Рішення

від 30.12.2024 по справі 420/40056/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/40056/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання Пахолчак В.П.,

представника заявника Малюченка А.С.,

представника відповідача Філіппової Е.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Головного управління ДПС в Одеської області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» (вул. Аеродромне шосе, 2, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

25.12.2024 року об 16:24 год до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеської області (далі ГУ ДПС) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ», в якій заявник просить підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» згідно рішення ГУ ДПС від 25.12.2024 року.

В обґрунтування поданої заяви ГУ ДПС зазначив, що наказом ГУ ДПС від 05.12.2024 року №12554-п на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1ст.77 ПК України призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» з 24.12.2024 року тривалістю 10 робочих днів, за період з 01.10.2017 по 30.09.2024 року.

Підставою для прийняття даного наказу слугувало занесення ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок на 2024 рік, затвердженого Державною податковою службою України.

Представник зазначив, що на адресу ТОВ «ІЗМАЇЛ- ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» направлено копію наказу від 05.12.2024 №12554-п та письмове повідомлення від 05.12.2024 №1313/КПР/15-32-07-01.

У відповідності до наказу від 05.12.2024 № 12554-п та направлень на перевірку від 17.12.2024 №25982/15-32-07-03-14, №25983/15-32-07-03-13 посадовими особами ГУ ДПС 24.12.2024 року здійсненний вихід з метою проведення документальної планової виїзної перевірки «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Аеродромне шосе, будинок 2, з метою здійснення контролю щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

В ході виходу на перевірку директору ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» пред`явлені під розписку направлення на проведення перевірки та службові посвідчення посадових осіб ГУ ДПС.

Проте 24.12.2024 о 16:50 год директором ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» Горбач Олександром Володимировичем відмовлено ГУ ДПС в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, за результатом чого складено Акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки від 24.12.2024 №9028/15-32-07-03-16, а також Акт від 24.12.2024 №9042/15-32-07-06-16 про відмову від отримання та підписання Акту від 24.12.2024 №9028/15-32-07-03-16.

Оскільки ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» відмовлено посадовим особам ГУ ДПС у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства, в.о. начальника ГУ ДПС 25.12.2024 року об 13:05 год Бородюком М. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ».

Також представник ГУ ДПС наголошує на врахуванні по цій справі правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23.02.2023 по справі №640/17091/21, згідно якої оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою суду від 25.12.2024 року об 18:05 год прийнято заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.283 КАС України щодо розгляду термінових справ. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву до 11:00 год 26.12.2024 року та призначено судове засідання о 14:30 год 26.12.2024 року.

До суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому він зазначив, що ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» є підприємством, яке має важливе значення для задоволення потреб територіальної громади Одеської області. Міністерство аграрної політики та продовольства України включило об`єкти товариства до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу в повному обсязі. Тобто ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» сплачує податки більші за інших в регіоні, високі середні заробітні платні та значний штат застрахованих співробітників.

05.12.2024 ГУ ДПС прийнято відносно ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» наказ №12554-п про проведення документальної планової виїзної перевірки, який товариство вважає неправомірним, у зв`язку з чим його оскаржено в судовому порядку (справа №420/39489/24).

Так згідно з п.п.77.2. ст.77 ПКУ до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, передумовою для проведення планової документальної перевірки є включення платника податків до плану-графіку перевірок відповідного кварталу, включення до якого залежить від ступеня ризику діяльності платника.

Натомість наказ №12554-п від 05.12.2024 не містить підстав та критеріїв, на підставі яких відповідачем здійснено відбір позивача та включено до плану-графіку і до якого саме ступеня ризику діяльності віднесено позивача як платника податків.

Також 08.12.2023 року набрали чинності зміни до ПКУ, внесені Законом №3453-IX від 09.11.2023, якими пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено підпунктом 69.35-2, яким передбачені умови для визначення підприємства таким, що підпадає під ознаки суб`єкта господарювання на якого розповсюджуються умови проведення протягом 2023-2024 р.р. планових перевірок.

ГУ ДПС не зазначено наявність умов для проведення перевірки підприємства з урахуванням діючої з 08.12.2023 редакції п.69.35-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та правомірності підстав для проведення документальної планової перевірки підприємств.

Крім того у ГУ ДПС не виникло права на проведення перевірки платника, оскільки копії наказу №12554-п від 05.12.2024 про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення від 05.12.2024 №1313/КПР/15-32-07-01 всупереч п.77.4 ст.77 ПК України отримана платником 17.12.2024, тобто менше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки 24.12.2024.

Водночас, у ГУ ДПС відсутні підстави проводити перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2017 по 30.09.2024, оскільки період 26.09.2016 по 30.09.2019 ГУ ДПС вже перевірявся на підставі Плану-графіка проведення планових документальних виїзних перевірок платників податків за січень 2020 року поведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.09.2016 по 30.09.2019.

Повторна перевірка того самого періоду на підставі п.п.78.1.12 ПКУ можлива лише при встановленні невідповідності висновків перевірки вимогам законодавства або неповного з`ясування питань, які мають бути з`ясовані під час перевірки. Однак ГУ ДПС підстав для проведення повторної перевірки не визначено. При цьому, ГУ ДПС не враховано, що повторну перевірку за той самий період повинен проводити контролюючий орган вищого рівня ДПС.

Також ГУ ДПС вийшло за межі строків давності для проведення визначеного періоду податкової перевірки. Згідно з ст.102 ПКУ закінчення строку в 1095 дня є безумовною підставою для відсутності у контролюючого органу права проводити перевірку та визначати платнику суму грошових зобов`язань.

Таким чином, в ГУ ДПС відсутні фактичні та правові підстави для видання наказу №12554-п від 05.12.2024 про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ».

Серед іншого представник відповідача зазначив, що товариство не отримувало рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 25.12.2024 у відповідності до вимог ст.42 ПКУ, оскільки вказане не відображається в електронному кабінеті платника.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні заяви.

У судовому засіданні представник заявника ГУ ДПС просив задовольнити заяву з підстав, викладених у ній, додатково зазначивши, що з боку контролюючого органу у відповідності до вимог законодавства вчинено всі необхідні заходи для проведення документальної перевірки платника. Представник наголошує, що ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» не виконано обов`язок платника у допуску посадових осіб на перевірку, що свідчить про обґрунтованість підстав для прийняття рішення про застосування відносно платника умовного адміністративний арешт.

Також представник заявника зазначив, що ГУ ДПС не вийшло за межі строків давності для проведення визначеного періоду податкової перевірки. Передбачений ст.102 ПКУ строк в 1095 дня стосується лише нарахування платнику суми грошових зобов`язань.

Представниця ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви з підстав викладених у відзиві, додатково зазначивши, що 17.12.2024 року на адресу підприємства надійшли наказ на перевірку та повідомлення про підготовку документів для проведення перевірки за період 2017-2024 рр, тобто за 7 років.

Зазначила, що цього ж дня 17.12.2024 року платником скеровано до ГУ ДПС лист, яким повідомлено, що первинні документи бухгалтерського обліку, які фіксують факт здійснення господарських операцій за період з 26.09.2016 по 30.09.2019 знищено, оскільки строк зберігання для документів та інформації, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для юридичних осіб - підприємців встановлюється відповідно до ПКУ та становить 3 роки.

При цьому, первинні документи у зазначений період не містять жодного практичного значення, оскільки ГУ ДПС у 2021 році вже проведено тотожну документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.09.2016 по 30.09.2019. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатом вказаної перевірки, оскаржено в судовому порядку та скасовано.

Представниця наголошувала, що не допуск посадових осіб ГУ ДПС до проведення перевірки першочергово пов`язаний саме із податковим періодом, який мав намір перевіряти контролюючий орган.

Також зазначила, що у разі допуску посадових осіб ГУ ДПС до проведення перевірки наказ від 05.12.2024 №12554-п про проведення перевірки являється реалізованим і у платника будуть відсутні підстави для оскарження наказу.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що відповідно до Плану-графіка на 2024 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання заплановано проведення перевірки ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» на грудень 2024 року.

На підставі Плану-графіка 05.12.2024 року ГУ ДПС прийнято наказ від №12554-п, яким призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» з 24.12.2024 року тривалістю 10 робочих днів за період з 01.10.2017 по 30.09.2024 року з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

24.12.2024 року о 16:50 год посадовими особами ГУ ДПС здійснено вихід на адресу ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ», а саме: вул. Аеродромне шосе, м. Ізмаїл, Одеська область, 268600, з метою приступити до проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу від 05.12.2024 №12554-п.

Згідно акту про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки №9028/15-32-07-03-16 від 24.12.2024 директор підприємства Горбач О.В. ознайомився із службовими посвідченнями посадових осіб ГУ ДПС, направленнями на проведення перевірки від 17.12.2024 №25982/15-32-07-03-14, №25983/15-32-07-03-13 та відмовився в допуску посадових осіб до проведення перевірки.

В акті директором Горбач О.В. власноруч зазначено, що причиною недопуску посадових осіб до проведення перевірки слугувало оскарження підприємством в судовому порядку наказу від 05.12.2024 №12554-п про проведення перевірки.

ГУ ДПС 24.12.2024 року також складено акт №9042/15-32-07-06-16 про відмову директора Горбач О.В. від підписання акту, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки.

Начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС подано звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» від 24.12.2024 року №1211/15-32-07-03-12.

За результатами розгляду звернення в.о. начальника ГУ ДПС на підставі п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України 25.12.2024 року об 13:05 год прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ».

25.12.2024 року ГУ ДПС звернулось до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 цієї статті (п.94.3 ст. 94 ПКУ).

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно приписів п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.10 ст.94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Аналогічні положення закріплено в Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816.

Пунктом 94.2 ст. 94 ПКУ передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Судом встановлено, що акт про недопуск працівників ГУ ДПС №9028/15-32-07-03-16 від 24.12.2024 містить підставу відмови представника платника податків від проведення документальної перевірки, а саме оскарження в судовому порядку наказу від 05.12.2024 №12554-п про проведення перевірки.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 вирішувала питання про те, чи можна вважати, що подання платником податків позову про скасування наказу про проведення перевірки є спором про право в розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України при перевірці заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

У справі №640/17091/21 судова палата зазначила, що оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених ч.1 ст.83 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно правового висновку судової палати, наявність спору про право, в розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України, має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою ч.1 ст.283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою п.2 ч.1 ст.283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правий висновок, викладений у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21, та вважає, що оскарження ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» наказу від 05.12.2024 №12554-п про проведення перевірки не свідчить про наявність спору про справо в межах розгляду справи за заявою контролюючого органу, передбаченою ст.283 КАС України.

Досліджуючи відмову платника податків у допуску посадових осіб ГУ ДПС до проведення документальної планової виїзної перевірки, суд враховує наступне.

Пунктом 77.6 ст.77 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Абзац 5 пп.81.1 ст.81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз.6 пп.81.1 ст.81 ПК України).

Таким чином, законодавством передбачено окремі дві підстави для відмови платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а саме: 1) якщо посадові особи контролюючого органу не пред`явили або не надіслали платнику податків обов`язкові документи відповідно до ПК України; 2) якщо пред`явлені чи надіслані документи оформлені з порушенням вимог, встановлених цим кодексом.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що ГУ ДПС не додержано вимог абз.5 пп.81.1 ст.81 ПК України, враховуючи наступне.

Згідно з п.77.4 ст.77 ПК України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У судовому засіданні представник ГУ ДПС підтвердив, що 06.12.2024 року на адресу ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» скеровано копію наказу від 05.12.2024 №12554-п про проведення перевірки та письмове повідомлення від 05.12.2024 №1313/КПР/15-32-07-01.

Представниця відповідача у судовому засіданні підтвердила отримання платником поштового відправлення 17.12.2024 року.

Таким чином, копія наказу від 05.12.2024 №12554-п та письмове повідомлення від 05.12.2024 №1313/КПР/15-32-07-01 отримана платником за 8 календарних днів до дня проведення перевірки 24.12.2024 року.

Суд вважає, що конструкція «надіслано (вручено)», що використовується у п.77.4 ст.77 ПК України зумовлює множинність трактування моменту, з якого можна вважати обов`язкові документи належним чином «надісланими» або «врученими» платнику податків, що передує наявності у контролюючого органу права для проведення документальної планової перевірки платника.

Статтею 4 ПК України закріплено основні засади податкового законодавства України, зокрема, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України).

Враховуючи, що множинність трактування закону тлумачиться на користь платника податку, суд вважає, що за наведеного нормативного регулювання контролюючим органом не у відповідності до вимог ПК України (за 8 календарних днів) вручено платнику копію наказу та письмового повідомлення.

Оскільки ГУ ДПС не додержано вимог абз.5 пп.81.1 ст.81 ПК України, суд дійшов висновку, що ТОВ «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» мало право на недопуск посадових осіб ГУ ДПС до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Суд вважає, що невручення платнику обов`язкових документів згідно вимог ПК України, що є окремою підставою для наявності у платника права на недопуск до проведення перевірки, достатньо для обґрунтованості відмови платника податків (його представником чи службовою особою) у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування адміністративного арешту.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись статтями 9, 77, 76, 241-246, 283 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеської області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛ-ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ» (вул. Аеродромне шосе, 2, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 40849224) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ч.8 ст.283 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.