Справа № 560/9124/24
РІШЕННЯ
іменем України
30 грудня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Електромонтаж-Сервіс Плюс" до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання постанови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Електромонтаж-Сервіс Плюс" звернулося в суд з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 08.05.2024 №ПШ 069927.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час проведення перевірки 15.04.2024 відповідач встановив, що у водія відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж або інший документ на вантаж; транспортний засіб обладнаний тахографом, однак відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографу. Вважає протиправною спірну постанову, оскільки транспортний засіб не обладнаний тахографом, а індивідуальна контрольна книжка водія наявна при проведенні перевірки та долучена до позову. Стверджує, що у водія на момент перевірки були усі первинні документи на вантаж, що перевозився. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 26.06.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву приватного підприємства "Електромонтаж-Сервіс Плюс" залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
Позивач усунув недоліки позовної заяви та надав платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив, в якому представник Державної служби України з безпеки на транспорті просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що відповідно до приписів пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 єдиним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Відтак, ТТН є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тому доводи позивача щодо надання усіх документів на вантаж є безпідставними. Згідно із пунктом 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Враховуючи, що транспортний засіб обладнаний тахографом, відповідно до чинного законодавства України позивач зобов`язаний встановити та забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Під час перевірки 15.04.2024 водій не заперечив обладнання транспортного засобу тахографом. Факт цього не заперечувалось зі слів водія та власника ПП "Електромонтаж-Сервіс Плюс". Тому старший державний інспектор констатував, що транспортний засіб марки DAF, 45, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаний тахографом, проте під час проведення перевірки був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Вважає, що всі інші наведені у позовній заяві твердження є надуманими та спростовуються матеріалами справи, направлені лише на ухилення від встановленої законом відповідальності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - приватне підприємство "Електромонтаж-Сервіс Плюс" зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 04.07.2014. Основним видом діяльності є електромонтажні роботи.
Відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, затвердженого 12.04.2024, на підставі направлення на перевірку, 15.04.2024 відповідач здійснив рейдову перевірку транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатом якої встановив порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 029159, а саме: у водія відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж або інший документ на вантаж; транспортний засіб обладнаний тахографом, однак відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографу.
На підставі акту перевірки від 15.04.2024 №029159 відповідач прийняв постанову від 08.05.2024 №ПШ 0699927 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи постанову від 08.05.2024 №ПШ 0699927 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 39 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
За змістом статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Наказом від 24.06.2010 №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241, Міністерство транспорту та зв`язку затвердило Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає рядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
За визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
За змістом пункту 1.3 Інструкції №385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Отже, вимоги пункту 2.4 Інструкції №385 щодо обладнання транспортних засобів тахографами поширюються на суб`єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з приписами статті 49 Закону України № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
За визначенням пункту 1.4 Інструкції №385 тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).
Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі - Положення № 340), передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
З урахуванням приписів пункту 1.4 Інструкції №385 в залежності від типу тахографа (аналоговий чи цифровий) водій повинен мати при собі тахокарту (бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР) або картку картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.
Суд враховує, що транспортний засіб DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент перевірки обладнаний тахографом, що підтверджується відеозаписами з рейдової перевірки, долучені до відзиву, за змістом яких водій ОСОБА_1 і представник позивача вказують на це. Тому у водія, на момент перевірки, мав бути протокол про перевірку та адаптацію тахографу.
Посилання позивача на пункт 6.3 Положення №340 в обґрунтування відсутності обов`язку щодо обладнання автобуса тахографом суд вважає безпідставним.
За змістом пункт 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Разом з тим, відповідно до пунктів 1.3 і 2.4 Інструкції №385 та пункту 6.1 Положення № 340, які є спеціальними нормами, що встановлюють вимоги до транспортних засобів, зокрема вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн, обладнання тахографом, яке є обов`язковим.
Отже, приписи пункту 6.3 Положення №340 не застосовуються до автотранспортних засобів, передбачених пунктом 6.1 цього Положення, зокрема, вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.
Тому, позивач, як суб`єкт підприємницької діяльності зобов`язаний обладнати автобус тахографом та забезпечити наявність у водія тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або особистої картки водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом (у разі використання цифрового тахографа) та протоколом про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Невиконання зазначеного обов`язку є порушенням приписів статті 39 Закону № 2344-II та підставою для застосування штрафу, передбаченого статтею 60 цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, визначено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Норми Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачають обов`язкове оформлення і наявність в автомобільного перевізника товарно-транспортної накладної (ТТН), якщо перевезення вантажу здійснюється на договірних умовах (тобто під час надання послуги перевезення вантажу). А виняток щодо обов`язковості її складання становлять лише фізичні особи, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб.
Під час проведення перевірки водій надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс №АТ/4015529. Докази надання товарно-транспортної накладної відсутні. Таким чином, позивач не обґрунтував посилання на наявність усіх первинних бухгалтерських документів на вантаж на момент перевірки. Крім того, суд не надає оцінку долучені до позову видатковій накладній від 02.04.2024 №ЦБ-2847, оскільки вказаний документ не наданий інспектору під час перевірки.
Підставою для застосування до позивача штрафу в розмірі 17000,0 грн спірною постановою слугував абзац 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III
За змістом абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи відсутність на момент перевірки документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення (товарно-транспортної накладної на вантаж та протоколу про перевірку та адаптацію тахографу) відповідач правомірно 08.05.2024 виніс постанову №ПШ069927 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
відмовити у задоволенні позову приватного підприємства "Електромонтаж-Сервіс Плюс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про зупинити виконання, визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.05.2024 №ПШ069927.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Приватне підприємство "Електромонтаж-Сервіс Плюс" (вул.Заводська, 155,Хмельницький,Хмельницька область,29009 , код ЄДРПОУ - 39285406) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2024 |
Оприлюднено | 01.01.2025 |
Номер документу | 124164897 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Ковальчук О.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні