Ухвала

від 30.12.2024 по справі 420/37814/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37814/24

УХВАЛА

30 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали заяви:

Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» (адреса: 65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Разумовська, буд. 29, ЄДРПОУ 22477145, ел. пошта lexborol@gmail.com, тел. 380631639185)

до: Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393, електронна пошта: post@tax.gov.ua)

про: визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Фермерського Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД`до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, в якій вона просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області № 10630220/22477145 від 27.02.2024 року, №10630294/22477145 від 27.02.2024 року, №10630322/22477145 від 27.02.2024 року, №10630324/22477145 від 27.02.2024 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2781 від 05.01.2024 року, №2859 від 10.01.2024 року, №2500 від 01.12.2023 року, №2501 від 01.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних первинною датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалою судді від 11.12.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

20.12.2024 року до суду за вхід. №ЕС/76607/24 надійшла заява про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначено, що в Україні запроваджено воєнний стан, а право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства.

Розглядаючи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом строк.

Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цій статті містяться терміни дізналася та повинна була дізнатися, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання звернення до суду.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду.

Для цього позивач як особа, зацікавлена у захисті своїх прав, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до суду здійснюється судом лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

Суд поновлює строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити позивач).

Верховний Суд звертав увагу у своїх рішеннях на тому, що питання поновлення пропущеного строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів.

Доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із позовом та заявою/клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Щодо посилання представника позивача на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, суддя зазначає таке.

Після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на касаційне оскарження судових рішень та їх обчислення до КАС України не вносилось.

Зазначеним Указом в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який був неодноразово продовжений і триває дотепер.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Суддя наголошує, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Суддя погоджується, що введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного строку.

Суддя не заперечує, що обставини введенням в Україні воєнного стану, відключення світла та велика кількість оскаржуваних рішень могли утруднити дотримання строку на звернення до суду, втім позивачем не зазначені достатніх підстав та доказів для поважності причин пропуску строків звернення до суду більше ніж на 3 місяці.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами.

Щодо доводів представника про велику кількість оскаржуваних рішень та недостатньої кількості юристів, то суддя не може оцінювати весь масив справ, але з огляду на типовість цієї категорії справ (що зокрема підтверджується і позовом по справі №420//37814/24, в якому одна мотивувальна частина для оскарження 4 рішень), а також з урахуванням того, що всі спірні рішення прийняті не в один день, а в період з грудня 2023 року по лютий 2024 року, то 6 місяців, на думку судді, достатній строк для підготування позову.

Враховуючи викладене, доводи позивача не виправдовують безпідставність порушення строків, встановлених законом, для реалізації права на звернення до суду, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами встановленого строку, наведені позивачем підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують його неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні клопотання про поновлення такого строку слід відмовити.

України, суд дійшов висновку про необхідність повернути позовну заяву позивачеві.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 241, 248, 293-297 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» від 20.12.2024 року за вхід. №ЕС/76607/24 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Ухвалу внесено та підписано 30.12.2024 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА