Ухвала

від 30.12.2024 по справі 460/14590/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

30 грудня 2024 року м. Рівне№460/14590/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.С. Гудима, розглянувши питання про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС» доГоловного управління ДПС у Рівненській області пропро забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.12.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2024 №15604/17000704, податкову вимогу від 13.11.2024 №0010587-1306-1700 та рішення від 13.11.2024 №6188/17-00-13-06-08 про опис майна у податкову заставу.

27.12.2024 на адресу суду від представника позивача також надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії податкової вимоги від 13.11.2024 №0010587-1306-1700 та рішення про опис майна від 13.11.2024 № 6188/17-00-13-06-08 та заборони Головному управлінню ДПС у Рівненській області вчиняти дії з виконання податкової вимоги від 13.11.2024 № 0010587-1306-1700 та рішення про опис майна від 13.11.2024 року № 6188/17-00-13-06-08.

На обґрунтування заяви зазначено, що у разі вчинення контролюючим органом дій, направлених на погашення податкового боргу в примусовому порядку, до вирішення питання правомірності оскаржуваних рішень, подальше відновлення порушеного права у формі повернення товариства до початкового стану потребуватиме значних зусиль та втрат часу, а також бюджету. Стверджує, що дії відповідача щодо стягнення та продажу майна позивача можуть призвести до неможливості здійснення господарської діяльності та до його неплатоспроможності. Вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам товариства до ухвалення рішення в даний справі, а в подальшому необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд керується та виходить з такого.

Положеннями ч.1 ст.150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавець встановив підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з нормами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених вимог дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

У будь-якому випадку при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наведеного слідує, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та/або неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

Отже, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що правомірність та оцінка оскаржуваним податковому повідомленню-рішенню, податковій вимозі про сплату боргу та рішенню про опис майна підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

На переконання суду, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справі може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд вважає, що представником позивача не доведено наявності фактів, які б могли слугувати правовими підставами для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову, позаяк не наведено обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача, або обставин, за яких захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається, коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому, очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування.

В поданій заяві про забезпечення позову не наведено очевидної протиправності рішень, дій відповідача, а без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії судового розгляду задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Більше того, суд звертає увагу, що в силу вимог п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 22.10.2024 №15604/17000704, та у зв`язку з несплатою якого сформовано податкову вимогу від 13.11.2024 №0010587-1306-1700, через його оскарження до суду вважається неузгодженим, що виключає примусове стягнення такого податкового боргу з товариства до вирішення цієї справи.

Будь-яких доказів звернення контролюючого органу до суду в порядку ст.95 Податкового кодексу України з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна або коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС», що перебуває у податковій заставі, заявником не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС» про забезпечення позову у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 30 грудня 2024 року.

Суддя Н.С. Гудима