Ухвала

від 13.12.2024 по справі 361/11253/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/11253/24

Провадження № 2-з/361/165/24

13.12.2024

У Х В А Л А

про забезпечення позову

13 грудня 2024 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Бражник Н.М. перевіривши заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Броварської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, визнання недійсним розпорядження, скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

УСТАНОВИЛА:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа запозовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Броварської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, визнання недійсним розпорядження, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Заступник керівника Броварської окружної прокуратури подала до суду заяву про забезпечення позову у зазначеній справі.

Заяву мотивувала тим, що предметом розгляду справи є вимоги спрямовані на захист інтересів держави у зв`язку із незаконним заволодінням земельними ділянками водного фонду.

Наявність у відповідачів, як одноособових власників можливості вільно розпорядитись земельними ділянками шляхом відчуження на користь третіх осіб, передання їх в оренду, може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду, та поновлення порушених інтересів держави.

Невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на земельні ділянки водного фонду, може призвести до здійснення поділу або об`єднанню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 земельних ділянок, внаслідок чого будуть сформовані нові земельні ділянки, що унеможливить поновлення порушених інтересів держави в рамках цієї цивільної справи та призведе до необхідності звертатись до суду із новим позовом.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:002:0043, 3221286400:02:002:0044, 3221286400:02:002:0045, 3221286400:02:002:0046, 3221286400:02:002:0047, 3221286400:02:002:0048 є співмірним із заявленими позовними вимогами, позаяк вказані земельні ділянки є предметом розгляду спору, а отже накладення арешту стосується предмета спору, а вимога про повернення цих земельних ділянок у власність держави пред`явлена саме до власників цих об`єктів нерухомості, а отже, існує прямий зв`язок між вказаним заходом забезпечення позову і предметом позову.

Заходи забезпечення позову стосуються виключно предмета позову та за цією ознакою є такими, що відповідають вимозі адекватності їх застосування. По суті такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, а тому їх застосування є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких окружна прокуратура звернулася з цим позовом, у разі задоволення позовних вимог. Більш того, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірні земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки вони залишаються у їх володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища і діють до виконання рішення суду у справі № 361/11253/24, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

На підставі викладеного просила суд вжити заходів забезпечення позову у справі №361/11253/24 шляхом накладення арешту на земельні ділянки:

3221286400:02:002:0043 площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_1 ,

3221286400:02:002:0044 площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_2 ,

3221286400:02:002:0045 площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_3 ,

3221286400:02:002:0046 площею 0,12 га яка належить ОСОБА_4 ,

3221286400:02:002:0047 площею 0,12 га та 3221286400:02:002:0048 площею 0,12 га, які належать ОСОБА_5 .

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Бражник Н. М.

Дослідивши заяву про забезпечення позову суддя дійшла такого висновку.

Статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження усправі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних ізвідповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві (п.1ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

У Рішенні від 31 травня 2011 року N 4-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що зметою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог упроцесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини). Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів уподальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації вмайбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, забезпечення позову вживається у випадку якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволенні позовних вимог.

Вживаються заходи забезпечення позову у всіх видах судочинства адміністративному, господарському, цивільному та кримінальному. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Різноманітність видів забезпечення позову визначається складністю та численністю правовідносин, до яких вступають учасники судового процесу. Кожен окремий вид забезпечення позову певною мірою відображає специфіку відповідних правовідносин.

Слід вказати на те, що види забезпечення позову нерозривно пов`язані з позовом. Від обґрунтованості та доведеності позовних вимог залежить вжиття або не вжиття судом певного виду забезпечення позову. При цьому питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 18травня 2021року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: «Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову уконкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.».

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити: 1) оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; 2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; 3) з`ясувати зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; 4) ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; 5) запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у зв`язку з вжиттям таких заходів.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Суддя, враховуючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності її вимог щодо забезпечення позову, враховуючи принцип збалансованості інтересів сторін, враховуючи ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.149, 150, 151, 153, 258260, 263 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

До набрання законної сили рішенням у справі № 361/11253/24 за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Броварської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, визнання недійсним розпорядження, скасування рішення про державну реєстрацію права власності накласти арешт на земельні ділянки:

3221286400:02:002:0043 площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_1 ,

3221286400:02:002:0044 площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_2 ,

3221286400:02:002:0045 площею 0,12 га, яка належить ОСОБА_3 ,

3221286400:02:002:0046 площею 0,12 га яка належить ОСОБА_4 ,

3221286400:02:002:0047 площею 0,12 га та 3221286400:02:002:0048 площею 0,12 га, які належать ОСОБА_5 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: заступник керівника Броварської окружної прокуратури, місце знаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 137, код СДРПОУ 02909996.

Відповідач: Броварська районна державна адміністрація Київської області, місце знаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, ЄДРПОУ 04054820.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Н.М. Бражник