Рішення

від 30.12.2024 по справі 560/10095/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10095/24

РІШЕННЯ

іменем України

30 грудня 2024 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства муніципальна компанія "ЖИТЛОСЕРВІС" Волочиської міської ради до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 05.06.2024 №ПШ070148 про застосування адміністративно-господарських штрафу прийняту Державною службою України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що посадовими особами відповідача зупинено для перевірки автомобіль КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . За результатами перевірки інспектори дійшли висновку, що перевізником порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в частині відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа та ТТН або іншого документу на вантаж. Разом з тим, позивач вважає такі висновки помилковими, оскільки транспортним засобом керував водій, що перебуває в трудових відносинах з орендодавцем (працівник/водій) Волочиського комбінату комунальних підприємств; комунальне підприємство Муніципальна компанія «Житлосервіс» Волочиської міської ради, не здійснювало перевезення вантажу та не має жодного відношення до нього, так як вищезазначений автомобіль на праві власності належить Волочиському комбінату комунальних підприємств; умови договору №б/н від 15.04.2024 не виконувались, та будь яких доказів на підтвердження виконання цього договору не має; окрім іншого в договорі оренди відсутній рік підписання даного договору, саме тому він є нікчемним; в Акті приймання передачі відсутня дата підписання, що ще раз підтверджує те що виконання договору оренди не здійснювалось. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

30.04.2024 посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті здійснили рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки КАМАЗ, 5511, державний номер НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.04.2024 №АР029442, яким встановлене здійснення водієм перевезення вантажу без оформлених документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа та ТТН або іншого документу на вантаж.

05.06.2024 начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті прийняв постанову №ПШ070148 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Позивач оскаржив вказану постанову до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З вищенаведеної норми слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно з пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Таким чином, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Пунктом 1.4 Інструкції №385 визначено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.

Аналіз вищезазначених норм вказує на обов`язок автомобільного перевізника забезпечити автомобіль, який він використовує, повіреним тахографом, а також належну його експлуатацію.

Відповідно до приписів пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 єдиним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну можна оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, із системного аналізу наведених положень законодавства вбачаються основні вимоги, яким повинні відповідати належним чином заповненні товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слугувала відсутність на час проведення перевірки протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та ТТН або іншого документу на вантаж, які повині знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

З матеріалів справи судом встановлено, що транспортний засіб КАМАЗ, 5511, д.н.з. НОМЕР_1 , який перевірявся посадовими особами відповідача не був обладнаний тахографом, що також не заперечувалося позивачем у позовній заяві.

Поряд з цим, враховуючи, що транспортний засіб не обладнаний тахографом, відповідно до чинного законодавства України перевізник зобов`язаний встановити та забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, цей обов`язок випливає зі змісту пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року.

Висновок щодо обов`язкової наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа викладений також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Щодо посилань позивача на те, що транспортним засобом керував водій, що перебуває в трудових відносинах з орендодавцем (працівник/водій) Волочиського комбінату комунальних підприємств, а також комунальне підприємство Муніципальна компанія «Житлосервіс» Волочиської міської ради, не здійснювало перевезення вантажу та не має жодного відношення до нього, так як вищезазначений автомобіль на праві власності належить Волочиському комбінату комунальних підприємств, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що транспортний засіб, який перевірявся, належить на праві власності Волочиському комбінату комунальних підприємств, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що транспортний засіб марки КАМАЗ, 5511 (1998 рік випуску), державний номер НОМЕР_1 передано в строкове безоплатне користування Комунальному підприємству Муніципальна компанія «Житлосервіс» Волочиської міської ради на підставі Договору оренди транспортного засобу б/н.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає в строкове безоплатне користування Орендареві транспортний засіб - КАМАЗ 5511 (1988 рік випуску), номерний знак НОМЕР_1 , колір зелений.

Відповідно до п. 1.3. договору зазначено, що орендодавець передає орендарю автомобіль у користування строком до 20.05.2024.

Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

З урахуванням вищезазначеного, надані КП МК «ЖИТЛОСЕРВІС» до суду копія договору є достатніми, належними та допустимими доказами того, що вказаний транспортний засіб наданий ККП в оренду дійсно перебував в оренді на момент перевезення вантажу та здійснення перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки і КП МК «ЖИТЛОСЕРВІС» був автомобільним перевізником під час перевезення вантажу у зазначену дату.

При цьому суд зазначає, що Договір оренди транспортного засобу б/н, укладений між КП МК «ЖИТЛОСЕРВІС» та КП Муніципальна компанія «Житлосервіс» Волочиської міської ради, є чинним, недійсним не визнавався, позивачем доказів протилежного до суду не надано.

Таким чином, доводи КП МК «ЖИТЛОСЕРВІС» про те, що автомобіль перебував в оренді на час вчинення порушення підтверджені належними та допустимими доказами, а наявні у справі письмові докази підтверджують той факт, що КП МК «ЖИТЛОСЕРВІС», як орендар транспортного засобу, так і суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів, в розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні є перевізником, отже несе встановлену законом відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Отже, враховуючи зазначене, позивач у спірних правовідносинах є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III і може нести відповідальність, передбачену законом України «Про автомобільний транспорт».

Відтак, відповідач правомірно визначив позивача, як суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем Закону №2344-III, які виявлені та стверджені актом від 30.04.2024, і як наслідок, суд вважає правомірною постанову від 05.06.2024 №ПШ070148.

За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства муніципальна компанія "ЖИТЛОСЕРВІС" Волочиської міської ради до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Комунальне підприємство муніципальна компанія "ЖИТЛОСЕРВІС" Волочиської Ради (вул. Музейна, 33А, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200 , код ЄДРПОУ - 03356393) Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150 , код ЄДРПОУ - 39816845) Головуючий суддя І.І. Тарновецький