Рішення

від 01.10.2024 по справі 761/31402/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31402/23

Провадження № 2/761/3271/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савицький О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2023 р. Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 17445,19 грн, інфляційні втрати у сумі 9287,33 грн, три проценти річних у сумі 2007,39 грн, а також судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем, як співвласником квартири АДРЕСА_1 , не сплачуються кошти за надані йому комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з 01.08.2019 р. по 31.05.2023 р. виникла заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 01.12.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача, у якому останній виклав заперечення проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні. Також у вказаному відзиві відповідач виклав заяву про застосування до частини вимог позивача позовної давності та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

На адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, у якій останній виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.

На адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив відповідача, у якому останній виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених представником позивача у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх відхилення.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що з 01.12.1984 р. відповідач зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , якому належить на праві власності 1/4 частка цієї квартири, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.2021 р.

Згідно з наказом Міністерства оборони України від 16.12.2016 р. № 695, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на балансі у позивача.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача зазначає, що в результаті несплати відповідачем за надані йому комунальні послуги, за період з 01.08.2019 р. по 31.05.2023 р. виникла заборгованість у розмірі 17445,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч.2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до приміщення відповідача, а останній отримує та користується даними послугами та відповідно зобов`язаний здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діє з 09.06.2018 р., врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_2 , а відповідач, як співвласник квартири № 53 у вказаному будинку, свої зобов`язання зі сплати за надані послуги не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позов у частині вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2019 р. по 31.05.2023 р. у розмірі 17445,19 грн, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у сумі 9287,33 грн та три проценти річних у сумі 2007,39 грн, надавши до суду відповідний розрахунок. Як вбачається із зазначеного розрахунку, він проведений невірно, оскільки стороною позивача не були враховані правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 03.04.2019 р. у справі № 756/9094/15 (при щомісячних зобов`язаннях стягнення проводиться по кожному щомісячному зобов`язанню). Крім того, з розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних вбачається, що позивачем не були враховані положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. за № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». За зазначених вище обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову у частині вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Щодо заяви відповідача про застосування до частини вимог позивача позовної давності, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120-IX в редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 р. № 3450-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 р. № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Оскільки на момент звернення до суду з даним позовом строк позовної давності було продовжено на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає, що доводи відповідача про те, що позивачем заявлено частину вимог з пропуском строку позовної давності, є помилковими, а тому судом до уваги не приймаються.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на підтвердження факту надання і отримання професійної правничої допомоги, а також факту її оплати, позивачем подано до суду договір про надання правової допомоги, додаток до нього, акт та платіжну інструкцію, відповідно до яких загальний розмір отриманої професійної правничої допомоги складає 4000,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку, що розмір реальних витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 2000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті судового збору усумі 1629,19 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1214,00 грн, а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20288,38 грн (17445,19 грн + 1629,19 грн + 1214,00 грн).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 20288 (двадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 38 коп., з яких: 17445 (сімнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) грн 19 коп. - заборгованість за житлово-комунальні послуги; 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн 19 коп. - витрати по сплаті судового збору; 1214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: