Рішення

від 30.12.2024 по справі 520/25592/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 грудня 2024 року № 520/25592/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ДІЛЕР" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО ДІЛЕР" (далі по тексту позивач, ТОВ "АВТО ДІЛЕР") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (далі по тексту відповідач, митниця), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2024/000615 та рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2024/000507/2 від 20.08.2024 року, винесені Харківською митницею;

- стягнути на користь ТОВ «Авто Ділер» (Код ЄДРПОУ 40560635) сплачену суму судового збору в розмірі 6 056, 00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (Код ЄДРПОУ 44017626).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методами, є неправомірними, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які містять достатні відомості про складові митної вартості товару, дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості товару. Надані документи в сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 18.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано, зокрема: відповідачу надати відзив на позов, позивачу надати відповідь на відзив, відповідачу надати заперечення на відповідь позивача, визначено відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

18.11.2022 року між Eurobump Otomotiv San. Ve Tic з однієї сторони (іменоване Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Ділер» з іншої сторони (іменоване надалі Покупець) було укладено Контракт про те, що в порядку та на умовах визначених Контрактом, Продавець зобов`язується здійснити поставку частин моторних транспортних засобів. Сторонами погоджено, що найменування, кількість та загальна ціна товару визначаються у специфікаціях та/або рахунках фактурах до Контракту.

Розділом 2.1. Контракту передбачено, що ціни на товар встановлюються на умовах FCA Стамбул.

Пунктом 4.5 Контракту визначено, що в інвойсі Продавцем визначаються всі необхідні реквізити та умови поставки.

Пунктом 4.8 визначено, що партією Товару вважається Товар, відвантажений за однією товарно транспортною накладною на адресу одного вантажоодержувача. В товаротранспортній накладній (або коносаменті) повинно бути вказано: номер і дата, номер контейнеру, номера і кількість відвантажених місць, повне найменування Покупця (вантажоодержувача).

Пунктом 5.3 Контракту передбачено, що упаковка, в якій відвантажується Товар, повинна відповідати установленим стандартам для даного виду Товару в країні Продавця або виробника, і забезпечувати його збереження на час транспортування.

Додатковою угодою № 3 від 20 грудня 2023 року дію Контракту було пролонговано.

Додатковою угодою № 5 від 08.01.2024 року сторони внесли зміни до пункту 2.1. Контракту та визначили, що ціни на товар встановлюються на умовах EXW Стамбул.

Умови поставки EXW Інкотермс 2010 / «Франко завод» (вказана назва місця заводу або іншого підприємства) свідчить про те, що продавець/постачальник здійснює поставку/відвантаження товару , коли він передає його в розпорядження покупця в узгодженому раніше місці: на своєму виробництві (заводі або фабриці), на складі, в магазині і т.д.

При цьому відповідальність продавця закінчується в момент передачі товару, що поставляється безпосередньо покупцеві або залученної покупцем компанії- перевізнику.

За навантаження свого товару на транспортний засіб покупця продавець не відповідає.

З метою організації поставки між сторонами було укладено інвойс від 08.08.2024 року за номером IHR 2024000000442, відповідно до якого постачанню підлягала наступна продукція: бампери у кількості 444 штуки, загальною масою 2 575, 20 кілограм на суму 8 524, 80 Євро. Умовами даного інвойсу визначено умовами поставки EXW Стамбул, що відповідає вимогам Контракту.

З метою оформлення поставки та подальшого проведення митних формальностей, продавцем було складено Пакінг лист від 08.08.2024 року.

08.08.2024 року сторонами та перевізником було складено коносамент № 001626, який підтверджує, що перевезенню підлягала продукція згідно інвойсу від 08.08.2024 року за номером IHR 2024000000442, а саме бампери у кількості 444 штуки, загальною масою 2 575, 20 кілограм на суму 8 524, 80 Євро.

Документом, який підтверджує всі числові та кількісні характеристики поставленої продукції є митна декларація країни відправлення та сертифікат країни походження № 1505912.

На виконання вимог пункту 3 Контракту Покупцем було здійснено оплату згідно інвойсу. А саме згідно платіжного доручення від 09.08.2024 року, в рамках описаного вище та наданого для митного оформлення контракту № 03/2022 від 18.11.2022 року було проведено оплату в розмірі 8 524, 80 Євро. Оплата була проведена в обсязі, передбаченому інвойсом, що свідчить про повне та реальне виконання сторонами умов Контракту та поставки, підтвердження реальної вартості придбаного товару.

Копія платіжного доручення із проведенням банківських операцій також додавалась для митного оформлення та вказує на підтвердження заявленої митної вартості та можливість застосування першого методу визначення митної вартості.

20.08.2024 року Харківською митницею по результатам вивчення поданих документів було винесено картку відмови № UA 807200/2024/000615 та рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2024/000507/2.

У п. 33 рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2024/000507/2 вказано, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них Інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі Інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54.55.57,58-63 Митного кодексу України:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. в зв`язку з тим. що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частим другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи). специфікації від виробника товару:

- відповідно до МД з умовою поставки ЕXW та рахунку №09/08 від 09.08.2024, в якому зазначено вартість автотранспортної послуги з міжнародного перевезення, але відсутні додатково понесені витрати з завантаженням на транспортний засіб для доставки в Україну (витрати не зазначені у відповідних графах ВVL та не відображені в жодному транспортному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п.2 ч.2 ст.52. 4.2,9,10 та 21 ст 58 МКУ). тобто не враховані усі складові митної вартості товару, а також в зв`язку з неподанням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) Інформація щодо угод на Ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4 ) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 5,53 USD/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова Інформація на подібний (аналогічний) товар, оформлений на таких саме комерційних умовах (ЕХW). у максимально наближений час, в схожій кількості (вага нетто 2600,00 кг), з однаковою торгівельною маркою: EUROBUMP країною виробництва: (ТR), виробником: EUROBUMB ОТОМОTIV SAN. VЕ, що також має схожі характеристики та складається з схожих компонентів, завдяки чому виконує однакові функції, з тих що наявні: №UA807200/2024/000818 від 17.01.2024. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари 1) 5,53 USD/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту. Також повідомляємо, що 1. Згідно п.в статті 54 М КУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у т.ч. у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій - четвертім статті 53 МКУ. 2. Декларант має права, - викладені у п. 3 статті 52 М КУ - щодо випуску у вільний обіг товарів, щ о декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 статті 55 МКУ. 3. Декларант має право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 М КУ або до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі Митний Кодекс України, МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У силу ч. 3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Законодавчо встановлено, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів і таке інше. Дане узгоджується з постановою Верховного Cуду від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 (провадження №К/9901/8839/19).

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, встановлених ч. 3 ст. 53 МК України.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України.

Дослідивши подані позивачем основні документи на підтвердження митної вартості товару на предмет їх повноти та достатності, судом встановлено, що позивачем подано митному органу всі необхідні та наявні документи відповідно до переліку та умов ч. 2 ст.53 МК України. Окрім того, проаналізувавши всі подані позивачем документи, судом встановлено, що також позивач одночасно з основним переліком (за ч. 2 ст. 53 МК України) надав під час подання ЕМД додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України .

Отже, вбачається, що позивачем виконано всі вимоги за ст. 53 МК України. Вимога митного органу надати додаткові документи є безпідставною.

Щодо твердження відповідача щодо не підтвердження митної вартості, суд зазначає наступне.

Однією із підстав винесення такого рішення зазначено відсутність умов оплати, відсутні каталоги, прейскуранти, тощо. Однією із визначальних складових митної вартості є саме ціна договору, безпосередня вартість товару, яка сплачена Покупцем. Саме такі витрати, їх документальне підтвердження в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, визначену на підставі Контракту, що відповідає першому методу визначення митної вартості товару в розумінні положень статті 53 Митного Кодексу України.

Відсутність каталогів та прейскурантів не є законодавчо обґрунтованою підставою для коригування митної вартості та не є підставою для відмови в застосуванні першого методу визначення вартості товару.

Доведена належним чином фактурна вартість товару, яка є визначальною складовою митної вартості, свідчить про необґрунтованість та не доведеність оскаржуваного рішення.

Щодо визначення складових витрат на перевезення товару, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не надано інформацію про всі складові митної вартості, а саме про витрати на транспортування.

До митниці надавались коносамент, пакінг лист, декларація країни відправлення, квитанцію про оплату товару, надано документи про вартість перевезення. В даних документах відображено всі покрокові складові щодо поставки товару.

Відповідно до інвойсу, поставка товару відбувалась в порядку застосування умов інкотермс EXW Стамбул. Тобто включенню до митної вартості імпортованого товару підлягають витрати на транспортування від місця навантаження в місті Стамбул до митної території України.

З метою ідентифікації та визначення точних числових даних до митниці надавався рахунок фактура № 09/08 від 09.08.24 року, відповідно до якого витрати на транспортування із місця навантаження (місто Стамбул) до митної території України склали 12 298, 00 гривень.

Так само при декларуванні товарів було надано довідку із експедитором (перевізником) в якій також підтверджувався такий самий маршрут та розмір понесених витрат. Разом з тим зазначаю, що в наданій довідці прямо вказано, що навантажувально розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення.

Надані документи на перевезення розбіжностей та будь яких не точностей не містять та повністю співвідносяться в сукупності і підтверджують заявлену митну вартість.

Таким чином позивачем було показано, доведено та враховано при визначені загальної митної вартості всі кількісні та вартісні характеристики товару.

В подальшому відповідач, з метою обґрунтування рішення про коригування митної вартості вдається до альтернативного методу визначення вартості імпортованої продукції, не застосовує передбачений положеннями статей 52 57 Митного Кодексу України першочерговий порядок за договірною ціною, та виносить відповідні оскаржувані рішення, які мали наслідком сплату митних платежів у збільшеному розмірі.

Також відповідачем в якості підстав винесення оскаржуваного рішення та не застосування першого методу визначення вартості товару, вказано наявність у митного органу цінової інформації ЄАСІС та АСМО, зазначено про наявність інших

рішень про визначення митної вартості аналогічних товарів, а також не надання інформації декларантом щодо інших, аналогічних угод на такі товари.

Суд зазначає, що наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Частиною 2 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 7 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до вимог "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив митну вартість виходячи саме з умов Контракту.

Водночас, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару. Відповідач не вказав на конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України, що також зазначено по аналогічній справі у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17 (провадження №К/9901/38363/18).

Суд, дослідивши підстави обрання другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, джерела зазначені у графі 33 рішень про коригування митної вартості, на які відповідач посилався у відзиві на позовну заяву, вбачає, що спірні рішення містять посилання лише на номери та дати митних декларацій, як на джерела цінової інформації, що не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за другорядним методом. Дана позиція підтримані Верховним Судом у постанові від 13.01.2022 року у справі № 520/11061/2020.

У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу, чого рішення про коригування митної вартості товарів відповідача не містять.

Крім того, у цій справі в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів. Про це також наголошено у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 року у справі № 1.380.2019.006247.

Суд не приймає посилання відповідача на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18. Схожі за змістом висновки, які також враховано судом при розгляді цієї справи, містяться у постановах Верховного Суду 25 серпня 2023 року у справі №810/693/17, від 20 вересня 2023 року у справі №815/6840/17.

Отже, відповідачем не виконано обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару винесене з порушенням вимог Митного кодексу України.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Із наданої позивачем оскаржуваної картки відмови вбачається, що вона прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості з причини Неможливості здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості

Водночас, оскільки суд дійшов висновку про надання позивачем достатніх документів для визначення митної вартості та відсутності у наданих документах розбіжностей, що мали б вплив на правильність визначення митної вартості позивачем, а рішення про коригування митної вартості визнано протиправними, скасуванню підлягає картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, винесена на підставі оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ДІЛЕР" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2024/000615 та рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2024/000507/2 від 20.08.2024 року, винесені Харківською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ДІЛЕР" (вул. Молочна, буд. 18, офіс 27, м. Харків, код ЄДРПОУ 40560635) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 6 056, 00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул.Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 44017626).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30 грудня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.