Рішення

від 30.12.2024 по справі 400/8267/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 р. № 400/8267/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, вул. Пилипа Орлика, 30, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, 55201, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області (далі також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувальний загону Головного управління ДСНС у Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язати 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувальний загону Головного управління ДСНС у Миколаївській області щодо невиплати індексації його грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 14.04.2019 року включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.04.2019 року включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Ухвалою від 17.07.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 28.02.2018 року. При цьому, базовим місяцем у період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року має бути встановлено січень 2008 року.

Відповідач відзив на адміністративний надав просив в задоволенні позову відмовити. Заперчуючи проти позову відповідач зазначив, що згідно довідки про виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за час проходження служби позивачу з січня 2008 року по серпень 2016 року було нараховано індексацію грошового

забезпечення.

У період з січня 2016 року до березня 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення мала проводитись відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі.

Отже, розрахунок індексів для проведення індексації грошових доходів підприємства, установи і організації мають здійснювати самостійно з урахуванням положень Порядку у межах коштів передбачених на ці цілі.

Крім того, Кабінет Міністрів України в грудні 2015 року Постановою від 09.12.2015 року № 1013 визначив особливості проведення індексації за грудень 2015 року для працівників бюджетної сфери. Так, пунктом 3 цієї Постанови було приписано «анулювати» суми зарплатної індексації, тобто дослівно: «переглянути розмір надбавок, доплат, премії, спрямувавши на ці цілі усю суму індексацію, що склалася у грудня 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових зарплати (грошового забезпечення) в сумарному виразі для кожного працівника перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року».

Таким чином, було підвищення щомісячної премії, більше ніж розмір індекса ції, внаслідок чого базовий місяць для нарахування індексації є січень 2016 року.

Кошторисами на 2016 2019 роки 5 ДПРЗ ТУ ДСНС України у Миколаївській області фінансування на проведення індексації грошових доходів на оплату праці для осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту не передбачалась.

Однак, за період з 2016 по 2018 роки грошове забезпечення позивачу згідно офіційних даних НАЗК нараховувалось, що свідчить про виконання відповідачем своїх зобов`язань передбачених ст. 115 Кодексу цивільного захисту України перед позивачем.

Також відповідач посилається на порушення позивачем строків звернення до суду .

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач у період з 03.03.2003 року по 14.04.2019 року проходив службу у 5 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.

У періоди проходження служби з 03.03.2003 року по 14.04.2019 року відповідачем не у повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

У зв`язку з не нарахуванням та невиплатою індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XIІ (далі Закон № 2011) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII (далі Закон № 1282) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону №1282 індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону № 1282 визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону № 1282 визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Окрім того, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення.

При цьому суд враховує при розгляді даної справи практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 825/874/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно в повному обсязі не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за періоди з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 року у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 року у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до положень п. 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з п. 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008 року.

З січня 2008 року по 25.04.2017 року посадовий оклад за посадою позивача не змінювався.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018 року.

Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2008 року 28.02.2018 року.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року по справі № 400/1118/21.

Таким чином, в частині вимог щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу січень 2008 року, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.04.2019 року, відповідно абзю 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, суд зазначає наступне:

Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно абз. 2 п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Насамперед слід зауважити, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз. 2 п. 1-1, абз. 6 п. 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз. 2, 5 п. 4 Порядку № 1078).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018 року (далі Постанова № 704), було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Пунктом 4 Постанови № 704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, Постановою № 704 визначено інший порядок встановлення розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%.

Отже, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Як вбачається з офіційних даних, що містяться на інтернет-сайті Державної служби статистики України, з березня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Між тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.

Аналізуючи вищевказані положення Порядку № 1078, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.

В даному випадку, суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 11 Порядку № 1078.

Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 року у справі № 420/11424/21, від 09.05.2023 року у справі № 400/12702/2.

Щодо строку звернення до суду, суд звертає увагу на те, що на момент звільнення позивача зі служби (14.04.2019 року) ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Отже, суд вважає, що позивачем дотримано строк звернення до суду.

Аналогічні висновки щодо строків звернення до суду викладені Верховним Судом у постанові від 12.09.2024 року у справі № 380/6701/24.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення.

Так, ч. 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею передбачено право, а не обов`язок суду зобов`язати суб`єкт владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області (вул. Пилипа Орлика, 30, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, 55201, код ЄДРПОУ 38012049) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

3. Зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Миколаївській області щодо щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового за період з 01.03.2018 року по 14.04.2019 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

5. Зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.04.2019 року включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.12.2024 року.

Суддя О.В. Малих