Ухвала

від 30.12.2024 по справі 420/38109/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/38109/24

УХВАЛА

30 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області (вулиця Семінарська, 5, місто Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи 44069166) №№ 10645083/22477145 від 29.02.2024р., 10645103/22477145 від 29.02.2024р., 10630176/22477145 від 27.02.2024р., 10630189/22477145 від 27.02.2024р., 10630191/22477145 від 27.02.2024р., 10630215/22477145 від 27.02.2024р., 10630216/22477145 від 27.02.2024р.;

зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) зареєструвати податкові накладні №№ 4042 від 31.01.2024р., 3695 від 19.01.2024р., 2582 від 05.12.2023р., 2531 від 02.12.2023р., 2854 від 14.12.2023р., 2782 від 05.01.2024р., 2837 від 09.01.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних первинною датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.

20.12.2024 року від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку.

У зазначеній заяві позивач посилається на введений в України воєнний стан, зменшену кількість працівників, а також відключення електроенергії.

Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Як було встановлено в ухвалі судді від 16.12.2024 року, позивач пропустив шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, звернувшись до суду 09.12.2024 року з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішень від 27.02.2024 року та 29.02.2024 року.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Щодо введення воєнного стану, як підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом дія воєнного стану продовжується.

Між тим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22).

Суд зазначає, що позивачем не наведено конкретних причин неможливості звернення до суду вчасно через запровадження воєнного стану.

Суд також не приймає посилання позивача на відсутність достатньої кількості працівників на підприємстві.

Так, позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, значний обсяг роботи не може бути підставою для пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом.

Суд зазначає, що положення КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного, враховуючи строк (більше трьох місяців), що пропущено позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, зазначених представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, оскільки наведені обставини не свідчать про об`єктивну неможливість звернення до суду позивача у встановлений законом строк.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення цього строку суд визнає неповажними, позовну заяву належить повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 169, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД».

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРОЛ ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - повернути без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяА.А. Радчук