Рішення

від 23.12.2024 по справі 440/4720/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4720/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Куць А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Давиденко С.Д., Кондратюк Т.ҐП.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом до про

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради , Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області про:

- визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради (далі Виконавчий комітет) та Новосанжарської селищної ради (Новосанжарська селищна рада), що виразились у не виконані обов`язку роботодавця запропонувати ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) всі вакантні посади з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору - звільнення;

- визнання протиправним та скасування розпорядження селищного голови Новосанжарської селищної ради від 18.03.2024 №56-ОС «Про звільнення ОСОБА_2 »;

- зобов`язання Новосанжарської селищної ради в особі селищного голови Новосанжарської селищної ради поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я Виконавчого комітету;

- стягнення з виконавчого комітету на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив про відсутність пропозицій з боку роботодавця про працевлаштування позивача, надання йому іншої роботи за вивільнення ОСОБА_1 у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці із наявністю у виконавчому комітеті Новосанжарської селищної ради декількох вакантних посад, на які міг бути призначений позивач з урахуванням його освіти та досвіду роботи. За вказаного вважає розпорядження селищного голови Новосанжарської селищної ради від 18.03.2024 №56-ОС «Про звільнення ОСОБА_2 » протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

13.05.2024 відповідачі надали до матеріалів справи відзиви на адміністративний позов, за змістом яких проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень у відзивах вказано, що відповідно до рішення тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» внесені зміни до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, затверджених рішенням другої позачергової сесії селищної ради восьмого скликання від 18.12.2020 №25 (зі змінами), а саме скорочено штат та чисельність апарату виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради в кількості 8 штатних одиниць та ліквідовано відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради.

Відповідно до розпорядження від 14.09.2023 №337 «Про попередження працівників відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про зміни в організації виробництва і праці, пов`язаних з ліквідацією відділу, та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю» працівники відділу, у тому числі ОСОБА_1 , попереджені про зміни в організації виробництва і праці унаслідок ліквідації відділу у структурі виконавчого комітету селищної ради та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності (штату) працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю (далі КЗпП) у встановленому законодавством порядку та фактичне вивільнення працівників, шляхом видання окремого розпорядження не раніше ніж через 2 (два) місяці з дня їх попередження про майбутнє вивільнення.

Крім того, відповідачами зазначено про направлення, у зв`язку із перебуванням позивача на лікарняному, засобами поштового зв`язку, 10.01.2024, персональних повідомлень від 19.12.2023 та 05.01.2024 про можливе вивільнення із пропозицією про працевлаштування на вакантних посадах інспектора відділу благоустрою при виконавчому комітеті Новосанжарської селищної ради, начальника комунального підприємства «Джерело» Новосанжарської селищної ради.

Позивач 23.09.2024 надав уточнену позовну заяву, де просив визнати протиправним та скасувати Розпорядження селищного голови Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 18.03.2024 за №56-ОС про звільнення з 19.03.2024 ОСОБА_1 з посади начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради; стягнути з виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на посаді та з Новосанжарської селищної ради та виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні підтримав в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення заперечували, просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

02.05.2018, відповідно до розпорядження селищного голови від 27.04.2018 №153 «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділу з питань освіти, культури, соціального захисту населення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, як такого, що пройшов за конкурсом.

Відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 28.11.2018 №13 «Про внесення змін до структури виконавчих органів ради, затвердженої рішенням третьої сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 03.01.2018 №5 «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» та викладення її в новій редакції» назву відділу викладено у новій редакції: відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту, культури і туризму, соціального захисту населення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради.

Рішенням двадцять четвертої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 05.06.2019 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів ради, затвердженої рішенням третьої сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 03.01.2018 №5 «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» та викладення її в новій редакції» назву відділу викладено в новій редакції: відділ соціального захисту населення, сім`ї молоді та спорту виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради.

02.01.2023 відповідно до розпорядження від 28.12.2022 №235-ОС «Про переведення Бориса Федоренка» ОСОБА_1 переведено за його заявою на посаду начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради.

Рішенням тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №6 «Про створення Відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» створений Відділ соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області у статусі юридичної особи публічного права /а.с.58/.

Відповідно до рішення тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» внесені зміни до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів (згідно з додатком 1), затверджених рішенням другої позачергової сесії селищної ради восьмого скликання від 18.12.2020 №25 (зі змінами), а саме скорочений штат та чисельність апарату виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради в кількості 8 штатних одиниць та ліквідований відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради /а.с.75-81/.

Відповідно до розпорядження від 14.09.2023 №337 «Про попередження працівників відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про зміни в організації виробництва і праці, пов`язаних з ліквідацією відділу, та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю» працівників відділу, у тому числі ОСОБА_1 попереджений про зміни в організації виробництва і праці унаслідок ліквідації відділу у структурі виконавчого комітету селищної ради та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності (штату) працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю у встановленому законодавством порядку та фактичне вивільнення працівників шляхом видання окремого розпорядження не раніше ніж через 2 (два) місяці з дня їх попередження про майбутнє вивільнення /а.с.82-84/.

У зв`язку із перебуванням позивача на лікарняному, що не заперечується останнім, засобами поштового зв`язку, 10.01.2024, на адресу ОСОБА_1 направлені персональні повідомлення від 19.12.2023 та 05.01.2024 про можливе вивільнення із пропозицією про працевлаштування на вакантних посадах інспектора відділу благоустрою при виконавчому комітеті Новосанжарської селищної ради, начальника комунального підприємства «Джерело» Новосанжарської селищної ради /а.с.85-87/.

Лист, направлений 10.01.2024, отриманий відповідно до підпису на бланку зворотнього повідомлення /а.с.88-90/.

Пропозицію про працевлаштування на вакантних посадах інспектора відділу благоустрою при виконавчому комітеті Новосанжарської селищної ради, начальника комунального підприємства «Джерело» Новосанжарської селищної ради позивач не прийняв.

Розпорядженням селищного голови Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 18.03.2024 за №56-ОС ОСОБА_1 звільнений з 19.03.2024 з посади начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради

Позивач не погодився із Розпорядженням селищного голови Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 18.03.2024 за №56-ОС, звернувся до суду із даним позовом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами; посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою дія. відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пунктів 5,6 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконав органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України витрат на їх утримання та утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.

Статтею 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створена районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесії ра скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповіді ради.

Згідно з частинами першою - третьою статті 59 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає норматив та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарної засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ра: крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкрито поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Статтею 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою регламентований статус виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, передбачено:

1. Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюєте відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті раді: виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

3. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, зокрема: 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 1 цього Закону служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» установлено, що посадами в органах місцевого самоврядування є:

виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсні; основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» крім загальних підстав, передбачених Кодекс законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Згідно з частинами 1, 3 статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» правовий статус посадових осіб місцеву самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим іншими законами України.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 22 КЗпП України передбачені гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Передбачені кілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Відповідно до розпорядження від 14.09.2023 №337 «Про попередження працівників відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про зміни в організації виробництва і праці, пов`язаних з ліквідацією відділу, та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України» працівники відділу, у тому числі ОСОБА_1 попереджені про зміни в організації виробництва і праці унаслідок ліквідації відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я у структурі виконавчого комітету селищної ради та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності (штату) працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у встановленому законодавством порядку про фактичне вивільнення працівників шляхом видання окремого розпорядження не раніше ніж через 2 (два) місяці з дня їх попередження про майбутнє вивільнення.

Згідно положень частини шостої статті 36 КЗпП України у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників пункт 1 частини першої статті 40).

Під час звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП у зв`язку зі змінами в організації праці, у т.ч. скороченням штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому, ж підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. і (змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації,-реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини третьої статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно зі статтею 42 КЗпП України при скороченні чисельності працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійній заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Тобто, визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Для такої перевірки досліджуються документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

З матеріалі справи судом встановлено, що підставою звільнення позивача стало скорочення штату та чисельність апарату виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради в кількості 8 штатних одиниць та ліквідація у структурі виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я повністю.

Так, 02.05.2018, відповідно до розпорядження селищного голови від 27.04.2018 №153 «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділу з питань освіти, культури, соціального захисту населення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, як такого, що пройшов за конкурсом.

За положенням про відділу з питань освіти, культури, соціального захисту населення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради відділ є структурним підрозділом виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради /а.с.94/.

Відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 28.11.2018 №13 «Про внесення змін до структури виконавчих органів ради, затвердженої рішенням третьої сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 03.01.2018 №5 «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» та викладення її в новій редакції» назву відділу викладено у новій редакції: відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту, культури і туризму, соціального захисту населення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради. Відділ залишився структурним підрозділом виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради.

Рішенням двадцять четвертої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 05.06.2019 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів ради, затвердженої рішенням третьої сесії Новосанжарської селищної ради сьомого скликання від 03.01.2018 №5 «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» та викладення її в новій редакції» назву відділу викладено в новій редакції: відділ соціального захисту населення, сім`ї молоді та спорту виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради. Відділ залишився структурним підрозділом виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради.

29.01.2021 рішенням шостої позачергової сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області затверджене положення про відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради /а.с.101/.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного положення відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради є структурним підрозділом виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради /а.с.102/.

02.01.2023 відповідно до розпорядження від 28.12.2022 №235-ОС «Про переведення Бориса Федоренка» ОСОБА_1 переведено за його заявою на посаду начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, який є структурним підрозділом виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради.

Рішенням тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №6 «Про створення Відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» створений Відділ соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області у статусі юридичної особи публічного права /а.с.58-59/, затверджене положення про відділ.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Відділ соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області відділ є виконавчим органом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області /а.с.61/.

Відповідно до рішення тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» внесені зміни до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів (згідно з додатком 1), затверджених рішенням другої позачергової сесії селищної ради восьмого скликання від 18.12.2020 №25 (зі змінами), а саме скорочений штат та чисельність апарату виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради в кількості 8 штатних одиниць та ліквідований відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради /а.с.75-81/.

Тобто зі структури виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради виключений структурний підрозділ - відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради. 8 посад виключені зі штату. На 8 осіб зменшена чисельність апарату. Відбулось скорочення чисельності та штату працівників Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Відповідно до розпорядження від 14.09.2023 №337 «Про попередження працівників відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про зміни в організації виробництва і праці, пов`язаних з ліквідацією відділу, та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю» працівників відділу, у тому числі ОСОБА_1 попереджений про зміни в організації виробництва і праці унаслідок ліквідації відділу у структурі виконавчого комітету селищної ради та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності (штату) працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю у встановленому законодавством порядку та фактичне вивільнення працівників шляхом видання окремого розпорядження не раніше ніж через 2 (два) місяці з дня їх попередження про майбутнє вивільнення /а.с.82-84/.

За витоком двох місяців з дня попередження про майбутнє вивільнення, у зв`язку із перебуванням позивача на лікарняному, засобами поштового зв`язку, 10.01.2024 на адресу ОСОБА_1 направлені персональні повідомлення від 19.12.2023 та 05.01.2024 про можливе вивільнення із пропозицією про працевлаштування на вакантних посадах інспектора відділу благоустрою при виконавчому комітеті Новосанжарської селищної ради, начальника комунального підприємства «Джерело» Новосанжарської селищної ради /а.с.85-90/.

За поясненнями позивача наданими в ході судового розгляду справи, пропозиція про працевлаштування на вказані посади ним прийнята не була, але письмового повідомлення про це ним на адресу відповідачів не направлялось.

Представники відповідачів в ході розгляду справи наголошували про необізнаність про відмову позивача від працевлаштування на запропоновані посади, за відсутності погодження чи відмови ОСОБА_1 , при отриманні письмових пропозицій про працевлаштування. про що також встановлено судом зі змісту доповідної записки від 15.03.2024 /а.с.212/.

З матеріалів справи встановлено про направлення відповідачем пропозицій про працевлаштування іншим особам, яких було попереджено про вивільнення одночасно із позивачем відповідно до розпорядження від 14.09.2023 №337 «Про попередження працівників відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про зміни в організації виробництва і праці, пов`язаних з ліквідацією відділу, та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю».

Окрім запропонованих позивачеві вакантних посад інспектора відділу благоустрою при виконавчому комітеті Новосанжарської селищної ради та начальника комунального підприємства «Джерело» Новосанжарської селищної ради в структурі виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради були також вакантні і інші посади, які не пропонувались позивачеві. Так:

Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради, не пропонувалась так як є виборною посадою в органі місцевого самоврядування, на яку особа затверджується відповідною радою. Посада заступника селищного голови є вищою ніж займана посада ОСОБА_1 - начальника відділу соціального захисту населення та селищний голова не є суб`єктом призначення на дану посаду.

Діловод, Завідувач архіву, Провідний спеціаліст-бухгалтер відділу бухгалтерського та господарського забезпечення, Спеціаліст з бухгалтерського обліку: відділу бухгалтерського та господарського забезпечення (тимчасова посада), Начальник відділу економіки, проектної та інвестиційної діяльності, Провідний спеціаліст відділу з питань регулювання земельних відносин, екології, охорони навколишнього природного середовища, Начальник відділу інформаційної діяльності, програмного забезпечення та комунікацій з громадськістю (тимчасова посада), Начальник відділу культури і туризму, Спеціаліст першої категорії відділу культури і туризму не пропонувались позивачеві з огляду на відсутність в ОСОБА_1 відповідної освіти відповідного професійного спрямування, навиків та досвіду такої роботи.

Спеціаліст ІІ категорії відділу, з питань регулювання земельних відносин, екології, охорони навколишнього природного середовища. Дана посада не пропонувалась у зв`язку із виведенням її зі структури Відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області па підставі рішення Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 21 грудня 2023 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів».

Державний реєстратор Відділу Центр надання адміністративних послуг. Не пропонувалась ОСОБА_1 з огляду на не відповідність позивача кваліфікаційним вимогам до державного реєстратора, передбачених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2015 №2790/5

На підставі повідомлення про можливе вивільнення від 27.12.2023 року №3875/04-15 дану посаду запропоновано Державному реєстратору відділу Центр падання адміністративних послуг виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради (територіальний підрозділ в с. Руденківка) ОСОБА_3 , якою надане погодження про працевлаштування 27.12.2023.

Адміністратор відділу Центр надання адміністративних послуг (віддалене робоче місце в с. Мала Перещепина) на підставі повідомлення про можливе вивільнення від 27.12.2023 №3876/04-15 посада запропонована адміністратору відділу Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради ОСОБА_4 . Надано погодження 27.12.2023.

Головний спеціаліст відділу архітектури, містобудування, інфраструктури, житлово- комунального господарства та управління комунальною власністю. На підставі повідомлення про можливе вивільнення від 28.12.2023 №3901/04-15 посада запропонована адміністратору відділу Центр надання адміністративних і послуг виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради ОСОБА_5 , якою надане погодження про працевлаштування 28.12.2023.

Відділ благоустрою при виконавчому комітеті Новосанжарської селищної ради, що включає вакантні посади: Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, Робітник з благоустрою, Водій автотранспортних засобів Завідувач господарства, Опалювач, Тракторист. ОСОБА_1 не пропонувались за відсутності відповідної профільної освіти, відповідних дозвільних документів, навичок та досвіду такої роботи.

Спеціаліст І категорії Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради. Посада не пропонувалась позивачеві за відсутності у ОСОБА_1 освіти відповідного професійного спрямування, навичок та досвіду такої роботи.

Головний спеціаліст (три посади), спеціаліст І категорії (три посади) відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради (виконавчий орган ради). Запропоновані працівникам, попередженим про майбутнє вивільнення у зв`язку із ліквідацією відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я Новосанжарської селищної ради повідомленнями про можливе вивільнення від 19.12.2023 №3801/04-15, №3800/04-15, №3909/04-15, №3798/04-15, №3799/04-15, №3797/04-15, в той же день пропозиції прийняті.

Провідний спеціаліст відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради (виконавчий орган ради). Посада не пропонувалась за виведення її зі структури Відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на підставі рішення Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 21.12.2023 №49 «Про внесення змін до додатку до рішення тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №6 «Про створення Відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області».

Завідувач сектору у справах соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Посада не пропонувалась, так як відповідно до Розпорядження селищного голови від 19.12.2023 №489 «Про призначення ОСОБА_6 па вакантну посаду в органі місцевого самоврядування у період Дії воєнного стану без конкурсного відбору» призначена ОСОБА_7 відповідно до поданої заяви.

Директор Комунального підприємства «Стовбино-Долинське» Новосанжарської селищної ради (юридична адреса; вул. Покровська 7/1 с. Стобина Долина Полтавського району Полтавської області не було запропоновано оскільки комунальне підприємство «Стовбино-Долинське» розташоване в іншому населеному пункті.

В ході розгляду справи позивач вказував про звернення про працевлаштування його на посади начальника сектору у справах соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб у складі Відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради, відповідно до заяви від 18.12.2023 /а.с.24/.

З матеріалів справи судом встановлено про відсутність такої посади у складі відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради.

Обставин звернення ОСОБА_1 із заявою про працевлаштування на посаду завідувача сектору у справах соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб у складі Відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради, судом не встановлено.

Щодо заяви позивача про працевлаштування на посаду начальника відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, суд зазначає про відсутність в матеріалах справи інформації про наявність в структурі Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області такої вакантної посади, позивачем письмових доказів наявності її до справи не надано.

Судом досліджене питання про надання пропозицій про працевлаштування на вакантні посади особам іншим, ніж позивач, яким разом із ОСОБА_1 повідомлено про майбутнє вивільнення у зв`язку із ліквідацією відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я Новосанжарської селищної ради повідомленнями про можливе вивільнення від 19.12.2023.

Так, згідно зі статтею 42 КЗпП України при скороченні чисельності працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійній заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Тобто, визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Для такої перевірки досліджуються документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

За поясненнями представника відповідача, під час проведення аналізу продуктивності праці Позивача було взято до уваги зауваження Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації щодо роботи очолюваного Позивачем відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради з напрямків роботи щодо впровадження реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, своєчасності надання звітності /а.с.209 211/. Таким чином, враховуючи вищезазначене, відповідач запропонував ОСОБА_1 , який вивільнявся, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Суд враховує також ті обставини, що переважне право на залишення на роботі враховується лише у випадку скорочення однорідних професій чи посад, тоді як рішенням тридцять п`ятої позачергової сесії восьмого скликання від 05.09.2023 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» у структурі виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради повністю ліквідований відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради та змінена загальна чисельність апарату ради та її виконавчих органів, скорочено 8 штатних одиниць із виведенням зі штату виконавчого комітету.

Позивач вказав, що рішення тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» внесені зміни до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів (згідно з додатком 1), затверджених рішенням другої позачергової сесії селищної ради восьмого скликання від 18.12.2020 №25 (зі змінами), яким скорочений штат та чисельність апарату виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради в кількості 8 штатних одиниць та ліквідований відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради /а.с.75-81/ не містить обґрунтувань підстав скорочення чисельності або штату працівників.

Суд зазначає, що станом на час розгляду даної справи, рішення тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» на час розгляду даної справи є чинним, ніким не оскаржувалось, не скасовувалось.

КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників. Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскаржити наказ (розпорядження) про його звільнення. Частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Частиною другою статті 65 Господарського кодексу України визначено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. Суд не може вдаватись у доцільність скорочення чисельності або штату працівників. І власник має право на свій розсуд вносити зміни у штатний розпис, зменшувати чисельність одних посад, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності, або збільшити чисельність інших посад. Оскільки підприємство або установа мають право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників лежить поза межами компетенції суду.

Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.03.2019 у справі №755/3495/16-ц, постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 127/9454/20.

Суд враховує, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.12.2021 у постанові 1840/2970/18 цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Верховний Суд зазначає, що дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гавенда проти Польщі» від 14.03.2002).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про дотримання відповідачем порядку та підстав розірвання трудового договору із ОСОБА_1 у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з ліквідацією відділу, та наступним вивільненням у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Оскільки позивач протягом двох місяців з моменту отримання повідомлення від 05.01.2024 не надав відповідачеві погодження чи відмови від запропонованих посад, а також не прийняв пропозицію щодо подальшого працевлаштування та не надав згоди на запропоновані йому посади, враховуючи рішення тридцять п`ятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 05.09.2023 р. №7 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Новосанжарської селищної ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», розпорядження селищного голови від 14.09.2023 №337 «Про попередження працівників відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про зміни в організації виробництва і праці, пов`язаних з ліквідацією відділу, та можливе наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів України про працю», повідомлення про можливе вивільнення від 05.01.2024 № 57/04-15, статті 40, 44, 47, 492 КЗпП України, розпорядженням від 18.03.2024 №56-ОС «Про звільнення Бориса Федоренка» ОСОБА_1 звільнений з посади начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради 19.03.2024 у зв`язку зі змінами в організації праці, скороченням чисельності та штату працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даній справі відповідач довів правомірність та обґрунтованість розпорядження від 18.03.2024 №56-ОС «Про звільнення ОСОБА_2 » за яким ОСОБА_1 звільнений з посади начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради 19.03.2024 у зв`язку зі змінами в організації праці, скороченням чисельності та штату працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Розпорядження селищного голови Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 18.03.2024 за №56-ОС про звільнення з 19.03.2024 ОСОБА_1 з посади начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради та стягнення з виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на посаді є похідними позовними вимогами і, відповідно, з урахуванням висновків суду про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування Розпорядження селищного голови Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 18.03.2024 за №56-ОС, задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради (вул. Центральна, 23, смт Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, код ЄДРПОУ 04382553), Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 23, смт Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, код ЄДРПОУ 21044987) про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва суддя суддя