Постанова

від 30.12.2024 по справі 520/12539/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 р. Справа № 520/12539/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.05.23 по справі № 520/12539/22

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

до Комунального підприємства "Харківводоканал"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі - ГУ ПФУ в Харківській області, апелянт)звернулося доХарківського окружного адміністративного судуз позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал", відповідач), в якому просило суд стягнути з КП "Харківводоканал" на користь ГУ ПФУ в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з серпня по листопад 2022 року в сумі 440642,12 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року адміністративний позов залишено без задоволення.

ГУ ПФУ в Харківській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, просило його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що КП «Харківводоканал» є правонаступником КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода», Комплексу «Харківводовідведення» Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» та Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод», в якому працювали особи, що на сьогодні отримують пенсії на пільгових умовах. З урахуванням наведеного, вважає, що саме КП «Харківводоканал» має відшкодовувати різниці сум призначених та виплачених пільгових пенсій пенсіонерів, які заробили пільговий стаж на підприємствах: КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода», Комплексу «Харківводовідведення» Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» та Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод».

Просить врахувати постанову Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 820/1957/18.

КП «Харківводоканал» правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі такожКАС України).

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Харківській області не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку суми відшкодування пільгових пенсій КП "Харківводоканал" складає 440642,12 грн, в тому числі: по списку №1 сума заборгованості за період серпень листопад 2022 складає 18257,24 грн.; по списку № 2 сума заборгованості за період серпень листопад 2022 складає 422384,88 грн.

Відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з серпня по листопад 2022 року надіслані відповідачу. Вказані розрахунки отримані відповідачем, що вбачається з копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 440642,12 грн, ГУ ПФУ в Харківській області звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з серпня 2022 по грудень 2022 року у сумі 440642,12 грн, так як не доведено того, що зазначені у розрахунку працівники (пенсіонери) працювали та заробили пільговий стаж саме на КП "Харківводоканал" або на іншому підприємстві, правонаступником якого є КП "Харківводоканал".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тобто, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16.01.2004 (надалі Інструкція).

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з п. 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п. 6.3 Інструкції).

Тобто, обов`язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

За доводами апелянта, ГУ ПФУ в Харківській області, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Перехідних Положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виникла внаслідок несплати відповідачем належних сум, зазначених у розрахунках пенсіонерів.

Проте, вимагаючи стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ГУПФУ в Харківській області не надало жодної довідки, виданої КП "Харківводоканал", та копії трудових книжок пенсіонерів, які б доводили, що зазначені у розрахунку працівники (пенсіонери) дійсно працювали та заробили пільговий стаж саме на КП "Харківводоканал" або на іншому підприємстві, правонаступником якого є КП "Харківводоканал".

Так, з наданих до матеріалів справи документів судом не встановлено, що вказані у розрахунках пенсіонери працювали в КП "Харківводоканал" та заробили пільговий стаж саме в КП "Харківводоканал".

Доводи апелянта, що КП «Харківводоканал» як правонаступник КП ВТП «Вода» має своїм обов`язком відшкодовувати витрати на доставку та виплату пільгових пенсій вищевказаним працівникам (пенсіонерам), колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

Рішенням Харківської міської ради 4 сесії 5 скликання від 12.01.2011 №132/11 затверджено, що КП ВТП "Вода" (ЄДРПОУ 33206804) реорганізоване шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод" (ЄДРПОУ 03361715).

Рішенням Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання від 23.12.2011 №577/11 КП КГ «Харківкомуночиствод» перейменовано на КП "Харківводоканал".

Частиною 13ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців "встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленомустаттею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Згідно із п. 2.1 Статуту КП "Харківводоканал" підприємство є, зокрема, правонаступником Виробничого управління каналізаційного господарства м. Харкова; Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомунчиствод», перейменованого на Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод».

Відомостей щодо переходу прав та обов`язків від КП "ВТП "Вода" до КП КГ "Харківкомуночиствод" за наслідками приєднання або внесення змін до Статуту КП "Харківводоканал" щодо правонаступництва у відношенні до КП "ВТП "Вода" матеріали справи не містять.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію КП "ВТП "Вода" на час розгляду справи не припинено.

Колегія суддів зазначає, що оскільки КП "ВТП "Вода" не виключено з Єдиного державного реєстру та зміни до Статуту відповідача по справі не вносились, не були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, тому вірним є висновок суду першої інстанції, щовідповідач не має обов`язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 які працювали на вказаному підприємстві.

Судом враховані висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 31.01.2018 по справі № 817/1290/17 та від 24.01.2019 по справі №810/2940/15.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 820/1957/18 колегія суддів відхиляє, оскільки спірні відносини, що виникли цій справі, виникли за інших обставин.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з КП «Харківводоканал» заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2023 р. до лютого 2024 р.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керуєтьсяст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 травня 2023 року по справі № 520/12539/22 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк