Ухвала

від 30.12.2024 по справі 280/7997/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

У Х В А Л А

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа №280/7997/24

адміністративне провадження № К/990/50669/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року

у справі № 280/7997/24

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі) за період з 28 листопада 2022 року по 11 серпня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 грудня 2024 року, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання документа про сплату судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 05 грудня 2024 року в електронному кабінеті користувача підсистеми "Електронний суд".

Станом на 24 грудня 2024 року вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року скаржником не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надано.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у цій справі повернуто особі, яка її подала.

Так суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

У своїй касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 зазначає, що була подана заявка на додаткове фінансування для сплати судового збору у цій справі, однак станом на 28 грудня 2024 року кошти не надійшли.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов`язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.

Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

В обґрунтування неможливості усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що в державному бюджеті станом на теперішній час відсутні кошти на оплату судового збору та вживаються заходи щодо пошуку додаткового фінансування.

Слід зазначити, що скаржником не було подано жодного клопотання чи заяви після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та не було надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Отже, держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 17 грудня 2024 року у справах № 240/5309/24, №240/28510/23, №620/9987/24.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 296, 298, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 280/7997/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний Н.М. Мартинюк В.Е. Мацедонська