Постанова

від 30.12.2024 по справі 480/3618/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 р. Справа № 480/3618/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми по справі № 480/3618/24

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД"

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД", в якому просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" 153000,00 грн згідно з постановами про накладення штрафу від 21.02.2024 № 9, 10, 11.

В обґрунтування позову зазначив, що Головним управління Держпродспоживслужби в Сумській області у період з 08.02.2024 по 14.02.2024 проведено позапланову перевірку характеристики продукції, а саме: побутових ламп неспрямованого випромінення - світлодіодних ламп ТМ «VELMAX LED», артикул 21-40-12, модель V-F-A60; ТМ «VELMAX LED» артикул 21-40-05, модель V-F-A60 та ТМ «VELMAX LED» А-60-12W-Е27-4100К, імпортером яких є ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД".

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 14.02.2024 року №2 та зафіксовані порушення.

На підставі акту перевірки складено протокол про виявлене (і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" №2 від 14.02.2024, в якому встановлений факт введення в обіг світлодіодних ламп: TM "VELMAX", артикул 21-40-12, модель V-F, А60, 2W, Е27, orange, партія 150721, дата виготовлення: 15.07.2021 р. штриховий код 4823051554225, вироблено в КНР, імпортер ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД", TM "VELMAX", артикул 21-40-05, модель V-F, А60, 2W, Е27, 2500К, партія 214005, дата виготовлення: 15.11.2021 р. штриховий код 4823051554171, вироблено в КНР, імпортер ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД", ТМ «VELMAX» А-60, 12W, Е27, 4100К, артикул 21-11-46-1, дата виготовлення: 02.12.2022 р. штриховий код 4823051539284 вироблено в КНР, імпортер ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД", що не відповідають вимогам п. 30 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 р. № 804 та п.п. 1 п. 3 Додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. №734.

Також були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.02.2024 № 9, 10, 11 згідно яких застосовані обмежувальні (корегувальні) заходи у вигляді приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами відповідно до наданого доручення ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" від виробника шляхом взаємодії суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання зазначеної продукції.

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції", у зв`язку з введенням продукції виробником в обіг на підставі акту перевірки та протоколу про виявлене порушення були винесені постанови від 21.02.2024 № 9, 10, 11 про накладення штрафу на ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" в сукупному розмірі 153000 грн.

Оскільки ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" не було сплачено штраф у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що під час складання постанов від 14.02.2024 №№ 9, 10, 11 було порушено встановлену законом процедуру фіксації порушень, а отже рішення суду на думку відповідача підлягає скасуванню.

Апелянт зауважив, що судом першої інстанції не досліджувався факт грубого порушення з боку позивача процесуального порядку застосування штрафних санкцій, оскільки передумовою складання Постанови про накладення штрафу є складання Протоколу в кожній конкретній справі, де повинно бути деталізовано порушення, його суть, та зазначено норми законодавства, яке порушено, який складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. Такі протоколи по постановам від 14.02.2024 року №№ 10, 11 не складались, примірники таких Протоколів Відповідачу не надсилались.

Таким чином, у звязку з тим, що Позивачем не складались Протоколи про виявлені порушення, по кожній з Постанов, №№10-11 від 14.02.2024 року, прийняті рішення про накладення штрафів по цих постановах є протиправним, оскільки вони прийняті з порушенням процесуального порядку притягнення до відповідальності, адже кожна Постанова розглядається окремо, а в одне провадження ці справи не об`єднувались.

Крім того, на думку Відповідача, приймаючи оскаржуване Рішення суд першої інстанції повинен був прийняти до уваги Рішення Конституційного суду України по справі № 3-53/2022 (126/22) від 01 листопада 2023 року, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року № 2735-VI зі змінами, а саме: "у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Згідно зазначеного Рішення Конституційного суду, окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції від 2 грудня 2010 року № 2735-VI зі змінами, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції було прийнято вже після 01.05.2024 року, то на думку відповідача, враховуючи принцип зворотної дії норм права, які скасовують, або пом`якшують покарання, суд першої інстанції повинен був відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки фактичне застосування штрафних санкцій в даному випадку можливе та застосовується не на підставі Постанови органу ринкового нагляду, а саме на підставі Рішення суду, а з 01.05.2024 року застосування розміру штрафу, який станом на 15.07.2024 був визнаний неконституційним є протиправним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області, на підставі наказу заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 08.02.2024 №36-ОД (а.с. 29), в період з 08.02.2024 по 14.02.2024 було проведено позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції, а саме: побутових ламп не спрямованого випромінювання - світлодіодних ламп:

- TM "VELMAX", артикул 21-40-12, модель V-F, А60, 2W, Е27, orange, партія 150721, дата виготовлення: 15.07.2021;

- TM "VELMAX", артикул 21-40-05, модель V-F, А60, 2W, Е27, 2500К, партія 214005, дата виготовлення: 15.11.2021;

- ТМ «VELMAX» А-60, 12W, Е27, 4100К, артикул 21-11-46-1, дата виготовлення: 02.12.2022, імпортером яких є ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД".

В ході позапланового заходу складено акт перевірки характеристик продукції від 14.02.2024 №2, в якому зафіксовані порушення (а.с. 17-18).

На підставі акта перевірки складено протокол про виявлене (і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 14.02.2024 №2, в якому встановлений факт введення в обіг світлодіодних ламп, а саме: TM "VELMAX", артикул 21-40-12, модель V-F, А60, 2W, Е27, orange, партія 150721, дата виготовлення: 15.07.2021 р. штриховий код 4823051554225, вироблено в КНР, імпортер ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД", TM "VELMAX", артикул 21-40-05, модель V-F, А60, 2W, Е27, 2500К, партія 214005, дата виготовлення: 15.11.2021 р. штриховий код 4823051554171, вироблено в КНР, імпортер ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД", ТМ «VELMAX» А-60, 12W, Е27, 4100К, артикул 21-11-46-1, дата виготовлення: 02.12.2022 р. штриховий код 4823051539284 вироблено в КНР, імпортер ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД", що не відповідають вимогам п. 30 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 р. №804 та п.п. 1 п. 3 Додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. №734 (а.с. 36 )

Також були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.02.2024 №№ 9, 10, 11 згідно яких застосовані обмежувальні (корегувальні) заходи у вигляді приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами відповідно до наданого доручення ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" від виробника шляхом взаємодії суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання зазначеної продукції (а.с. 37-38, 40-41, 42 -42).

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції", у зв`язку з введенням продукції виробником в обіг на підставі акту перевірки та протоколу про виявлене порушення були винесені постанови, а саме: від 21.02.2024 № 9 про накладення штрафу на ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" в розмірі 51000 грн (а.с. 26), від 21.02.2024 № 10 про накладення штрафу на ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" в розмірі 51000 грн (а.с. 30), від 21.02.2024 № 11 про накладення штрафу на ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" в розмірі 51000 грн (а.с. 35). В сумі розмір штрафу становить 153000 грн.

ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" не надало до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області доказів сплати штрафу у розмірі 153000 грн, що стало підставою для звернення до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що накладений чинними рішеннями на відповідача штраф у добровільному порядку та законодавчо визначені строки Товариством з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" не сплачений, доказів на спростування зазначеного не надано, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 153000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Законом України«Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції`від 02 грудня 2010 року № 2735-VI.

За змістом абзацу третього статті 1 Закону України«Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»(далі - Закон № 2735-VI, в редакції, чинній на час винесення постанов про накладення штрафів), державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до статті 1 Закону № 2735-VІ орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи

Стаття 4 Закону № 2735-VІ визначає, що метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. Згідно частини першою статті 10 Закону № 2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.

Приписами статті 23 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Згідно ч. 1 п. 5 статті 15 Закону № 2735-VІ посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог.

Відповідно до частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (в редакції, чинній на час винесення постанов про накладення штрафів) до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Відповідно до частини 6 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Разом із тим, суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 153000,00 грн, який був накладений згідно з постановами Держпродспоживслужби в Сумській області від 21.02.2024 року №№ 9, 10, 11.

Зазначені постанови вручені особисто під підпис уповноваженій особі відповідача.

Так, з матеріалів справи встановлено та не спростовано відповідачем, що станом на момент прийняття оскаржуваного судом рішення відповідач постанови про накладення штрафних санкцій від 21.02.2024 №№ 9, 10, 11 в судовому порядку не оскаржував, штраф добровільно не сплатив. Будь-яких доказів зворотного відповідач до суду не надав.

Таким чином, постанови про накладення на відповідача штрафних санкцій від 21.02.2024 року №№ 9, 10, 11 є чинними та підлягають виконанню.

Відповідач не сплатив штраф в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанов про його накладення, тому згідно вимог ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» наявні підстави для його стягнення в судовому порядку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв`язку із чим суд дійшов до правильного висновку, що позивачем підтверджено достатніми та належними доказами факт несплачених штрафів за постановами про накладення штрафних санкцій від 21.02.2024 року №№ 9, 10, 11, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

При цьому, посилання відповідача на протиправність нарахування грошових зобов`язань за наведеними постановами, порушення порядку прийняття таких постанов колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними, оскільки такі доводи можуть досліджуватись лише під час надання оцінки правомірності прийнятим постановам про накладення штрафу, однак правомірність прийняття наведених постанов в судовому порядку оскаржено не було, а тому останні є діючими, а визначені ними грошові зобов`язання у вигляді штрафу є обов`язковими до сплати.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі позивача.

Слід також зазначити і те, що за правилами ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок стосовно доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно посилань позивача на визнання неконституційним окремого припису пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У відповідності до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Як убачається з рішення Конституційного Суду України від 01.11.2023 № 9-р(II)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI зі змінами, а саме: «у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

При цьому, суд зауважує, що окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI зі змінами, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» втратив свою чинність лише 01.05.2024, тобто на момент прийняття постанов Держпродспоживслужби в Сумській області від 21.02.2024 року №№ 9, 10, 11 вказана норма закону була чинною та підлягала застосуванню.

Колегія суддів зауважує, що при вирішення даної справи про стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 153000,00 грн, який був накладений згідно з постановами Держпродспоживслужби в Сумській області від 21.02.2024 №№ 9, 10, 11 не надається оцінка правомірності прийняття таких постанов. Будь-яких законодавчих змін щодо звільнення суб`єкта господарювання від сплатити штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення не вносилось та конституційним не визнавалось положення ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», яке передбачає, що суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, а у разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

У постановах Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафу від 21.02.2024 № 9, 10, 11 позивач посилається на статтю 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", якою також визначено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення відповідача обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано їм належну правову оцінку, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі № 480/3618/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко