Рішення

від 27.12.2024 по справі 440/13082/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/13082/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до її страхового стажу періоду роботи на ДП "ВО "Знамя" з листопада 2019 року по грудень 2022 року;

зобов`язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на ДП "ВО "Знамя" з листопада 2019 року по грудень 2022 року включно з врахуванням заробітку за цей період в сумі 852814,96 грн у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що відповідач протиправно не зарахував до її страхового стажу період роботи на ДП ВО "Знамя" з листопада 2019 року по грудень 2022 року з урахуванням заробітку за цей період, оскільки під час роботи підприємством нарахована заробітна плата ОСОБА_1 з обчисленням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тоді як несплата роботодавцем єдиного внеску до Державного бюджету України не впливає на обчислення страхового стажу найманого працівника.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 27-30/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що чинний механізм нарахування пенсій передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально у залежності від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. А оскільки за даними системи персоніфікованого обліку єдиний соціальний внесок із заробітної плати ОСОБА_1 ДП ВО "Знамя" не сплачений, підстав для врахування стажу роботи та заробітку немає.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Обставини справи

Записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , копію якої залучено до матеріалів справи /а.с. 5-7/, підтверджено, що позивачка: 04.09.2018 прийнята на роботу на Полтавський завод "Знамя" на посаду головного бухгалтера, а 31.12.2022 звільнена з роботи за власним бажанням.

Даними системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України підтверджено, що у період з листопада 2019 року по грудень 2022 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата на ДП ВО "Знамя", однак єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України роботодавцем не сплачений /а.с. 33-34/, що визнається сторонами.

Позивачка у вересні 2024 року звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою, у якій просила зарахувати період її роботи з листопада 2019 року по грудень 2022 року на ДП ВО "Знамя" до страхового стажу з урахуванням заробітної плати за цей період.

Однак відповідач листом від 28.10.2024 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку страхового стажу, оскільки вона е перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії /а.с. 14/.

Не погодившись з такою відповіддю, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом статті 1 Закону №1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами першою та другою статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої цієї статті страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

А в силу положень частини десятої згаданої статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов`язаннями із сплати страхових внесків зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справі, що розглядається, предметом спору є наявність або відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи у ДП ВО "Знамя" з листопада 2019 року по грудень 2022 року з урахуванням її заробітної плати за цей період.

Так, записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 підтверджено, що позивачка у період з листопада 2019 року по грудень 2022 року працювала на посаді головного бухгалтера ДП ВО "Знамя" /а.с. 7/.

Індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування підтверджено, що за період з листопада 2019 року по грудень 2022 року ДП ВО "Знамя" (код 14310997) щомісяця нараховувало заробітну плату ОСОБА_1 , однак період роботи до страхового стажу не зарахований через відсутність факту сплати роботодавцем єдиного внеску /а.с. 33-34/.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.09.2018 у справі №482/434/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм Закону №1058-IV, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Оскільки наведені вище висновки Верховного Суду стосуються застосування вищевикладених норм Закону №1058-IV, їх належить врахувати під час розгляду цієї справи.

До того ж, подібні висновки відображені у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №638/5795/17, від 31.10.2019 у справі №683/1814/16-а, від 23.09.2020 у справі №535/1031/16-а, від 26.03.2020 у справі №299/3616/16-а, від 02.08.2022 у справі №560/4616/20.

Таким чином, позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а наявність заборгованості підприємства зі сплати таких внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи.

Суд зазначає, що факт працевлаштування ОСОБА_1 на ДП ВО "Знамя" у спірний період та нарахування їй заробітної плати підтверджено залученими до матеріалів справи копіями трудової книжки, відомостями з системи персоніфікованого обліку ПФУ та не заперечуються відповідачем.

Несплата ДП ВО "Знамя" єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України не має наслідком позбавлення позивачки права на зарахування періодів її роботи до страхового стажу.

Як наслідок, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з листопада 2019 року по грудень 2022 року не є підставою для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу.

Суд визнає безпідставними доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області, а тому у спірних відносинах відсутнє порушення прав позивача рішеннями, діями чи бездіяльністю ГУПФ України в Полтавській області.

При цьому суд виходить з того, що особами, відповідальними за інформаційне наповнення бази даних системи персоніфікованого обліку є Пенсійний фонд та його територіальні органи. У свою чергу, позивач має право на відображення у такій системі достовірних даних про її трудову діяльність.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про врахування заробітної плати за період з листопада 2019 року по грудень 2022 року у розмірі 852814,96 грн, суд виходить з таких міркувань.

Залучені до матеріалів справи індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містять інформацію про суми нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати за період з листопада 2019 року по грудень 2022 року.

За змістом частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Проте позивачка із заявою про призначення пенсії відповідно до 40 Закону №1058-IV до ГУПФ України в Полтавській області не зверталась, питання обчислення пенсії ОСОБА_1 , зокрема з урахуванням заробітку за спірний період не є предметом цього спору.

Тож у задоволенні позову у відповідній частині належить відмовити з огляду на передчасність вимог ОСОБА_1 .

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

За змістом частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 19, 20/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправні дії відповідача щодо відмови у зарахування страхового стажу ОСОБА_1 , а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивачки у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з листопада 2019 року по грудень 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з листопада 2019 року по грудень 2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОлександр КУКОБА