Постанова

від 19.12.2024 по справі 1522/29072/12

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5225/24

Справа № 1522/29072/12

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С.Й.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 1522/29072/12

Номер провадження: 22-ц/813/5225/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідачі 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», в особі Південного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», 5) Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Надра», в особі філії Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра» Одеське регіональне управління,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», в особі Південного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра», в особі філії Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра» Одеське регіональне управління, про визнання недійсними договорів, за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства «УкрСиббанк» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Нікітіної С.Й. 06 березня 2013 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним уточненим у подальшому позовом, в якому остаточно просить: 1) визнати недійсним договір іпотеки від 18.09.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області Куркан Н.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 8480, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ; 2) скасувати заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 260,0 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , накладену Куркан Н.Ф., приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007р., у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480; 3) скасувати заборону відчуження нерухомого майна земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею - 0,1007 га, кадастровий номер 5127555800:02:006:0145, що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , накладену Куркан Н.Ф., приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007р., у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480; 4) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 260,0 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007р., у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480; 5) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею - 0,1007 га, кадастровий номер 5127555800:02:006:0145, що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007р., у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480; 6) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 260,0 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р., у зв`язку з посвідченням іпотечного договору, Куркан Н.Ф., приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480; 7) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею - 0,1007 га, кадастровий номер 5127555800:02:006:0145, що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р., у зв`язку з посвідченням іпотечного договору, ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480; 8) визнати недійсним договір іпотеки від 22.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 2165, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 ; 9) скасувати заборону відчуження нерухомого майна - нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , накладену Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р., у зв`язку з посвідченням ним іпотечного договору 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165; 10) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , внесений Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р., у зв`язку з посвідченням ним іпотечного договору 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165; 11) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , внесений Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р., у зв`язку з посвідченням іпотечного договору, Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165.

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 27 лютого 2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого він передав останній грошову суму в розмірі 2000 000,00 гривень. Для забезпечення договору позики між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 27 лютого 2007 року було укладено договір поруки, за яким останні поручились за зобов`язання ОСОБА_2 перед ним щодо повернення позики. Строк погашення позики був встановлений до - 27 лютого 2010 року.

До часу звернення з позовом ОСОБА_2 позику йому не повернула, неможливість повернення позики мотивувала відсутністю грошей та тим, що належне їй майно перебуває в іпотеці у ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору іпотеки від 22.09.2008 р. та ПАТ «КБ «Надра» на підставі договору іпотеки від 18.09.2007 р.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2012 р. (справа № 1512/14776/2012), яке набрала законної сили 27.11.2012 р., зобов`язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 нежилі приміщення офісу, площею - 91,2 кв. м., у житловому будинку АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 у власність житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 260,0 кв. м., земельну ділянку за адресою - АДРЕСА_1 , ділянка площею - 0,1007 га, в якості погашення боргу в розмірі 2000 000,00 грн. за договором позики від 27.02.2007р.

ОСОБА_1 вважає, що договір іпотеки від 18.09.2007 р. та договір іпотеки від 22.09.2008 р. є недійсними, тому що вони укладені з порушенням вимог законодавства України. У нього, як у першого іпотекодержателя виникло право задоволення вимог про повернення позики за рахунок нерухомого майна, а саме - жилого будинку та земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 , та нежилих приміщень офісу в житловому будинку АДРЕСА_2 .

У зв`язку з тим, що спірні договори іпотеки є недійсними, то повинні бути скасовані усі заборони, накладені на підставі недійсних договорів іпотеки (Т. 1, а. с. 2 5, 33 35).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2013 року задоволено вищевказані позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Визнано недійсним договір іпотеки від 18.09.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області Куркан Н.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 8480, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Скасовано заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 260,0 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , накладену Куркан Н.Ф., приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007р., у зв`язку з посвідченням неюіпотечного договору 18.09.2007р. за реєстровим № 8480.

Скасовано заборону відчуження нерухомого майна земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею - 0,1007 га, кадастровий номер 5127555800:02:006:0145, що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , накладену Куркан Н.Ф., приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007р., у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору 18.09.2007р. за реєстровим № 8480.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 260,0 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007р., у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору 18.09.2007р. за реєстровим № 8480.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею - 0,1007 га, кадастровий номер 5127555800:02:006:0145, що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р., у зв`язку з посвідченням нею іпотечного договору 18.09.2007р. за реєстровим № 8480.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 260,0 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р., у зв`язку з посвідченням іпотечного договору, Куркан Н.Ф., приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею - 0,1007 га, кадастровий номер 5127555800:02:006:0145, що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внесений ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р., у зв`язку з посвідченням іпотечного договору, ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області 18.09.2007 р. за реєстровим № 8480.

Визнано недійсним договір іпотеки від 22.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 2165, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .

Скасовано заборону відчуження нерухомого майна - нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , накладену Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р.,у зв`язку з посвідченням ним іпотечного договору 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , внесений Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р., у зв`язку з посвідченням ним іпотечного договору 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , внесений Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р., у зв`язку з посвідченням іпотечного договору, Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165.

Рішення судупершої інстанціїмотивоване тим,що ОСОБА_1 ,якому зазначеневище нерухомемайно передалосьв заставу,не надававзгоду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на передачузазначеного нерухомогомайна внаступну іпотеку. Договори іпотеки від 18.09.2007 р. та від 22.09.2008 р., укладені між відповідачами, повинні бути визнанні недійсними, оскільки укладені з порушеннями вимог ст. ст. 203, 216 ЦК України, Закону України «Про іпотеку» (Т. 1, а. с. 49 52).

Короткий зміст заяви про перегляд заочного рішення та судове рішення за результатами його розгляду

АТ «УкрСиббанк» у заяві від 26.12.2023 р. про перегляд заочного рішення просило скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2013 року та призначити справу до розгляду (Т. 2, а. с. 1 6).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.04.2024 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено (Т. 2, а. с. 126 127).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк» просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду міста Одеса від 06.03.2013 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 22.09.2008 року, укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , скасування заборони відчуження нерухомого майна та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження (заборону відчуження та іпотеку) щодо нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею - 91,2 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_2 .. Ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що заочне рішення в оскарженій частині ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права,

Апелянт посилається на те, що: 1) судом першої інстанції його не було повідомлено про розгляд справи, оскільки повідомлення направлялись не за юридичною адресою Банку, а за адресою відокремленого підрозділу; 2) судом було порушено правила виключної підсудності. У зв`язку з неповідомленням про розгляд вказаної справи, Банк був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про непідсудність вказаної справи Приморському районному суду; 3) судом першої інстанції не було враховано наявність публічно оприлюднених обтяжень стосовно майна ОСОБА_2 на користь обтяжувача - АТ «УкрСиббанк»; 4) АТ «УкрСиббанк» має пріоритетне право на задоволення вимог за основним зобов`язанням; 5) позивачем не було доведено наявність підстав недійсності оспорюваного ним Договору іпотеки між банком та ОСОБА_2 (Т. 2, а. с. 134 141).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.05.2024 року апеляційну скаргу Банку залишено без руху (Т. 2, а. с. 162).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеса від 06 березня 2013 року (Т. 2, а. с. 166 167).

Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 20.08.2024 року №2518/0/15/-24 суддю ОСОБА_7 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у відставку.

На підставі цього та керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.09.2024 року вказану справу прийнято до провадження іншої колегія суддів. Закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 2, а. с. 173 173 зворотна сторона).

14.11.2024 року від адвоката Ткачука А.Ю., діючого від імені ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу.

18.12.2024 року від адвоката Ткачука А.Ю., діючого від імені ОСОБА_2 , надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Адвокат Крупка О.О., діюча від імені АТ «УкрСиббанк», у судовому засіданні підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Заяв, клопотань, зокрема про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Щодо клопотання адвоката відповідачки про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Посилання адвоката Ткачука А.Ю. на зайнятість в іншому процесі не може бути підставою для відкладення розгляду справи. Адвокат самостійно має визначитися з пріоритетністю справи його клієнтів. Таким чином, вказані адвокатом причини неявки у судове засідання не є поважними.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які взяли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які взяли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Відповідно до договору позики від 27.02.2007 р., складеному у простій письмовій формі, ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2000 000,00 грн. зі строком повернення позики до - 27.02.2010 р.

Відповідно до п. 5 договору позики ОСОБА_2 у випадку неповернення позики зобов`язалась передати у власність ОСОБА_1 приватний будинок, який розташовано за адресою - АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею - 0,1007 га, під цим будинком та нежилі приміщення офісу, площею - 91,2 кв. м., у житловому будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору поруки від 27.02.2007 р., укладеному в простій письмовій формі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поручились перед ОСОБА_1 за виконання обов`язку по поверненню грошових коштів ОСОБА_2 у розмірі 2000 000,00 грн. за договором позики від 27.02.2007 р.

Відповідно до п. 3.4.1 договору поруки ОСОБА_3 у разі неможливості виконання зобов`язання ОСОБА_2 за основним договором, зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та 1/3 земельної ділянки, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3.4.2. договору поруки ОСОБА_4 у разі неможливості виконання зобов`язання ОСОБА_2 за основним договором, зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та 1/3 частину земельної ділянки, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2012р. (справа № 1512/14776/2012), яке набрала законної сили - 27.11.2012 р., визнано дійсними договір позики від 27.02.2007р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та договір поруки від 27.02.2007р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .. Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 передати у власність ОСОБА_1 житловий будинок, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 передати у власність ОСОБА_1 нежилі приміщення офісу, площею - 91,2 кв. м., у житловому будинку АДРЕСА_2 , в якості погашення боргу за договором позики від 27.02.2007 р.

Відповідно до договору іпотеки від 18.09.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області Куркан Н.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 8480, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , житловий будинок та земельна ділянка за адресою - АДРЕСА_1 , були передані в іпотеку ПАТ «КБ «Надра».

Відповідно до договору іпотеки від 22.09.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2165, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , нежилі приміщення офісу, площею - 91,2 кв. м., у житловому будинку АДРЕСА_2 передані в іпотекуПАТ «УкрСиббанк».

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апелянтом оскаржується рішення суду лише в частині визнання недійсним договору іпотеки від 22.09.2008 року, укладеного АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , скасування заборони відчуження нерухомого майна та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження (заборону відчуження та іпотеку) щодо нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_2 .. Тому законність та обґрунтованість рішення суду в неоскарженій частині апеляційним судом не переглядається.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції про задоволення позову в оскаржуваній частині.

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Щодо доводів апелянта про ухвалення рішення за його відсутності, несповіщення про судовий розгляд, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.12.2012 року відкрито провадження у справі (Т. 1, а. с. 17).

Відповідно до рекомендованих повідомлень, поштова кореспонденція направлялась АТ «УкрСиббанк» за адресою - м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21-а. (Т. 1, а. с. 20, 27, 42).

Відповідно до ч.1 2 ст. 224 ЦПК України в редакції чинній на момент розгляд справи, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Відповідно до ч. 8 ст. 74 ЦПК України (в редакції ЦПК України, що діяла на момент розгляду справи) судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їх діяльністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України (станом на момент ухвалення рішення) у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що «приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду» (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц)». Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Згідно з частинами першою та третьою статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв, недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19, провадження № 61- 16459сво20, викладено висновок про те, що філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору. З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «УкрСиббанк» є юридичною особою, та на час розгляду справи зареєстрованим місцем знаходження є - м. Харків, просп. Московський, 60.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідачем у справі є юридична особа -АТ «УкрСиббанк», місце знаходження якої визначено у м. Харків, просп. Московський, 60, однак жодної судової кореспонденції на вказану адресу судом не було направлено.

Таким чином, вказані порушення є підставою для обов`язкового скасування рішення і ухвалення нового судового рішення (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що звертаючись до суду із вказаним позовом позивач оскаржувала договори щодо нерухомого майна, та скасування заборон відчуження щодо спірного нерухомого майна.

Згідно зчастиною першою другоюстатті 27ЦПК України(якає аналогічнійстатті 113ЦПК вредакції,що діялана моментрозгляду справиУкраїни)позови дофізичної особипред`являються всуд зазареєстрованим увстановленому закономпорядку місцемїї проживанняабо перебування,якщо іншене передбаченозаконом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України (яка є аналогічній статті 114 ЦПК в редакції, що діяла на момент розгляду справи України) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Із пунктів 41, 42 роз`яснень, які містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» випливає, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що «правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно».

Апеляційним судомвстановлено,що предметомпозову увказаній справі,в оскарженійчастині,є -визнання недійснимдоговору іпотекита скасуваннязаборон задоговором іпотеки від 22.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2165, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , щодо нежилих приміщень офісу, площею - 91,2 кв. м., у житловому будинку АДРЕСА_2 , які були передані в іпотекуПАТ «УкрСиббанк».

Таким чином, у даному випадку вказаний спір стосується нерухомого майна, а саме - нежилих приміщень офісу, площею - 91,2 кв. м., у житловому будинку АДРЕСА_2 , що відноситься до підсудності Київського районного суду м. Одеси.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Згідно ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що справа за даним позовом підсудна Приморському районному суду м. Одеси.

Крім того колегія суддів враховує, що при розгляді справи судом першої інстанції АТ «УкрСиббанк» про розгляд справи не було повідомлено належним чином, та останнього було позбавлено права на звернення із заявою про непідсудність вказаної справи Приморському районному суду м. Одеси. Колегія суддів звертає увагу, що у заяві про перегляд заочного рішення АТ «УкрСиббанк» звертав увагу суду на вказані обставини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, не спростовано матеріалами справи та сторонами те, що предметом позову в оскаржуваній частині є - визнання недійсним договору іпотеки від 22.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2165, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Скасування заборони відчуження нерухомого майна - нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , накладену Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р., у зв`язку з посвідченням ним іпотечного договору 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165. Виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , внесений Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008р., у зв`язку з посвідченням ним іпотечного договору 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165. Виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 91,2 кв. м., що належать на праві власності ОСОБА_2 , внесений Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р., у зв`язку з посвідченням іпотечного договору, Калінюком О.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 22.09.2008 р. за реєстровим № 2165.

Отже, зазначені обставини свідчать про те, що в цьому випадку спірні правовідносини випливають із договору, який стосується нерухомого майна, розташованого в Київському районні м. Одеси.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спір у цій справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном. Таким чином, оскільки позовні вимоги стосується прав на об`єкт нерухомого майна, то підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.

При цьому суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Відповідний правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №125/1267/16-ц.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги процесуального закону, колегія суддів вважає, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2013 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 22.09.2008 року, укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , скасування заборони відчуження нерухомого майна та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження (заборону відчуження та іпотеку) щодо нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею - 91,2 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_2 , постановлене судом першої інстанції із порушенням правил підсудності. У зв`язку вказаним, у відповідності до ст. 378 ЦПК України оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю - до Київського районного суду м. Одеси.

При скасуванні рішення суду із зазначених підстав колегія суддів вважає недоцільним надавати правову оцінку іншим доводам апеляційної скарги, оскільки вони можуть стати предметом розгляду при новому розгляді справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» є частково доведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 378 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, яким закінчено розгляд справи, з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2013 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 22.09.2008 року, укладеного АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , скасування заборони відчуження нерухомого майна та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження (заборону відчуження та іпотеку) щодо нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею - 91,2 кв. м., які належать на праві власності ОСОБА_2 , підлягає скасуванню. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», в особі Південного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра», в особі філії Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра» Одеське регіональне управління, в скасованій частині необхідно направити на розгляд за встановленою законом підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 378, 381, 382, 383, 384, 389,390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеса року від 06 березня 2013 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 22.09.2008 року, укладеного АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , скасування заборони відчуження нерухомого майна та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження (заборону відчуження та іпотеку) щодо нежилих приміщень офісу, що розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею - 91,2 кв. м., які належать на праві власності ОСОБА_2 , скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», в особі Південного регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра», в особі філії Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра» Одеське регіональне управління, в скасованій частині - направити на розгляд за встановленою законом підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 30 грудня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе