Ухвала

від 24.12.2024 по справі 127/9172/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/9172/23

Провадження № 2/127/1108/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Бортнюк А.П..,

представника позивача Крижанівського В.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 Лепетухи Я.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

представника відповідача ВМР ОСОБА_4 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «АТП 1 ЛТД» до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права,

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

27листопада 2024року наадресу судувід представникавідповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення третіх осіб, у якому остання просить суд залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а саме:

1) ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

2) ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

3) ОСОБА_7 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_3 ) ОСОБА_8 , яка проживає за адресою : АДРЕСА_2 .

5) ОСОБА_9 , який проживає за адресою:

АДРЕСА_4 ) ОСОБА_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

7) ОСОБА_11 , АДРЕСА_6 .

9) ОСОБА_12 , АДРЕСА_7 .

10) ОСОБА_13 , АДРЕСА_8 , оскільки рішення по справі у разі задоволення позовних вимог суттєво вплине на права та законні інтереси наведених вище власників земельних ділянок.

Також, 27 листопада 2024 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про витребування доказів, у якому остання просить суд витребувати від ТОВ «АТП 1 ЛТД» документи (нотаріально засвідчені згоди), якими ТОВ «АТП 1 ЛТД» надавало фізичним особам згоду на вилучення земельних ділянок з постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування 11-ВН №001987 та витребувати від ТОВ «АТП 1 ЛТД» відомості про площу, межі та конфігурацію земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні ТОВ «АТП 1 ЛТД» станом на дату винесення спірного рішення.

Крім того, 24 грудня 2024 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_14 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якому остання просить суд зупинити провадження у справі № 127/9172/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 1 ЛТД» до ОСОБА_2 , Вінницької міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права до набрання законної сили рішенням у справі № 127/40866/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автотранспортне підприємство № 1» ЛТД, Вінницької міської ради про визнання державного акту на право постійного користування таким, що втратив чинність та визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство № 1» ЛТД права постійного користування на земельну ділянку площею 0,0824 га, кадастровий номер 0510100000:02:084:0073, розташовану по АДРЕСА_9 .

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотань про залучення третіх осіб та про витребування доказів підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі не заперечувала.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_14 у судовому засіданні вимоги клопотання про зупинення провадження у справі підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Щодо задоволення клопотань про залучення третіх осіб та про витребування доказів не заперечувала.

Представник позивачаТОВ «АТП1ЛТД» - Крижанівський В.В. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заявлених клопотань.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 42 ЦПК України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Статтею 53 ЦПК України визначено порядок залучення або вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

За змістом ч.ч. 1, 4, 5 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

З аналізу викладених положень слідує, що заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, має бути обґрунтована з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки третіх осіб.

Беручи до уваги предмет позову, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залучення третіх осіб, оскільки не було доведено та належним чином необгрунтовано суду, що рішення по даній справі вплине на права та обов`язки осіб, яких просить залучити в якості третіх осіб представник відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про залучення третіх осіб.

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування доказів у позивача, то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1,3ст.13ЦПК України,суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).

За наведеного вбачається, що представлення доказів суду на підтвердження заявлених позовних вимог є прерогативою позивача. Ризики настання наслідків, пов`язаних з неподанням ним доказів, несе останній.

Враховуючи наведене, а також диспозитивність цивільного судочинства та те, що представник позивача заперечує проти задоволення даного клопотання, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_14 про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов`язку суду зупинити провадження у справі. Пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі.

Враховуючи доводи поданого клопотання, а також дослідивши матеріали цідильної справи, суд дійшов висновку про відмову у зупиненні провадження у справі, оскільки судом не встановлено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала як ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі постановлена до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому заперечення на цю ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можливо включити до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене у цій справі.

Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За таких обставин суд, керуючись ст. 12, 13, 53, 251, 258-261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про залучення третіх осіб та витребування доказів відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_14 про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК