11.2021 року № ONC2021000000210;

3) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 14.01.2021 року № 001 та додаткової угоди від 03.02.2021 року № 1 до контракту вартість пакування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактур а (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 24.11.2021 року б/н щодо вартості транспортних послуг по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом м. Стамбул (Туреччина) м. Чернівці (Україна), проте відповідно до автотранспортної накладної від 23.11.2021 року б/н перевезення здійснюється за маршрутом м. Стамбул (Туреччина м. Миколаїв (Україна);

5) в інвойсі від 23.11.2021 року № ONC2021000000210 вказані умови поставки товарів «EXW», але в довідці про транспортні витрати від 24.11.2021 року б/н відсутні інформація про такі складові митної вартості, як вартість завантажування товарів у транспортний засіб, брокерська винагорода в країні експорту;

6) експертний висновок від 26.11.2021 року № 120-1283 носить виключно інформативний характер. Експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку аналогічних товарів в країні відправлення, які пропонуються для продажу з врахуванням комерційного рівня, також відсутня інформація щодо врахування експертом транспортних витрат на доставку та інших можливих витрат, пов`язаних з купівлею-продажом оцінюваних товарів. Митним органом відповідно до ч. 5 ст. 54, ч. 3 ст. 53 МК України декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) банківські та платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599; 5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Митним органом також було роз`яснено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом додатково було надано видаткову накладну від 30.04.2021 року № 78, яка не містить достатніх відомостей, згідно яких можливо встановити її належність до оцінюваних, ідентичних чи аналогічних товарів та додаткову угоду від 01.09.2021 року № 2 до контракту щодо умов оплати товару. 03.12.2021 рокудекларантом надіслано лист та повідомлено щодо неможливості надання інших документів. Декларантом не надані відомості про складові митної вартості, як вартість завантаження товарів у транспортний засіб, тобто не надані відомості щодо додання даних витрат (складових митної вартості) до ціни товару, що мають бути доданими, відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України. Також декларантом не надані відомості про вартість робіт, пов`язаних із пакуванням та не надані відомості щодо додання даних витрат (складових митної вартості) до ціни товару, що мають бути доданими, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України.

Також, з метою митного оформлення позивачем подано до Одеської митниці електронну митну декларацію № UA500490/2022 від 11.01.2022 року на суму 41122,00 дол. США.

Разом з декларацією підприємством надано відповідачу: контракт, прайс-лист, інвойс, пакувальний лист, сертифікат, митну декларацію країни відправлення, експортну декларацію з QR-кодом, CMR, коносамент, довідку про транспортні витрати ТОВ «Дімір Транс Карго», рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 3 від 05.01.2022 р., висновок експерта ТПП Миколаївської області № 120-014 від 10.01.2022 року про визначення цінових характеристик ввезеного товару.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На етапі перевірки митної вартості. Відповідач повідомив позивача електронним листом про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На виконання зазначених вимог, позивач листом від 11.01.2022 року № 01/11-1 надав до Одеській митниці пояснення щодо запитуваних документів.

Одеська митниця не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ «Грін Лаіт» та дійшла висновку, що підприємством не надано всі документи, які підтверджують митну вартість товару, а надані документи містять розбіжності та 11.01.2022 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2021/200002/2.

Вказаним рішенням скореговано ціну 3,37 дол. США за кг нетто.

11.01.2021 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятні митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № UA500490/2022/000002, якою відмовлено позивачеві у митному оформлені (випуску) товарів.

В Рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в інвойсі від 28.12.2021 року № ONC2021000000231 вказані умови поставки товарів «EXW», але в довідці про транспортні витрати від 05.01.2022 року № 1 відсутня інформація про складові митної вартості щодо вартості завантаження товарів у контейнер та вартості транспортування контейнера (товарів) до порту;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. До митного оформлення надано лише довідку про транспортні витрати від 05.01.2022 року № 1 щодо вартості транспортних послуг по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом Ізмір (Туреччина) до митної межі України Одеський МТП (Україна), в якій відсутні усі складові щодо вартості транспортування вантажу;

4) згідно п.4 контракту від 14.01.2021 року № 001 та додаткової угоди від 01.09.2021 року № 2 «Покупець повинен оплатити продавцю суму, рівну 100% вартості товару у відповідності з інвойсом виставленим продавцем на дану партію товару», проте у поданому до митного оформлення інвойсі від 28.12.2021 року № ONC2021000000231 зазначено, що 100% оплата при отриманні товар на складі покупця. Також до митного оформлення не надавались документи щодо підтвердження здійснення передплати;

5) в копії митної декларації країни відправлення від 29.12.2021 року № 21410300ЕХ00155902 іде посилання на електронну накладну (E-fatura) від 28.12.2021 року № 21243160110886020604496/1, які до митного оформлення не надавались. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, фірми виробника товару. 11.01.2022 електронним повідомленням декларантом ТОВ «Грін Лаіт» було надіслано лист від 11.01.2022 року № 01/11-1, щодо надання додаткових документів, та додаткові документі: рахунок на оплату від 05.01.2022 року № 3; додаткова угода від 01.09.2021 року № 2; копія митної декларації країни відправлення від 29.12.2021 року № 21410300ЕХ00155902 без QR коду, тоді як в листі від 11.01.2022 року №01/11 вказано що надіслали «с QR кодом», також в листі вказано що в копії митної декларації країни відправлення вказаний комерційний інвойс від 28.12.2021 року № ONC2021000000231, але згідно наданого перекладу, документ за номером ONC2021000000231 є «довіреність нотаріатьна контора номер 33 в Бакиркой 24/11/2020-44807 *** ONC2021000000231***»; видаткова накладна від 30.04.2021 року № 78, в якій в графі товар вказано «ПВХ floristal» та «ПВХ», що не дає змоги ідентифікувати вказаний товар з товаром заявленим в митній декларації.

За основу для коригування митної вартості Одеською митницею були взяті митні декларації МД від 10.08.2021 року № UA500490/2021/202225, від 22.04.2021 року № UA500490/2021/005345, від 15.02.2021 року № UA500490/2021/001907 та від 16.09.2021 року № UA500490/2021/204054 становить 3,37 дол. США.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд встановив наступне:

Згідно п. 4 контракту від 14.01.2021 року № 001 «Покупець повинен оплатити продавцю суму, рівну 100% вартості товару у відповідності з інвойсом на складі покупця. Позивачем було надано додаткову угоду № 2 від 01.09.2021 року щодо зміни до п.4 Контракту ЗЕД.

В наданому до митного оформлення прайс-листі від 23.11.2021 року б/н зазначено, що вказані в прайс-листі ціни дійсні за умови 100% оплати за товар, що в свою чергу суперечить інформації зазначеній в поданому до митного оформлення інвойсі 23.11.2021 року № ONC2021000000210.

Прайс-лист це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа). При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів. Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товарів. Прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 року у справі № 810/690/17.

Згідно п. 3 договору (контракту) від 14.01.2021 року №001 та додаткової угоди від 03.02.2021 року № 1 до контракту вартість пакування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Згідно дод. 1 Договору ЗЕД №001 від 14.01.2021 року вартість пакувальних матеріалів включена в вартість товару, тобто ціна товару вже включає всі витрати на пакування, маркування.

Поставка товару здійснювалась за правилом EXW (EX WORKS) (в редакції Інкотермс 2010). Згідно із ст. А 9 зазначеного правила продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити пакування товару. Пакування товару продавець здійснює у спосіб, прийнятний для його перевезення. Надані Позивачем документи узгоджується між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Враховуючи, що згідно наданих до митного оформлення документів, ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 815/6794/17.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз норм МК України дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.

Але позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності.

Аналіз норм МК України дозволяє стверджувати, що вищенаведеними нормами законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення складових митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребувати всі перелічені документи які саме документи витребувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару, що декларується.

Надані позивачем документи не містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять наявні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Щодо твердження митного органу про те, що в копії митної декларації країни відправлення вказаний комерційний інвойс від 28.12.2021 року № ONC2021000000231, але згідно наданого перекладу, документ за номером ONC2021000000231 є «довіреність нотаріальна контора номер 33 в Бакиркой 24/11/2020-44807 *** ONC2021000000231***», суд зазначає, що в графі 44 згідно перекладу декларації країни відправлення вказується довіреність особи, відповідальної за здійснення митних формальностей в країні нерезидента (графа 9) Джан Галіп Сабунджу.

До того ж, у запиті відповідача про надання додаткових документів декларація країни відправлення взагалі не запитувалась. Сама по собі митна декларація країни відправлення носить виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо її надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу ч. 3 ст. 53 МК України виникає лише за умови наявності такого документа в декларанта.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лаіт» (вул. Маріупольська, 44, кв. 15, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 40541848) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішень про коригування митної вартості від 16.09.2021 року № UА500490/2021/200006/2, від 03.12.2021 року № UА500490/2021/200013/2; від 11.01.2021 року № UА500490/2021/200002/2.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.09.2021 року № UА500490/2021/00159, від 03.12.2021 року № UА500490/2021/00198, від 11.01.2021 року № UА500490/2021/000002.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лаіт» (вул. Маріупольська, 44, кв. 15, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 40541848) судові витрати у сумі 6364,78 грн (шість тисяч триста шістдесят чотири гривні 78 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.12.2024 року.

Суддя О.В. Малих