Рішення

від 30.12.2024 по справі 400/2518/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 р. № 400/2518/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаУправління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, провизнання протиправними та скасування постанов від 19.10.2021 року № 38-КП, № 39-КП,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанов Управління Держпраці у Миколаївській області (далі відповідач, Управління Держпраці) від 19.10.2021 року № 38-КП, № 39-КП про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Ухвалою від 18.03.2022 року суд відкрив провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що огляду на зміст оскаржуваних постанов, жодної перевірки безпосередньо відповідач не здійснював, лише за результатами перевірки іншого органу (ГУ ДПС в Миколаївській області), до повноважень якого не належить виявлення або встановлення наявності/відсутності трудових відносин.

З наказом про проведення перевірки позивача не ознайомлено, на сайті відповідну інформацію не відображено, повідомлень на адресу позивача не направлено. Крім того, відповідачем не здійснено проведення інспекційного відвідування, порушень при таких інспекційних відвідуваннях не встановлено.

Також позивач зазначила, що у неї не було працівників, з якими не були оформлені трудові відносини, а у період, у який здійснено перевірку, на позивача працювали інші особи, а не ті, що зазначені в Актах перевірки.

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що відповідно до Порядку № 509 штрафи накладаються на підставі, зокрема, Акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Так, згідно Акту посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області з 16.08.2021 року по 25.08.2021 року проведено фактичну перевірку в присутності продавця ОСОБА_2 , яка реалізовувала товар (тютюнові вироби та алкогольні напої) та здійснювала відповідні розрахункові операції.

В ході цієї перевірки ОСОБА_2 вчиняла дії притаманні продавцю здійснювала продаж та передачу товару, в інтересах та від імені ФОП ОСОБА_1

ФОП ОСОБА_1 зазначений факт не оскаржувався, акт підписано без зауважень.

Будь-яких документів, що підтверджували б трудові правовідносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 в ході фактичної перевірки, яка відбулася в період з 16.08.2021 року по 25.08.2021 року, надано не було.

Відповідно до п. 1.6, п. 2.2.11 Акту ФОП ОСОБА_1 16.08.2021 року по 25.08.2021 року відомості до органів ДПС про прийняття на роботу ОСОБА_2 , яка проводила розрахункові операції в магазині-кафетерії 16.08.2021, не подавалися, трудовий договір з нею був відсутній.

Згідно даних ПФУ при подані звіту про використання найманої праці за 2 квартал 2021 року, ФОП ОСОБА_1 не звітувала про використання праці застрахованої особи ОСОБА_2 , та не подавала повідомлення про початок роботи цього працівника за період з 01.07.2021 року по цей час.

Відповідно, головним управлінням ДПС у Миколаївській області зафіксовано використання ФОП ОСОБА_1 . 16.08.2021 року праці ОСОБА_2 , без належного оформлення з нею трудових відносин.

За висновками Головного управління ДПС у Миколаївській області ФОП ОСОБА_1 допущено ОСОБА_2 до роботи в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 «Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», а саме, допущено до виконання трудових обов`язків працівника без надання повідомлення до органів Державної податкової служби відносно цієї особи.

Із змісту встановленого порушення вбачається, що відносно працівника ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 4 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року № 413.

Крім того, 16.08.2021 року о 15:42 год. посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області було розпочато фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 в магазині-кафетерії, розташованому: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , продавець ФОП ОСОБА_1 , була присутня під час перевірки і в направленнях на перевірку від 16.08.2021 року № 11957/14-29-07-10, № 1958/14-29-07-10 зафіксовано, що ОСОБА_3 , продавець.

ФОП ОСОБА_1 отримала направлення та копію наказу від 09.08.2021 № 1508- п про проведення фактичної перевірки 16.08.2021 року о 15:42 год. Зазначені записи вона зробила власноруч та посвідчила своїм підписом.

Крім того, ОСОБА_3 особисто, в присутності посадових осіб контролюючого органу, було здійснено зняття фактичних залишків підакцизних товарів, у місці продажу - магазині-кафетерії, що вбачається із змісту п. 2.2.12. Акту.

Із зазначеного вбачається, що в приміщенні магазину-кафетерія посадовими особами контролюючого органу було зафіксовано факт перебування вищезазначеного працівника, яка виконувала функції притаманні продавцю.

ОСОБА_3 обізнана про суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність в магазині-кафетерію, та здійснює відповідні дії від імені суб`єкта, визнаючи свій статус «продавця».

Перебування працівника на торговому об`єкті співпадає з режимом його роботи.

ФОП ОСОБА_1 факт виконання ОСОБА_3 функцій продавця за місцем здійснення нею господарської діяльності в магазині-кафетерії по АДРЕСА_2 , не оскаржувався, акт підписано без зауважень.

Будь-яких документів, що підтверджували б трудові правовідносини між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 в ході фактичної перевірки, яка відбулася в період з 16.08.221 року по 25.08.2021 року, надано не було.

Відповідно до п. 1.6 Акту ФОП ОСОБА_1 16.08.2021 року по 25.08.2021 року відомості до органів ДПС про прийняття на роботу ОСОБА_3 не подавалися, трудовий договір з нею був відсутній.

Згідно даних ПФУ при подані звіту про використання найманої праці за 2 квартал 2021 року, ФОП ОСОБА_1 не звітувала про використання праці застрахованої особи ОСОБА_3 , та не подавала повідомлення про початок роботи цього працівника за період з 01.07.2021 року по цей час.

Відповідно, головним управлінням ДПС у Миколаївській області зафіксовано використання ФОП ОСОБА_1 . 16.08.2021 року праці ОСОБА_3 , без належного оформлення з нею трудових відносин.

За висновками головного управління ДПС у Миколаївській області ФОП ОСОБА_1 допущено ОСОБА_3 до роботи в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 «Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», а саме, допущено до виконання трудових обов`язків працівника без надання повідомлення до органів Державної податкової служби відносно цієї особи.

Із змісту встановленого порушення вбачається, що відносно працівника ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 4 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року № 413.

Постанови від 19.10.2021 року № 38-КП та № 39-КП винесені на підставі Актів перевірки, у відповідності до норм чинного законодавства, а отже скасуванню не підлягає.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС) від 09.08.2021 року № 1507-п Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 наказано провести перевірку позивача за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_3 з 16.08.2021 року тривалістю 10 діб.

У період з 16.08.2021 року по 25.08.2021 року посадовими особами ГУ ДПС проведено фактичну перевірку щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за період з 01.11.2018 року по 25.08.2021 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.08.2021 року № 6244/14/29/07/ НОМЕР_1 , яким встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутній трудовий договір з особою, що 16.08.2021 року у магазині-кафетерії за адресою: АДРЕСА_3 , проводила розрахункову операцію ОСОБА_2 .

Також, Наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС) від 09.08.2021 року № 1508-п Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 наказано провести перевірку позивача за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 з 16.08.2021 року тривалістю 10 діб.

У період з 16.08.2021 року по 25.08.2021 року посадовими особами ГУ ДПС проведено фактичну перевірку щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за період з 01.11.2018 року по 25.08.2021 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.08.2021 року № 6232/14/29/07/ НОМЕР_1 , яким встановлено, що 16.08.2021 року продавцю ОСОБА_3 вручено письмову вимоги про зняття залишків товарних запасів, після чого ОСОБА_4 здійснено в присутності осіб контролюючого органу, які проводили перевірку, зняття фактичних залишків. У ФОП ОСОБА_1 відсутній трудовий договір з ОСОБА_3 .

Перевіркою повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) встановлено не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів на загальну суму 7996,00 грн, що знаходились у місці продажу 16.08.2021 року, а саме: необлікований надлишок алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які знаходились 16.08.2021 року в продажу, не підтверджений первинними документами. Також перевіркою виявлено відсутність в магазині-кафетерії за адресою: АДРЕСА_2 , та в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , банківського платіжного терміналу.

Управління Держпраці, керуючись п. 2 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 зі змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 (далі та раніше за текстом Порядок № 509), повідомленнями від 07.09.2021 року № 16/8618 та № 16/8612 повідомлено ФОП ОСОБА_1 про одержання 06.09.2021 року Актів перевірки та додатково повідомлено, що справу про накладення штрафу розглядатиметься у 45-дений строк, починаючи з 07.09.2021 року шляхом дослідження матеріалів і вирішення питання щодо наявності підстав про накладення штрафу.

19.10.2021 року Управлінням Держпраці винесено:

- постанову № 38-КП про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на ОСОБА_1 , за порушення ч. 1 ст. 21, ч. 1, 4 ст. 24 КЗпП України та Постанови № 413 накладено, штраф у розмірі 60000,00 грн;

- постанову № 39-КП про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на ОСОБА_1 , за порушення ч. 1 ст. 21, ч. 1, 4 ст. 24 КЗпП України та Постанови № 413 накладено, штраф у розмірі 60000,00 грн.

З даних постанов вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не звітує про використання найманої праці, при цьому перевіркою ГУ ДПС встановлено використання ФОП ОСОБА_1 . 16.08.2021 року праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без оформлення з ними трудових відносин.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач оскаржила її у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно із ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (на момент виявлення порушення), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Частиною 4 ст. 265 КЗпП України, визначено, що штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначає Порядок № 509.

Згідно п. 2 4 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу (далі справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу (органів Державної фіскальної служби) проводити фактичну перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу України (далі ПК України), під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.04.2021 року у справі № 260/586/20 та від 28.01.2021 року у справі № 380/1116/20:

по-перше, акти перевірки ДПС є самостійними підставами для винесення постанови про застосування штрафу;

по-друге, у разі наявності акта ДПС немає необхідності в проведенні органами Держпраці додаткових заходів державного нагляду (контролю);

по-третє, положення ч. 8 ст. 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Управління Держпраці має право накладати штрафи за порушення законодавства про працю на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. При цьому положення ст. 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, а проведення інспекційного відвідування відповідачем, відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП та Порядку №509, не є обов`язковим.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі №260/586/20.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС в Миколаївській області під час проведення фактичної перевірки магазину-кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 виявлено використання праці найманого працівника ( ОСОБА_2 ) без укладення трудового договору. Під час проведення перевірки магазину-кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 виявлено використання праці найманого працівника ( ОСОБА_3 ) без укладення трудового договору.

Отже, підставою для накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю слугували акти фактичних перевірок ГУ ДПС у Миколаївській області, якимим зафіксовано факт порушення ст.ст. 21 24 КЗпП України, а саме допущення працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням.

Зважаючи на те, що проведення інспекційного відвідування відповідачем, відповідно до ст. 265 КЗпП та Порядку № 509, не є обов`язковим, беручи до уваги, що акти перевірки органу ДПС, якими зафіксовано факт порушення роботодавцем законодавства про працю, є самостійною підставою для накладення штрафу, суд дійшов висновку, що Управління Держпраці мало право прийняти постанови про накладення штрафу на підставі матеріалів актів фактичної перевірки без проведення інспекційного відвідування.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 28.01.2021 року у справі № 380/1116/20 та від 29.09.2022 року у справі № 460/3829/20.

Щодо посилань позивача на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебували з нею у трудових відносинах, суд зазначає наступне:

Актом перевірки від 26.08.2021 року № 6244/14/29/07/ НОМЕР_1 зафіксовано факт проведення ОСОБА_2 фактичних розрахунків в магазині-кафетерії, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .

Актом перевірки від 26.08.2021 року № 6322/14/29/07/3047705726 зафіксовано факт проведення ОСОБА_3 фактичних розрахунків та здійснення зняття фактичних залишків підакцизних товарів в магазині-кафетерії, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .

Доводи позивача про те, що на момент проведення фактичних перевірок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у неї не працювали, не спростовують фактів виконання останніми дій, що свідчать про здійснення обов`язків продавця.

Так, згідно із Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників № 918 «Випуск 65» «Завдання та обов`язки продавця продовольчих товарів» продавець продовольчих товарів: бере участь у прийманні товарів: перевіряє заповнення тарних одиниць, їх кількість та вагу, підраховує штучні товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду. Забезпечує зберігання товарів за кількістю та якістю. Готує товари до продажу: перевіряє цілісність пакування; розпаковує із зовнішньої тари; перевіряє наявність маркувальних даних і якість після зберігання; перебирає, протирає, зачищає, нарізує, фасує товари; забезпечує наявність відповідно оформлених цінників; розміщує і викладає товари за групами, видами, сортами з додержанням правил товарного сусідства. Готує робоче місце до роботи: встановлює і перевіряє справність ваговимірювальних приладів, електронного контрольно-касового апарату, виробничого інвентарю, інструментів; отримує і готує пакувальний матеріал. Пропонує і показує товари. Консультує покупців про властивості, смакові особливості, кулінарне призначення та харчову цінність товарів. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також супутні товари. Нарізає, зважує і упаковує товари, підраховує вартість покупки, перевіряє реквізити чека, видає покупку. Підраховує гроші, здає їх в установленому порядку. Прибирає нереалізовані товари і тару. Готує товари до інвентаризації. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів і терміни реалізації продуктів (що швидко та надто швидко псуються). Бере участь в оформленні прилавкових вітрин.

Отже, аналіз вказаних обставин свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували трудові функції, які притаманні саме продавцю товарів, на користь та в інтересах ФОП ОСОБА_1 .

Доказів, які б свідчили про перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у трудових відносинах з позивачем надано не було. Твердження позивача про те, що у період, у який здійснено перевірку, на позивача працювали інші особи, а не ті, що зазначені в Актах перевірки, не підтверджені жодним доказом.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач та ОСОБА_3 були присутні під час проведення фактичної перевірки у магазині-кафетерію по АДРЕСА_3 , отже мали змогу надати контролюючому органу документи, що свідчили б про укладення між позивачем та ОСОБА_3 трудової угоди.

Щодо посилань позивача на оскарження до суду податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області від 10.09.2021 року № 763514290707, № 763614290707; від 13.09.2021 року № 766214290707, № 766314290707; від 09.11.2021 року № 57/14-29-13-02-29, винесених на підставі Актів перевірки 26.08.2021 року № 6244/14/29/07/3047705726 та № 6232/14/29/07/3047705726, суд зазначає наступне:

На розгляді Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа № 400/2517/22 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2021 року № 763514290707, № 763614290707, від 13.09.2021 року № 766214290707, № 766314290707, від 09.11.2021 року № 57/14-29-13-02-29.

Оскаржувані рішення винесені на підставі Актів перевірки 26.08.2021 року № 6244/14/29/07/3047705726 та № 6232/14/29/07/3047705726.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 року у справі № 400/2517/22 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 року у справі № 400/2517/22 залишено без змін.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі № 400/2517/22 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів ч. 5 і 7 ст. 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Аналіз коментованих норм процесуального закону свідчить, що звільнення від доказування не має абсолютного характеру і правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи вказана у судових рішеннях цивільних, господарських чи адміністративних не може сприйматися судом як обов`язкова.

Суд зазначає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року у справі № 400/2517/22, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року, не може бути врахована судом як доказ того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не працювали продавцями у позивача та не виконувала трудові функції, які притаманні саме продавцю товарів, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 400/2517/22 не надавалась оцінка обставинам і доказам, які наявні у даній адміністративній справі (№ 400/2518/22).

Із описової і мотивувальної частин рішень у справі № 400/2517/22 слідує, що під час розгляду справи судами надано оцінку виключно нормам податкового законодавства та законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, зважаючи на те, що позивачем фактично допущено до виконання трудових обов`язків осіб без укладення трудових договорів, оформлених наказом або розпорядженням, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно наклав на позивача штраф постановами від 19.10.2021 року № 38-КП, № 39-КП.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 39787411) про визнання протиправними та скасування постанов від 19.10.2021 року № 38-КП, № 39-КП про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.12.2024 року.

Суддя О.В. Малих