Рішення

від 26.12.2024 по справі 500/5572/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5572/24

26 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" (далі позивач, ПАП "Агропродсервіс") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000041/1 від 20.06.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАП "Агропродсервіс" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митну декларацію №24UA403030007283U5 від 13.06.2024. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару.

Наявність ж у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. При цьому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000041/1 від 20.06.2024 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №24UA403030007283U5 від 13.06.2024 та документів, долучених до даної декларації було встановлено, що декларантом визначено митну вартість за резервним методом у розмірі 4 784 985,00 грн., що еквівалентно 109 012,52 євро (за курсом НБУ на день подання декларації). З врахуванням транспортних витрат на доставку товару 211 491,52 грн. (4 858,30 EUR), митна вартість товару становить 4 957 024,54 грн. (113 870,82 EUR).

Водночас, заявлена фактурна вартість, вказана у гр. 22, 42 митної декларації згідно рахунку-фактури (інвойс) №502392 від 28.03.2024, складала 70 000,00 євро. При цьому, жодних документів, які б підтверджували заявлену декларантом митну вартість в розмірі 4 784 985,00 грн. (109 012,52 євро) до митного оформлення не надано.

На переконання відповідача, у поданих до митної декларації документах наявні розбіжності та невідповідності, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. В оскаржуваному рішенні (у графі 33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за митною декларацією від 27.02.2024 № UA205140/2024/13804 на рівні 156 386,01 євро.

Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2024/000041/1 від 20.06.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Представник позивача 04.10.2024 надіслав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.11.2024 призначено у справі судове засідання на 16.12.2024.

Ухвалою суду від 13.11.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2024 відкладено розгляд справи до 26.12.2024 та продовжено процесуальний строк розгляду справи до 27.12.2024.

24.12.2024 представник позивача подав до суду заяву про долучення додатків до матеріалів справи.

26.12.2024 сторони по справі клопотали про продовження розгляду справи без їх участі у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» з 06.06.2007 року є акредитованим суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджується витягом з реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами від 13.09.2024.

08.04.2024 року між компанією Vredo Danmark ApS (Buntmagervej 28 7490 Aulum Данія) та Приватним агропромисловим підприємством «Агропродсервіс» укладено зовнішньоекономічний контракт № 08/04/2024-1.

Відповідно до п.1.1. контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати наступний товар: самохідну машину для внесення органічних добрив Holmer Terra Variant 600, серійний номер 0186, рік випуску 2014, за обумовлену суму.

Відповідно до п.2.1. контракту загальна вартість товару становить 70 000,00 євро.

Передоплата вартості товару повинна бути здійсненна Покупцем до моменту поставки товару (п.2.2.) Термін передачі товару Покупцеві до 10.04.2024 року включно (п.3.1.).

Згідно із умовами контракту, продавець поставляє товар на умовах EXW, Aulum (п.3.2.). На підставі виставленого продавцем рахунку ( Invoice ) № 502392 від 28.03.2024 року Покупцем здійснено повну оплату за товар у розмірі 70 000,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 34 від 09.04.2024.

На підставі товарно-супровідних документів, які оформленні відповідно до вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України придбаний товар - самохідну машину для внесення органічних добрив Holmer Terra Variant 600, серійний номер 0186, рік випуску 2014.

13.06.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA403030007283U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Моторний транспортний засіб спец. призначення (спеціально сконструйований для розміщення пристроїв, які надають можливість виконувати нетранспортні функції, а саме для внесення органічних добрив: самохідний оприскувач для внесення органічних добрив марка: Holmer Terra Variant - 1шт; модель: TV 600; сер. № 0186; призначений для використання в сільському господарстві для внесення органічних добрив; тип двигуна: дизельний; номер двигуна: немає даних одне місце в кабіні. календарний рік виготовлення: 2014; модельний рік виготовлення: 2014; бувший у використанні мотогодини: 5400 Технічні дані: Двигун Mercedes Benz OM 502 LA 3B/2, Робочий об`єм 15,93 л, номінальна потужність 440 кВт/598 к.с. Об`єм паливного бака прибл. 850 л Максимальна швидкість 40 км/год пристрої, які дають можливість виконувати нетранспортні функції: Техніка для внесення рідкого гною ZUNHAMMER Ємність бочки 21 м3 Всмоктувальна труба Довжина 5,70 м з можливістю повороту убік на 170град. Два клапани зупинки рідини для зливу залишків із труби Всмоктуючий трубопровід Номінальний діаметр 250 мм Напірний трубопровід Номінальний діаметр 200 мм Управління, комп`ютер для рідкого гною, включаючи керування завданнями управління всмоктуванням, перекачуванням, внесенням Насос для рідкого гною продуктивністю макс. 9000 л/хв. Виробник - Holmer Maschinenbau GmbH Торгівельна марка HOLMER Країна виробництва: Німеччина/DE.».

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: - пакувальний лист (Packing list) №б/н від 28.03.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № 10376 від 30.01.2024; - рахунок-фактура (інвойс) № 502392 від 28.03.2024; - автотранспортна накладна № 02/01/2024 від 11.04.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № PL/MF/AL 0513191 від 24.05.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 34 від 09.04.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №FP/30/04/2024 від 04.04.2024; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 65/24 від 07.06.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 08/04/2024-1 від 08.04.2024; - договір про надання послуг митного брокера № 222 від 06.08.2018; - договір (контракт) про перевезення № 12/04-24А від 04.04.2024; - інші некласифіковані документи Опис від 12.06.2024; - інші некласифіковані документи - Фото від 12.06.2024; - копія митної декларації країни відправлення №24DK0056002B28A355 від 09.04.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

« 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»;

« 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД»;

« 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Прошу відповідно до ч. 2,3, 6 ст. 53 МКУ надати документи: - якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації.

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, було надано:

- Інші некласифіковані документи Опис № б/н від 12.06.2024;

- Інші некласифіковані документи Фото № б/н від 12.06.2024.

Листом від 20.06.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати інші додаткові документи, крім наданих до ЕМД, немає можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000041/1 від 20.06.2024, у гр. 33 якого зазначено:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 08.04.2024 № 08/04/2024-1. Відповідно до п. 2.2 договору передоплата вартості товару повинна бути здійснена до моменту поставки товару. У рахунку-фактурі від 28.04.2024 № 502392 зазначено, «Дата сплати 28.03.2024. За прострочений платіж буде нараховано відсотки». Згідно з банківським платіжним документом №34 оплата проведена в сумі 70 000 євро лише 09.04.2024. Таким чином, у митного органу виникають сумніви щодо заявлення фактурної вартості товару. Відповідно до рахунку від 04.04.2024 № FP/30/04/2024 оплата за надані транспортні послуги з доставки вантажу повинна бути здійснена до 11.04.2024, однак станом на дату подання ЕМД банківський платіжний документ, що підтверджував б оплату до митного оформлення не поданий. Враховуючи умови поставки EXW, покупець бере на себе витрати після того, як товар буде отриманий на складі продавця, в т.ч. навантаження, проте ця послуга не передбачена згідно з рахунком від 04.04.2024 № FP/30/04/2024. Митна вартість заявлена декларантом за резервним методом на підставі Висновку експерта за результатами проведення транспорто-товарознавчої експертизи від 07.06.2024 №65/24. Встановлено, що розрахунок вартості згідно з Висновком проведено виходячи з пропозиції на ринку країни-експортера без коригування вартості транспортного засобу залежно від року виготовлення. Таким чином, у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товару. Крім того, митна вартість подібних товарів згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами таких транспортних засобів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Також було ініційовано проведення митного огляду транспортного засобу з метою його ідентифікації та встановлення характеристик, які впливають на рівень митної вартості. Встановлено, що на вимогу митного органу декларантом не було подано основних та додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). За результатами проведеної консультації з декларантом не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 27.02.2024 №UA205140/2024/13804 (товар - Моторний самохідний засіб спеціального призначення(спеціально сконструйований для розміщення пристроїв, які надають можливість виконувати нетранспортні функції, а саме внесення органічних добрив в грунт):- Самохідний сільськогосподарський розкидач рідких органічних добрив (для внесення рідкого гною) Holmer Terra Variant TV 600, 2013 року випуску, бувший у використанні, серійний номер шасі 0146, номер двигуна: НОМЕР_1 ; тип двигуна: дизельний; потужність двигуна 430 кВт. Пристрої, які дають можливість виконувати нетранспортні функції: бочка ZUNHAMMER об`ємом 21м3, роторний насос для рідкого навозу VOGELSANG продуктивністю 9000 л/хв, всмоктуючий трубопровід довжиною 5,7м /250мм, з можливістю повороту на 158 градусів, напорний трубопровід 200мм; Призначення: використання в сільському господарстві для внесення рідких органічних добрив. Торговельна марка: HOLMER Виробник: HOLMER MASCHINENBAU GMBH, умови поставки FCA) на рівні 156 386,01 євро. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Положеннями ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч.7 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Приписами ч.2 ст.64 МК України обумовлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У відповідності до ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод (ч.4 ст.64 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд відзначає, що у спірних правовідносинах митна вартість визначена саме за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості за митною декларацією №24UA403030007283U5 від 13.06.2024, поданою позивачем для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару, придбаного також за зовнішньоекономічним контрактом № 08/04/2024-1 від 08.04.2024.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №24UA403030007283U5 від 13.06.2024, визначено за резервним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №24UA403030007283U5 від 13.06.2024 були:

1. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 08.04.2024 № 08/04/2024-1. Відповідно до п. 2.2 договору передоплата вартості товару повинна бути здійснена до моменту поставки товару. У рахунку-фактурі від 28.04.2024 № 502392 зазначено, «Дата сплати 28.03.2024. За прострочений платіж буде нараховано відсотки». Згідно з банківським платіжним документом №34 оплата проведена в сумі 70 000 євро лише 09.04.2024. Таким чином, у митного органу виникають сумніви щодо заявлення фактурної вартості товару;

2. Відповідно до рахунку від 04.04.2024 № FP/30/04/2024 оплата за надані транспортні послуги з доставки вантажу повинна бути здійснена до 11.04.2024, однак станом на дату подання ЕМД банківський платіжний документ, що підтверджував б оплату до митного оформлення не поданий;

3. Враховуючи умови поставки EXW, покупець бере на себе витрати після того, як товар буде отриманий на складі продавця, в т.ч. навантаження, проте ця послуга не передбачена згідно з рахунком від 04.04.2024 №FP/30/04/2024;

4. Митна вартість заявлена декларантом за резервним методом на підставі Висновку експерта за результатами проведення транспорто-товарознавчої експертизи від 07.06.2024 №65/24. Встановлено, що розрахунок вартості згідно з Висновком проведено виходячи з пропозиції на ринку країни-експортера без коригування вартості транспортного засобу залежно від року виготовлення.

З приводу розбіжності, що полягає у тому, що оплата за товар була проведена не у відповідності до умов договору, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата вартості товару була здійснена 09.04.2024, тобто до моменту поставки товару, тоді як фактична поставка відбулася 11.04.2024, дата завантаження товару на складі продавця, що підтверджено автотранспортною накладною (CMR) № 02/01/2024 від 11.04.2024 року.

Більше того, суд вважає фактично неможливим та абсурдним твердження відповідача про дату сплати вартості товару до 28.03.2024 та нарахування відсотків згідно рахунку-фактури від 28.04.2024, оскільки, саме нарахування відсотків за прострочений платіж визначено правом продавця, а не його обов`язком. На підтвердження цього, згідно листа Vredo Danmark ApS від 01.07.2024, відсотки за прострочення платежу ПАП «Агропродсервіс» не нараховувались.

Водночас за правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Серед іншого, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що відповідно до рахунку від 04.04.2024 № FP/30/04/2024 оплата за надані транспортні послуги з доставки вантажу повинна бути здійснена до 11.04.2024, однак станом на дату подання ЕМД банківський платіжний документ, що підтверджував б оплату до митного оформлення не поданий. А також, враховуючи умови поставки EXW, покупець бере на себе витрати після того, як товар буде отриманий на складі продавця, в т.ч. навантаження, проте ця послуга не передбачена згідно з рахунком від 04.04.2024 № FP/30/04/2024.

Позивачем по справі належним чином виконані зобов`язання щодо повноти та своєчасності оплати послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні згідно контракту № 12/04-24А від 04.04.2024 року.

Як передбачено п.5.1. даного контракту, розрахунки за транспортні послуги, що виконуються, здійснюються шляхом банківського переказу Замовником грошових коштів на рахунок Перевізника, якщо інше не обумовлено сторонами у додаткових угодах.

Оплата рахунків провадиться протягом 15 днів з дня їх отримання Замовником, якщо інший термін оплати не обумовлений у заявці.

При перерахуванні сум фрахту оплату комісійних банку здійснює Замовник.

Заявкою на перевезення вантажу №1 до контракту № 12/04-24А від 04-04-2024, сторонами визначено, що термін оплати вартості послуг із перевезення до 11.06.2024, що передбачено п.12. Заявки.

На виконання даного зобов`язання, ПАП «Агропродсервіс» сплатило вартість із перевезення вантажу в сумі 7 300,00 євро перевізнику - FIRMA HANDLOWO USLUGOWA "TOMALO TRANS" Tomasz Harezga (Польща), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 55 від 07.06.2024.

Окрім цього, вказаною заявкою передбачено, що у вартість перевезення вже включена вартість завантаження та розвантаження (п. 9. Заявки).

З огляду на вищеописане, суд зазначає що вказані обставини не стосуються ціни товару, не впливають на числові значення митної вартості та правильність її визначення.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Що стосується посилань митного органу на те, що розрахунок вартості згідно з Висновком експерта від 07.06.2024 №65/24 проведено виходячи з пропозиції на ринку країни-експортера без коригування вартості транспортного засобу залежно від року виготовлення, суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту Висновку експерта за результатами проведення товарно-товарознавчої експертизи від 07.06.2024 №65/24, експертом проведено дослідження щодо визначення вартості Holmer Terra Variant TV 600, 2014 року випуску, що ввозиться на митну територію України по рівню цін в країні придбання, станом на момент його ввезення, в ході якого використано відповідну нормативно-правову базу.

Так, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду держаного майна України 24.11.2003 за №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 за №1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (надалі по тексту також - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Підпунктом "з" пункту 1.4 Методики визначено, що вона застосовується з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України.

Згідно вищезазначеного Висновку вартість колісного транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, оприскувача Holmer Terra Variant TV 600, становить 4 784 985 грн. 00 коп. (109 012,52 EUR), зібраний у країні Німеччина.

В даному Висновку вказується про те, що оскільки даний транспортний засіб являється серійним, але не масовим, виробництва та по них не достатньо/відсутня похідної інформації пропозиції для продажу в Інтернет мережі, отже, згідно діючої методики приймаються ціни щодо купівлі/продажу КТЗ аналогічних/ідентичних досліджуваному «Holmer Terra Variant TV 600 2011-2016 року випуску.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000041/1 від 20.06.2024 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №4531324154 від 13.09.2024.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000041/1 від 20.06.2024.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" (місцезнаходження/місце проживання: с. Настасів,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,47734 код ЄДРПОУ/РНОКПП 30356854);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддяОсташ А.В.