Вирок
від 19.12.2024 по справі 761/37950/24
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37950/24

Провадження №1-кп/761/3841/2024

В И Р О К

іменем України

19 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, військовослужбовця, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, раніше судимого:

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

У С Т А Н О В И В:

3 21.02.2023 до цього часу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира ІНФОРМАЦІЯ_2 проходить військову службу за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Окрім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, у невстановлені час та місці, але не пізніше 01 год. 25 хв. 25.07.2024 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, а саме кав`ярні, приміщення якої належить ТОВ «Парк Пушкіна» що знаходиться за адресою: м. Київ, п-т Берестейський, 40, у якій він раніше працював різноробочим без офіційного працевлаштування.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , 25.07.2024 приблизно 01 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, п-т Берестейський, 40, шляхом вільного доступу через незачинений ролет на вікні, проник до кав`ярні, приміщення якої належить ТОВ «Парк Пушкіна», де, діючи умисно, з метою умисного знищення чужого майна, з особистих мотивів, використовуючи джерело запалювання, а саме запальничку, здійснив підпал приміщення зазначеної кав`ярні, внаслідок чого знищено конструкції, оздоблення, обладнання, техніка, що знаходилися всередині приміщення, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав ТОВ «Парк Пушкіна» майнової шкоди на суму 385050,27 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , під час судового розгляду кримінального провадження, свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнавав повністю, надавши наступні покази. Так, після опівночі 25.07.2024 р. він, ОСОБА_5 , прийшов до парку Пушкіна та попрямував до кав`ярні, в якій раніше працював, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 40. Підійшовши до кав`ярні, він відчинив ролет на вікні та проник у середину. Потім відчинив двері та вийшовши з кав`ярні, за допомогою запальнички підпалив її. У скоєному жалкує, щиро розкаюється та розуміє, що вчинив погано. Пояснює, що перебував у стані сильного душевного хвилювання у зв`язку з тим, що у нього відбувся конфлікт з новим співмешканцем його колишньої дружини, пов`язаний з дозволом на спілкування з його, ОСОБА_5 , дитиною. Вказав, що причиною того, що він підпалив саме те кафе стало те, що під час спілкування з його власником коли він там працював у них склалися неприязні відносини.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого як особу.

Аналізуючи в сукупності перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України, який є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_5 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікаря-нарколога та психіатра, на момент вчинення кримінального правопорушення, був раніше не судимою особою, вчинив кримінальне правопорушення у період самовільного залишення місця служби.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Зважаючи, що злочин, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджується даним вироком було ним скоєно до постановлення вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року, суд, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вважає за необхідне частково скласти покарання призначене даним вироком з покаранням, призначеним ОСОБА_5 за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України, з зарахуванням у строк остаточно призначеного покарання покарання, відбутого ОСОБА_5 за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речовими доказами у кримінальному провадженні слід розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення: судової портретної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-24/46246-ФП від 27.08.2024), що становлять 6 058 грн. 24 коп., судової пожежно-технічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-24/46240-ПТ від 28.08.2024), що становлять 10 601 грн. 92 коп., а всього 16 660 грн. 16 коп., слід стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 70, 194 КК України, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання даного покарання з покаранням, призначеним для ОСОБА_5 вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року, остаточно призначити для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту звернення даного вироку до виконання, зарахувавши до нього строк покарання, відбутого ОСОБА_5 за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року.

Речові докази: DVD-R диск із відеозаписом із камери відеоспостереження, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 40, будівля кінопроекторної, від 25.07.2024, який було отримано в ході допиту свідка ОСОБА_7 , що зберігається прокурором при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення: судової портретної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-24/46246-ФП від 27.08.2024), що становлять 6 058 грн. 24 коп., судової пожежно-технічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-24/46240-ПТ від 28.08.2024), що становлять 10 601 грн. 92 коп., а всього 16 660 грн. 16 коп., - стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення19.12.2024
Оприлюднено01.01.2025
Номер документу124163723
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Умисне знищення або пошкодження майна

Судовий реєстр по справі —761/37950/24

Вирок від 19.12.2024

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Сидоров Є. В.

Ухвала від 12.12.2024

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Сидоров Є. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні