Рішення

від 30.12.2024 по справі 420/27462/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27462/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

30 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСШИП-ТРАКС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСШИП-ТРАКС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2024 р. № 11103240/44395867; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСШИП-ТРАКС" від 20.05.2023 р. № 165 датою її фактичного подання на реєстрацію.

20.12.2024 р. до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. Заява мотивована тим, що адвокатом Бобровим А.О. надано професійну правничу допомогу ТОВ "ТРАНСШИП-ТРАКС" на загальну суму 5500,00 грн. Понесені витрати є обґрунтованими та співмірними до предмету спору.

Ухвалою від 23.12.2024 р. заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення прийнято до провадження та запропоновано відповідачу до 27.12.2024 р. надати до суду свої міркування з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.

26.12.2024 р. представник Головного управління ДПС в Одеській області подав до суду заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яка мотивована тим, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5500,00 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

27.12.2024 р. представник позивача надав до суду заперечення на заяву представника відповідача.

При вирішення даної заяви суд виходить з наступних приписів законодавства.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Бобровим А.О. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2023 р., за яким адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу, вчинити від імені та за рахунок клієнта та/або від свого імені, але за рахунок клієнта, певні юридичні дії або надати клієнту за його дорученням інші послуги юридичного характеру, а клієнт зобов`язується сплатити за них відповідну плату.

Згідно додатку № 77 від 27.08.2024 р. до договору від 15.05.2023 р. з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, порушених рішенням органу Державної податкової служби України про відмову в реєстрації податкової накладної клієнта № 165 від 20.05.2023 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ - 195886,60 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, адвокат, на умовах і в порядку, що визначені договором, зобов`язується здійснити складення заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та інших потрібних документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у відповідному адміністративному суді першої інстанції під час здійснення адміністративного судочинства у справі за позовною заявою клієнта до належного (их) відповідача(ів); інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом та пов`язані із зазначеним спором, а клієнт зобов`язується оплатити правову допомогу та відшкодувати витрати, пов`язані з виконанням цього додатку до договору. За надання адвокатом правової допомоги за цим додатком до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у розмірі 5500,00 грн., та відшкодувати адвокату понесені витрати, пов`язані та необхідні для виконання правової допомоги за цим додатком до договору

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 5500 грн., представником позивача додано акт здачі-приймання від 17.12.2024 р., згідно якого гонорар адвоката за надання правової допомоги за Додатком № 77 від 27.08.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 р. становить 5500 грн.

В постанові від 24.01.2019 р. у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 29 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи.

Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, складання позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів враховуючи стабільну судове практику в даній категорії справ.

Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 252, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСШИП-ТРАКС" (65014, м.Одеса, вул.Маразліївська, буд.6, код ЄДРПОУ 44395867) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко