Рішення

від 27.12.2024 по справі 580/10397/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року справа № 580/10397/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування розпорядження і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» (далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження (витяг) № 1219-рл від 26 вересня 2024 року Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову у видачі ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» на право роздрібної торгівлі пальним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видати товариству з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2024 ТОВ «Маг-Плюс» отримано розпорядження (витяг) № 1219-рл від 26 вересня 2024 року Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Підставою для прийняття такого рішення про відмову у видачі ліцензії слугувала доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 26.09.2024 №1360/23-00-09-03-01. Також згідно додатку до розпорядження у графі підстава відмови вказано: для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним разом із заявою не додано акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства за адресами: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18. Проте, з аналізу вищезазначених документів не можливо встановити фактичну підставу яка слугувала прийняттю рішення про відмову у видачі (продовження) ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Також позивачем зазначено, що він є учасником ринку роздрібної торгівлі пальним і у відповідності до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, отримав ліцензії № 23010314201900195 на право роздрібної торгівлі пальним. Згідно вищевказаних документів позивач має право здійснювати свою діяльність за адресами: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18, ліцензія № 23010314201900195 термін дії з 08.07.2019 до 08.07.2024.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.

Згідно ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ч. 6 ст. 162 КАС України, встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ТОВ «Маг-Плюс» подало до ГУ ДПС у Черкаській області документи про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

За результатами розгляду заяви та документів, ГУ ДПС у Черкаській області прийнято розпорядження (витяг) № 1219-рл від 26 вересня 2024 року про відмову у видачі ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» на право роздрібної торгівлі пальним, у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для отримання ліцензії згідно із ст. 15 Закону №481.

Також, Головним управлінням ДПС у Черкаській області в листі від 27.09.2024 №21567/6//23-00-09-03-21 зазначено, що в заяві ТОВ «Маг-Плюс» відсутні відомості щодо реєстрації номеру посвідчення реєстратора розрахункових операцій, чим порушено ч. 39 ст. 15 Закону №481. І додано до заяви платіжну інструкцію від 12.06.2024 №528 на суму 2000,00 грн, грошові кошти по якій були внесені як плата чергового платежу за іншу ліцензію, зокрема ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №23250314201900195 згідно заяви товариства (вх. ГУ ДПС від 28.08.2024 №18323/АП). Також ТОВ «Маг-Плюс» для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним разом із заявою додатково не додано акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18. Разом з цим, за даними ІКС «Податковий блок» ТОВ «Маг-Плюс» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18 зареєстровано об`єкт оподаткування як «Автогаззаправка», стан орендується, вид права на об`єкт право довгострокового користування або оренди. Водночас, таких документів, що підтверджують право ТОВ «Маг-Плюс» на використання відповідного об`єкта не надано.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі- Закон №481/95-ВР).

Положеннями ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

В листі від 27.09.2024 №21567/6//23-00-09-03-21 Головним управлінням ДПС у Черкаській області в листі відповідач зазначив, що до заяви позивач надав платіжну інструкцію від 12.06.2024 №528 на суму 2000,00 грн, грошові кошти по якій були внесені як плата чергового платежу за іншу ліцензію, зокрема ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №23250314201900195 згідно заяви товариства (вх. ГУ ДПС від 28.08.2024 №18323/АП), однак доказів, що підтверджують дані обставини відповідач суду не надав.

В листі від 27.09.2024 №21567/6//23-00-09-03-21 відповідач також зазначив, що в заяві позивача відсутні відомості щодо реєстрації номеру посвідчення реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до положень ст. 15 Закону №481/95-ВР у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Натомість у матеріалах справи міститься копія заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцезнаходженням : Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська 18, у якій зазначено реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, суд звертає увагу, що у позивача була наявна ліцензія №232503142011900195 з терміном дії з 08.07.2019 до 10.09.2024 на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства встановлено, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкт господарювання подає відповідну заяву та документи, перелічені у частині 41 статті 15 Закону №481/95-ВР.

В листі Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.09.2024 №21567/6/23-00-09-03-21, яким позивачу повідомлено про прийняття оскаржуваного рішення зазначено, що при розгляді документів позивача також зазначено, що ТОВ «Маг-Плюс» для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним разом із заявою додатково не додано акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

Разом з цим, за даними ІКС «Податковий блок» ТОВ «Маг-Плюс» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18 зареєстровано об`єкт оподаткування як «Автогаззаправка», стан орендується, вид права на об`єкт право довгострокового користування або оренди. Водночас, таких документів, що підтверджують право ТОВ «Маг-Плюс» на використання відповідного об`єкта не надано.

Згідно з ч. 50 ст. 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Судом досліджено оскаржуване розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.09.2024 №1219-рл Про відмову у видачі ліцензії, у якому зазначені норми законодавства, а саме ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР, наказ ДПС України від 22.04.2021 №446 «Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг», наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 31.07.2024 №215 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», однак підстави для відмови у видачі ліцензії, всупереч положенням ч. 50 ст. 15 Закону №481/95-ВР не зазначені.

Щодо доводів відповідача, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним разом із заявою позивачем додатково не додано акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

В матеріалах справи міститься висновок експерта №45/24/Буд. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, що складений 30.10.2024. У вказаному висновку, експертом зазначено, наступне:

автомобільний газовий заправний пункт (АГЗП), розташований за адресою: с. Мошни Черкаського району Черкаської області, вул. Спасо-Преображенська, 18, виготовлений як єдиний технологічний блок (на металевій рамі змонтований один резервуар ємністю 10 м3, насос з електродвигуном, колонка газорозподільна, трубопроводи, контрольна і запірна арматура) у відповідності до затверджених у встановленому порядку Технічних умов ТУ У 28.1- 30277055-042:2015 «Стаціонарні заправники газом», погодженими у відповідному по рядку, та згідно з Технічними умовами ТУ У 28.2-3276928-003:2009 «Резервуари СВГ», з НПАОП 0.00-1.59-87 «Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающий под давлением» (мовою оригіналу) щодо ємності наземної для зберігання скраплених газів «Рн-10,0», є цілісним заводським виробом;

розміщення, устрій та облаштування автомобільного газового заправного пункту за адресою: с. Мошни Черкаського району Черкаської області, вул. Спасо-Преображенська, 18, якій є цілісним заводським виробом, що виготовлений відповідно до технічних умов ТУ У 28.1- 312 055-042:2015 «Стаціонарні заправники газом» та технічною документацією, погодженим і затвердженим в установленому порядку, не відноситься до об`єктів будівництва в розумінні містобудівного законодавства. Споруда операторської АГЗП - тимчасова споруда, виготовлена в заводських умовах і може бути перенесена без їх демонтажу як єдиний об`єкт;

автомобільний газовий заправний пункт (АГЗП), розташований за адресою: с. Мошни Черкаського району Черкаської області, вул. Спасо-Преображенська, 18, може бути переміщений без зміни його цілісності та конструкції. Споруда операторської АЗГП також може бути переміщена без зміни її цілісності та конструкції;

розміщення автомобільного газового заправного пункту (АГЗП) на орендованій земельній ділянці за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул.

Спасо-Преображенська, 18, як цілісного заводського виробу на залізобетонній плиті, яка встановлена на поверхні ґрунту без будь-якого заглиблення та улаштування котловану, не може вважатися виконанням будівельних робіт або реконструкцією, відповідно не потребує введення в експлуатацію. Також можливо констатувати, що встановлення тимчасової споруди операторської на площадку з твердим покриттям також не відноситься до виконання будівельних робіт.

Отже вказане вище спростовує доводи відповідача, що зазначені в листі Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.09.2024 №21567/6/23-00-09-03-21, що ТОВ «Маг-Плюс» для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним разом із заявою додатково мав надати акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

Натомість у матеріалах справи наявні договор оренди земельної ділянки від 08.08.2016 за адресою Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18, укладеному позивачем з Мошнівською сільською радою; дозвіл №330.16.71 на експлуатацію устатковання, пов`язане з використанням, зберіганням, транспортуванням небезпечних речовин: АГЗП №3, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 18; дозвіл №030.16.71 виконувати роботи підвищеної небезпеки зберігання цистерн та інших ємностей із зрідженим, вибухонебезпечним газом, їх заповнення і спорожнення; паспорт прив`язки тимчасової споруди від 15.08.20165 №12 операторської АГЗП в с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 18.

Відтак, викладені у листі Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.09.2024 №21567/6/23-00-09-03-21 підстави відмови у видачі позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства країни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У рішенні Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:

1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;

2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;

3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень;

4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;

5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Отже, рішення відповідача про відмову у видачі ліцензії, в якому вказується на відсутність документів, необхідних для отримання ліцензії, без зазначення конкретного пункту Закону №481/95-ВР, яким визначено перелік таких документів, а також без зазначення підстав, з яких відповідні документи не були прийняті відповідачем як документи, що зазначені у відповідному пункті, не можна вважати таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, представлені позивачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 1219-рл від 26 вересня 2024 року Про відмову у видачі ліцензії не містить підстав для відмови у видачі ліцензії, що не узгоджується з вимогами ч. 50 ст. 15 Закону №481/95-ВР, а тому суд приходить до висновку що воно є не обґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.03.2024 №287-рл Про відмову у видачі ліцензії підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18, - суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи є визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, вказано: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

У пункті 2.3 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2018 року у справі № 7-р/2018 цим судом зроблено висновок, що «...В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Конституційний Суд України вважає, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України «цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів» (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 8 червня 2016 року № 3-рп/2016).

У Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською Комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), до елементів верховенства права віднесено, зокрема, юридичну визначеність та заборону свавілля (пункт 41).

У пункті 45 Доповіді зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними; у цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції; не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади; отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій влади.

Щодо заборони свавілля у пункті 52 Доповіді вказано таке: хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Отже, наведені юридичні позиції Конституційного Суду України, відповідні положення Доповіді дають підстави стверджувати, що конституційний принцип верховенства права вимагає законодавчого закріплення механізму запобігання свавільному втручанню органів публічної влади при здійсненні ними дискреційних повноважень у права і свободи особи».

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №461/2579/17 викладено правові позиції про те, що «Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Таким чином, дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом».

Відповідно до п.2 ч.2 ст.145 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на протиправність розпорядження №1219-рл від 26 вересня 2024 року про відмову позивачу у видачі ліцензії та відсутність інших підстав для відмови у її видачі, враховуючи нехтування відповідачем покладеного на суб`єкта владних повноважень обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого ним рішенння, суд вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видати товариству з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконав, відзиву на позов суду не надав.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи положення ч.2 ст. 77, ч. 6 ст. 162, ч. 4 ст. 159 КАС України та матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.09.2024 №1219-рл Про відмову у видачі ліцензії.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) видати товариству з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221, кв. 172, код ЄДРПОУ 39823721) ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Спасо-Преображенська, 18.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маг-Плюс» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221, кв.172, код ЄДРПОУ 39823721) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА