Рішення

від 30.12.2024 по справі 440/12767/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12767/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський сирзавод" про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28.10.2024 через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський сирзавод", у якій позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський сирзавод", а саме зупинення робіт, до яких допущені працівники без проведення атестації робочих місць та проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення, зазначених у позовній заяві, порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що виявлені під час заходів державного нагляду (контролю) порушення відповідачем у повному обсязі фактично не усунуті.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

15.11.2024 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00446865, юридична адреса: вул. Сумська, 1, м. Пирятин, Полтавська обл., 37500), а саме зупинення робіт, до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення порушень, визначених у пунктах 2, 3, 4, 5, 6 Припису № ПНС/ПЛ/494/020/П-ПНС/ПЛ/13143/П020/П/ОП від 06.08.2024.

Відповідач правом надання відзиву не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

На підставі статті 259 КЗпП України, абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону № 877, статті 16 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану № 2136-ІХ від 15.03.2022 (далі Закон № 2136), наказу Міністерства економіки України Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану № 5782 від 16.06.2023 (зі змінами від 07.03.2024), та відповідно до наказу Міжрегіонального управління № 387/ПНС-ЗК від 02.08.2024 Про проведення заходу державного нагляду (контролю) у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД (далі ТОВ ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД або відповідач) (код ЄДРПОУ 00446865), посадові особи Міжрегіонального управління були уповноважені на проведення перевірки виконання суб`єктом господарювання припису № ПНС/ПЛ/494/020/П від 24.01.2024. Згідно направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № ПНС/1/11164-24 від 02.08.2024, позапланова перевірка ТОВ ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД проведена з 05.08.2024 по 06.08.2024 на предмет додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці в межах питань, які стали підставою для здійснення заходу контролю.

Працівниками позивача була проведена позапланова перевірка ТОВ ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД проведена з 05.08.2024 по 06.08.2024 на предмет додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці в межах питань, які стали підставою для здійснення заходу контролю.

За результатами проведеної перевірки складено акт № ПНС/ПЛ/494/020 ПНС/ПЛ/13143/П020 від 06.08.2024, у якому зафіксовано виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці.

За результатами перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки № ПНС/ПЛ/494/020 ПНС/ПЛ/13143/П020 від 06.08.2024 той факт, що попередньо виявлені порушення не усунуто, у тому числі ті, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей. Так, відповідно до акту перевірки № ПНС/ПЛ/494/020 ПНС/ПЛ/13143/П020 від 06.08.2024 під час проведення державного заходу нагляду (контролю) встановлено наступне:

- роботодавцем не проведено лабораторних досліджень умов праці з метою визначення шкідливих та небезпечних факторів на конкретних робочих місцях працівників підприємства, що є порушенням статті 17 Закону України Про охорону праці та пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року № 246 (далі Порядок 246);

- роботодавцем не визначено категорію працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, не складено Акт визначення для проходження медогляду у 2023, 2024 роках, що є порушенням статті 17 Закону України Про охорону праці та пункту 2.2 розділу ІІ Порядку 246;

- роботодавцем не погоджено поіменних списків для проходження медогляду у 2023-2024 роках, що є порушенням статті 17 Закону України Про охорону праці та пункту 2.3 розділу ІІ Порядку 246;

- попередні медичні огляди працівникам підприємства, у тому числі і для потерпілого, проводяться з порушенням вимог законодавства, що є порушенням статті 17 Закону України Про охорону праці та пункту 1.4 розділу І Порядку № 246; - роботодавцем не проведено періодичний медичний огляд для всіх категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду у 2023, 2024 роках, в тому числі і для потерпілого, що є порушенням статті 17 Закону України Про охорону праці та пункту 1.5 розділу І Порядку № 246;

- роботодавцем не погоджено Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду за 2023 рік, що є порушенням статті 17 Закону України Про охорону праці та пункту 2.17 розділу ІІ Порядку № 246;

- роботодавцем проведено атестацію робочих місць не для всіх категорій працівників підприємства, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що є порушенням статті 17 Закону України Про охорону праці та пункту 1 розділу Порядку № 246.

На підставі виявлених порушень, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей, негайній зупинці підлягають роботи, до яких допущені працівники без проведення атестації робочих місць та проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів.

З огляду на те, що існуючі порушення несуть загрозу життю та здоров`ю людей, позивач вважає, що негайному зупиненню підлягають роботи ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД", до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Закон України "Про охорону праці" визначає основні засади реалізації конституційного права працівників на охорону життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В силу положень статті 4 цього Закону державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці та спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про охорону праці" умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; організує проведення аудиту охорони праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування на відповідність нормативно-правовим актам.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника.

Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 246 від 21.05.2007 затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок № 246) визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов`язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 розділу І Порядку № 246 попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров`я працівника і реєстрації вихідних об`єктивних показників здоров`я та можливості виконання без стану здоров`я професійних обов`язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров`я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров`я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку № 246 визначено, що 2.2. заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1, який додано до Порядку № 246.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку № 246 роботодавець організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Відповідно до положень пункту 1.4 Порядку № 246 попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров`я працівника і реєстрації вихідних об`єктивних показників здоров`я та можливості виконання без погіршення стану здоров`я професійних обов`язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Відповідно ж до пункту 1.5 розділу І Порядку № 246 періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров`я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров`я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Відповідно до пункту 2.17 розділу ІІ Порядку № 246 за результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках один примірник залишається в закладі охорони здоров`я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Згідно пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України Про охорону праці за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Виявлені та зафіксовані в акті перевірки № ПНС/ПЛ/494/020 ПНС/ПЛ/13143/П020 від 06.08.2024 порушення безумовно можуть призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно пункту 5 статті 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відповідно пункту 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

До управління інспекційної діяльності у Полтавській області Північно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов лист ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД» від 12.11.2024 № 1750 про виконання припису № ПНС/ПЛ/494/020/П-ПНС/ПЛ/13143/П020/П/ОП від 06.08.2024 з наданням копій підтверджуючих документів.

Згідно з даного листа пункти 1, 7 Припису № ПНС/ПЛ/494/020/П-ПНС/ПЛ/13143/П020/П/ОП від 06.08.2024 відповідачем виконано.

На даний час відповідачем залишаються не виконаними пункти 2, 3, 4, 5, 6 Припису № ПНС/ПЛ/494/020/П-ПНС/ПЛ/13143/П020/П/ОП від 06.08.2024.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип верховенства права, а саме суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, а також факт неусунення відповідачем станом на дату розгляду цієї справи судом виявлених під час заходів державного нагляду (контролю) порушень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні, а тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Матвійчука Юліана, 119, м. Полтава, код ЄДРПОУ 44730367) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський сирзавод" (вул. Сумська, 1, м.Пирятин, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00446865) про зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ СИРЗАВОД" (код ЄДРПОУ 00446865, юридична адреса: вул. Сумська, 1, м. Пирятин, Полтавська область), а саме зупинення робіт, до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення порушень, визначених у пунктах 2, 3, 4, 5, 6 Припису № ПНС/ПЛ/494/020/П-ПНС/ПЛ/13143/П020/П/ОП від 06.08.2024

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко