Ухвала

від 30.12.2024 по справі 465/6388/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6388/24

2-з/465/202/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2024 р.

Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.12.2024 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.

26.12.2024 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просила суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 465/6388/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай-Кооп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, майнові права (в т.ч. частки у статутному капіталі товариств), які належать на праві власності та зареєстровані за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), а також грошові кошти на рахунках в банківських установах відкритих на ім?я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в межах розміру позовних вимог, який становить 212 571,00 грн. - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 465/6388/24.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовує, зокрема, тим що, у випадку задоволення позовних вимог, з метою забезпечення можливості реального виконання рішення суду у цій справі, а також унеможливлення подальшого ухилення відповідача від відшкодування завданих збитків позивачу внаслідок ДТП, яка ще з 10.08.2020 р. до цього часу залишається невідшкодованою, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 впродовж тривалого часу ДТП жодного разу навіть не намагалась відшкодувати спричиненою з ії вини шкоду, що не може трактуватись по іншому як зловживання своїми обов?язками як завдавачем шкоди, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Враховуючи, що розмір завданих збитків, нараховані інфляційні втрати та 3% річних, моральної шкоди, після подання позивачем позову в суд про стягнення, ОСОБА_2 будуть вчинятись дії щодо відчуження належного їй рухомого та нерухомого майна, грошових коштів на рахунках, що підтверджує її попередня тривала поведінка, як винної особи, відносно позивача, як потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулось з її вини, що свідчить про тривале ухилення від виконання зобов`язань щодо відшкодування шкоди особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ч.1ст.153Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), п.7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З врахуванням положеньст. 153 ЦПК Українисторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Ціна позову становить 212571,00 грн.

Відповідно дост. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 ЦПК Українизаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1ст. 150 ЦПК України.

Згідно ч. 3ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 висловила висновки щодо застосування норм права, згідно яких співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, в зв`язку з чим відсутні підстави для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд не погоджується з доводами позивача і вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У своїй заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, наявність якого належними доказами не підтверджена, також не вказана і вартість рухомого та нерухомого майна, що позбавляє суд можливості оцінити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, зокрема ціну позову із вартістю рухомого та нерухомого майна, яке просить арештувати позивач.

Також позивач просить накласти арешт на грошові кошти на рахунках в банківських установах проте, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову, у тому числі на які саме розрахункові рахунки позивач просить накласти арешт, в яких саме фінансових установах знаходяться грошові кошти, в якій сумі та в якій валюті перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

У даному випадку позивач звернулася до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , однак не зазначає інформації про наявність у останньої банківських рахунків, їх вид та призначення, місце розміщення, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність виду забезпечення, про який просить позивач, позовним вимогам, та відповідно їх співмірність.

Отже, накладення арешту на грошові кошти відповідача, навіть в межах суми позову, може стати наслідком порушення вимог частини четвертоїстатті 150 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність видам забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір, суд вважає за необхідне відмовити у забезпеченні позовних вимог позивача ОСОБА_1 , оскільки всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява не містить належного обґрунтування припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду із вказаним позовом.

За таких обставин, суд вважає клопотання про забезпечення позову не доведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись 149,150,153,157,260,261,353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя Мартьянова С.М.